Чи варто заводити сім’ю?
Ну що ж, шановний читачу, відчуваю тебе не полишає сумнів, щодо правильного вибору в своєму житті, раз ти читаєш цю статтю з категорії сімейної психології. Звичайно сумнівів у людини може бути багато, коли постає питання про систему його цінностей, а також про заклики до його істинним, людським якостям, без яких нормальну сім’ю не створиш. Мабуть я не буду спілкуватися з вами в цій статті, від першої особи з індивідуальним до вас зверненням, подібно до того, як я її почав, це може бути і варто було б зробити, але все ж я напишу її в звичному для себе стилі, кілька узагальнивши нас усіх. Якось легше сприймати інформацію, яка відноситься не до тебе, мова йде начебто про інших людей, які вічно щось роблять неправильно, сумніваються, допускають помилки, бояться, загалом поводяться не так, як відповідно до нашого розуміння вони повинні вести. І все ж до вас, як до всіх разом, так і до кожного окремо, я звертатися буду, ви тільки не проектуйте вся увага саме на собі, інакше це завадить вам у прийнятті деяких моїх тез, а отже і стаття в цілому буде для вас марною.
Коли мова заходить про сім’ю, це питання постає особливо гостро, адже сім’я це відповідальність, а багато одного тільки цього слова бояться як вогню. Про себе я не дуже люблю багато говорити, це дуже важливо для підтримки потрібної для вашого правильного сприйняття моїх статей дистанції, але в даному випадку варто навести приклад з власного життя, щоб моя стаття для вас не була марною. У мене прекрасна сім’я, просто чудова, хоча були і часом ще трапляються сварки, все ж мій сімейне вогнище досить міцний, і тому я не тільки з позиції психолога буду вам розповідати про сім’ю, а й з позиції сім’янина. Про сім’ю, як про частину соціальної структури, хоча яка там частину, це основа нашого суспільства, існує досить багато думок. Для кого-то це святе, а хтось вважає її непотрібною формою людського існування. Ось наприклад Ошо називав сім’ю – однієї з форм проституції, вірніше він назвав цим шлюб, але по суті і саму сім’ю, бо одне веде до іншого.
Звичайно розуміти шановного мною філософа, книги якого я колись із задоволенням прочитав, можна і трохи інакше, кажучи що він мав на увазі життя без зобов’язань, без заборон і обмежень, що мають місце в шлюбі. Власне в книгах він це і підкреслював, але давайте з вами вдумаймось в корінь цього твердження, що шлюб, а разом з ним і сім’я, мають в нашому суспільстві невірну структуру, хіба не варто за цим заклик до безвідповідальної життя? Якщо ви ставите питанням про доцільність створення сім’я, особисто для вас, мене цікавить тільки одне – в якому середовищі виросли ви. Не будемо з вами перераховувати численні експерименти психологів, які не будемо перебирати різні аспекти сімейного життя, без яких людина не здатна бути повноцінним в психічному плані, все це ви і без мене прочитаєте в інших статтях, книгах, подивіться в фільмах про сім’ю. Я пропоную вам поглянути на це питання з фундаментальної точки зору, фундаментальної для людського щастя. Чи дає сім’я людині щастя?
Напевно вас більше саме це питання цікавить, адже звалити на свої плечі хрест, можна лише за умови, що в цьому є особливий сенс, тоді і тягар не буде важкою. Питання щастя, на жаль тут не однозначний у своїй оцінці, бо якщо порівнювати його з зовнішньою формою існування, то ніколи до гармонії не прийдеш, адже в зовнішньому світі все дуже індивідуально, і побудовано на людському егоїзмі, так де благо для одного, біль і страждання для іншого. Але все ж деякі речі зробити можна, розмірковуючи про правильний вибір. А саме, можна просто зважити життя без сім’ї і життя з сім’єю. Уявіть собі ту і іншу життя, і подумайте над тим, яка з них цікавіша і приємніше. Коли в моїй голові виникають сумніви, щодо чого-небудь, мені подібний спосіб порівняння одного з іншим, як правило, допомагає максимально правильно визначитися з вибором. Правда для цього необхідно мати гарну уяву. Приказка каже про вибір між двох зол, коли зрозуміло розумно вибрати менше, але я б не став так конкретизувати форму цього вибору, бо це вже ототожнює його як такої. Немає ніяких зол, є два варіанти, один з яких дасть вам набагато більше благ, ніж інший, і вам лише варто чітко розуміти, яке життя чекає вас в разі якщо ви заведете сім’ю або ж не станете цього робити.
