Чи треба тримати обіцянку?
Можливо це питання для когось видасться не актуальним, є у нас в суспільстві певні норми поведінки, яких обов’язково кожна людина нібито повинен дотримуватися і стримувати свої обіцянки – це ніби як правильно. В принципі я міг би розібрати дану тему в декількох реченнях, і закрити це питання досить швидко, але для того щоб усвідомити масу моментів, з яких складається наше з вами поведінку, нам доведеться заглибитися в цю тему, і розжувати її дощенту. Цим ми з вами і займемося друзі, в кінці кінців якщо вас цікавить ця тема, думаю ви не полінуйтеся прочитати всю статтю до кінця і вже потім зробити свої висновки разом зі мною. Дати обіцянку і стримати його, це звичайно благородно і в принципі в більшості випадків виправдано, це так звана ваша послідовність у своїх діях і рішеннях, викличе до вас довіру, оскільки ви передбачувані. І це в нашій темі найважливіший момент, адже нас цікавить психологія людини, згідно з якою можна зрозуміти, що і чому нам взагалі подобається.
Спілкування дане вами – це передбачуваність вас для того, кому ви його дали, а це в свою чергу діє на людей зворушуючий, якщо звичайно вони твердо впевнені в тому, що ви точно виконаєте перед ними свою обіцянку, а довіру можна заслужити будучи послідовним і передбачуваним протягом довгого часу. Ось чому так важко заробити собі репутацію, тому що треба свої дії і свою позицію перетворити в звичку людей вам довіряти. Однак тут є і негативні моменти, які нам з вами слід розглянути насамперед з позиції людини, яка звикла тримати своє слово і не порушувати дані їм обіцянки. В такому випадку у цієї людини також входить в звичку бути послідовним, а це вже свого роду залежність від тих, хто буде сподіватися на цю вашу послідовність, якщо ви завжди будете вірні їй. Психологи вже давно помітили, що саме бажання бути послідовним, змушує людей робити те, що вони в принципі робити не хочуть.
Ось чому багато штучно можуть викликати у вас почуття обов’язку, який ви підсвідомо відчуваєте за собою. Найпростіший приклад на мій погляд – це цигани, які користуються тим, що просто змушують нас бути послідовними, спочатку вони просять десять копійок або сигарету, а потім їм уже все гроші що у тебе є подавай, а люди потім зрозуміти не можуть, чому вони це зробили, чому не змогли відмовити. Здавалося б який тут зв’язок між обіцянками і тим, що ви потрапляєте на типову прийом трьох “так”? Зв’язок насправді пряма, з одного боку ви погоджуєтеся на невелику послугу, надати яку вам в принципі не складає труднощів, а потім наступна послуга так само не здається вам надто вже складним, ну а коли вам не наплювати на людину, яка у вас що – то просить, то від чого ж вам і більш істотну послугу не надати, наприклад, не віддати циганці всі свої гроші. Адже головне вона зробила саме тоді, коли попросила у вас дрібниця, а ви в свою чергу зволили звернути на неї свою увагу.
У випадку з обіцянками все працює точно так само, ви обіцяєте, а потім виконуєте свою обіцянку, ви послідовні в своїх діях, ви чітко прямуєте алгоритму, який у вас в голові, як інструкція до пральній машинці, і не на крок не відступаєте від цієї інструкції. Кажуть совість якість вроджене, і говорять про це психологи проводили експерименти над людьми, що ж можна тоді в такому разі і масу інших соціальних установок до цього приписати, а виховання і навіювання взагалі не брати в розрахунок. Алгоритм своїх дії кожного з нас слід будувати виходячи з кінцевого результату, до якого такий алгоритм приведе. І чим далі ви прорахуєте ланцюжок причинно-наслідкових зв’язків, тим краще, адже якщо вигідно дати обіцянку і порушити його, то від чого ж вам не зробити на шахівниці життя саме такий хід. При певних умовах, можна прорахувати всі наступні дії людини, яка хоче відповідати всім громадським нормам, а хотіти він цього може тільки в тому випадку, якщо він від цього суспільства залежить.
