Чи є життя після смерті? Що нас очікує?
Питання про те, що очікує нас після смерті, постає перед кожним в той самий момент, коли ми вперше усвідомлюємо існування смерті.
Різні релігійні та філософські системи пропонують людям свою власну версію того, куди потрапляють люди після смерті. На жаль, всі ці концепції абсолютно голослівні і бездоказові.
Одним з найбільш песимістичних є той відповідь, який дає на це питання діалектичний матеріалізм: згідно даним напрямком філософії після смерті нас не очікує нічого, і померла людина залишається жити лише в результатах своїх земних справ. Така форма посмертного існування обіцяє нам не дуже райдужні перспективи, проте багато людей вірять саме в неї.
Ми не станемо розглядати тут релігійні та філософські вчення, по-різному трактують питання життя і смерті – при бажанні кожен може без зусиль знайти цю інформацію в інтернеті. Замість цього ми пропонуємо вашій увазі більш сучасний варіант відповіді, проти якого не дуже заперечує навіть традиційна наука.
Як відомо, в людському мозку постійно відбуваються складні електричні процеси, відстежувати які можна за допомогою спеціального приладу – електроенцефалограф.
Характер і інтенсивність цих процесів постійно змінюються, кожна думка або емоція накладає свій відбиток на ту криву, у вигляді якої енцефалограф відображає дані.
Активність мозку безпосередньо пов’язана з тим станом свідомості, в якому людина перебуває в кожен конкретний момент часу, і цю активність завжди можна виміряти.
Вчені встановили, що в момент смерті в мозку відбувається надзвичайний сплеск електричної активності, за своєю інтенсивністю набагато перевершує будь-яку прижиттєву активність мозку. За однією з версій, саме ця спалах мозкової активності і є брамою в вічність. Точніше, вона сама є цієї вічністю.
Давно відомо, що відчуття часу суб’єктивно: під час сильного стресу внутрішній годинник людини значно прискорюють свій хід, за частку секунди він може згадати і заново пережити все своє минуле життя, а потім побачити кілька можливих варіантів майбутнього.
Щось подібне відбувається з нами уві сні: активна фаза сну, для зовнішнього спостерігача займає лічені хвилини, здатна вмістити в себе кілька сновидінь, кожне з яких може тривати кілька годин або навіть днів в суб’єктивному часу людини, який бачить ці сни. Сприйняття часу безпосередньо залежить від активності мозку, можливості якого вивчені поки дуже слабо.
Існує думка, що відбувається в момент смерті спалах мозкової активності дає людській свідомості можливість реструктуризувати свою суб’єктивну час настільки, що для нього воно перетворюється в ту саму вічність, яку обіцяють нам містики і теософи.
Якщо це так, то суб’єктивна вічність, яка очікує нас після смерті, безпосередньо залежить від багажу знань і вражень, які ми встигли накопичити за все своє життя. У цьому світлі афоризм про те, що кожному воздасться по його вірі, набуває набагато більш конкретний зміст.
Неважко зрозуміти, що суб’єктивна вічність російського християнина буде дуже сильно відрізнятися від вічності, в яку потрапить таким чином буддійський монах з Тибету. Концепції карми, відплати і спокутування теж цілком вписуються в цю теорію.
Добра людина, що має чисту совість і благі наміри, напевно виявиться в світлій і приємною вічності, яку цілком можна буде назвати раєм, на відміну від тієї вічності, яку побудує свідомість жорстокого і агресивного грішника, якого терзають важкі і ганебні спогади.
І все-таки, чи є життя після смерті? Ніхто давно вже не намагається всерйоз стверджувати, що людські душі відлітають після смерті на небеса, по крайней мере в фізичному сенсі. Всі розуміють, що “той світ” знаходиться в якомусь іншому, нематеріальному вимірі. Цілком можливо, що це вимір розташоване прямо в нашій свідомості.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)