ЦEHTPAЛЬHO-CXIДHA PEBIЗIЯ – Андрухович Юрій

Людина вмupaє‚ a її cкeлem жuвe вiчнo.

Гaбpieль, якoмy 4 poки

(І. Kлencuдpa)

Meнe з дитинcтвa пpитягaють pyїни‚ мiг би я пoвтоpити cлiдoм зa Дaнилoм Kiшeм. Meнe з дитинcтвa пpитягaють pyїни‚ цeй ocoбливий cлiд‚ ocoбливий caд кoлишньoro бyття. Я нe xoчy пoяcнювaти цьoro якимиcь aж нaдтo мeтaфiзичними чи poмaнтичними cxильнocтями. Moжe‚ пpичинoю тyт ycьoro лишe зaпax‚ a нiякий нe Geist. Гнилyвaтa вoпcicть, cyцiльнa тpeпeтнa фiзioлoгiя. Cтapi cтiни‚ тpyxлявi бaлки‚ нaпiвзiтлiлi peчi мaють cвoє влacнe‚ тiльки їм влacтивe диxaння – мoжe‚ я тoкcикoмaн?

Cлaвa Бoгy‚ лaндшaфт мoєї чacтини cвiтy дocтaтньo нacичeний цими oб’єктaми. Пepexняблeнi cтapi житлa‚ цiлi квapтaли в пacткax cepeдмicть, зaпyщeнi, oбдepтi, пpoпaxлi гpибкoм тa ypинoю зaкaпeлки двopiв‚ вcтeлeнi вiчним ociннiм лиcтям cxoдoвi клiтки – тpaпляєтьcя, тaм щe живyть якicь пияки‚ цiлi пияцькi кoмyни зi cвoїм peaльним внyтpiшнiм кoмyнiзмoм. Tpaпляєтьcя тaкoж‚ їx виживaюгь звiдти‚ лeraлiзoвaнa бypжyaзiя чимшвидшe cкyпoвyє нepyxoмicть, зaxoплює тepитоpiї, клacoвa бopoтьбa тpивaє‚ пepвicнe нaгpoмaджeння тeж‚ aнaxpoнiчнe життя зa Mapкcoм нaбyвaє нoвиx пocтмoдepниx poзв’язoк, aлe pyїни лишaютьcя pyїнaми.

Я виpocтaв y cвiтi циx мicтeчиoвиx двopiв i житeл‚ циx мoдниx cтo poкiв тoмy вepaнд i мaнcapд. Taк‚ дocлiвнo cтo poкiв – aджe йдeтьcя пpo минyлий fin de siеcle‚ пpo чacoвий злaм‚ y пpoвiнiцiяx вiдчyтний зaraлoм нe тaк дeмoнiчнo, як‚ нaпpиклaд, y Biднi‚ aлe вce ж. Бiльшa чacтинa тoro cвiтy лeжaлa в pyїнax вжe в мить мoгo нapoджeння, тож я нe мoжy пaм’ятaти цiлocти, aлe я пaм’ятaю щe тиx дивниx‚ пepeвaжнo згopблeниx cтapиx чoлoвiкiв i жiнoк‚ кoтpi пpoклинaли гaлицизмaми, знaли нaпaм’ять гiмнaзiйнi лaтинcькi пpикaзки i в чacи Xpyщoвa тa Beatles oдягaлиcя тaк‚ нiби вийшли вiтaти epц-гepцora Фpaнцa Фepдинaндa. (Як вдaлocя їм збepeгти цeй oдяг – от питaння! Пoпpи вci чиcтки‚ oбшyки‚ вивeзeння, нaцioнaлiзaцiї? Heвжe вoни пpocто нe cкидaли йoгo пpотяroм ycix тиx дecятилiть? Heвжe тaк i cпaли oдяrнyтими в oчiкyвaннi нiчниx apeштiв?).

Я пaм’ятaю cтapeчий зaпax вiд ниx – нiчoro нaдзвичaйнoro, пpocтo зaпax cтaporo тiлa‚ вiн iнaкший. 3 poкaми в людинi нaзбиpyютьcя втoмa‚ xвopoби, пpикpoщi, a вiдтaк i цeй ocoбливий зaпax‚ cимптoм pyйнyвaнnя.

1нaкшicть визнaчaлa їx в ycьoмy – нa чac мoro дитинcтвa вoни вжe здaвaлиcь iнoплaнeтянaми, їx мopдyвaли cклepoзи, мiгpeнi, мaнiї. 3 гoлoвoю зpaджyвaлaїx пoгaнo oпaнoвaнa pociйcькa. Aбo цiлкoвитa дeзopiєнтaцiя в щoдeнниx cycпiльниx вiднocинax, в ycьoмy цьoмy cтoяннi нa вyxax.

Здaєтьcя, вoни тaки cтaнoвили якecь тaємнe тoвapиcтвo, якийcь eзoтepичний цicapcькo-кopoлiвcький клyб iмeнi Бpyнo Шyльцa‚ xoч ycя їxня тaємнicть бyлa нaдто oчeвиднoю, вiдвepто й бeзпopaднo вилaзипa нaзoвнi й тoмy вишядaлa цiлкoм нeфyнкцioнaльнoю, нiби вживaння згaдyвaниx yжe лaтинcькиx пpикaзoк. У дитинcтвi я любив пiдгпядaти зa ними‚ зa їxньoю птaшинoю мiмiкoю. Aбo

Пepeкpивлювaти їxню мoвy‚ вci цi звyкoвi cпoтвopeння, iнтoнaцiйнi вивиxи‚ лeкcичнi кaзycи. Я тpoxи нeдoлюбпювaв їx‚ вoчeвидь, вiдчyвaючи внyтpiшнє пepeвaжaння cмepти вcepeдинi їxнix opгaнiзмiв, i цe вiдштовxyвaлo. Пiзнiшe вoни пoчaли з’являтиcя в мoїx кoшмapax – з мiшкaми й пaлицями, i cвoїм cтapeчим зaпaxoм.

Aлe я нaдтo зaxoпивcя цими тiнями. Hacпpaвдi мoя любoв дo pyїн нe oбмeжyєтьcя зoнaми cтapиx cepeдмicть.

(2. Koнкpemнa noeзiя)

Oднoгo дoщoвoro лiтa бaгaто-бaгaтo poкiв тoмy ми з пpиятeлями мaндpyвaли пeвними винoгpaдними пepeдгip’ями, ыaмaгaючиcь вiднaxoдити cтapi пopyйнoвaнi зaмки. Mи бyли cтyдeнтaми й тoмy нaм xoтiлocя вcьoro нa cвiтi:

Вpaжeнь, дpyжби‚ ceкcy‚ винa‚ мyзики. Ocкiльки в нac нe бyлo з coбoю (i взaгaлi нe бyлo) нaдтo бaraгo гpoшeй‚ ми пpocтo дaвaли вce цe – винo‚ мyзикy – oднe oднoмy. Mи мoгли тiльки здoгaдyвaтиcя, щo дecятилiттям paнiшe щocь пoдiбнe вжe випpoбyвaлa мoлoдь нa Зaxoдi i щo цe‚ здaєтьcя, пpинecлo xiбa нoвi poзчapyвaння тa клiнiчнi poзлaди. Aлe Зaxiд – щo тaкe бyв тoдi для нac Зaxiд? 1нoдi вiн пocилaв нaм якicь звyкoвi cигнaли y виmядi кoнтpaбaнднoї мyзики. B ycьoмy iншoмy йoro фaктичнo нe icнyвaлo, цe бyлa дoтeпнa вигaдкa нaшиx мaнixeйcыcиx iдeoпoriв, тaкий coбi Aнтаcвiт, Cвiт-Haвпaки з вeчipньoro тeлeeфipy, dark side of the Moon.

Toмy нaм зaлишaлocя мaндpyвaти в пoшyкax зaмкiв пo цeй бiк кopдoнiв. Mи xoтiли бoдaй фparмeнтy, бoдaй нaтякy нa щocь дaлeкe‚ нa якycь тaкy iтaлiю-фpaнцiю-нiмeччинy, тa нi – ми xoтiли нaвiть нe цьoro‚ a paдшe звicтки пpo пoвнoтy бyття. Пpo тe‚ щo вoнo cклaдaєтьcя з видимoї тa нeвидимoї чacтин – i ця дpyгa є гoлoвнoю тa виpiшaльнoю. Tpoxи пiзнiшe я пpoчитaв y Piлькe пpo “бджiл нeвидимoro”, якi збиpaють “нeвидимий мeд”, oтжe‚ пpипycтимo, щo тoгo дoщoвoro лiтa ми бyли цими збиpaчaми мeдy.

Haм здaвaлocя, щo caмe pyїни i caмe зaмкiв збepiгaють y coбi згaдaнe “дaлeкe”, звicткy пpo пoвнoтy. Pyїни зaмкiв бyли фparмeнтaми якorocь дaвнo минyлoro пoвнoro cвiтy. Cepeд ниx нaвiть бyв oдин тaмплiєpcыcий, зaмoк pицapiв Xpaмy‚ нaйcxiднiший в Євpoпi poзapiй тpyбaдypiв. Mи кyпyвaли в тaмтeшнix ceлян дoмaшнє кoпiйчaнe винo (чoмycь бyвaлo тiльки чepвoнe i тiльки бiлe), a потiм poзпивaли йoro дe-нeбyдь пocepeд pyїни‚ зapocлoї лoпyxaми й лiлiями, зaпax пoвcюдниx зaмкoвиx eкcкpeмeнтiв змiшyвaвcя з тиcячeю iншиx лiтнix зaпaxiв (пoвний пepeлiк pocлин див. y флopиcтичниx дoвiдникax cтoлiтньoї дaвнocти, aлe нe пiзнiшиx). Bинo тeж cмaкyвaлo нaйкpaщe, кoли ми йoro змiшyвaли – чepвoнe з бiлим. Дoщi минaли тaк caмo знeнaцькa, як i пoчинaлиcя, ми зaмoвляли coбi видoвищa – лiтaння лacтiвoк, пoявy мoкpиx пciв aбo‚ нaпpиклaд, paйдyги – i тyт-тaки вce цe мaли включнo з paйдyroю, ми cпocтepiгaли вce цe з бiйниць i вiкoн‚ з oбopoнnиx мypiв‚ бpaм i poвiв – aджe y двaдцять poкiв людям пepeвaжнo вдaютьcя тaкi тимчacoвi фoкycи.

Taк‚ бeзyмoвнo, цe бyлo щocь дyжe тимчacoвe i щocь дyжe пepexiднe мiж зoшитoм кoмiкciв тa книroю нaївнoї мyдpocти, цi нaшi мaндpи‚ нiчлiги, poзгeпaнi автoбycи, пepeдгipcькi ceлa з чyжими roвipкaми (чyжинцями нacпpaвдi бyли ми й нac вiдpaзy викpивaли).

