Чи збережуться тропічні ліси?
Приблизно третю частину всіх лісів на нашій планеті становлять оспівані Кіплінгом джунглі – дощові тропічні ліси. Вони – справжня скарбниця природи. Вони з’явилися на Землі більше 200 мільйонів років тому і до недавнього часу зараховувалися не тільки до найдавніших, але і до найстабільнішим її екосистемам. Однак людина похитнув навіть підвалини цього раю земного. Рая, який нами скоріше буде знищений, ніж описаний і обчислений. Тисячі видів рослин, мільйони видів комах, що населяють цю нірвану тропічної млості, нам поки невідомі. Чи встигнемо ми їх відкрити, перш ніж від їхньої батьківщини не залишиться і квітучого клаптика землі?
Під кронами тропічного лісу мешкає, за різними оцінками, від 50 до 90% всіх видів тварин, що населяють нашу планету. Дивно і різноманітність рослин. Їх тут – близько 450 тисяч видів, в тому числі приблизно 3000 видів дерев. У цьому лісі триває вічна весна. Здається, над ним простягнений ріг достатку.
Але чому тоді навіть мурашки тут виродилися в кочівників, що перетікають з одного кінця лісу в інший? Чому тут проходить кілька років, перш ніж личинки деяких жуків перетворяться на дорослих особин? Чому інші рослини, не задовольняючись дарами “рогу достатку”, поїдають необережних комах? І чому вода в річках і озерах так бідна мінеральними речовинами, що жабенятам доводиться підростати не в цих природних водоймах, а на деревах – плаваючи в величезних лійчастого розетках листя бромелий?
Тропічні ліси надзвичайно продуктивні. Кожен їх гектар виробляє 32,5 тонни біомаси в рік, в той час як субтропічні ліси – 24,5 тонни, листяні ліси Центральної Європи – 13 тонн, а бореальні хвойні ліси – всього лише 7 тонн. І найдивніше, вся ця пишна круговерть рослин і дерев корениться в грунті, яка містить поживних речовин менше, ніж сама убога пустельна грунт. Весь цей блиск, вся розкіш народилися на порожньому місці – з нічого! Чому?
Можна сказати, що грунт не має тутешні ліси; вона лише надає їм місце, щоб рости. Як правило, коріння дерев йдуть в глиб землі не більше ніж на 30 сантиметрів. Далі – немає сенсу, там нічого не відшукати. Потужна коренева система дерев викачує з грунту майже всі поживні речовини, принесені сюди дощем.
Проте на одному гектарі тропічного лісу виростає до 800 тонн рослинної біомаси. При такому достатку тут повинен утворитися шар гумусу метрової товщини. Насправді висота цього шару не перевищує декількох сантиметрів. Під ним лежить пісок, бідний поживними речовинами, – типова грунт пустелі. Не забувайте, що по інший бік океану, прямо навпроти тропічних лісів Південної Америки, простягається величезна пустеля – Сахара.
Зате в дощовому тропічному лісі нічого не пропаде. Будь-який впав листок швидко розкладається, а накопичені в ньому речовини дістаються іншим рослинам або тваринам. Ще не встигнувши відірватися від гілки, цей листок виявляється весь обплетений гіфами грибів. Він встигне втратити 60% фосфору, 17% азоту і 50% калію, перш ніж долетить до землі. Якомога швидше використовувати будь-які поживні речовини – ось стратегія виживання в тропічному лісі.
Приносить ж ці речовини дощова вода. Без дощів, а вони тут йдуть кожен день, нічого не було б в тропічному лісі. Для виживання лісу потрібно, щоб кожен рік випадало менше ніж 1500 міліметрів опадів. У деяких районах це кількість навіть перевищує 10 тисяч міліметрів на рік. Відповідно, висока і вологість – від 70 до 100%.
