Cенусерт III
Сенусерт III – цар, при якому XII династія досягла свого найбільшого розквіту. Цей воістину видатний правитель відразу після свого сходження на престол почав вирішувати велике завдання в Нубії. Чого вартий встановлення безперервного водного сполучення з країною вище перших порогів!
Після цього Сенусерт III позначив південні кордони свого царства, вибравши зручну позицію спостерігача в сучасних Кумі і Семне. Вони якраз розташовувалися один навпроти одного на берегах річки вище другого порога. Дивно! – Навіть зараз можна побачити межовий знак, плиту, яка була споруджена на кожній стороні річки і таким чином служила дороговказом кордону.
Однак це ще не все – були зведені дві потужні фортеці по обидва боки річки Ніл. Найбільш потужна називалася “Могутній Хекура” і перебувала в Семне.
Між іншим…
саме в цій фортеці Сенусерт III побудував храм місцевим нубійський богу дедун.
А ще однією його заслугою є зведення храму “Відображення троглодитів” на острові Уронарті. Щороку тут проходило свято з однойменною назвою.
Славен фараон і своїми походами в Нубії, які неодмінно супроводжувалися багатою здобиччю. У Нубії Сенусерта III почитав як місцевого бога.
До речі, похід на північ до Сирії також був організований саме під час правління цього царя. Однак ніяких завойовницьких планів Сенусерт III перед собою не ставив, це був усього лише набіг з метою захоплення видобутку.
За час свого 38-річного правління Сенусерту III вдалося, нарешті, “вказати місце” нахабною єгипетської знаті. Якщо раніше гробниці номархів були більше царських, то за часів Сенусерта III вони і зовсім зникли. Піраміда ж самого великого царя була побудована з цегли, а облицьована вона була білим вапняком. Однак зараз, на жаль, ми можемо побачити лише купу каміння, в які вона перетворилася за такий довгий часовий проміжок.
Ще про одне діянні фараона не варто замовчувати: запобігання осквернення і розграбування гробниць! Адже ця проблема була однією з найголовніших за часів Стародавнього царства і ніхто з фараонів не міг впоратися зі злісними грабіжниками. А потрібно було всього-то придумати хитрий спосіб приховування і запобігання усипальниць. І такий спосіб був придуманий!
Гробниці-мастаби Стародавнього царства були дуже помітні на поверхні, тому фараони Середнього царства трохи відійшли від традиції їх зведення. Знатних небіжчиків стали заривати в глибокі скельні могили. А гробниці при цьому і маскували, і робили їх глибше. Зверху вони були прикриті тоннами землі або піску. Спробуй, знайди таку гробницю!
Що примітно, і внутрішній устрій таких гробниць ускладнилося. Наприклад, один архітектор, який жив в період правління XII династії, наказав завалити після свого поховання весь похилий хід до підземного склепу камінням. У той час як його кінець – у коридору, який вів до усипальниці – повинен був бути засипаний піском. Над місцем, де лежав пісок, в свою чергу, був вирита вертикальна шахта до самої поверхні землі. Вона теж була наповнена піском! Хитрість цієї будови в тому, що грабіжник навіть якби і розчистив собі хід від каменів, то від піску позбутися навряд чи б вдалося, так як у міру його виймання нові порції весь час надходили б зверху. Дістатися до такої усипальниці було практично неможливо! Однак розумний архітектор цим не обмежився. Доступ до склепу з усипальницею захищали і чотири плити-двері, які були розташовані одна за одною. Працювало це наступним чином: при догляді останніх членів похоронної процесії вибивалися замки-кріплення і плити важко опускалися вниз. Таким чином, дорога до мертвого архітекторові була навічно замурована.
Між іншим…
як відомо, знайшлися і такі, які виявилися ще хитріше архітектора. У скелі з боку склепу вони проклали свій, потаємний хід і не вдалося мудрому архітектору врятуватися від розграбування своєї гробниці. До речі, швидше за все в числі грабіжників були каменярі, мідники і інші професіонали, які знали конструкції пірамід, інакше грабежі були б просто неможливі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)