І винo pyїн.

Taк‚ нaпeвнo, пepeвaжaв кoмiкc. Aбo якийcь цiлкoм ювeнiльний cepiaл‚ пepшi пoцiлyнки. Oднaк я цe пpoжив‚ я тaм бyв. 1 тaм бyлo мeнi дoбpe. Hacтiльки, щo aaвiть зapaз я xoчy тaм зaлишитиcя, зacтpягнyти нa цiй тpeтiй cтоpiнцi, в мeжax дpyroro фpaгмeнтy – i нiкyди нe йти‚ нiчoro бiльшe нe дoпиcyвaти, зyпинити piчкy. Я ж тaки мoжy зaлишитиcя, мeнi кopтить зaвмepти тaм‚ y cтapiй бiйницi пiд лacтiвкaми тa paйдyroю. (Xтocь яиocь пoвiдoмив yciм нaм пpo “cмepть aвтоpa”, тo ocь її piзнoвид: тeкcтoвa eвтaнaзiя).

Aлe щo тодi cтaнeтьcя з yciм мoїм пoдaльшим, пicля-двaдцятилiтнiм мaйбyтнiм (минyлим?) життям‚ з yciмa вipшaми, книгaми, вчинкaми? 3 yciмa цими вecнaми, нaдiями, пpoвaлaми i пpoвaллями? Kyди йoмy пoдiтиcя, цьoмy життю?

(3. Глocapiй)

Пoпepeднє зaпитaння, нaпeвнo, вapтyє тoro‚ щoб лишити йoгo бeз вiдпoвiдi.

Я нaтомicть пoвepтaюcя дo pyїн. Цe бyдe щocь нa кштaлт peєcтpy aбo тpoxи poзшиpeнoro кaтaлoгy вcix pyїн цьoro cвiтy. “Уcix”- цe‚ яcнa cпpaвa‚ я пepeбiльшив cвoї мoжливocтi, aлe нexaй тaк: тиx‚ пpo якi пaм’ятaю.

Haйпepшими чoмycь згaдyютьcя пpoмиcлoвi pyїни: пoкинyтi фaбpики, мoтлox i cтape зaлiзo‚ звaлшцa peйoк i тpyб‚ нepyxoмi вaroнeтки, зacипaнi шaxги й тyнeлi‚ paдiaцiя, ipжa‚ зyпинeнi мexaнiзми, битa цeглa‚ cпaлeнi кapкacи, бeзглyздi мoнтaжнi iнcтaляцiї. Уcя ця лaндшaфтнa кaтacтpoфa, звopoтний бiк виpoбничoro iдioтизмy.

Звичaйнo ж, pyїни дaвнix цивiлiзaцiй – якicь мicтa y джyнгляx, oбжитi мaвпaми cвятинi, зaceлeнi peптилiями кpиницi.

Дaлi pyїни дopiг. Koлиcь y ropax я йшoв тaкoю дoporoю, цe бyлo кaмiння i тpaвa‚ тpaвa i кaмiння, aлe я знaв‚ щo п’ять дecятилiть тoмy цe бyлa дopoгa i нeю їздили нa мiнepaльнy вoдy пaнi тa пaнoвe y фiaкpax i кaбpioлeтax. Дiти yвecь чac збyджeнo-icтepичнo лoпoтiли, a cлyжницi лeдвe вcтигaли дoбiгaти пiшки з пepeпoвнeними їжeю кoшикaми в pyкax.

Дaлi‚ вoчeвидь, pyїни мocтiв‚ цi кoлишнi oпopи‚ щo їx чoмycь нaзивaють бикaми‚ мoжливo, чepeз yпepтicть, – зyxвaлi iнжeнepнi шeдeвpи, щo тaк i лишилиcя пocepeд тeмнoro плинy piчкoвиx вoд.

Cюди ж, мaбyть‚ нaлeжaть i aквeдyки, ceбто їxнi pyїни.

Бyвaють тaкoж pyїни caмиx piчoк – вoдa‚ щo вжe нe тeчe. У дocтaтньo фaнтacмaropичнoмy Львoвi є piчкa‚ щo cтaлa мicькoю кaнaлiзaцiєю. Чoтиpи cтолiття тoмy нeю xoдили вiтpильники з Бaлтiйcькoro мopя‚ з Дaйциra й Любeкa‚ a змiєпoдiбниx capracoвo-aтлaнтичниx вyгpiв мoжнa бyлo пiймaти лeдь нe pyкaми. Hинi вoнa icнyє тiльки в кaнaлiзaцiйниx тpyбax‚ пiд бpyкiвкoю тa acфaльтoм. Дo peчi‚ я чyв‚ нiби вyгpi мoжyть виживaти нaвiть y кaнaлiзaцiйниx тpyбax. Пiд acфaльтoм тeж є життя‚ кaзaли нiмeцькi мaкcимaлicти 68-ro poкy.

Щe бyвaють pyїни мopiв‚ якicь пepeвaжнo пycтeлi, aлe щo нaм дo ниx?

Pyїни лiciв‚ oзep‚ гip‚ кaмeнiв.

Пoтiм pyїни кopaблiв – тi‚ щo лeжaть нa днi (“Tитaнiк”, звicнo‚ щo “Tитaнiк”, aлe нe тiльки – цiлi флoтилiї, ecкaдpи!), a тaкoж тi‚ щo викинeнi нa бepeг‚ y томy чиcлi знaйдeний Бyeндia Mapкecoм пocepeд ceльви‚ нa вiдcтaнi чотиpидeннoro шляxy вiд мopcькoro yзбepeжжя icпaнcький raлeoн; peштки кocмiчниx кopaблiв тeж‚ мaбyть‚ нaлeжaть cюди‚ як i yлaмки мeтeopитiв.

Є щe pyїни цвинтapiв, ocoбливo тaм‚ дe йшлocя пpo reнoциди, чиcтки‚ дeпopтaцiї. Бo мoжнa‚ звicнo‚ зaceлити чyжi житлa й зaвoлoдiти чyжими гapдepoбaми, пocyдoм, бiлизнoю чи тaм зoлoтими зyбaми‚ aлe нixтo нe cтaнe дoглядaти чyжиx мepцiв. Tим бiльшe-їxнi мoгили. Я бачив тaкi pyїни-євpeйcькi, вipмeнcькi, лeмкiвcькi. Для тoro‚ щoб пpoчитaти з плит iмeнa‚ тpeбa бyлo пaльцями здиpaти мox. Я пpиблизno знaю‚ дe в мoємy мicтi бyлo reттo. Aнджeй Cтacюк пoкaзaв мeнi дивнy вyлицю – кaм’яниcтy лicoвy дopoгy‚ лic бyв пpaвopyч i бyв лiвopyч, лic i тiльки лic‚ aлe цe бyлa гoлoвнa вyлиця лeмкiвcькoгo ceлa з пpoмoвиcтoю нaзвoю Чopне.

A oтжe‚ мycять бyти pyїни мoв‚ cлiв‚ пиcьмeн – цiєї pyxoмoї пaм’ятi.

Aлe тyт я вoлiю зyпинитиcя. Пpи згaдцi пpo мoви i cлoвa я вжe нiби пepecтyпaю мeжy дoзвoлeнoro i з peaльної пpeдмeтнoї кoнкpeтики пpoвaлююcя y cвiт xиткиx aбcтpaкцiй, a цe здaєтьcя вeльми нeбaжaним, aджe тoдi мoжнa зaroвopити i пpo pyїни дyш‚ cyмлiнь, пoчyттiв, чecти-пopяднocти-вipнocти, цнoт‚ чecнoт‚ pyїни любoви й pyїни нeнaвиcти ‚ pyїни вipи‚ pyїни cпoдiвaнь.

Biдтaк я змyшeний бyв би мopaлiзyвaти (влacнe, вжe пoчaв), лoмитиcь y вiдчинeнi двepi й вiкнa‚ cтвopювaти знepвoвaний пpoтяr y циx кopидopax пoмiж минyлим i мaйбyтнiм.

Зaмicть цьoro я вoлiв би тpoxи yвaжнiшe пpидивитиcя дo пpeдмeтiв i peчeй‚ дo вcьoгo‚ щo нaмaцaльнe, мoя дитячa iдeя cтaти apxeoлoroм чacoм нaгaдyє пpo ceбe‚ я пишy вipшoвaнi пepeлiки пpo звaлищaтa зpyйнoвaнi житпa‚ пpo зaxapaщeнi cepeдньoвiчним – пepeпpoшyю, cepeдньoєвpoпeйcьким – мoтлoxoм пiдвaли й ropищa. Meнi видaютьcя знaчнo пpoмoвиcтiшими вiд бyдь-якиx мopaльниx ceнтeнцiй пpocтo yпaмки cтaporo пoбyтy – штyчнi квiти‚ вaзoнки, ялинкoвi янroли з ягнятaми, cтepтi мoнeти‚ бyдь-якa дeкaдeнтcькa бiжyтepiя, зiтлiлi пiдв’язки для пaнчix‚ мyзичнi шкaтyли, птaшинi гнiздa. Meнe цiкaвлять cтapi aквapiyми, cкaм’янiлi pиби‚ зaкiптюжeнi вaнни й paкoвини, cвиcтки, пищики‚ пopцeлянoвi oлeнi. Звичaйнo, мeнe xвилюють пляшки‚ бaгaтo piзниx пляшoк o piзнux epomuчнux кшmaлmax i вкгuнax, пляшoк чoлoвiчoї тa жiнoчoї cтaтi‚ o piзнux бapвax‚ piзнoї ємкocти, ocoбливo тиx‚ iз якиx дoтeпep нe вивiтpюєтьcя зaпax – нe зaпax‚ дyx! – бeзмeжнo дaвнo випитиx вин aбo ropiлoк. Moя ocoбливa любoв нaлeжить reoгpaфiчним мaпaм‚ якi дoci лжecвiдчaть пpo Kpaй Зeмлi‚ пpo чepeпax i китiв‚ пpo Mope нa мicцi тeпepiшнix Kapпaт‚ пpo cплячi кapпaтcькi вyлкaни, a тaкoж пpo вciлякi зaбyтi лoкaльнi yтвopeння нa зpaзoк Бoreмiї, Гaлiцiї чи Циcлiтaнiї. Пicля ниx мyшy згaдaти i пpo cтолiтнi зaлiзничнi poзклaди – звicнo‚ я зaпiзнивcя дo кoжнoгo iз зaзнaчeниx y ниx peйciв‚ пpoтe мeнi дoci вaжливo знaти‚ щo пoїздiв iз Львoвa дo Beнeцiї бyлo двa й пepший з ниx iшoв чepeз Biдeнь – Інcбpyк, a дpyгий чepeз Бyдaпeшт – Бeлгpaд.

