Чернілевський Станіслав Болеславович
(народився 6 липня 1950р.)
Чернілевський Станіслав
Чернілевський Станіслав Болеславович народився 6 липня 1950 р. в с. Жван Муровано-Куриловецького району Вінницької області. Закінчив Вінницький педагогічний інститут. Автор збірки: “Рушник землі”; кіносценаріїв: “Грамотний”, “Просвітлої дороги свічка чорна”. Лауреат премії імені В. Симоненка.
Життєвий шлях Станіслава Чернілевського був вельми непростим. Хлопчик залишився без батька у багатодітній родині, тож довелося здобувати середню освіту в школах-інтернатах. Не відразу Станіславу пощастило з вибором “сродної” професії. Спочатку недовго працював учителем після закінчення Вінницького педагогічного інституту, але не вважав цю роботу справді “своєю”. З дитинства Чернілевський марив кінематографом і прагнув вступити на факультет кінорежисури. Його мрія збулася. У стінах Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого він здобув фах кіносценариста. Працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка.
Проте де б не був Станіслав Чернілевський, яку життєву дорогу собі не обрав би, він, перш за все, поет. Йому заслужено було присуджено премію імені Василя Симоненка.
Поезія Чернілевського бере свої початки і мотиви в дитячих мріях. Дмитро Павличко у передмові до книги С. Чернілевського “Рушник землі” писав: “Є такі серця, для котрих розлука з матір’ю – смертне страждання…” З його дитячих мук, з тужби за мамою, перших стражденних почувань народжувалися його вимогливі поняття людини і світу, емоційні хвилі душі, котрі проносилися через усе дитинство й молодість, щоб ударити нині гучним прибоєм поетичного слова”.
Related posts:
- Теплота родинного інтиму – Станіслав Чернілевський (Народився 1950 року) – Я І СВІТ Станіслав Чернілевський народився на Вінниччині “Я народився поміж двох річок – невеличкою річкою Жван з її мілинами та глибинами та могутнім і тихим Дністром з його вирами та потужною течією, – так поетично починає про себе розповідь сучасний український письменник Станіслав Чернілевський. – Може, через те я так люблю водночас і найтонші, найдрібніші порухи і […]...
- Теплота родинного інтиму – СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ – скорочено Теплота родинного інтиму. Ще на шибах досвіток не скрес. Встала мати. Мотузочком диму Хату прив’язала до небес. Станіслав Чернілевський використовує виразну метафору “мотузочком диму / Хату прив’язала до небес”, позначаючи таким чином, що мати розтопила піч і дим піднявся вгору. Весело і з ляком серед печі Полум’я гуляє по гіллю. Ковдрою закутуючи плечі, Мати не […]...
- Забула внучка в баби черевички… – Станіслав Чернілевський (Народився 1950 року) – Я І СВІТ * * * Забула внучка в баби черевички… Дитячим сміхом бризнувши в зело1, За повелінням вікової звички Перекотилось літо за село. Махнуло рученятко в бензовозі І курява вляглась після коліс. 1 Зело (застаріле, поетичне) – зелені дерева, кущі, трави тощо. А бабка все стояла на дорозі, Хустинкою торкаючись до сліз. І вийшли в небо зорі-жаровички, […]...
- Станіслав Чернілевський. Теплота родинного інтиму, Забула внучка в баби черевички. Настрої і почуття, висвітлені в поезіях (любов, доброта, висока духовність) Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю поета, допомогти усвідомити зміст і красу його творів; розвивати навички виразного читання, коментування поетичних рядків, співвіднесення висловлених у них почуттів зі своїми; виховувати любов до рідного дому, батьків, почуття відповідальності за них. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Засоби навчання: підручник; портрет С. Чернілевського; ілюстрації із зображенням неба, […]...
- СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ – ЗАГАДКОВА, ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Подумаймо разом Чи Павлик був самотнім? Хто його найбільше любив і турбувався про нього? Як це описав С. Черкасенко? Щаслива та людина, яка має рідних, близьких людей, – вона зможе легше долати труднощі на життєвій дорозі, які б випробування і перешкоди на ній не виникали. Ти погоджуєшся з цією думкою? Кожна людина повинна мати свою […]...