Є ще один варіант для вашого вибору, властивий природі людини, яка любить гнатися за двома зайцями – це завести сім’ю, але і продовжувати жити безвідповідальною, ні до чого не зобов’язує життям. За моїми особистими спостереженнями, таким вибором користуються багато, але він не приводить їх ні до чого хорошого, бо страждають обидва напрямки, недоотримують так би мовити, а в підсумку виходить і сім’я чортзна яка, і особисте життя людини схожа на життя покидька. І це не моя точка зору це стан внутрішнього світу тих людей, які роблять такий вибір, не наважуючись бути або безвідповідальним одинаком, або нормальним сім’янином. Як же бути запитаєте ви, ви вже прочитали так багато, а я все вам не кажу як же краще вчинити, ваші сумніви вас не покидають в міру читання цих рядків. Але я вам нічого говорити не буду, це суперечить моїй політиці не тільки з професійної точки зору, а й як людину, і особливо як людини учащему вас усвідомленості. А знаєте чому я не повинен цього робити? Справа в тому, що ви самі повинні розуміти, що для вас краще і правильно, моя задача полягає тільки в одному – змусити вас думати, а по можливості і усвідомити своє бажання.
Ви не знаєте чого хочете, в цьому-то і вся проблема, ви хочете того, що вам нав’яже ящик з антеною, гламурні журнали, різні статті, думки інших людей і взагалі будь-яка інформація ззовні. Колективна система цінностей тисне на вас, а вона зараз вся спотворений до невпізнання, хто тільки не береться вас вчити як краще і правильніше жити, а що ви самі, хіба у вас немає свого розуміння з цього приводу? Воно у вас звичайно ж є, але заритий під всім вищезгаданим сміттям так далеко, що ви навіть не намагаєтеся знайти свою власну точку зору, яка не може бути вашої власної доти, поки ви не проаналізуєте все себе цілком і не прийдете до висновку про тому, що найкраще саме для вас. Зрозумійте, немає іншої такої ж моделі як ви, все долі різні, отже, не може бути правильного вибору для всіх, він завжди індивідуальний. За загальній формі ваш вибір тільки може бути схожий з вибором більшості, не треба впадати в маразматичну крайність і абстрагуватися від так званих стадних інстинктів.
Така поведінка властива людям, які просто не мислять, поняття думати для них чуже, вони не вибирають в повному сенсі цього слова, вони вибирають з уже запропонованого ним. Ви по натурі людина розумна і ваша усвідомленість може бути вами задіяна в повній мірі, тому я не стану в вас це вбивати, вистачить порад і рекомендацій, почніть нарешті думати своєю головою. І так, що ж у вас є, на одній чаші у вас знаходиться сімейне життя з усіма витікаючими з цього наслідками, а на іншій життя без сім’ї, життя як люблять багато говорити більш вільна. Що у вас переважує на цих терезах? Ось тільки не поспішайте відповідати на це питання, я вас благаю не робіть цього. Не треба на нього реагувати, подумайте над ним, подумайте гарненько. Дозвольте, я підкину вам трохи розумової їжі для ваших роздумів, у вигляді деяких тверджень про життя по обидві сторони даного вибору. Ви позбавите себе задоволень, як ви думаєте, якщо станете сімейною людиною, від багатьох чинників відмовтеся, багато чи втратите?