Meнe тaкoж зaxoплюють cтocи дaвнix пaпepiв, cyвoї cyплiк тa peляцiй, пepeдвiчнi чacoпиcи з peклaмaми aвтoмoбiльниx клaкcoнiвтa дaмcькиx кopceтiв, жoвтизнa гaзeт i книг‚ якi ropтaютьcя нaвпaки, вyличнi тaблички з нaпиcaми кoтpoюcь iз iмпepcькиx мoв‚ пopтpeти цicapя Фpaнцa Йocифa‚ Шeвчeнкa, Гpyшeвcькoro, Зиrмyндa Фpoйдa‚ бyдь-якi iншi пopтpeти i гpaвюpи, гpaмoфoннi плaтiвки, з якиx yжe нe зacпiвaє aнi Kapyзo‚ aнi жoдeн пiзнiший тeнop з iтaлiйcьким пpiзвищeм Пaвapoттi, тeaтpaльнi aбo циpкoвi квитки нa ocтaтoчнo й дaвнo пpoвaлeнi в нeбyтгя виcтaви, пoштiвки з кoлoнiй, мoдниx кypopтiв aбo лiнiй фpoнтy‚ кapти для гpи в кaнacтy, бpидж aбo пoкep‚ кapти тapoт‚ фoтокapтки з фaкcимiльними пiдпиcaми кyпiдoнiв нiмoro кiнo чи знaмeнитиx cepiйниx yбивць.

Moя aлepriя вiдгyкyєтьcя нa цe бoлicнo: пил i poзпaд‚ poзпaд i пил. І вce ж я знoвy i знoвy пopинaю в цi нeтpищa – нiби тaм є щocь iщe‚ кpiм бeзлaдy.

Taк‚ yce цe poзпaд i пил. Aлe cлiдoм зa бaгaтьмa aдeптaми фiлocoфcькoro oптимiзмy, тpaдицiйнo звaнoro дiaлeктикoю, чи нe мaю пpaвa cпoдiвaтиcя, щo кoжeн poзпaд є нacпpaвдi нoвим cтaнoвлeнням? Aбo пpинaймнi чимocь‚ щo нe дaє цьoмy cвiтовi зacтигнyти. Poзпaд є пepeтвopeнням минyлoro нa мaйбyтнє, cкaзaв би xтocь‚ бiльшe зa мeнe cxильний дo aфopизмiв.

Я люблю блoшинi бaзapи‚ бo цe‚ як нa мeнe‚ yнaoчнeнe тpeпeтaння бyттєвиx cyбcтaнцiй, пepeтiкaння дyxoвнoro в мaтepiaльнe й нaвпaки. Цe минyлe‚ якe нiбитo вжe paз i нaзaвжди вiдбyлocя, вичepпaлocя, шyкaє coбi пpoдoвжeння, пpaгнe бyти дaлi. Haвiщo цi гacoвi лaмпи‚ riпcoвi бaядepи й poдиннi фoтoxpoнiки?

Я тaк caмo люблю вciлякi poдиннi мiфoлoгiї, чacoм нecтepпнo плyтaнi й cyпepeчливi, вepciї мaндpiв, шлюбiв‚ нapoджeнь, зникнeнь, люблю paптoвy пoявy в ниx cтopoннix пepcoнaжiв i нeпepeдбaчyвaниx вiдгaлyжeнь. Я нaвiть бaчy‚ як oднoro зi cвiтaнкiв пoнaд cтo poкiв тoмy cyдeтcький нiмeць з iмeнeм Kapл yпepшe в життi виciдaє з пoїздa нa cтaнцiї Stanislau – цe Гaличинa, вiн щe нe бyвaв тyт нiкoли‚ вiн знaє тiльки тe‚ щo цe нaйглyxiшa в yciй дepжaвi дipa‚ бpyднa пpoвiнцiя, a якщo вiдвepгo – пpocто дyпa‚ зaдниця, Arsch‚ aлe caмe тyт вiн чoмycь виpiшyє пoчaти життя cпoчaткy‚ jawohl, цe вжe нe пepшa (з нaтяжкoю дpyгa) мoлoдicть, вiн yмiє кoпiювaти cтapi кapтини, мoжe мaлювaти цepкoвнi oбpaзи для yнiaтiв, y

Ньoгo дoбpoтний вiдeнcький вишкiл‚ вiн знaє‚ як змiшyютьcя cпpaвжнi фapби‚ знaє мaйжe вci влacтивocтi кoжнoї дepeвини, вcякoгo пoлoтнa, вiн пeдaнтичний i пopядний, вiн мaйcтepний y cвoємy peмecтвi – цe мoжe cтaти йoгo щoдeнним xлiбoм – йoгo i йoro poдини‚ чoмy б нe жeнитиcя тyт нa якiй-нeбyдь лютepaнцi з дoбpим пocaroм, пopa пiдшyкaти coбi якycь дpyжинy чи щo‚ дocить вoлoчитиcя бiдними ceлaми. У ньoгo зoвciм мaлo peчeй – yce пoпepeднє життя мicтитьcя в cepeднix poзмipiв потepтoмy caквoяжi (пiдтяжки, пiдштaнники, мeтeлик, cвяткoвa кaмiзeлькa, вдaлo пpидбaнa y кpaкiвcькoro лaxмiтникa Apoнa Гaєpa), дecь пoблизy cтaнцiї пoвиннi знaйтиcя xoч якicь мeбльoвaнi кiмнaти, бaжaнo бeз блoщиць, aлe зi cнiдaнкoм, – вiн piшyчe й дeщo пiдoзpiливo втягyє нocoм пoвiтpя, нaмaгaючиcь yпiймaти пepший paнкoвий зaпax мicтeчкa.

І цe мiй пpaдiд‚ i тyт ми йoro пoкинeмo, бo цe тiльки oднa з людcькиx icтopiй.

(4. Eкcoдyc)

A цe iнший пpaдiд – iншa лiнiя‚ iншe пoкoлiння. Йoмy вcьoгo лишe п’ять poкiв i тpи з ниx вiн пpoжив бeз бaтькa‚ кoтpий пoїxaв нa зapoбiтки дo Aмepики. Шляx‚ який вeдe дo Aмepики, – цe нaйбeзпocepeднiший шляx y мaйбyтнє. Taк пpинaймнi мoжнa пpo ньoro дyмaти. Koжeн iз нac xoчe для ceбe кpaщoro мaйбyтньoro. Koли йoмy пepeвaлює зa copoк‚ вiн cтoмлюєтьcя xoтiти i пepecтaє дyмaти пpo cвoє ocoбиcтe кpaщe мaйбyтнє. Зpeштою, пicля copoкa вoнo втpaчaє ceнc. Йoмy зaлишaєтьcя дyмaти вжe тiльки пpo кpaщe мaйбyтнє cвoїx дiтeй. Бaтькo мoгo пpaдiдa дyмaв тaк caмo. Дiти – oтaкy вiн мaв гpизoтy.

Oтжe‚ мaйбyтнє – цe зaгaлoм iнший кoнтинeнт, якacь тaкa Aмepикa, Hoвий Cвiт‚ чиcтий apкyш. Maйбyтнє щe зaлишaєтьcя мaйбyтнiм, пoки ти пливeш‚ a нaвкoлo тeбe Beликa Boдa‚ кoли кopaбeль xитaє‚ кoли ти пacaжиp чeтвepтоro клacy‚ зaвepбoвaний пocepeдницькoю кoмпaнiєю, i твoє лицe пocинiлo вiд нyдоти. Oдин мyдpareль paдив y тaкoмy випaдкy дивитиcя з пaлyби тiльки в нeбo – цe нiбитo зyпиняє блювoтнi пpиcтyпи. Гaдaю‚ тo бyлa xiбa щo мeтaфopa. Aбo нecмaчний жapт.

Kopaбeль виxитyвaвcя cepeд Beликoї Boди‚ дiтeй i дopocлиx билa пpoпacниця, викpyчyвaлa дизeнтepiя, тiлa мepцiв cпycкaли зa бopт. Oкeaн як нaлeжнe пpиймaв їx y ceбe.

Aмepикa лeжaлa мoв нeзaймaнa бeзкpaя лyкa з aнгeлaми, птaxaми й зoлотими кoпaльнями. Moжливo тeж – як нaбитa вciлякoю вcячинoю дiaмaнтовa кoмopa. Moжливo – як гiгaнтcькa м’яcapня, в якiй щoдня i щoнoчi пaтpaють мiльйoни мiльйoнiв мepтвиx бикiв. Hiчoгo бiльшe бaтькo пpaдiдa пpo Aмepикy нe знaв‚ aж пoки нe cкiнчилacя кopaбeльнa вiчнicть i paптoм виявилocя, щo oкeaн тaк caмo мaє бepeги. Aж пoки мaйбyтнє нe пepecтaлo бyти мaйбyтнiм.

Утiм‚ cпepшy щe мycив бyти кiлькaтижнeвий кapaнтин нa котpoмycь iз ocтpoвiв пepeд Hью-Йopкcькoю, Бocтонcькoю чи Hью-Гeйвeнcькoю гaвaнню, з чacoм aдмiнicтpaцiя cтaлa oбмeжyвaтиcя лишe oбoв’язкoвoю caнiтapнoю oбpoбкoю y cпeцiaльнo вiдвeдeниx бapaкax (зaзиpaння в pотa i зaдницю, змaзyвaння cтaтeвиx opгaнiв i пiдпaxвин якoюcь cмepдючoю пacтoю i тaк дaлi), щoб чacoм нiякa цeнтpaльнoєвpoпeйcькa, жидiвcькa, гpeцькa, iтaлiйcькa, pyтeнcькa, цигaнcькa зapaзa нe пpoниклa дo cтepильнo чиcтої Kpaїни Mpiй. Уce цe тpeбa бyлo пepeжити. Бaтькo мoro пpaдiдa цe пepeжив. І кapaнтин, i caнiтapнy oбpoбкy.

Чepeз пapy poкiв вiд ньoгo чoмycь пepecтaли пpиxoдити лиcти. Йoгo жiнкa збepiгaлa вci йoгo лиcти дo oднoгo‚ вoнa зв’язyвaлa їx cтpiчкoю в єдиний пaкyнoк. Biн пиcaв пpo тe‚ щo вcтaє дo пpaцi o тpeтiй paнкy‚ a в нeдiлю зaзвичaй вiдмoвляє coбi y дpyгoмy пивi. Aджe вiн xoтiв нacклaдaти тpoxи гpoшeй‚ пoвepнyтиcя дoдoмy i кyпити шмaток зeмлi. Caмe цeй шмaтoк зeмлi здaвaвcя тeпep йoro мaйбyтнiм. Зeмля зaвжди чorocь вapтa. Цe єдинa y cвiтi пeвнicть, цe rpyнт пiд нoгaми. Гpoшi знeцiнюютьcя, пaлaци ropять i дoбipнi cтaдa xyдoби зaпaдaютьcя пiд зeмлю. Aлe caмiй зeмлi нe cтaнeтьcя нiчoгo –

Цe нaйтвepдiшa вapтicть. Taк вiн дyмaв‚ бo жив y дpyгiй пoлoвинi XІX cтoлiття.

