Церква Спиридона Триміфунтського

Церква святого Спиридона Триміфунтського розташована в місті Ломоносов. Цей православний храм відноситься до церкви Різдва Іоанна Предтечі, розташованої в селищі Мала Іжора.

Святий Спиридон – це чудотворець, святитель, єпископ Тримифунтський, який жив у 3 ст. на Кіпрі. Святі мощі спочатку були поховані в Триміфунта, а потім перевезені в Керкіру на о. Корфу, де розташований головний храм святого Спиридона.

Св. Спиридон був покровителем лейб-гвардії Волинського полку, розквартированого в Оранієнбаумі. Перша церква, присвячена цьому святому, була закладена в Оранієнбаумі з ініціативи великої княгині Олени Павлівни і командира Окремого Гвардійського корпусу, великого князя Михайла Павловича, в 1838 р За проектом А. П. Мельникова на казенні кошти було зведено дерев’яний храм, в якому і розташувалася похідна церква Волинського полку святого Спиридона. Храм був освячений 24 грудня 1838

Дерев’яний храм стояв на фундаменті, викладеному з цегли. У довжину церква становила 26 м, завширшки – 10,5 м, у висоту, не включаючи купол, 8,5 м. У церкви була маленька дзвіниця, а над вівтарем стояв залізний хрест. В храмі знаходився полковий похідний іконостас.

У 1856 р Волинський полк перевели до Варшави і церковне начиння вирушила разом з полком. Храм передали Навчальному саперному батальйону. Цей батальйон в 1859 р Розформували, і два роки в місті ніяких військових підрозділів не було. Богослужіння велися причтом Пантелеймонівській придворної церкви.

У 1861 р командиром навчального піхотного батальйону, переведеного в Ораниенбаум, генерал-майором В. В. фон Нетбеком, храм був частково перебудований. У 1874 р в храмі був проведений ремонт, а в 1883 р храм відійшов до офіцерською стрілецької школі.

У 1895 р з причини занепаду і недостатньою місткості було вирішено побудувати нову будівлю храму. У жовтні 1895 його повністю розібрали і на тому ж місці заклали нову церкву за проектом В. І. Щеголова. Храм будувався на кошти церкви, на приватні пожертвування і гроші, виділені Інженерним відомством

Будівля церкви в плані – витягнуте, має довжину близько 30 м, з невеликою дзвіницею і куполом. Висота храму (разом з куполом) становила 25 м.
В архітектурному вигляді храму відбилися стильові особливості дерев’яної архітектури того часу. В оздобленні фасадів були використані ажурні пропильной деталі, фігурні віконні рами. Пропильной орнаментальні деталі також були використані і в оформленні інтер’єру храму. Іконостас церкви був позолочений, різьблений. При храмі побудували будинок для священика. Храм був освячений 8 вересня 1896

У 1930 р церкву закрили, обезголовили і багато десятиліть нею не користувалися за прямим призначенням. Тому до початку 21 в. вона прийшла в аварійний стан. Але, тим не менш, з 2 квітня 2002 в храмі почали вестися богослужіння.

У 2007 р було прийнято рішення про розборі аварійної будівлі і повного відтворення церкви станом на 1896 Роботи були розпочаті в 2008 р

Сьогодні вже побудовано новий фундамент і ведуться роботи по відтворенню первісного історичного вигляду храму. Дерев’яний одноповерховий двусветний храм стояв на фундаменті з граніту, купол підтримувався кам’яними стовпами.

Стіни і стеля храму були прикрашені різьбленням і пофарбовані в блідо-рожевий колір. В парусах купола розташовувалися ікони євангелістів. Над іконостасом в куполі храму розташовувалася велика ікона Різдва Христового. Особливими пам’ятками храму були: 6 ротних образів в срібних ризах і кіотах червоного дерева, які були передані з Зразкового полку, і старовинна ікона “Живоносне джерело”, передана А. П. Таборських в дар храму, знаходилася до цього протягом 250 років у їхній родині і що славиться багатьма зціленнями.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Церква Спиридона Триміфунтського