- Скорочено – ЗАБУЛА ВНУЧКА В БАБИ ЧЕРЕВИЧКИ… – СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ – 6 КЛАС Забула внучка в баби черевички… Дитячим сміхом бризнувши в зело, За повелінням вікової звички Перекотилось літо за село. Махнуло рученя на бензовозі – І курява вляглась після коліс. А бабка все стояла на дорозі, Хустинкою торкаючись до сліз. І вийшли в небо зорі-жаровички, І тихо бабка посеред села Малесенькі дитячі черевички У спорожнілу хату занесла. […]...
- ВИСПЯНСЬКИЙ, Станіслав (1869 – 1907) ВИСПЯНСЬКИЙ, Станіслав (Wyspianski, Stanislaw, 1869 у Кракові – 1907, там само) – польський письменник, художник та режисер. Йому ставлять в заслугу реформацію польського театру кін. ХГХ – поч. XX ст. Він є найяскравішим представником “младопольської” сцени і одним з найвидатніших польських драматургів у цілому. Станіслав Виспянський народився у Кракові 15 січня 1869 […]...
- ЛЕМ, Станіслав (нар. 1921) ЛЕМ, Станіслав (Lem, Stanistaw – нар. 12.09.1921, Львів) – польський письменник. Народився в сім’ї лікаря. Дитячі та юнацькі роки Лема згодом описав у автобіографічній повісті “Високий замок” (“Wysokizamek”, 1966). Головне місце в повісті відведено зустрічам з великими ідеями в науці та культурі, що справили вплив на формування характеру письменника. Лем намагався показати, як […]...
- ОРІХОВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ (ОРІХОВСЬКИЙ-РОКСОЛАН) ОРІХОВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ (ОРІХОВСЬКИЙ-РОКСОЛАН) (1513, с. Оріховці Перемишльської округи – 1566). З 1526 до 1543 р. навчався в Краківському, Віденському, Віттенберзькому, Падуанському та Болонському університетах, де здобув прекрасну гуманітарну освіту, оволодів латинською, давньогрецькою та давньоєврейською мовами. Повернувшись на батьківщину, розпочав активну літературну діяльність, яка мала спрямування, сформоване тогочасною західноєвропейською культурою. Перу С. Оріховського належать ораторські, публіцистичні […]...
- РЕЙМОНТ, Владислав Станіслав (1867 – 1925) РЕЙМОНТ, Владислав Станіслав (Reymont, Wladyslaw Stanistaw – 07.05.1867, c. Koбель-Велькі – 05.12.1925, Варшава) – польський письменник, лауреат Нобелівської премії 1924 р. Народився у багатодітній сім’ї сільського органіста. Дитячими захопленнями Реймонта були книги та природа. Світ, навіяний читанням книг, сповнений яскравих барв і невідомих почуттів, світ природи, що оточував родинну домівку Реймонта, – […]...
- Степан Михайлович Литвин (1931 р. нар.) Степан Литвин Степан Михайлович Литвин народився 10 червня 1931 року в селі Головчинцях (тепер село Кармалюкове), Жмеринського району, на Вінничині, в родині колгоспника. Навчався в Чернятинському плодо-ягідному технікумі та в Бердянському технікумі виноградарства й виноробства. У 1954 році закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Викладав українську мову та […]...
- Станіслав Лем. Життя і творчість Найбільш відомий у світі польський письменник Станіслав Лем міг би не народитись, якби не один єврейський перукар у невеликому містечку на Західній Україні, який вступився за майбутнього батька майбутнього ж таки письменника, коли червоні провадили того під конвоєм, щоб, як офіцера, розстріляти. Лікаря Самуеля Лема перукар знав ще зі Львова, там і народився Станіслав Лем […]...
- Віктор Близнець – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Віктор Близнець народився 10 квітня 1933 року в с. Володимирівці на Кіровоградщині в селянській родині. Змалечку він мріяв про те, щоб стати дитячим письменником. Закінчив факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка, працює у молодіжних часописах, дитячих журналах. Автор збірки оповідань “Ойойкове гніздо”, повісті “Звук павутинки”, повісті-казки “Земля Світлячків”‘ та інших художніх творів. Віктор Близнець […]...