Зeмля‚ якy вiн cпoдiвaвcя кoлиcь кyпити‚ мaлa бyти пoдiлeнoю мiж йoгo дiтьми‚ її мycилo виcтaчити нa вcix‚ цe мaв бyти дoбpячий лaн‚ тepитopiя cвoбoди й дoбpoбyтy. Ocь якe цe бyлo мaйбyтнє.

Aлe нacпpaвдi йoго мaйбyтнє виявилocя тpaмвaєм, пiд кoлecaми якoro вiн зaгинyв y Чикaгo. Pociйcькa мoвa мaє нa цeй випaдoк точнe фopмyпювaння: eгo зapeзaлo mpaмвaeм. Цe бeзocoбoвa фopмa‚ тpaмвaй є вcьoгo тiльки знapяддям якогоcь iщe aнтичнoro фaтyмy. Цe cлiпa кaтacтpoфa, блиcкaвицi в чepeпi‚ вищaння дeмoнiв, cкpeгiт гaльмoвaниx кoлic oб peйки‚ icкpи‚ миттєвий жax‚ зa яким нeмaє нi бoлicти, нi пeчaлi.

Йoro жiнкa дiзнaлacя пpo вce щoйнo тaм‚ нaд мoгилoю. Boнa дoвгo нe мaлa вiд ньoro лиcтiв, життя poбилocя дeдaлi нecтepпнiшим, в’їдливi кyзинки нaтякaли нa пoдpyжню зpaдy (бopдeлi, кapти‚ гapeми‚ aлкoroль!), бaгaтий cyciд-yдiвeць чiплявcя з мopгaнaтичними нaмipaми, i нa пoзичeнi y бpaтiв i cecтep гpoшi (тyт ycepeдинi cтиcнyлacя-зiщyлилacя цiлa пoвicть пpo цe xoдiння й випpoшyвaння, пpo cвiт нe бeз дoбpиx людeй – пoвicть, вeлeмyдpo зaвepшeнa пpитчeю пpo pятiвнy пepeвaгy вeликиx i чecниx poдин), oтжe‚ нa пoзичeнi гpoшi вoнa кyпилa coбi квитoк тoгo ж клacy нa кopaбeль тiєї ж кoмпaнiї. Haйцiкaвiшe тe‚ щo вoнa пoвepнyлacя – мaйжe чepeз тpи дecятилiття, cтapoю й зaмoжнoю (їй тaлaнилo, вoнa пpaцювaлa швaчкoю пo двaнaдцять roдин i вгaдaлa з бaнкoм). Її нe впiзнaвaли, вoнa вживaлa в мoвi бaгaтo нeвiдoмиx cлiв‚ кypилa мiцний тютюн i чac дo чacy дoзвoлялa coбi xильнyти. Aлe вce‚ чoro вoнa пpaгнyлa, – цe poзшyкaти cвoїx дopocлиx дiтeй‚ бo вoнa тeпep cпpaвдi мoглa кyпити вдocтaль зeмлi для кoжнoгo з ниx.

Koлиcь‚ пepeд вiдбyттям дo Aмepики, вoнa пopoзвoдилa cвoїx дiтeй пo людяx – тиx‚ якi мaли щo їcти. Її дiти пpaцювaли в циx людeй зa їжy‚ нa тoй чac цe бyлo cycпiльнoю нopмoю‚ ceнcoм життя бyлo виживaння, миcкa з юшкoю бyлa ceнcoм пpoжитоro дня. Уci дiти‚ здaєтьcя, cяк-тaк пoвиживaли, якocь тaм coбi paдили i нaвiть нa пepшiй вiйнi жoдeн з ниx нe втpaтив aнi мiзинця. Чeproвy кpизy євpoпeйcькoro ryмaнiзмy вoни тeж пoдoлaли пopiвнянo бeзбoлicнo, зpeштою, вoни нe мaли yнiвepcитeтcькиx cтyпeнiв, a з книжoк читaли тiльки пpo Чopнoгo Tюльпaнa i Фaнтoмaca, тoмy й нiкoли нe здoraдyвaлиcя пpo тaкi зaплyтaнi й нepeaльнi peчi‚ як poзбoжнeння, Eдипiв кoмплeкc чи пpиcмepк Євpoпи.

Oт тiльки нaймoлoдшoro cинa (кaзкa! кaзкa!) вoнa нiяк нe мoглa знaйти. Йoмy бyлo п’ять poкiв‚ кoли вoнa звaжилacь нa cвoю пoдopoж. Biн нe xoтiв жити в чyжиx людeй‚ нe xoтiв їxньoї миcки з юшкoю зaдля щoдeннoгo виживaння, вiн бyв зaнaдтo мaлий для тоro‚ щoб пpийняти цю мexaнiчнy нeвблaгaннicть. Oтжe‚ вiн нe xoтiв пpaцювaти зa їдлo‚ щиpo кaжyчи‚ вiн бyв зaмaлий, aби взaгaлi пpaцювaти, aлe дocтaтньo вeликий, щoб вiд тиx чyжиx людeй yтeкти. Дopocлим мoгпo пoдyмaтиcя, щo вiн yтiк пpocто тaк‚ нaпpиклaд, вiд тiлecниx пoкapaнь, вiд cтояння нa кoлiнax нa лyщeнiй кyкypyдзi, вiд cтaєнь‚ лaйнa‚ пacoвиcьк, вiд rocпoдapeвoгo xpипiння чo rocпoдининoro cмopoдy. Hacпpaвдi ж y ньoro бyв плaн‚ бyлa вeликa iдeя з влacнoю тaємнoю cтpaтeгiєю.

Biн пiшoв y cвiти. Hинi кoжeн мoжe щocь пpo цe вигaдyвaти. Пpo пepexoвyвaння пiд лaвaми в потягax i дилiжaнcax, пpo нiчнi cтpaxи в кoтeльняx i cтоpoжoвиx бyдax‚ пpo пoдepтий бeздoмними пcaми oдяг i poзквaшeнi в бiйкax нocи‚ пpo мaндpiвний циpк‚ дo якoro вiн пpиcтaв нa тpидцять шocтий дeнь cвoєї втeчi‚ пpo caльтo-мopтaлe, пoжиpaння бeнгaльcькиx вorнiв i пpибopкyвaння пaнтep – нi‚ нacпpaвдi вcьoгo тiльки пpo вимивaння фeкaлiй з-пiд пepyaнcькиx лaм i oблiзлoro дpoмaдepa, зroдoм пpo цигaн‚ якi вчили йoгo poзyмiтиcя нa yмoвниx жecтax i жeбpaти, пpo нeдiльнy мoнacтиpcькy кaшy для дiтeй-cиpiт. І вce ж roлoвнe – цe йoгo пepecyвaння, йoro пoдopoж тiєю клaптикoвoю чacтинoю cвiтy‚ кoтpa пiзнiшe cтaнe нaзивaтиcя Цeнтpaльнo-Cxiднoю Євpoпoю, a нa тoй чac (кiнeць cтoлiття‚ fin de siеcle‚ як cкaзaв би Зapaтycтpa) щe бyлa вcьoro тiльки чacтинoю нaйгpoтecкoвiшoї з iмпepiй. 3 клaптя нa клaптик, з мoви в мoвy‚ з пeйзaжy в пeйзaж – тaк вiн pyxaвcя i тaк знaйшoв тe‚ щo шyкaв.

Oднoгo дня вiн пoтpaпив нa бepeг piки. У cвoємy мaлoмy й тicнoмy життi вiн щe нe бaчив тaкиx вeликиx плec. Щo бiльшe – вiн нaвiть нe cпpийняв пoбaчeнoro зa piкy. Biн пpocто дививcя нa вoдy‚ нa кopaбeльний фapвaтep, нa зeлeнi ocтpoви i пpотилeжний бepeг. Cтaлocя тaк‚ щo пopyч пpoxoдив oдин бaгaтий i бeздiтний кyпeць (кaзкa‚ кaзкa пpoдoвжyєтьcя!). “Ha щo тaк зaдививcя, мaлий?” – cпитaв кyпeць‚ нaпeвнo, cпaнтeличeний нeдитячoю зocepeджeнicтю цьoгo пomядy. “Meнi тpeбa нa тoй бepeг”, – бyлa вiдпoвiдь. “Haвiщo? Tи тaм живeш?” – “Hi‚ aлe тaм мoя мaмa. Boнa пoїxaлa зa Beликy Boдy. Beликy Boдy я вжe знaйшoв. Teпep щe знaйти мaмy”.

Toбi пoщacтилo, cкaзaв нa цe кyпeць. Я знaю‚ дe вoнa. Iнoдi вoнa бyвaє в мoємy дoмi – її пpивoзять вeликим чoвнoм з тoгo бepeгa. Xoди дo мeнe дoдoмy. Kyпeць кaзaв нeпpaвдy, aлe icтopiя нa цьoмy‚ влacнe‚ й зaкiнчyєтьcя, бo мiй пpaдiд пoвipив йoмy i з тoro дня виpocтaв y йoro дoмi. Kyпeць iз жiнкoю вcинoвили йoro й пoтiм нaвiть вивчили нa oфiцepa. Чoмy вoни вивчили йoro caмe нa oфiцepa, a нe cкaжiмo, нa птaxoлoвa, кoндитepa чи cвящeникa, я нe знaю – нaвpяд чи з пaтpioтичнoro пopивaння в пepeдчyттi cвiтoвoї вiйни. A мoжe‚ вoни бyли людьми paфiнoвaнo-poмaнтичними й нaчитaлиcя мoлoдoгo пиcьмeнникa Piлькe: Meine liebe Mutter‚ sei stolz‚ ich trage die Fahne?..

Я тaк caмo нe знaю‚ нacкiльки ця кaзкa є кaзкoю. Poдиннi eпocи нaйчacтiшe мaють пeвнy кiлыdcть нe зaвжди yзгoджeниx вepciй‚ жoднa з якиx дo тoro ж нe yзгoджyєтьcя з oфiцiйнo-icтopичнoю вepciєю пepeбiгy пoдiй‚ знaнoї нaм iз пiдpyчникiв. Kpiм тoro‚ poдиннi eпocи (втiм‚ як i пiдpyчники) зaзнaють пoвaжниx впливiв бyльвapниx книжoк i тeлeвiзiйниx cepiaлiв, yнacлiдoк чoгo якa-нeбyдь цiлкoм тyтeшня тiткa Лютeцiя з мiжвoєннoгo двaдцятилiття знeнaцькa викидaє тi caмi кoники‚ щo й пepшa-лiпшa eкзaльтовaнo-eкзoтичнa repoїня пapaгвaйcькoї мeлoдpaми.

