Центральна частина слухового аналізатора
Анатомія слухової системи складніша, ніж зорової (рис. 6.9, 6.10). Спочатку аксони у складі кохлеарної гілки слухового нерва потрапляють в кохлеарні ядра довгастого мозку, де відбувається перше перемикання інформації на нейрони, що лежать в цих ядрах. Аксони нейронів направляються в ядра верхнього оліварного комплексу, також розташованого в довгастому мозку.
Деякі нервові волокна від правого і лівого кохлеарних ядер конвергируют на одні й ті ж нейрони оливи. На більш високих рівнях ця конвергенція зростає, і відповідно посилюється взаємодія сигналів від обох вух. Наступне перемикання відбувається на рівні середнього мозку в нижньому двухолміем. Аксони нейронів нижнього двухолмия направляються в медіальні колінчаті тіла, нейрони яких посилають інформацію в первинну слухову кору, розташовану на внутрішній поверхні Сільвієвій борозни, і в асоціативний слухову кору, лежачу у верхній частині скроневої частки.
При прямому подразненні слухової кори електричним струмом випробовувані стверджують, що чують звуки, незважаючи на відсутність зовнішнього звукового впливу на їх вуха. Зазвичай при подібній стимуляції праворуч випробуваний чує звук ліворуч, і навпаки. Іноді звук може чутися з двох сторін, але ніколи учасники експерименту не локалізують його тільки на стороні впливу (після стимуляції зліва вони ніколи не говорять, що звук виник зліва; вони можуть стверджувати, що він виник праворуч або і зліва і справа). Таким чином, кожне вухо має більш розвинене центральне представництво на протилежній стороні мозку, і звук, що впливає на одне вухо, викликає більш виражену нервову активність в контралатеральной, а не в Ипсилатеральная півкулі (Penfild, Rusmussen, 1950).
Клітини ядра оливи в нормальних умовах мають вхідні зв’язку як від правого, так і від лівого кохлеарного ядра. Нервові волокна, що приходять з кохлеарного ядра (зображені тонкими чорними лініями), закінчуються на дендритних “полюсах” нейрона (а). Якщо кохлеарна ядро на одній стороні стовбура мозку зруйнувати, то йдуть від нього волокна дегенерують і нейрони в ядрі оливи втрачають майже всі свої зв’язки на цій стороні (б); це доводить, що кожен із двох полюсів клітини отримує сигнали від відповідного вуха (Розенцвейг, 1974).
У слуховий корі, подібно зорової, нейрони організовані у вигляді колонок, що спеціалізуються по одній ознаці. Інтеграція результатів обробки в таких колонках відбувається, мабуть, в нейронних мережах.
Близько 40% нейронів первинної слухової кори не відповідають на чисті тони і звуки і реагують лише на більш складні стимули (Whit field, 1967). Частина нейронів збільшує частоту розрядів при стимуляції (активаційний відповідь), частина – знижують (гальмові відповідь). Як і в зоровій корі, є нейрони, що відповідають на включення (“on” – відповідь) або виключення тону (“оff” – відповідь). Є й такі, які змінюють свою активність в обох випадках (рис. 6.12) або тільки при зміні частоти тону.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)