- Верховень Володимир (1958) Верховень Володимир Верховень Володимир Миколайович народився 13 вересня 1958 р. в с. Уплатне Бдизнюківського району Харківської області. Навчався в середній школі смт Сахновщина. У 1980 р. закінчив філологічний факультет Харківського педагогічного інституту. Після служби в армії деякий час працював кореспондентом районної газети в Золочіві, потім у Харкові: журналістом, редактором у видавництві “Прапор”, консультантом-перекладачем інформаційної […]...
- Зі спогадів Ійона Тихого – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 Український переклад, М. Біденко, 1990. Перекладено за виданням: Stanislaw Lem, Maska, Krakow, 1976. Хочете, щоб я знов щось розповів? Авжеж. Он Тарантога дістав уже свого блокнота для стенограми, не квапся, професоре. Правду кажучи, я не знаю нічого, що міг би вам розповісти. Що? Ні – не жартую. Зрештою, можу ж я […]...
- Професор Доньда – Станіслав Лем Із спогадів Ійона Тихого Цю свою розповідь я вирізьблюю на глиняних табличках, сидячи біля входу моєї печери. Мене здавна цікавило, як писали на табличках вавілоняни, хоч я ніколи не гадав, що самому доведеться це спробувати. Можливо, глина у них була краща, а може, клинопис для цього годився більше, хтозна. Глина у мене розлазиться або кришиться, […]...
- Велика прочуханка – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 (c) Український переклад, Р. Доценко, 1990. Перекладено за виданням: Stanislaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. ————– Хтось постукав до конструктора Кляпавція, і він, прочинивши двері й вистромивши голову, побачив черевату машину на чотирьох куцих ногах. – Хто ти така і чого тобі треба? – спитав Кляпавцій. – Я Машина Для Виконання Бажань, […]...
- Дві потвори – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 Український переклад, Ю. Попсуєнко, 1990. Перекладено за виданням: Stanistaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. Давним-давно серед чорного бездоріжжя, на галактичному полюсі, був самотній зоряний острів із шестірною сонячною системою; п’ять її сонць кружляли кожне само по собі, зате в останнього була планета з вогневих скель, з яшмовим небом, а на планеті набирала […]...
- Розповідь другого розмороженого – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 (c) Український переклад, О. Гриценко, 1990. Перекладено за виданням: Stanislaw Lem, Maska, Krakow, 1976. ————– Ми з радістю стаємо перед очі такого шляхетного зібрання, щоб розповісти нашу історію, хоча це й державна таємниця. Та ми її розголосимо з почуття вдячності, сильнішого за державні інтереси. Оцей повний замерзлої цикути келих, що його […]...
- Біла смерть – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 Український переклад, Ю. Попсуєнко, 1990. Перекладено за виданням: Stanistaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. ————– Планета Арагена була вибудована зсередини; її володар, Метамерик, простягався в екваторіальній площині поясом на триста шістдесят градусів і був таким чином для своєї держави не тільки володарем, а й притулком. Прагнучи захистити підданий йому люд ентериків від […]...
- Троє електрицарів – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 (c) Український переклад, Ю. Попсуєнко, 1990. Перекладено за виданням: Stanistaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. ————– Жив колись один великий конструктор-винахідник, який невтомно винаходив незвичайні прилади й виготовляв дивовижні апарати. Змайстрував він був собі машинку-пушинку, яка гарно співала, і назвав її пташкою. Печаткою у вигляді сміливого серця був позначений кожен атом, який […]...
- Уранові вуха – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 (c) Український переклад, Р. Доценко, 1990. Перекладено за виданням: Stanistaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. ————– Жив колись один інженер-космогонік, який розвіював темряву, запалюючи зірки на небі. Прилетів він раз до’ туманності Андромеди, коли та вся ще була повита чорними хмарами. Скрутив великий вир, а коли той почав вихритися, сягнув по свої […]...
- Радники короля Гідропса – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 (c) Український переклад, М. Біденко, 1990. Перекладено за виданням: Stanislaw Lem, Maska, Krakow, 1976. ————– Хочете, щоб я знов щось розповів? Авжеж. Он Тарантога дістав уже свого блокнота для стенограми, не квапся, професоре. Правду кажучи, я не знаю нічого, що міг би вам розповісти. Що? Ні – не жартую. Зрештою, можу […]...