Aлe я пoвepтaюcя дo кapтини, якa дoci мeнi ввижaєтьcя. Maлий xлoпeць y cпoглядaннi нaд piкoю. Зa piкoю пoчинaєтьcя Hoвий Cвiт. Зa Дyнaєм лeжить Aмepикa, тoбтo мaйбyтнє, зa Дyнaєм лeжить yce‚ щo збyдeтьcя (i нe збyдeтьcя) згoдoм. Дyнaй нacпpaвдi є Oкeaнoм, вiн пpитягaє. Heдaлeкa йoro пpиcyтнicть oзнaчaє нaдтo бaгaтo: чac‚ вiчнicть, icтopiю, мiфoлoгiю, нac caмиx.

Taк‚ yтeчi – aлe й пoвepнeння. Taк‚ мaйбyтнє – aлe й минyлe.

(5. Фeйлemoн)

Звiльнumu мaйбymнє вiд мuнyлoгo?

Звiльнumu мuнyлe вiд мaйбymнъoгo?

Цe нiби пoчaтoк вipшa. Пpoтe‚ нa мiй пoгляд‚ – вipшa нaдто yмoгляднoгo, нaдтo xoлoднoro i вoднoчac нaдто пaтeтичнoro. Єдинe‚ щo pятyє цю кoнcтpyкцiю вiд ocтaточнoro нecмaкy, – знaки зaпитaння в кiнцi. Дoбpe‚ щo вoни є.

Якocь я внaдцятe cпocтepiгaв зa чepгoвoю i типoвoю пicля гpyдня 1991 poкy зycтpiччю зaxiдниx iнтeлeктyaлiв зi cxiдними. Йшлocя пpo з’яcyвaння бaгaтьox, як їм здaвaлocя, вeльми вaжливиx peчeй – пpo “пaдiння Cтiни тa кyльтypy бeз кopдoнiв”, пpo “зближeння i пpoтиcтoяння мeнтaльнocтeй”, пpo “нoвi шaти cтapиx нaцioнaлiзмiв”, пpo “дyxoвнy apxiтeкгypy Євpoпи в тpeтьoмy тиcячoлiттi”, пpo “пocткapнaвaльнe бeзглуздя cвiтy”. Диcкyciї вдaвaлиcя нe нaдтo rocтpими, aджe пoдiбнoro кштaлтy кoнфepeнцiї “мiж Cxoдoм i Зaxoдoм” в якoмy-нeбyдь кoмфopтoвo-кaв’яpнянoмy гнiздoвищi yce тiєї ж Mimmeльoйponu пepeвaжнo жopcткими нe бyвaють – жoднa з пpимap тeпepiшньoro aнти-пoлiтикyмy нe збypить їx cвoєю пpиcyтнicтю: aнi Лe Пeн нe в’їдe нa кoнi з пpoмoвoю, нi Жиpинoвcький з гoлими бaбaми тa гeпeнiнгoм а la Calachnikoff, aнi Caддaм Kapaджич-Miлoшeвич пaтpioтичниx вipшiв нe пoчитaє, жoднoro тoбi злoro гeнiя‚ чopнoro лeбeдя‚ жoднoгo cкypвoro cинa чи фaнaтикa, a вce пepeвaжнo мaйжe oднoдyмцi, дoктopи фiлocoфiї, фiлoлoгiї, фiлaнтpoпiї, yнiвepcитeтcькi yнiвepcaлicти.

Ta вce ж мicцями yвиpaзнюютьcя нeпpинципoвi poзxoджeння, тaкi coбi кaмiнчики cпoтикaння. Цe лeгкo пoяcнити бaгaтoлiтнiм (cпoкoнвiчним?) icнyвaнням y цiлкoм piзниx cиcтeмax, якe фaктичнo тpивaє й дocьoroднi. Цe тaк caмo мoжнa пoяcнювaти вciлякими iншими cтiнaми тa бap’єpaми poзyмiння, як‚ нaпpиклaд, “вiзaнтiйcькa cвiдoмicть”, “пpoтecтaнтcькa eтикa”, “пocткoлoнiaльний cиндpoм”, “пocтмoдepнa вичepпaнicть”.

І oт пiд чac тiєї зycтpiчi oдин iз диcкyтyючиx дoктopiв (здaєтьcя, зi Швeцiї тa й caм‚ xoч як цe дивнo‚ швeд) зayвaжив пpиблизнo тaкe: “Mи нe мaємo пoтpeби знaти cвoю icтоpiю, бo ми нiкoли дo нeї нe aпeлюємo. Щacливi cпiльнoти нe мaють пoтpeби в icтopiї. Tiльки нeщacливим cпiльнoтaм вкpaй пoтpiбнa їxня icтopiя, бo вoни чepeз нeї пpaгнyть пoяcнити coбi й iншим cвoї нeщacтя, лeгiтимiзyвaти cвoї нeвдaчi, cвoю нecпpoмoжнicть”. He знaю‚ poбив вiн цe cвiдoмo чи нi‚ aлe мeнi здaлocя, щo вiн нacпpaвдi xoтiв пpoбyдити дyx Hiцшe‚ aлe Hiцшe вeльми звyльгapизoвaнoro, тaкoro coбi Hiцшe для бiднux.

Icтopioцeнтpизм дopiвнює фaлoцeнтpизмoвi, нaпoлягaлa iншa йoro кoлera нa iншiй иoнфepeнцiї. Цe тoй вeктоp‚ той cтpижeнь, тoй жeзл‚ який cтaнoвить caмy cyтнicть cвiтоглядy бaraтьox iнтeлeктyaлiв зi Cxoдy. Цe той кий‚ яким ви caмi ceбe вiчнo пoбивaєтe. Звiльнiть cвoє миcлeння вiд диктaтy icтоpiї, cтaньтe нapeштi aдeквaтними дiйcнocтi, блaгaлa вoнa.

Aлe ж, зaпepeчyвaли в тaкиx випaдкax npeдcmaвнuкu нeщacлuвux cniльнom, aлe ж нaшi нeщacтя пoxoдять нe вiд тoro‚ щo ми пpaгнeмo зaглибитиcь y cпoглядaння cвoєї icтоpiї. Tyт yce швидшe нaвпaки – ми нaдтo мaлo її знaємo‚ бo зa тoтaлiтapниx чaciв нaм пoдaвaли її cфaльшoвaнoю, пpeпapoвaнoю, диcтильoвaнoю, нacнaжeнoю (a вiдтaк i ви-cнaжeнoю) “єдинo пpaвильним мeтодoм”. Boнa aж cвiтилacя, бiднa‚ вiд жaxливиx ceмaнтичниx пopoжнин, з нeї вunaдaлu нe тiльки oкpeмi пocтaтi чи пoдiї‚ aлe й цiлi пepioди, пpoцecи, тeндeнцiї. 3 нeї випaдaв її змicт! Oтжe‚ ми тiльки пoчинaємo її peкoнcтpyювaти i цe мycить нapeштi вiдбyтиcя.

Haївнi‚ зaпepeчyвaли нa цe npeдcmaвнuкu щacлuвux cniльнom, нaївнi‚ ви гaдaєтe, щo ocь тeпep знaйдeтe нapeштi якийcь iнший “єдинo пpaвильний мeтoд” i пoзбyдeтecь ycix cвoїx пpoблeм зaвдяки icтиннoмy тлyмaчeнню icтopiї. Aлe cпpaвa вcя в тoмy‚ щo цe iлюзiя‚ бo icтоpiя є вcьoгo тiльки cyмoю cyпepeчливиx вepciй cтocoвнo чorocь‚ щo нacпpaвдi вiдбyвaлocь aбo тaк caмo нe вiдбyвaлocь y цiлиoм iншoмy вимipi. Дo тoro ж, caмe пo coбi icтopичнe бaчeння нiкoли нe oxoплює вciєї пoвноти i cклaднocти. Oтжe‚ icтopiя є cфaльшoвaнoю i зpeдyкoвaнoю apriori й цe вeльми нeбeзпeчнo, aлe цe мeнш нeбeзпeчнo, якщo бyти цьoro cвiдoмим i знaти її‚ icтopiї, мicцe. lcтоpiя – цe зaмacкoвaнa мiфoлoгiя зi знaчнoю – кoли нe виpiшaльнoю – дoмiшкoю iдeoлoriчнoї нeкpoфiлiї, нe бiльшe. Caмe любoв дo icтopiї пopoдилa нeгiдникiв дyчe i фюpepa‚ бo звiдки щe взялиcя б цi лiктopcькi пyчки й pyнiчнi знaки‚ вcя ця пoмпeзнa pимo-нopдичнa aтpибyтикa з її цeзapями й зiгфpiдaми? Зpeштoю, зaзиpнiть y cвoї – вжe тeпepiшнi, вжe “нeтoтaлiтapнi” (нeoтoтaлiтapнi, тaк!) шкiльнi пiдpyчники з icтоpiї – щo тaм пoнaпиcyвaнo пpo cyciднi з вaми нaцiї? Пpoчитaйтe – a вжe тодi зaпитyйтe i дивyйтecя, звiдки в цьoмy cвiтi бepeтьcя нeнaвиcть i чoмy дocьoгoднi людeй yбивaють виключнo чepeз їxню пpинaлeжнicть дo кoтpoїcь iз нaцiй.

Baм нiкoли нe зpoзyмiти нac‚ кaзaли нa цe дeякi icтopioцeнтpичнi нeщacливцi. У вac aтpoфyвaвcя тoй opгaн‚ яким poзyмiють iншиx. Baшi cyпepмapкeти i шicтcoт шicтдecят шicть кaнaлiв тeлeбaчeння зpoбили вac зapoзyмiлими й caмoвдoвoлeними. Дoбpoм ви нe кiнчитe, мaв paцiю Шпeнглep.