За оцінкою вчених, щорічно будь гектар тропічного лісу в Центральній і Південній Америці отримує разом з дощовою водою 300 грамів фосфору, 3,6 кілограма кальцію і 12,6 кілограма калію. Здебільшого, всі ці речовини, ймовірно, переносяться сюди вітром із Сахари.
А як бути з таким необхідним для рослин азотом? З нього складається велика частина повітряної оболонки, але в такій формі рослини не можуть його засвоїти. Допомагає гроза. При кожному ударі блискавки азот окислюється, перетворюючись в оксид азоту, а той розчиняється в дощовій воді і поглинається рослинами.
Якщо провести хімічний аналіз води, струмує по землі після зливи, вона рясніє органічними і мінеральними речовинами. А ось якщо взяти пробу грунтової води всього в 20 сантиметрах від поверхні землі, то вона мало чим відрізняється від дистильованої води. Коріння дерев і гриби очищають воду, що просочується в глиб грунту, краще будь-якого фільтра.
Дощ потрібен тропічному лісі з багатьох причин. В районі екватора Сонце завжди стоїть високо над горизонтом. Кожен квадратний метр лісу отримує за рік не менше 5 мільйонів кілокалорій. Це життєво важливо для швидкого розвитку рослин. Але якби не часті дощі, то пекучі промені Сонця незабаром б випалили листя дерев. Волога, що випаровується після рясного дощу, охолоджує рослини, допомагає їм вижити. Вологе повітря потрібен бактеріям і грибам, без яких була б немислима своєчасна переробка палої листя і інших залишків рослин.
Велика частина опадів в тропічному лісі, втім, ніколи не досягає землі. Краплі розтікаються по листю дерев і негайно випаровуються. Над лісом знову збираються хмари, щоб знову пролитися зливою. Клімат тропічного лісу надзвичайно стійкий, як рідко де в інших екосистемах. Саме час сказати про нього: “Працює як годинник”. Масова вирубка лісу призведе до незворотних наслідків – зламає цю налагоджену за мільйони років машину. Рослинність лісу перестане поповнюватися. Криза екосистеми буде стрімко наростати.
Але в наші дні саме дощові тропічні ліси гинуть швидше будь-який інший екосистеми. Півтора століття тому вони покривали 12% всієї суші. Але починаючи з середини XIX століття людина знищила вже близько половини цих лісів. Щороку ліс вирубується або випалюється на території площею близько 200 тисяч квадратних кілометрів.
Якщо знищення тропічних лісів продовжиться тими ж темпами, що і зараз, то вже через 100 років їх не залишиться. За найбільш ймовірним сценарієм збережуться лише окремі острівці лісу – національні парки, розділені великими, малородючими пустками.
У Південно-Східній Азії велика частина джунглів Кіплінга вже знищена. Їх місце зайняли плантації монокультур. У басейні Амазонки, де зберігся найбільший в світі тропічний ліс, його стрімко тіснять поля і пасовища. Незаконна вирубка наростає, оскільки є комерційно вигідною справою. На тлі сентиментальних фраз про красу і велич амазонських лісів, куди привабливіше для бізнесу виглядає ідея-мрія: вирубати їх дочиста і засадити цю нескінченну пустку соєю. Рано чи пізно так і станеться. Ліс піде під сокиру. Що може цьому перешкодити? Слова екологів про те, що з кожним квадратним метром тропічного лісу, який ми втрачаємо, ми втрачаємо ще один елемент кондиціонера, що охолоджує нашу планету? Але ж це біди дня завтрашнього. А всі проблеми планети Земля від того, що людина живе тільки днем сьогоднішнім!
Масове винищення лісів вже давно нагадує війну, оголошену людиною природі, безжалісний біоцид, розправу над деревами, а заодно і тваринами, населившими з незапам’ятних часів цю дивовижну екосистему. “Як тільки підійдеш до людей, – сказано в” Книзі джунглів “, – неодмінно проливається багато крові”, нехай навіть крові дерев і тварин.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)