Чичиков як новий герой епохи
Пан Чичиков як новий герой епохи – відбив повною мірою унікальне явище в російській життя – зародження буржуа. І тим не менше, будучи типовим героєм початкового капіталістичного ладу, Чичиков виявив собою абсолютно новий, революційний типаж в російській літературі, який став безсмертним. З “Чічікова” можна зустрітися всюди: в будь-якій країні, і в будь-яку епоху.
Універсальний типаж шахрая
Чи можна назвати Чичикова героєм свого часу, як і Печоріна? Без сумніву. Але, якщо образ Чичикова – шахрая і хитруна – був в новинку для російської літератури, то не для європейської. В іспанській літературі ще в другій половині 16 століття з’явився новий жанр – шахрайський роман. Його герої, як криве дзеркало, були протиставлені героям благородних “лицарських романів”, їх піднесеним діянь і прагненням. Поява такого героя теж пов’язують із змінами в виробничо-економічному устрої Іспанії, так само як і поява героя Чичикова пов’язують із занепадом рабовласницької системи господарювання в Росії. І новий герой повністю відповідав часу що в Іспанії, що в Росії. Це пройдисвіт, шахрай і шахрай, який не гребує підлістю і бреше всім: чиновникам, простим людям, дворянам і таким же шахраям, як і він сам.
Загальні риси шахраїв в літературі
Походження шахраїв в європейській літературі зазвичай дуже туманно, як і походження Чичикова, батьки якого: “були дворяни, але стовпові або особисті – Бог відає”, причому про його матері Гоголь не згадує зовсім. Немає і в їх портретах ніяких примітних рис, інакше їх можна було б упізнати і розкрити. Ось і головного героя поеми “Мертві душі” Павла Івановича – автор описує як ні рибу ні м’ясо: “не красень, але й поганий зовнішності, ні занадто товстий, ні занадто тонкий; не можна сказати, щоб старий, проте ж і не так, щоб дуже молодий “. Основна мотивація дій Чичикова також збігається з мотивацією його побратимів в європейській літературі жанру шахрайського роману: теперішня вигода і багате життя в майбутньому.
Над злом необхідно сміятися
В самому кінці Гоголь нічтоже сумняшеся порівнює Чичикова з Наполеоном, якого тримали в темниці, а потім відпустили “з острова Олени, і ось він тепер і пробирається в Росію, нібито Чичиков, а справді зовсім не Чичиков”. Саме в цьому порівнянні вершителя світу з Чичикова – шахраєм, дрібним шахраєм – і є головне новаторство Н. В. Гоголя. Він, немов би говорить нам, що саме в руках “Чичикова” всіх мастей, в руках цих дрібних і безсовісних людців і зосереджено зараз управління світом. Чичиков ввібрав в себе і тут же знецінив всі риси романтичного героя.
Саме Чичиков є символом, так зневажаються в усі часи “нових грошей”.
Чичиков – в якійсь мірі нувориш, але, треба віддати йому належне, він цілком може бути збірним образом предків шанованих нині Ротшильдів і Рокфеллерів. І навряд чи Чичиков коли-небудь виглядав як абсолютне зло. Тому що навіть зло в його образі зменшується і перетворюється на фарс.
Чичиков символізує собою прихід нового часу: часу людей неймовірно спритних, хитрих, спритних, енергійних, які не обтяженими моральним лицарським кодексом, але одержимими ідеєю приобретательства і наживи. При цьому, Чичиков – консерватор, йому чужий прогрес і потреби людства. Такі, як він завжди дбають лише про себе. І в кінцевому підсумку, так чи так уже далекий типаж Чичикова від нашої з вами сучасності? Хто знає.
Наша стаття допоможе написати твір “Чичиков – герой епохи” при підготовці домашнього завдання, розкриє образ персонажа і дозволить краще зрозуміти мотиви дій Чичикова в світлі історичного переходу від кріпацтва до капіталізму.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)