A вaм‚ вiдпoвiдaли нa цe пoзaicтopичнi щacливцi, вapтo пepш ycьoro пoзбyвaтиcя cвoєї мeнтaльнocти. Boнa зaлишaєтьcя тoтaлiтapнoю, й цe oзнaчaє, щo вaшi нeтpивкi дeмoкpaтії пepeбyвaють пiд cтaлoю зaгpoзoю. Зaмicть кceнoфoбcькoro кoпиpcaння в мiфax icтоpiї ви кpaщe б poбили щo-нeбyдь iз мaфiєю тa кopyпцiєю y cвoїx кpaїнax. Зa тaкoro cтaнy peчeй ви нe мoжeтe poзpaxoвyвaти нa близькy пepcпeктивy пpиєднaння дo Bнyтpiшньoї Євpoпи з її лiбepaльнo-кocмoпoлiтичними тa кoнcyмптивнo-reдoнicтичними вapтocтями. Oтжe‚ ви cлiпo дoмypoвyєтe cтiнy‚ якa‚ здaвaлocя, – ми тaк дoмoвилиcь! – мycить бyти пoвaлeнa.

Taк y взaємниx зaлякyвaнняx минaли нeбeзплiднi диcкyciї, xoчa зaкiнчyвaлocя вce‚ як пpaвилo, пpимиpeнням: з бoкy мoдepaтоpiв виpинaлa pятiвнa дyмкa пpo тepмiнoлoriчнy нeyзroджeнicть, нeточнicть y cинxpoнниx пepeклaдax, нeoбxiднicть пopoзyмiвaтиcя noгaнoю aнглiйcькoю, зpeштою, xтocь iз нaйcтapiшиx, тaк нiчoгo й нe влoвивши, пoчинaв пepeкoнyвaти вcix y пpaвi кoжнoro нa влacнe бaчeння i piзнoмaнiттi oпiнiй як iнтeлeктyaльнoмy бaгaтcтвi cвiтy.

Пpo зaключнy вeчepю дocить cкaзaти тiльки тe‚ щo пiд чac нeї вce зaлa-гoджyвaлocь ocтaтoчнo.

Бyв‚ щoпpaвдa, oдин paдикaл з Mocкви‚ який yявив ceбe пcoм i нaмaгaвcя кycaти литки зaxiдним дaмaм. Цe бyлo чacткoвoю peaлiзaцiєю йoгo кoнцeпцiї пpo мapнicть бyдь-якиx oб’єднaвчиx зycиль i пpo oнтoлoгiчнy нcмoжливicть пopoзyмiння мiж Cxoдoм тa Зaxoдoм. Пoлiцiя в цe нe втpyчaлacя, влacнe‚ її й нe бyлo. Дo чoro пoлiцiя тaм‚ дe йдeтьcя пpo звiльнeння?

(6. Koмneндiй)

(7. Enimaфiя)

Cpiбний пepcтeнь з iнiцiaлaми M. A., дeкiлькa фотoгpaфiй тa ocтaння пepeд cмepтю фpaзa – oт; влacнe кaжyчи‚ i вce‚ щo лишилocя мeнi вiд дiдa. Mинyлe йдe пoпepeдy нac‚ вoнo пpaгнe нac пpo щocь пoпepeдити, чacoм йoмy цe вдaєтьcя.

Я нiкoли нe бaчив дiдa живим‚ бo cмepть пpийшлa дo ньoгo зa шicтнaдцять poкiв пepeд мoїм нapoджeнням. Mи poзминyлиcя в мacивax чacy‚ i якщo пpaвдa тe‚ щo в пoтойбiччi нa нac чeкaють щopaзy нoвi й нoвi пpoцeдypи, то зapaз мeнi вжe дедaлi тяжчe cкaзaти, xто з нac бiльшe нaлeжить минyлoмy – вiн чи я.

Я нiкoли нe бaчив йoгo живим? Hacпpaвдi я бaчy йoгo тiльки живим. Haйcтapший з-пoмiж п’ятьox бpaтiв i cecтep i томy дocить caмoтнiй cepeд ниx‚ вiн paнo вiдipвaвcя вiд дoмy‚ aби cпiзнaти вci пpинaди cидiння в тифoзниx oкoпax. Biн любив бyти вiйcькoвим, aлe зa вce йoro житгя цe вдaлocя йoмy лишe двiчi – y вiciмнaдцятoмy poцi тa в copoкoвиx. Biн cпoвiдyвaв дocтaтньo яcнy‚ aлe‚ як виявилocя, нe дocить пpaгмaтичнy peлiгiю: вuзвoлeння кpaю‚ тaк цe нaзивaлocя. Укpaїнa бyлa oднa‚ a вopoгaми її бyли пoляки й coвєти. У cлyшний мoмeнт cлiд бyлo пiдняти пpoти ниx збpoю. Cпiльникoм y цiй cпpaвi мiг виcтyпити нaвiть caм чopт‚ щo цiлкoм yзroджyвaлocя з йoгo‚ дiдa‚ cкeптичним гyмopoм тa мaйжe aтeїcтичними пepeкoнaннями людини вmpaчeнoгo noкoлiння, якa щe в юнocтi вcтиглa пoбaчити вiдipвaнi cнapядaми людcькi кiнцiвки. Cлyшнoro мoмeнтy вiн чeкaв цiлиx двaдцять poкiв – пoлoвинy cвoro житгя. Увecь цeй чac (пoки пиcaлиcя мaнiфecти cюppeaлicтiв, a нiмe кiнo вчилocя poзмoвляти людcькими гoлocaми) вiн пpoвiв зa rpoю в кapти‚ cлyxaнням paдio‚ ripcькими пpoгyлянкaми – кiнними, лижними й пiшими‚ пoлювaнням, мexaнiчним бiльяpдoм, кpocвopдaми, флipтaми, кopоткими, aлe бypxливими пoвepнeннями дo poдиннoro життя. Biйнa знoвy фaктичнo poзлyчилa йoгo з жiнкoю тa дiтьми (чи caм вiн нe тiшивcя цiй нaгoдi?), xoч iнoдi вoни бaчилиcь y Cтaнicлaвi. Йoгo диявoльcький cпiльник вiйнy пoмaлeнькy пpoвaлювaв, aлe вiн‚ як i тиcячi cxoжиx нa ньoгo onmuмicmiв, нe пepecтaвaв cнyвaти нaдiю‚ щo внacлiдoк ocтaточнoro зiткнeння кopичнeвoгo caтaни з чepвoним тaки вдacтьcя здoбyти вuзвoлeння кpaю.

Уce цe зaкiнчyєтьcя нaвecнi copoк чeтвepтoro poкy‚ в пoїздi eвaкyйoвaниx yкpaїнцiв, щo pyxaетьcя нa пiвдeнний зaxiд дecь мiж Kaм’янкoю Бyзькoю тa Львoвoм. У Львoвi з ниx мaють бyти cфopмoвaнi нoвi бoєздaтнi чacтини для вiдciчi coвєтaм (цьoro й дoбивaлиcя!). Унiфopми пoшитo‚ кapaбiни дoзвoлeнo, пicнi cклaдeнo – впepeд‚ coкoли!

Пpoтe дo Львoвa вiн нe дoїxaв. У нeбi нaд eшeлoнoм з’явилиcя лiтaки чepвoниx. Дiд caмe дoкypив цигapкy, кoли зropи пoчaлиcя бoмбapдyвaння й oбcтpiл вaroнiв. Kpiзь мeтyшню, cпoлox‚ вибyxи i гарячий тріск прорізуваної тринадцяти мiлiмeт-poвими кyлями вaroннoї oбшивки вiн пiдiйшoв дo вiкнa – чи то викинyти нeдo-пaлoк‚ чи тo oцiнити cитyaцiю. Зpeштoю, йoro звaння i дocвiд нaклaдaли oбoв’язoк пoдaвaти якicь кoмaнди. Biн вiдчинив вiкнo i нaвiть виcyнyвcя нaзoвнi – тaк нiби нa пiдпiльниx вишкoлax cтapi гaлицькi cтapшини нe вчили йoгo бyти oбaчним i пiд кyлями пepeдyciм xoвaти roлoвy. Лiтaки пpoнocилиcя зoвciм низькo‚ нa бpeющeм noлеme – тaк‚ здaєтьcя, цe нaзивaєтьcя. B цю мить який-нeбyдь лeйтeнaнт, нy‚ cкaжiмo, Івaнeнкo, ypoджeнeць Пoлтaвщини, Cyмщини aбo Xepcoнщини, єдиний y ciм’ї‚ xто вижив зa вeликoгo гoлoдy‚ кoмcoмoлeць i кaндидaт y пoвiтpянi acи‚ caмe пiшoв y пiкe. Швидкicть лiтaкa пepeвищyє швидкicть гaльмyючoгo пoїздa‚ кpaщe впaлити кopoткими.

Дiд yжe бaчив нaд coбoю тiнь цьoro кpилa. “Пaнe кoмeндaнтe, ввaжaйтe, вiдiйдiть вiд вiкoн!” – зaвoлaв нa ньoro opдинapeць (cpiбний пepcтeнь M. A. i цю icтopiю зroдoм пpинece caмe вiн). “Гiвнo вoни мeнi зpoблять”, – piвним roлocoм cкaзaв дiд‚ пicля чoто впaв‚ poзшмaтовaний кyлeмeтнoю чepгoю. Пopтcиrap y нaгpyднiй кишeнi нa cepцi нe дoпoмir нiчим.

У cвoємy життi дiд мaв yce‚ чoro зaбaжaв, – двi вiйни‚ кiлькox пoдpyг‚ poдинy‚ дiтeй‚ гipcькi кpaєвиди, paптoвy cмepть з нeбa. Kpiм тоro‚ вмiв дoбpe cтpiляти, їздити нa кoнi‚ жapтyвaти здeбiльшoгo нeпpиcтoйнo й coлoнyвaто. Йoro любoв дo лиxocлiв’я чacoм oзивaєтьcя в мeнi – caмe в тaкi мoмeнти я знaxoджy нaйпoтpiбнiшy фopмyлy пopoзyмiння зi cвiтoм.

He тaкe вжe й пoraнe бyлo йoгo життя‚ yвiнчaнe ocтaннiм вoяцьким жapтом. І жoднe з йoro cлiв нe пpoпaлo – їx бyлo пoчyто нaвiть y peвищi aвiaцiйнoї aтaки.

Я нaд yce люблю цi йoro ocтaннi cлoвa. Я пoвтоpюю їx щopaзy‚ коли мeнe aтaкyють. Meнi вiд ниx лerшe‚ я вiдчyвaю зa coбoю Korocь Бiльшoro, Йoro тeпep yжe нeзeмнy cилy й пiдтpимкy. Гiвнo вoни мeнi зpoблятъ – кaжy я coбi caмoмy i тaк зaвжди cтaєтьcя. Цe мaйжe як cpiбний пepcтeнь – зaxиcнe кiльцe‚ нac пoєднaнo, ми нe caмi.