Причому я говорю не просто про сім’ю, а про нормальну, повноцінну сім’ю, навіть без дитини можливо, у всякому разі в перший час, але з усіма зобов’язаннями з вашого боку з повною відповідальністю? Я знаю, що багато хто з вас дадуть відповідь – так, ми багато втратимо і багато чого не зможемо в такому випадку, ми себе обмежимо в наших бажаннях. А чи є ці бажання вашими насправді? Ось у чому дійсно вам варто розібратися, бо від нав’язаних бажань, людина потім відчуває сильне почуття незадоволення, коли справжня система цінностей починає потихеньку спливати, людина починає відчувати невдоволення собою і своїм життям. Втім, я не беруся стверджувати, що в нашому багатовіковому суспільному розумінні, хоч якесь благо є оригінальним, на будь-який вибір діє певна підгрунтя ззовні. Тим не менш, деякі форми буття, нав’язані сучасній людині, не витримують ніякої критики з точки зору здорового глузду, і ладно якби всі ці зомбовані жертви даної пропаганди, дійсно були б щасливі, але немає, це уявне щастя швидко проходить і приходить справжнісінька порожнеча, яка і вбиває людей, спочатку зсередини, а потім і в буквальному сенсі.
Зверніть увагу на те колосальну кількість самогубств, яке відбувається щодня у всьому світі, і здебільшого вони відбуваються в досить благополучних країнах. Знайдіть серед цих самогубців, щасливих сім’янинів, не тих у яких є сім’я, ні, а тих, для яких сім’я це все. Ну хіба що тільки ті з них опаде під ваш погляд, чия сім’я розпалася, що вже вказує на тяжкість їх втрати, а як на ваших вагах це виглядає, чи достатньо сімейне життя важка для вас? Можливо ви оцінюєте її за дещо іншою тяжкості, які не тяжкості втрати, а тяжкості того тягаря, яке вам належить нести, адже зараз так сильно пропагується безвідповідальна форма життя, прищеплювати людині з самого дитинства. Ось цей нав’язаний образ людини, яка не обтяженого зобов’язаннями, виглядає досить привабливо, так це мабуть так воно і є насправді, адже той вибір, в якому треба менше докладати зусиль і в якому менше від себе треба вимагати, завжди привертає нашу увагу. Все геніальне у нас просто, а так чи прості самі геніальні люди, так чи проста їхнє життя? Хіба людина не народжений для зусиль, які йому необхідно робити для всього, навіть для того, щоб просто дихати повітрям, хіба не для того ми відчуваємо страждання і біль, щоб жити?
Питання здається філософським, але відповідь на нього ми спостерігаємо щодня, труднощі, ось що робить нас живими, ось що лежить в основі самого життя, в основі блага і в основі щастя, а задоволення розкладає людини, воно вбиває, задоволення засноване на відсутності зусиль – ось що є ворогом людини, що веде до його смерті, як в духовному, так і в фізичному сенсі цього слова. Але не треба мазати цим висновком все задоволення, бо є задоволення від життя, від зусиль і результату цього зусилля, задоволення від прагнення, мрії і перетворення мрії в реальність, задоволення від творення, задоволення від сенсу, який повинен бути у всьому, що ви робите. Це задоволення, це справжнє щастя, доведене неодноразово множинними прикладами з життя людей, та й з життя кожного з вас теж, це те, чого дійсно заслуговує кожен з нас. Але це питання вашого вибору, не мого, не кого-то ще, викиньте з голови все авторитети і точки зору, ви вирішуєте, яким буде ваше життя, чи буде це життя сімейного людини, або людини без сім’ї, більш ніяких визначень тут бути не може. Ваш вибір не має оцінки, він ваш цілком і повністю, а це значить, що він вірний, вірний по тій формі мислення, яка у вас зараз переважає в голові.
