Чи багато в природі мінералів і гірських порід
Ми коротко ознайомилися з мінералом і гірською породою. Яка ж загальна кількість мінералів і гірських порід?
Відомо близько двох тисяч різних мінералів; правда, їх назв значно більше, так як деякі мінерали мають по два і по три назви. Гірських порід майже в три рази менше, ніж мінералів.
Наскільки різноманітний світ каменю, можна судити з таких прикладів.
Мінерал кварц, з яким ви вже знайомі як з однією із складових частин граніту, поширений в природі дуже широко. Він зустрічається як у кристалічних, так і в щільних утвореннях.
Серед кристалічних утворень, що входять у велику групу кварцу, розрізняють наступні різновиди, або, як кажуть геологи, різниці: безбарвний водяно-прозорий гірський кришталь; той же кришталь, густо забарвлена в темні кольори і називається попелястим гірським кришталем, або раухтопазом (по-німецьки “раух”-дим); чорний-моріон; золотисто або лимонно-жовтий-цитрин (по-латині “цитрус” – лимон); рожево-ліловий або густого вишневого кольору, один з найбільш живих за кольором уральських каменів – аметист (по-грецьки “аметюстос” – п’яніє: в давнину вважали, що цей красивий камінь притягує до себе винні пари і проганяє хміль з голови того, хто носить у персні аметист).
Ще більше назв у некристалічних різновидів кварцу, до яких відносяться часто чудові за забарвленням халцедони, особливо полосчатиє сердоліки і агати, а також ще багато інших красивих кольорових каменів. Добре всім відомий кремінь дуже різною і нерівній забарвлення (бурою, червоної, чорної і білої) – теж халцедон, тільки з домішкою глини і піску. З кременю древній людина майстерно приготовляв всілякі знаряддя праці і полювання.
Халцедон веде свою назву від давньогрецького міста Халкедона в Малій Азії, на березі Босфорської протоки. З цього великого торгового міста йшли на захід кольорові камені, в тому числі і той, про який говорилося вище.
Червоний напівпрозорий халцедон називається сердоліком. При наявності в ньому білих прошарків виділяється особлива різниця – сердоліковий онікс.
Назва цих красивих кольорових каменів, які вважалися колись наймоднішими, походить від стародавнього міста Сарди, столиці Лідійського царства (в західній частині Малої Азії).
Лідія славилася багатими золотими копальнями, що забезпечили казкові скарби її останнього царя Креза, і ускорившими завоювання країни персами – 2500 років тому. (На руїнах знаменитої Сарди розташована скромна турецька село Сарті.)
З Сарди – одного з найбагатших торгових центрів стародавнього світу – йшли на захід (в Греції) різні східні товари, особливо коштовні тканини, ароматичні речовини і кольорові камені. Серед них сердолік займав одне з перших місць. Слово “онікс” (теж грецького походження) означає ніготь: білі прошарки на червоному сердолике так само чітко виділяються, як добре вичищені нігті на руці.
Що ж стосується агата у той назва її звучить майже так, як і давньогрецькою мовою, – “ахатес”. Цей красивий кольоровий камінь відрізняється винятковим багатством відтінків і різноманітністю малюнка.
Не менш красиві наші яшми, особливо уральські.
Серед щільних різновидів кварцу виділяються, наприклад, білий – молочний – кварц, рожевий, залізистий, нарешті зелений кварц, або празем (по-грецьки “празинос” – зелений) і ін З особливо красивих різновидів кварцу з шовковистим відливом зазначимо зеленувато-сірий – “котяче око”, синюватий – “соколине око” і золотисто-бурий – “тигрове око”.
Дрібні лусочки залізної слюдки надають своєрідний металевий відлив жовтуватого або бурувато-червоного кварцу. Особливо цей відлив помітний на полірованому камені. До цього чудового уральського каменю дивно підходить російська назва – “искряк”. Він дійсно весь горить золотистими іскрами, немов вилітають з глибини каменя. Інша назва цього каменю – “авантюрйн”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)