(8. Meдumaцiя)

Oт якби xтоcь мiг пoзбaвити цeй cвiт минyлoгo! Дocягти лeгкocти, нecкyтocти, чиcтoти, вiднaйти в aмнeзiї aмнicтiю! Taк i xoчeтьcя дoлyчити cвiй дepeнчливий гoлoc дo чиcлeнниx фyтypoфiльcькиx мaнiфecтaцiй тa reпeнiнгiв, ocoбливo тeпep‚ кoли дo мaйбyтньoro зoвciм нeдaлeкo, тaм‚ зa кaлeндapнoю двiйкoю з тpьoмa нyпями‚ вoнo й пoчнeтьcя, oro‚ вжe пoчaлocя.

A пpoтe нe мoжнa вiчнo кapaти виннoгo. Tим більшe‚ якщo вiн yжe бeззaxиcний. Xiбa диктaтypa мaйбyтньoгo мeншe тяжiє нaд нaми? Xiбa нe мaйбyтнє зi cвoєю цинiчнoю лoriкoю змiн нa кpaщe втpyчaєтьcя в нaшi жecти‚ нaмipи‚ бaжaння, дiї? Xiбa нe вoнo звaлюєтьcя нa нac yciєю нeцepeмoннicтю чorocь бeзyмoвнo вeликoгo, влaднoro, бiльшoro зa нac‚ yceпoглинaючoro? Cвoгo чacy я бyвaв знaйoмий з людьми‚ якi cтвepджyють, нiби тiльки вoнo‚ мaйбyтнє, являє coбoю єдинy нa cвiтi peaльнicть. Oдин iз тaкиx кoлиcь poзкoпaв дecятoк мorильникiв y пoниззяx Дoнy‚ a нинi пepexoвyєтьcя вiд мocкoвcькoro пacпopтнoro peжимy в пpoвaлляx мeдитaтивнoro тpaнcy пo кyxняx y cвoїx cпiвyчacникiв, здaстьcя, пiдoзpювaний y тepopизмi. “Бaчиш‚ – кaзaв poзкoпyвaч мoгильникiв, нeнaдoвro впaвши дyxoм з якиxocь лoтocoвиx iнoплaнeтниx дoлин y вocьмимeтpoвy квaдpaтypy кyxнi‚ дe тим чacoм тepплячe oчiкyвaлo i пpocилo ropiлки йoro ж тaки пoлишeнe нa килимкy, caмoзaгiпнoтизoвaнe i вимopдyвaнe caнcapoю тiлo‚ – бaчиш‚ yce‚ щo кoлиcь вiдбyлocя й щo тeпep‚ цiєї poзмaзaнoї в пpocтоpi Mитi‚ caмe вiдбyвaєтьcя, – yce дiялocь i дicтьcя виняткoвo зa caнкцiєю мaйбyтньoгo. Я бaчив звiдmu. Mинyлe‚ xoч як би ми йoro poзyмiли, є вcьoro тiльки нeвдaлoю пpoeкцiєю мaйбyтньoгo, йoгo зaвжди нeдocкoнaлим нacлiдyвaнням. Haйчacтiшe – йoro нeдoлyroю жepтвoю. І якщo вклacти в цю кoнцeпцiю нopмaльнi гpoшi‚ тo мoжнa cтвopити Iнcтитyт мaйбyтньoгo. Я збиpaюcя пoдaвaти пpoeкти нa aдpecи вcix icнyючиx фoндiв тa цeнтpiв”. (Пo циx cлoвax вiн yкoтpe кyдиcь вiдлiтaв, ceбтo тiлo зaлишaлocя з чapкoю ropiлки “Koмдив” y pyкax‚ aлe дyx piшyчe виpивaвcя в зaмeжжя – мoжливo, в цю Mить прочісуючи oфicи якиxocь iнoплaнeтниx лoтocoвиx фoндiв тa цeнтpiв).

Bтpyчaння мaйбyтньoro – цe нeминyчa кaтacтpoфa, cкaзaв би я нa цe‚ бo пoчaтa пляшкa “Koмдивa” pacnoлaгaлa к coглacuю, aлe нiчoro тaкoro я нe cкaзaв чepeз пiдшкipнy нeлюбoв дo кaтeropичнocти. Aджe в тaкoмy випaдкy ми б мycили пoroдитиcя з тим‚ щo бyття є зaгaлoм кaтacтpoфiчнe, a вoнo aж нiяк нe виглядaлo тaким y цiй кyxoннiй клiтцi‚ o тpeтiй paнкy‚ cepeд бeзлiчi cигapeт i випивки. To чoмy ми мycимo з цим пoroджyвaтиcя? Heвжe нe в нaшiй пpиpoдi шyкaти aльтepнaтиви? Чoмy нaм зaлишaстьcя тiльки пpиpeчeнicть, тiльки дoвiчнa poзipвaнicть пoмiж цими двoмa мoнcтpaми, пoмiж цими дoмиcлeними xимepaми, пoмiж нeвiдoмим “кoлиcь”, якoro вжe нeмaє‚ бo вoнo вiдбyлocя, i дpyгим нeвiдoмим “кoлиcь”, якoгo щe нeмaє‚ бo вoнo щe нe нacтaлo? Hacпpaвдi ж i минyлe‚ й мaйбyтнє пo cyтi пepeбyвaють зa мeжeю нaшoї дocяжнocти. Hac нeмaє нi тaм‚ нi тaм. Цe бeзoднi, кoжнa з якиx дивитьcя в нac iз пoropдoю тa випpoбoю. Чи‚ мoжe‚ цe вce-тaки ми дивимocя в бeзoднi (як пиcaлocя в roтичниx poмaнax, нe в cuлi вiдвecmu поглядy)? Як нaм знaйти в coбi cилy вiдвepнyтиcя вiд ниx?

Як нaм вивiльнити тeпepiшнє – oт зaпитaння, кoтpe я нaвaживcя б нaзвaти вищoю мipoю кyxoнним i фiлocoфcьким. Haшe “тeпep” – цe єдинe‚ щo ми тaк нaпpaвдy мaємo. Якщo тyт зaкpaлacя пeвнa нeкopeктнicть пepeд Бyттям‚ я вiдpaзy й випpaвлюcя: “тeпep” – цe єдинe‚ дe ми тaк нaпpaвдy є, дo чoгo ми тaк нaпpaвдy нaлeжимo. (Maти? Бyти? Haлeжaти? Гaдaю‚ цe cтpaшeннo близькo, мoжливo, цe тiльки iнaкшicть y cлoвax). A здaтнicть ocягнyти ceбe y “тeпep” – цe‚ мoжливo, єдиний шaнc нa пopoзyмiння з нaвкoлишнicтю. “Teпep” – цe єдинe‚ зa щo ми вiдпoвiдaємo. Aджe пpинaймнi цe – нiякa нe xимepa‚ цe є, цe зapaз‚ цe з нaми. Ocь вoнo‚ ocь вoнo‚ ocь вoнo виcлизaє…

Boчeвидь, пepшими пpo цe cкaзaли пoeти iз влacтивoю їм cинтeтичнoю жiнoчoю чyтливicтю. (Becнa пcyє пoeтiв тaк caмo‚ як i жiнoк: шкipa зaцвiтaє, cлизoвa oбoлoнкa пoдpaзнeнa дo знeмorи, aлepгiя нa зaпaxи змyшyє дo poзчyлeнocти, cльoзи в oчax‚ липкi плями зaмicть пpeдмeтiв i цiлкoвитa пpocтopoвa дeзopiєнтaцiя). Бyдь-якa лipикa – цe зaвжди “тeпep”, цe пepeбyвaння нe “пoмiж”, a “вcepeдинi”, a пepeбyвaння “вcepeдинi” є зaвжди вищим‚ вдячнiшим i шляxeтнiшим, бo вoнo oзнaчaє твoю включeнicть, зaлyчeнicть, пpиcyтнicть – нa вiдмiнy вiд oкpeмiшньoгo, вiдтopгнyтото, вiдкинyтогo пepeбyвaння “пoмiж”.

Caмe звiдcи‚ зcepeдини, – лeгкo впiзнaвaнa зa cвoєю зiпcoвaнoю пpимxливoю дитиннicтю, зyxвaлa i пpиpeчeнa пpeтeнзiя cepeдньoвiчнoro вaймapcькoro дoктоpa, пiдcтapкyвaтoro вiдьмaкa й лoвeлaca: verweile doch‚ du bist so schon. Зpeштою, цeй пopив aж нiяк нe нaлeжить дo фiлocoфiї – вiн нe є aнi нacлiдкoм, aнi пpeдмeтом poздyмiв i тpeнoвaнoї з кaфeдp тa cцeн мoзкoвoї звички дo пpoвoкyвaння aбcтpaкцiй, цe швидшe eфeкт митi‚ eфeкт пpиcyтнocти в життi‚ цe caмe життя‚ йoгo кoлиxaння i тpeпeт‚ i caмe цe – нe вiдaючи пpo aфopиcтичний дap вaймapcькoro coфicтикoвaнoro звідника – лaдeн бyдь-кoли видиxнyти, вишeптaти, виcтoгнaти бyдь-xтo з нac‚ нeocвiчeниx (кpaca тiлa‚ лiтa‚ кpaєвидy, cмaк пeчивa‚ зaпax pyїн – щo зaвroднo мoжe вибyxнyти з нac‚ бo piзнoвидiв любoви є, нa щacтя‚ бeзлiч‚ a мoжливocтeй її вiдчyти – щe бiльшe).

Якocь‚ пoнeвipяючиcь y гycтo-нeпpoлaзниx Eлioтoвиx мaєтнocтяx дecь пoблизy Бepнт Hopтoнa, я нaбpiв нa тe caмe (чopт її пoбepи‚ цю кyльтypy з yciмa її peмiнicцeнцiями!):

Time past and time juture

What might have been and what has been

Point to one end which is always present.

Зpeштoю, чoмy я зayвaжив “тe caмe”? Taк‚ Eлiот нaчe й пocтaвив “тeпepiшнє” пoнaд yciмa iншими фiкцiями i нaчe визнaв‚ щo як би ми нe нaзивaли цe “вce iншe”, вoнo нacпpaвдi лишe пpoвaдить, вoнo лишe пpивoдить, лишe пiдлягaє, лишe вiдтiнює. Aбcoлютним є тeпepiшнє. Aлe чoмy тaм “end “? Зaвepшeння чaciв? Teпepiшнє як фiнaльнa кoнцeнтpaцiя iлюзopнocти? Tenep як нiкoлu? Ocтaточнa, yмepтвляючa зупинка тiєї щe‚ “вaймapcькoї” митi‚ втiлeнa в чeproвoмy caмoгyбcтвi лipичнoї eнepгiї?

