Чим відрізняється декларація від сертифіката
Розвиток торговельно-економічних відносин призвело до об’єктивної необхідності підтвердження якості товару. Раніше в Україні дана процедура зводилася до отримання сертифікату, який видавався уповноваженими державними органами. Але з недавніх пір в дію була введена ще й декларація відповідності. Чим відрізняються дані документи або вони позначають одну і ту ж процедуру?
Декларація відповідності – це документ, що випускається виробником товару або послуги, в якому якість продукції підтверджується її виробником. При цьому відповідальність за достовірність даних лягає на особу, яка подає заявку у відповідний державний орган. Декларацією можуть забезпечуватися як імпортні, так і вітчизняні товари. Практика видачі таких документів найширше поширена в Європейському Союзі та США.
Сертифікат – це документ, який видається уповноваженим державним органом і підтверджує якість товару. Продукт піддається випробуванням, покликаним перевірити його характеристики. Сертифікація може бути як добровільною, так і обов’язковою. Документ видається на бланку встановленого зразка, який володіє декількома лініями захисту.
Отже, декларація та сертифікат мають однаковою юридичною силою. Процедура отримання документів ідентична, пакет паперів, які підлягають збору, однаковий. Термін дії декларації та сертифіката не може перевищувати трьох років. Таким чином, дані поняття просто є різними назвами однієї і тієї ж процедури: підтвердження відповідності якості продукту заявленим даним.
Втім, відмінності між документами є, і вони досить суттєві. По-перше, сертифікат можна отримати в обов’язковому і добровільному порядку, якщо на те є бажання або правові підстави. Що стосується декларації відповідності, то вона оформлюється лише на той перелік продуктів, який вказаний у відповідному нормативному правовому акті.
По-друге, сертифікат видається на бланку відповідного зразка, який заповнюється відповідно до встановлених правил. Декларація ж повинна бути оформлена на звичайному аркуші А4 і бути завіреною як органом, що здійснює сертифікацію, так і виробником продукції.
По-третє, є відмінності по відповідальності за недостовірні дані. Так, якщо помилки містяться в сертифікаті, то виробник продукції формально до цього не має відношення. Відповідальність лягає на орган, який цей сертифікат видав. Але якщо помилки містяться в декларації відповідності, то і відповідати доведеться заявнику.
Відмінність декларації від сертифіката полягає в наступному:
Процедура. Сертифікат можна отримати в обов’язковому і добровільному порядку практично на будь-який продукт, в той час як видати декларацію відповідності – тільки на ту групу товарів, яка вказана у “Переліку”.
Форма. Для сертифікації продукції передбачений бланк суворої звітності. Декларація відповідності може бути видана у вільній формі.
Відповідальність за достовірність даних. Якщо відомості, зазначені у декларації, не відповідають дійсності, то відповідати за це буде виробник. Якщо ж дані сертифіката недостовірні, то відповідальність лежить на органі, який його видав.
Актуальність. Сертифікація товарів – це застаріла форма підтвердження їх відповідності встановленим критеріям. На даний момент світ рухається по шляху розвитку декларування відповідності товару споживчим нормам, що дозволяє швидше вивести продукт на ринок.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)