Чим відрізнялися червоні від білих
Збройне протистояння, яке відбувалося в 1917-1922 роках в Росії, отримало назву Громадянська війна. Протиборчі організації військово-політичних структур умовно визначалися як “червоні” і “білі”. У чому ж полягала різниця між ними?
В історії Громадянської війни виділяють 4 етапи:
- Літо 1917 р – листопад 1918 р – формування основних центрів антибільшовицького руху; Листопад 1918 – квітень 1919 року – початок інтервенції Антанти; Травень 1919 – квітень 1920 року – одночасна боротьба радянської Росії проти білих армій і військ Антанти; Травень 1920 р – листопад 1922 року – розгром білих армій, закінчення громадянської війни.
Громадянська війна в Росії стала результатом тривалої політичної, економічної і культурної кризи. Невдоволення владою загострилося з початком Першої світової війни, введенням комбедів і продрозкладки. Закономірним рішенням протиріч бачилося повалення панівного класу і встановлення нового режиму. Передумовами до Громадянської війни стали розрізнені повстання і окремі зіткнення, що виникали в різних частинах країни. До 1917 року вони переросли в широкомасштабні операції за участю регулярних армій і терор. Громадянська війна торкнулася величезні території і проходила виключно жорстоко.
На початковому етапі протистоянь оформилися дві основні сили: Червона та Біла армії. Червона армія була представлена більшовиками, які прагнуть до радикальних змін. Їх метою було повалення чинного режиму і встановлення соціалістичного ладу. Біла армія, навпаки, виступала за повернення до дореволюційних порядків.
У грудні 1917 року була створена Всеросійська надзвичайна комісія, на чолі якої стояв Ф. Дзержинський. І вже через два тижні вона прийняла Декрет про створення робітничо-селянської Червоної армії, а ще через деякий час був створений і флот. Головною силою “червоних” загонів були робітники з промислових регіонів. Це була численна, однорідна і легко вселяється армія. Червоні прагнули до захоплення влади на всіх рівнях. Набір до Червоної армії проводився на добровільних засадах, що призводило до децентралізації і роз’єднаності. Армія створювалася стихійно, без певної структури. В результаті рівень дисципліни був вкрай низьким. Як наслідок, на перших порах червоні були практично не боєздатні.
У 1918 році у них з’явився сильний супротивник – Біла армія, кістяком який були професійні військові часів Російської імперії. Це рух виступало за єдину і неподільну Росію, за стабільність і порядок в державі. Їх основною перевагою була військова підготовка і високий рівень патріотизму. Білий рух було різнорідним: військові, робітники, селяни, прихильники скликання Установчих зборів (конституційні демократи, кадети), анархісти (махновці) і інтервенти. У цьому полягала основна причина їх поразки, на думку багатьох істориків. Білі не мали централізованого командування і мінімального співпраці між частинами. Вони билися локально, кожен за свої інтереси.
Червоноармійці же створили потужну ідеологічну мережу і чітку систему понять. Така політика дозволила більшовикам отримати максимальну підтримку населення і, в кінцевому підсумку, здобути перемогу.
Висновки:
- На початковому етапі протистоянь оформилися дві основні сили: Червона та Біла армії. Червона армія була представлена більшовиками, які прагнуть до радикальних змін. Метою червоних було повалення чинного режиму і встановлення соціалістичного ладу. Біла армія виступала за повернення до дореволюційних порядків. Набір до Червоної армії проводився на добровільних засадах, Біла армія складалася переважно з професійних військових. Червона армія була однорідною, на відміну від Білої. Білі відрізнялися високим рівнем дисципліни та патріотизму.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)