- Іван Максимович Шаповал ІВАН ШАПОВАЛ Іван Максимович Шаповал народився 1905 року в с. Гаражівці, Близнюківського району, Харківської області, в селянській родині. З 1928 по 1933 рік учився на робітфаці й працював у Дніпропетровському історичному музеї. З 1934 по 1938 рік учився в металургійному інституті, а потім працював інженером на заводі ім. Карла Лібкнехта та ДПРЗ. Далі – доцент […]...
- Подорож п’ята “а”, або трурлева консультація – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 Український переклад, Іван Ів. Сварник, 1990. Перекладено за виданням: Stanistaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. Недалеко, під білим сонцем, за зеленою зіркою жили собі сталевооки, жили щасливо, бадьоро і сміливо, бо нічого не боялись: ні чвар родинних, ні засад традиційних, ні думок чорних, ні ночей білих, ні матерії й антиматерії, бо мали […]...
- Король Глобарес і мудреці – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 Якось король Глобарес, володар Епариди, покликав до себе трьох найголовніших мудреців королівства і сказав їм: – Жахлива моя доля. Бо я пізнав усе, що тільки можливо пізнати; і все, що мені зараз кажуть, на мою думку, пусте, як розколотий дзвін. Мені хочеться здивуватися, а натомість я нуджуся; прагну потрясінь, а звідусіль […]...
- Подорож перша, або гарганціянова пастка – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 Український переклад, Ю. Попсуєнко, 1990. Перекладено за виданням: Stanistaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. Коли у Всесвіті не було ще такого безладдя, як нині, і всі зірки стояли рядочком одна за одною, так що їх легко можна було полічити зліва направо чи згори донизу, причому більші й блакитніші зірки групувались окрема, а […]...
- Подорож третя, або дракони ймовірності – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 Український переклад, Ю. Попсуєнко, 1990. Перекладено за виданням: Stanistaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. Трурль і Кляпавцій були учнями великого Кереброна Емтадрати, що у Вищій Неантичній Школі сорок сім років викладав Загальну Теорію Драконів. Відомо, що драконів не існує. Така примітивна констатація могла б задовольнити пересічний інтелект, але не науку, бо Вища […]...
- Подорож п’ята, або жарти короля Балеріона – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 © Український переклад, Ю. Попсуєнко, 1990. Перекладено за виданням: Stanistaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. Цимберський король Балеріон дошкуляв своїм підданим не жорстокістю, а любов’ю до розваг. Знову ж таки – ані бенкетів він не справляв, ані полюбляв нічних оргій; серцеві короля милі були зовсім невинні розваги: то у дзвіночки й молоточки […]...
- Розповідь першого розмороженого – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 Український переклад, О. Гриценко, 1990. Перекладено за виданням: Stanislaw Lem, Maska, Krakow, 1976. ————– – Погляньте на мене: перед вами – невситимий артист-перкусист, і від цього – все моє лихо. Ще шмаркатим малюком виявив я свій талант, тарабанячи по чому попало і пробуджуючи в кожній речі властивий їй тон. У нашому […]...
- Гей Василь (14 січня 1942 року) Гей Василь Гей Василь – член НСПУ з 1974 р. Народився 14 січня 1942 року в селі Заболоття Любомльського району. Після закінчення Семирічки у рідному селі та десятирічки в с. Головно працював завідувачем сільської бібліотеки та клубу, вчителював, служив у війську. Повернувшись після трирічної служби в армії, став працювати кореспондентом Любомльської […]...
- Казка про цифрову машину, що змагалася з драконом – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 Український переклад, Ю. Попсуєнко, 1990. Перекладено за виданням: Stanistaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. ————– Король Полеандр Партобон, володар Кіберії, був преславним воїном, а що він з повагою ставився до методів новітньої стратегії, то найбільше як воєнне мистецтво цінував кібернетику. В його королівстві повно було мислячих машин, бо Полеандр вмонтовував їх скрізь, […]...