Будь-яка компанія виробник, якщо вона хоче, щоб покупці їй довіряли, повинна бути послідовною в своїх діях, всі алгоритми її послідовності повинні укладатися в обіцянки і їх подальше виконання. Людям в такому разі не доведеться боятися найстрашнішого – невідомості, а якщо ви хоча б раз підірвали довіру до себе, то ви вже поставили людину перед вибором на майбутнє між “так” і “ні”. І скільки ще має минути часу, щоб люди просто звикли до монотонним вашим діям, на кшталт як: сказано – зроблено і ніяких інших варіантів? З іншого ж боку, завжди знайдуться ті, хто захочуть включити ваш механізм послідовності, коли ви неусвідомлено будете просто слідувати тим негласним правилам, за якими ви начебто як кому-то что-то там повинні, наприклад стримати обіцянку. Може бути компанія бажає мати відданих постійних клієнтів і повинна бути максимально послідовна і не порушувати своїх обіцянок, то ось людина цього слідувати зовсім не зобов’язаний, вірніше людина може розглядати масу варіантів, серед яких можуть бути порожні обіцянки.
Чи завжди ви залежні від тих, кому даєте обіцянку, і що взагалі може означати слово, якщо подальший хід подій ну ніяк не відповідає вашим інтересам, якщо ви будете слідувати необов’язкового боргу, що закликає вас стримувати обіцянку? Та нічого це означатиме не може, все може змінитися в одну мить, якщо ви давали сто раз в борг людині і він вам сто раз його повертав, це не означає що і в сто перший раз він його поверне, і справа тут не тільки в тому, що він так завжди робив, а тут раптом не повернув вам гроші, а в тому, що обставини змінилися, і йому вигідніше стало не віддати. Будь-яка компанія може зникнути, який би порядною вона не була протягом усього свого існування, і в разі якщо людину чіпляють саме за його прагнення бути послідовним, за його бажання бути правильним в чужих, а головне в своїх власних очах, то в такому випадку, тільки непередбачуваність з вашого боку може бути відмінною контр заходом проти цього.
Бажання бути правильним і діяти логічно, за тими правилами які прийняті в суспільстві – це та сама ілюзія, яку вам слід малювати для інших, але не як не для себе, інакше ви самі станете її жертвою, у вас може навіть з’явитися якесь почуття обов’язку, який ви захочете віддати, та ще це може бути борг перед тими, хто вам так сказати по барабану. Обіцянка це ні що інше як словесний борг, і крім тієї своєї передбачуваності, яку ви демонструєте оточуючим, ви ж ще й зобов’язання на себе певні берете, адже в ряді випадків, вас можуть притягнути до відповідальності за нестримане обіцянку. Так що це така річ, яка безпосередньо залежить від вашої залежності від суспільства, а воно любить передбачуваних. Воно любить послідовних, тих, хто своєю невизначеністю не викликає у них страху, перед цією самою певністю. Ми з вами знаємо про те, що є логічні дії і є нелогічні, проте логіка є скрізь, і будь-яка нелогічність логічна, а справжній філософ бачить логіку у всьому.
Це я до того, що в нашому суспільстві, хоч як крути, є певні алгоритми поведінки, за якими ми звикли судити про дії людини. Про нього самого, про його корисності для нас і тієї ступеня загрози, яку він для нас представляє. Людина дає обіцянки і стримуючий їх, безумовно корисний, як тим кому він їх дає, так і тим, хто змушує його обіцяти щось, побічно обіцяти, просто змушуючи людини бути послідовним. Якщо ми з вами зрозуміємо це, ну вірніше якщо ви це зрозумієте, то мистецтво давати обіцянки, і стримувати або не стримувати їх в залежності від ситуації, стане для вас прийомом маніпуляції людьми. Ви можете змусити людей довіряти вам, ви можете змусити їх захотіти вам довіряти, можете викликати у них занепокоєння і навіть страх, бо це буде страх перед невідомістю, коли вони не знають що від вас очікувати. Це звичайно далеко не єдине що можна використовувати для управління тими алгоритмами поведінки і асоціаціями пов’язаними з цим поведінкою, щоб малювати в умах людей ті ілюзії, які вам цікаві.
Ви просто зрозумійте таку просту думку, якщо ви зможете викликати певні асоціації в умах людей, щодо своєї поведінки, ви в принципі отримаєте над ними певний контроль. Обіцянки в такому випадку будуть чимось на зразок морквини перед їх носом, адже відчутним обіцянку стає тільки після його виконання, а до цього моменту це ілюзія. Бачите друзі наскільки глибокий це питання, я б звичайно міг ще багато чого написати по цій темі, але в рамках однієї статті і цього багато, а на останок я дам вам черговий позив до вашого підсвідомості, який буде звучати так: ви повинні стримувати свої обіцянки тільки в тих випадках, коли вони відповідають вашим інтересам, як в короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі, а повинні ви це саме собі і нікому іншому.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)