ЧАРІВНИЙ КАПТУР – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА
Японська казка
Давно колись ішов собі узбережжям чоловік. Аж бачить – риба б’ється на піску.
– Добрий чоловіче, кинь мене у воду, а то люди спіймають! – заблагала вона.
Чоловік послухався риби й кинув її у воду якомога далі від берега. “Хоч одну добру справу сьогодні зробив”, – радів він, ідучи далі. Зненацька хтось до нього обізвався. Чоловік обернувся – перед ним стояла вродлива дівчина.
1 Каптур – головний убір, капюшон.
– Мене послав до тебе Морський Дракон. Він дякує тобі за порятунок його доньки і просить завітати до нього в гості, – сказала вона й кілька разів уклонилася.
– Я б залюбки завітав, – відповів чоловік, – але ж я не вмію плавати. Як доберуся до палацу Морського Дракона?
– То нічого. Сідай мені на спину. Адже я – медуза.
І справді: дівчина, тільки-но ступила у воду, перетворилася на медузу. Чоловік умостився на ній, і вони пірнули в морську глибінь.
– Коли Морський Дракон спитає, чого б ти хотів, попроси в нього чарівний каптур: мовляв, нічого іншого тобі не треба, – навчала чоловіка медуза.
Незабаром вони прибули до палацу Морського Дракона. Умить перед чоловіком з’явилися столи зі смачними стравами. Припливли риби, почали співати й танцювати. “Правду казали люди: палац Морського Дракона не зрівняти ні з чим”, – подумав чоловік. Йому здалося, що він бачить сон.
Морський Дракон обізвався до нього:
– Ти врятував од смерті мою доньку, і я хочу за це тобі віддячити. Проси чого хочеш – одержиш.
– Дай мені чарівний каптур, більше нічого не треба, – відповів чоловік так, як учила його медуза.
– Не знаю, що й сказати! Адже каптур – найдорожчий мій скарб. – Морський Дракон на хвильку замислився, а тоді додав: – Та нема ради. Ти врятував мою єдину доньку, тож я задовольню твоє прохання.
Із цими словами Морський Дракон віддав чоловікові чарівний каптур. Каптур справді був дивовижний: той, хто надівав його на голову, починав розуміти пташину мову.
Медуза відвезла чоловіка з чарівним каптуром на берег. Розпрощавшися з нею, чоловік сів на камінь і почув, як на дереві навпроти нього цвірінчать горобці. “Цікаво, про що вони розмовляють? Ну-бо спробую їх послухати”, – вирішив чоловік і натягнув на голову чарівний каптур.
Тієї ж миті – уявіть собі! – цвірінчання стало схоже на людську мову.
– Люди начебто й розумні, однак простої речі не второпають! Отут унизу, під деревом, тече невеличка річка. Посеред річки лежить камінь. Люди переходять по ньому з берега на берег, але не помічають, що він із золота. Ото вже нетямущі!
І горобці засміялися.
Чоловік увійшов у річку і справді побачив камінь. Узяв його, зішкрябав з нього мох, і камінь перетворився на блискучий золотий зливок. “Оце знахідка!” – зрадів чоловік і, сунувши камінь за пазуху, пішов далі.
Невдовзі побачив сосну, на якій сиділи ворони. Він натягнув на голову чарівний каптур і почув ось що:
– Люди начебто й розумні, а простої речі не второпають! От, скажімо, найзнаменитіші лікарі не можуть вилікувати єдиної доньки тутешнього вельможі. Хоч які ліки їй дають – нічого не допомагає. А річ у тім, що коли будинок вельможі прошивали тростиною1, то прищемили гадюку. Якби її вдалося звільнити й нагодувати, то дівчина відразу одужала б.
“Оце цікаво!” – зрадів чоловік і, не марнуючи часу, подався до вельможі.
На воротах його дому висіло оголошення: “Хто вилікує мою доньку, той буде моїм зятем”.
– Я прийшов вилікувати вашу доньку, – сказав чоловік, ставши перед ганком.
Лікарі, що були в домі, засміялися: мовляв, як ти її, чоловіче, вилікуєш, коли ми не зуміли?
– Ліки не повернуть вашій доньці здоров’я, – звернувся чоловік до вельможі. – Вона одужає тоді, коли буде звільнено гадюку з тростинової покрівлі вашого будинку.
Хоча вельможа не дуже повірив тому, що почув, він усе ж звелів слугам розшити покрівлю. Справді, в тростиновому снопику лежала напівмертва гадюка!
Їй дали рису, і вона ожила. За хвилину після цього підвелася з постелі й дівчина. Дали гадюці ще трохи рису, і вона видовжилась. А дівчина пройшла кілька кроків. Коли ж гадюка, відновивши сили, зникла в траві, дівчина одужала остаточно.
– Будеш моїм зятем, – сказав вельможа чоловікові й віддав за нього свою доньку.
Кажуть, що відтоді чоловік той зажив у щасті й багатстві.
Переказ Івана Дзюба
– Як чоловік потрапив до палацу Дракона? За що він одержав нагороду від морського володаря?
– Що, на твою думку, було найдорожчим скарбом для Морського Дракона: його донька чи чарівний каптур?
– Які чарівні перетворення відбуваються в казці?
1 Тростина – тут: стеблина очерету, комишу.
– Які вчинки головного героя свідчать про те, що він – добра людина? За що доля нагородила чоловіка?
– Яку дивовижну властивість мав каптур Морського Дракона? Яку роль у долі головного героя відіграла ця чарівна річ?
– Розглянь малюнок на с. 25. Перекажи уривок казки, якому він відповідає.
– Поділіть казку на частини: пригода на узбережжі; гостина в Морського Дракона; підслухані розмови птахів. Придумайте до кожної частини цікаве завдання і запропонуйте однокласникам виконати його.
Чи знаєш ти?
У Японії часто трапляються землетруси, тому там здавна зводять легкі будівлі. Зовнішні стіни традиційного японського будинку роблять з легких дерев’яних планок, часто з’єднаних тростинами. Внутрішні стіни виготовляють з просмаленого тонкого паперу, перегородки – розсувні.
Повтори і пригадай
– Які з казок народів світу переконують у тому, що з усіма треба жити в мирі й дружбі?
– Якому казковому персонажу довелося віддати пів-царства за надмірну самовпевненість? А який герой дістав гідну винагороду за свою доброту? З яких вони казок?
– Розглянь малюнки. Пригадай назви відповідних казок і визнач, до якого виду вони належать.
– Розглянь схему побудови чарівних казок. Спираючись на неї, доведи, що казка “Синя Свита Навиворіт Пошита” (або “Чарівний каптур”) є чарівною.
– Завдяки яким чеснотам головні герої чарівних казок гідно проходять випробування?
– Склади загадки, відгадками до яких будуть персонажі вміщених у підручнику казок.
– Уяви, що прочитані тобою казки зібралися на бал у Палаці Див. У якому вбранні була б кожна з них?
– Пригадай і назви вивчені різновиди усної народної творчості. Наведи приклади творів кожного з них.