- Рятуймо Космос (Відкритий лист Ійона Тихого) – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 Український переклад, М. Біденко, 1990. Перекладено за виданням: Stanislaw Lem, Opwiadania wybrane, Krakow, 1975. Після тривалого перебування на Землі я зібрався в дорогу, щоб оглянути найулюбленіші місця моїх давніх експедицій – кулясті скупчення Персея, сузір’я Тельця і велику зоряну туманність біля ядра Галактики. Скрізь я побачив зміни, про які мені тяжко […]...
- ПОВЕРНЕННЯ З ЗІРОК – СТАНІСЛАВ ЛЕМ – Хрестоматія з зарубіжної літератури (Уривки) Я не мав із собою ніяких речей. Мені сказали, що не потрібно. Вже в самому проході, під черевом корабля, Абс подав мені руку і багатозначно посміхнувся: – Тільки обережно… Я пам’ятав про це і не сплющив йому пальців. Він хотів іще щось сказати, але я не дав йому вимовити й слова… Я поклав руки […]...
- АНДРІЙ МАЛИШКО. ПІСНЯ ПРО РУШНИК – ЛІТЕРАТУРА сер. ХХ-ХХІ ст. ЕМІГРАНТСЬКА ЛІТЕРАТУРА √ Андрій Самійлович Малишко (14 листопада 1912 р., Обухів – 17 лютого 1970 р., Київ) – поет, перекладач, літературний критик. ! “Пісня про рушник” з’явилася у фільмі “Літа молодії”. В епізоді, в якому юнак їде з дівчиною вступати до театрального інституту в Києві, мав розгортатися рушник, що мати дала в дорогу з простою їжею, і […]...
- Подорож шоста, або як Трурль і Кляпавцій створили демона другого порядку, аби розбійника Морданя перемогти – Станіслав Лем Кіберіада Київ, Дніпро, 1990 Український переклад, Іван Ів. Сварник, 1990. Перекладено за виданням: Stanistaw Lem, Cyberiada, Krakow, 1972. “Від народів Більших Сонць ведуть на південь два караванні шляхи. Перший, давній, від Чотиризір’я до Гаврозаврона, зірки вельми підступної, з мінливим блиском, котра, пригасаючи, стає схожою на Карлика Абаситів, через що подорожні, часто помиляючись, потрапляють у Чорну […]...
- Анатолій Давидов – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Анатолі. Давидо. народився у селі Бочки Конотопського району на Сумщині. Майбутній письменник любив географію, біологію, тож і вищу освіту здобув на факультеті природознавства Ніжинського педагогічного інституту. Працював завідувачем відділу природознавства журналу “Знання та праця”, головним редактором дитячого журналу “Барвінок”, директором книжкового видавництва “Молодь”. Анатолі. Давидо. добре знає природу і дуже любить її. Він автор багатьох […]...
- Погода в липні: народні прикмети Липень – початковий місяць другого півріччя, верхівка літа, найспекотніше і суху пору року, період відпусток. Але сонце вже повернуло до зими, дні стають коротшими. Зелень, тьмяна і курна, не радує, хочеться “сонце в серпанку”, дощику, прохолоди. Державних свят в липні немає, але мусульмани відзначають Ураза байрам (‘Ід аль-фітр) 17 липня, а православні – Івана Купала […]...
- “І на тім рушникові…” – (Український рушник – поетичний символ) – III варіант – Найкращі учнівські твори – Твір Рушник завжди відігравав велике значення в житті українського народу. Саме ця оздоба виконувала багато функцій. По-перше, рушник вважався оберегом, який захищав хату та ЇЇ господарів від лиха. По-друге, рушник використовували при певних обрядах. Дівчина подавала рушник парубку, який сватався до неї. На весіллі рушником зв’язували молодим руки. Дівчина починала вишивати рушник ще з дитинства. Рушниковий […]...
- “І на тім рушникові…” – (Український рушник – поетичний символ) – І варіант – Найкращі учнівські твори – Твір “Хай стелиться вам доля рушниками!” – казали на Україні, бажаючи людині щастя. Із рушником пов’язані звичаї та обряди українців. Він став своєрідним символом українського життя. Без рушника, як і без пісні, не обходилося жодне народження або одруження людини, інші врочистості. Але народ використовував рушник не тільки на свята. Ознакою охайності, працьовитості кожної господині була прибрана […]...