Чи згодні Ви з твердженням письменника Льюїса: “Головний ворог кохання – байдужість, а не ненависть”?

Найстрашніше, з чим може зіткнутися любляча людина, – це байдужість. Не так тяжкі жорстокість, і навіть ненависть, тому що вони можуть характеризувати пристрасть, яка з часом може перейти в щось гармонійне і постійне. Але байдужість – це кінець відносин, тому що воно означає, що один із закоханих вже ніколи не зможе розділити почуття іншого, так як у нього зовсім немає ніяких емоцій. Так що з К. Льюїсом складно не погодитися, і його точку зору можна довести, посилаючись на приклади з літератури.

У п’єсі Островського “Безприданниця” головна героїня виходить заміж за того, до кого байдужа. Їй все одно, що з нею буде далі, тому що в любові її спіткало розчарування, і, повертаючись з церкви, в розмові з матір’ю вона згадала, що їй неважливо, за кого вийти заміж, і тут пропозицію їй зробив Карандишев. Це дрібний чиновник, якому лестило, що перша красуня міста виявиться його дружиною. Він щиро любив її, але по-своєму пишався і хвалився її згодою, хоча і розумів, що воно можливе тільки завдяки її розпачу і бідності, і його гідності зовсім ні до чого. Лариса дуже старалася змиритися з долею і хоча б поважати нареченого, але байдужість зруйнувало всі її спроби, і при першій же можливості наречена збігає з Паратовим на “Ластівку”. Якби їй не було байдуже стан Карандишева, вона б так не надійшла, але жінці було все одно, що з ним буде, і ніякого шлюбного союзу не вийшло: ревнивець застрелив її, але навіть цим вчинком приніс жертву полегшення. Краще вже смерть, ніж життя без почуття.

У романі Толстого “Війна і мир” Елен Курагіна виходить заміж за людину, до якого взагалі нічого не відчуває. Їй потрібні тільки його гроші, і вся їхня сім’я розуміє це, так що князь Василь завзято і наполегливо зводить Безухова і свою дочку. Звичайно, все думали, що “стерпиться, злюбиться”, але жінка почала зраджувати чоловіка, причому без сорому і совісті. Їй було все одно, як він відреагує, що зробить, адже ні поваги, ні навіть страху вона не відчувала до нього. Сімейний союз перетворився на тортури для обох, адже і П’єр, бачачи таке ставлення, охолов до Елен, і незабаром сам втік від неї, зариваючись в справи, аби не бачити ганьби, який викликала додому ця особа.

Таким чином, байдужість вбиває любов, як би не старалися люди її оживити заради корисливих та інших цілей. Якщо немає ніяких почуттів, їх нічого не замінить, і шлюб потерпить крах, як корабель, але не під час шторму, а в тихій гавані мертвого моря.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Чи згодні Ви з твердженням письменника Льюїса: “Головний ворог кохання – байдужість, а не ненависть”?