Чим відрізняється Біблія від Корану?
І Біблія, і Коран є священними книгами: Біблія – у християн, Коран – у мусульман. Християнство і іслам вважаються світовими релігіями: вони поширені на всіх (крім Антарктиди) континентах серед різних народів.
І християнство, і іслам відносяться до авраамічних релігій, тобто до релігійної традиції, висхідної до патріарха древніх семітів – Аврааму, що жив близько чотирьох тисяч років тому. Недосвідченій людині здасться, що внаслідок цього священні книги згаданих релігій повинні мати багато спільного, проте так чи так це насправді? Розглянемо більш докладно, чим відрізняється Біблія від Корану.
Походження священних книг
Іслам є наймолодшою з світових релігій, він сформувався в першій половині 7 століття нашої ери. Коран (що по-арабськи означає “читання”), за віруваннями мусульман, передавався пророку Мухаммеду частинами протягом 23 років ангелом Джабраїлом (в християнській традиції – Гавриїлом).
За переказами, першу суру (главу) Корану ангел Джабраїл передав в Ніч приречення (Ніч аль-Кадра – 27 числа місяця Рамадана) в 610 році нашої ери.
З тих пір на цю дату у мусульман припадає свято.
Відмінність Біблії від Корану в тому, що історія її написання куди складніше і протяжніше по часу. Біблія (по-грецьки – “книга”) складається зі Старого Заповіту і Нового Завіту. Старий Завіт є спільною священною книгою для християн та іудеїв, і був він написаний за дуже тривалий період – з 13 по 1 століття до нашої ери. Новий Завіт, що розповідає про життя і діяння Ісуса Христа і його учнів, був створений у другій половині 1 століття нашої ери. Тобто загальний час написання Біблії становить близько 14 століть.
Різниця між Біблією і Кораном
Знайомство з християнством і іудаїзмом не могло не позначитися на світогляді засновника ісламу Мухаммеда. Коран визнає біблійних пророків, тільки називає їх арабізірованими іменами.
Так, Мойсей став Мусою, Ной – Нухом, Авраам – Ібрагімом.
Відмовляючи Ісуса у визнанні його сином Божим, мусульмани проте вважають його одним з найбільших пророків – наби. У мусульманській традиції його ім’я звучить як Іса ібн Марьям аль-Масих.
Суть Корану – декларація основних ідей і принципів ісламу. Він складається з 114 глав, які називаються сурами. Їх зміст різноманітний: опис реальних, а також вигаданих подій і виклад основ шаріату – мусульманського права. Розмір сур теж різноманітний: одні – це великі оповідання, інші ж складаються з кількох рядків. Перша сура – аль-Фатіха (Відкриваюча) – являє собою сім віршів (аятів) і є найпоширенішою молитвою, як “Отче наш” у християн.
Структура Біблії значно складніша.
Перша частина, Старий Завіт, – це легендарний опис створення світу і історії єврейського народу до відновлення Другого Єрусалимського Храму. Він складається з трьох частин – “П’ятикнижжя”, “Пророки”, “Письма”. У Новому завіті, який є другою частиною Біблії, є кілька десятків писань, з яких чотири – життєписи Ісуса Христа в різних редакціях, а також послання апостолів різним історичним діячам тієї епохи і цілим народам і Діяння святих Апостолів. Завершує Новий Завіт знаменитий Апокаліпсис, або Одкровення Іоанна Богослова, що оповідає про прийдешній кінець світу.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)