А ось сама ця форма може бути помилковою в плані чужорідних тіл в вашій голові, це не фізичні тіла, це думки, чужі думки, образи, сценарії життя, ось що це за тіла без фізичної оболонки, вони-то і можуть збивати вас з пантелику. Я свій вибір зробив, ви про нього знаєте, це мій вибір, я ним задоволений, він мене повністю задовольняє і щоб не сталося в майбутньому, про минуле та сьогодення я жаліти не буду. Ваш вибір повинен бути аналогічним, має не тому, що я так сказав або це десь написано, чи є псевдо істиною, ваш вибір є вашим обов’язком перед самими собою. Він, ваш вибір, не повинен вас мучити, не повинен породжувати в вас сумніви щодо своєї правильності, не повинен мучити і нагадувати про себе. А таким він буде лише за умови, що це дійсно ваш вибір, який ви зробили осмислено, і тому не шукайте більше відповідей на питання про те, чи потрібна вам сім’я чи ні, вистачить чужих думок на цей рахунок. Не треба навіть аналізувати цю статтю, вам треба просто звільнити свій розум від чужих точок зору і чужих висновків, треба звернути увагу на самих себе і дати собі визначення як людині з набором властивих вам якостей.
Дуже багато людей хочуть щастя, не завжди розуміючи, в чому воно для них полягає, але все ж хочуть. Але тим з них, хто задавав мені питання про те, як їм стати щасливими людьми, я задавав питання зустрічний, і це не було питання про розуміння ними щастя, немає, це після я міг його поставити або не поставити зовсім. Питання мій був іншим – скільки людина готова заплатити за своє щастя, не грошима зрозуміло, а принципами і формою життя, яким він живе. Чим ви готові пожертвувати заради щастя, можна і так поставити це питання, дайте собі відповідь на нього і в принципі зрозумієте в чому воно для вас полягає. Бо якщо все ваше щастя в пляшці, в барахлі, в дорогих іграшках, в різноманітті сексуальних партнерів, в ще чимось, що робить вас по-справжньому щасливими, тоді не заводьте сім’ю, не прирікайте на страждання ні себе, ні вашу дружину або чоловіка, ні, особливо, дітей. Погана родина, неблагополучна сім’я, стає джерелом страждання багатьох поколінь, бо діти в таких сім’ях часто такі ж безвідповідальні і безладні, як і їхні батьки, а їхні діти відповідно теж і так з покоління в покоління.
Добре якщо хтось вирішить розірвати цю несвідому ланцюжок безглуздих дій, вирішить зрозуміти, що йому дійсно треба і як слід будувати своє життя, а якщо немає, то люди так і продовжують чинити не осмислено, просто так, як треба, не зрозуміло правда кому треба, навіщо треба, загалом повне безумство. Для всього в цьому житті людина повинна вирости, він повинен вирости для сім’ї, великих грошей, для іншого оточення навколо себе, життя не прогинається сама по собі, її можна тільки прогнути своїми зусиллями. Кожна людина в цьому житті, займає ту нішу, яку він відповідає, він має ту життя, яку заслужив. І якщо вона його не влаштовує, йому слід почати працювати над собою, бо він за формою підходить саме до того життя, яка у нього є зараз. Якщо по формі ви не підходите для сімейного життя, то залишається тільки визначитися з тим, чи хочете ви відповідати образу дійсно справжнього сім’янина, людини, життя у якого саме така, якою вона і повинна бути.
Роблячи свій вибір, думаючи якийсь час над ним після прочитання цієї статті, поспішати адже вам не треба, думайте немає над тим, що дасть вам сімейне життя, думайте над тим, якою людиною ви повинні для неї стати, і якщо ця людина вас влаштовує, тоді ваш вибір очевидний. Але це повинно бути ваше рішення, засноване на вашому виборі, тільки в такому випадку ви не пошкодуєте про нього.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)