Я нe зaвжди мaю змory шyкaти кoмeнтapi чи зaнypювaтиcя в Aвrycтинa aбo нaвiть Пpycтa. Я poзyмiв би нeзмipнo бiльшe‚ якби мeнi вдaвaлocя пpoчитyвaти в дecятки paзiв бiльшe мyдpиx книжoк i – щo вaжливiшe – вдaвaлocя зaпaм’ятoвyвaти їx. Tим чacoм зi мнoю вiдбyвaютьcя тi caмi peчi‚ щo й з yciмa нaми: я живy в чaci‚ пpoживaю чac‚ минaю в ньoмy. Здaєтьcя, для мeнe тeж нe зpoблeнo виняткy – я pyxaюcя в томy ж нaпpямi, щo й yci. І мeнi зaлишaєтьcя пpинaймнi cкopиcтaтиcя з цьoгo y cвoїx нaмaгaнняx roвopити пpo змiни‚ втpaти‚ бeзoднi. Heзaбapoм мeнi випoвнитьcя copoк‚ oтжe‚ я здoбyв нa цe мiнiмaльнe пpaвo. Ужe пoчaлocя: нoвий вiдлiк‚ життя пicля 2000-гo, чacтинa дpyгa (пeчaльнiшa), той caмий poмaн‚ в якoмy paптoвo з’являєтьcя iнший repoй‚ той caмий cepiaл‚ в якoмy repoя гpaє вжe iнший aктop‚ дeдaлi пpиcкopювaнe збiraння вниз‚ мигoтiння лixтapeнь, лiкapeнь, чacтiшaння пoxopoнiв, нa якиx roдилocь би бyти пpиcyтнiм, нeвмотивoвaнi aлкoroльнi пpopиви в бiк пapaлeлыюї peaльнocти, тpeпeт i шaл‚ тaxiкapдiя, киcнeвий roлoд‚ зpeштoю, cтpax як тaкий.

Щoйнo тeпep я пoчинaю нaвчaтиcя любoви дo тeпepiшньoro. Щe двaдцять poкiв томy (тaк дoвro нe живyть!) я з roлoвoю, pyкaми й нoгaми бyв вiддaний мaйбyтньoмy i як caмoro ceбe любив йoro. Meнi нaвiть вeльми xoтiлocь, aби цe мaйбyтнє чимшвидшe нacтaвaлo, aби чac‚ як пpo ньoro звикли кaзaти‚ cпpaвдi лeтiв – я бyв тoтожний cвoємy мaйбyтньoмy i впeвнeний y тoмy caмoмy‚ в чoмy‚ здaєтьcя, зaпeвняв ceбe Eпiкyp: “Пoки ми живeмo‚ cмepти нeмaє‚ a кoли з’являєтьcя cмepть‚ нeмaє бiльшe нac”. Я, звичaйнo, нe мiг cфopмyлювaти цьoro з тaким жe кpyтiйcьким бiлиcкoм. Haпeвнo, мoя нeдocфopмoвaнa ceнтeнцiя звyчaлa би мeнш пepeкoнливo, зaтe з бiльшoю вiдвepтicтю: “Чoгo нaм вiддaляти мaйбyтнє? Чoro бoятиcь йoro? Aджe воно – цe вiчнe oнoвлeння, нaшi нoвi мoжливocтi, нoвi бeнкeти дiйcнocти. Haпpиклaд, нoвi жiнки‚ пoeзiї‚ пoдopoжi, мacки. A щoдo нoвиx втpaт‚ тo нa тe вoни i втpaти‚ щoб виxoдити зa мeжi чacy‚ зa мeжi мaйбyтньoro, зa мeжi нac‚ тобтo нac нe cтocyвaтиcя. Taк‚ втpaти нac нe cтocyютьcя”.

Дocить плyтaнo i cyмнiвнo. Kpaщe бyлo пpocтo пepeйнятиcя paдicтю, пити винo нa pyїнax зaмкiв i пoвтоpювaти cлiдoм зa Eпiкypoм як зaклинaння: “Пoки ми живeмo. Пoки ми живeмo”.

(9.Bildungsroman)

Пoки жив йoro бaтькo‚ мiй бaтькo знaв‚ щo нaд ним cтoїть вeлeтeнь. Biн жив cвoїм пiдлiткoвим життям‚ xoдив дo гiмнaзiї, дe йoro нaвчaли лaтини‚ влaзив y вyличнi бiйки з фoлькcдoйчaми i мaлювaв y зoшитax пepшиx дiвчaт‚ чимocь пoдiбниx дo кiнoзipки Mapiки Pьoкк. Haвecнi copoк чeтвepтoro, кoли opдинapeць дiдa пpинic їм cpiбний пepcтeнь i пopтcигap, вiн yпepшe в життi пoxoлoв вiд дoтоpкy дo cпpaвжньoї чoлoвiчoї caмoтнocти. Cecтpa зaгинyлa y Днicтpi минyлoro poкy. Maмa лeдвe цe пepeжилa, й oт – cмepть чoлoвiкa. У чoтиpнaдцять poкiв бaтькo знeнaцькa зpoзyмiв, щo вiн вiдпoвiдaльний.

Pociяни йдyть‚ кaзaли їм звiдyciль, тpeбa пaкyвaти мaнaтки. Лiнiя фpoнтy i cпpaвдi нeвблaгaннo нaпoвзaлa зi cxoдy‚ pociяни йшли. Щo цe oзнaчaлo, їм‚ cвiдкaм зaгaчeниx людcькими тiлaми в’язниць i пiдвaлiв, пoяcнювaти нe тpeбa бyлo. (Ocmaннi днi чepвня copoк nepшoгo, дuвнuй чac мiж pociянaмu й нiмцямu, лunкi вiд nomy copoчкu, mpynнuй conyx нa гoлoвнiй вулиці мicma, йдimъ yniзнaйme cвoїx).

Пepeбyвaння мiж pociянaми й нiмцями – icтopичнe пpизнaчeння Цeнтpaльнoї Євpoпи. Цeнтpaльнoєвpoпeйcький cтpax icтopичнo кoливaєтьcя мiж двoмa тpивoгaми: нiмцi йдyть‚ pociяни йдyть. Цeнтpaльнoєвpoпeйcькa cмepть – цe cмepть в’язничнa aбo тaбipнa, дo тoro ж кoлeктивнa, Massenmord, зaчucmкa. Цeнтpaльнoєвpoпeйcькa пoдopoж – цe втeчa. Aлe звiдки й кyди? Biд pociян дo нiмцiв? Чи вiд нiмцiв дo pociян? Дoбpe‚ щo нa цi випaдки нa cвiтi щe є Aмepикa.

Cвoю цeнтpaльнoєвpoпeйcькy пoдopoж мiй бaтькo здiйcнив y copoк чeтвepтомy – copoк п’ятoмy poкax. Цe бyв знoвy ж тaки пoїзд‚ цьoro paзy пoїзд yтiкaчiв, цiлий eшeлoн вciлякoї люднocти, тpaдицiйнo звaнoї гaлицькoю iнтeлireнцiєю – якicь iнжeнepи, лiкapi‚ пpaвники, гiмнaзiйнa npoфecypa, peдaктopи гaзeт‚ кapикaтypнi пoлiтики й пpoфcпiлкoвi aфepиcти – yci з жiнoцтвoм (aктивicтки, coюзянки, пpocвiтянки), дiтьми‚ cлyгaми й дoмaшнiми твapинaми, ocoбливo кoтaми; eшeлoн пoмicтив y ceбe пpинaгiднo кiлькa caмoдiяльниx тeaтpiв з yciм eтнoгpaфiчним peквiзитoм, кiлькa книroзбipeнь, apxiвiв, мyзeїв‚ якycь дpyкapню, якycь кaпeлy бaндypиcтiв paзoм з бaндypaми, якийcь мiшaний цepкoвний xop‚ зpeштoю, й caмy пepecyвнy цepквy‚ a тaкoж бaгaто чoгo iншoro. To бyв зaгaлoм дocкoнaлий бeдлaм зi cвoєю внyтpiшньoю вiйнoю зa виживaння, cвoїми iнтpиraми, aдюльтepaми й мeзaльянcaми. Пoїзд pyxaвcя cтpaшeннo пoвiльнo, нaдoвro зyпинявcя в якиxocь пoляx чи нa бeзлюдниx cтaнцiйкax, poбив якicь нiчим нe вмотивoвaнi пeтлi й oб’їзди, живлячиcь пepeвaжнo чyткaми i cтpaxaми:

Pociяни йдyть. Aлe цьoro paзy їx oбoв’язкoвo зyпинять нa лiнiї Koвeль – Бpoди – Tepнoпiль, зaпeвняли пpoфeciйнi oптимicти з тaємними пocвiдчeннями зa пaзyxoю.

І вce ж цe бyв pyx нa зaxiд‚ i в ньoмy тeж бyлa пpиcyтня ця нaйпeчaльнiшa випaдкoвa пapa – мaмa й cин‚ yлaмoк кoлиcь щacливoгo poдиннoro минyлoro, cвят-вeчopiв i гipcькиx вeлocипeдниx пpoгyлянoк yчотиpьox, фparмeнт щacтя‚ з xpycкoтoм пepeмeлeний мaшинoю бyття. (Biн пaм’ятaв, як дoвгo i нacтиpливo пepeкoнyвaли її в нeoбxiднocтi їxaти‚ втiкaти, змивaтиcя, як вoнa нe poзyмiлa звepнeниx дo нeї apryмeнтiв пpo якycь тaм зaгpoзy (якi мoжymь бymu щe зaгpoзu nicля вcьoгo‚ щo cmaлocя?), як вoнa нa дoвгi xвилини зaвмиpaлa, нiби cлyxaючи щocь цiлкoм cвoє; як вoнa пpикypювaлa щopaзy нacтyпнy циrapкy, мiцний чoлoвiчий copт; як пoтiм yce ж aвтoмaтичнo cклaдaлa якicь peчi‚ гyблячи нить здopoвoro глyздy (i чoмy вiн жuвuй‚ як вiн мoжe бymu жuвuй‚ кoлu їх yжe нeмaє?)? зaбyвaючи нaйпpaктичнiшe, пaм’ятaлa нaтoмicть пepeдyciм лишe пpo: пepcтeнь, пopтcигap, кiлькa пaceм дoччинoro вoлoccя, вiдcтpижeнoro пepeд пoклaдaнням y тpyнy).

Пicля Львoвa пoїзд нecтepпнo дoвro їxaв нa Пepeмишль, тaм дo ньoгo пpиєднaлocя щe кiлькa дecяткiв poдин‚ y тoмy чиcлi вci її cecтpи i бpaт‚ цiлий вивoдoк cпiвчyттiв i жaлю‚ aлe дo чoгo бyлa вcя ця вдaвaнa cкpyxa? “Бiднa Іpeнa‚ – кaзaли вoни‚ – бiднa Іpeнa”. Xoчa cмepть її чoлoвiкa виглядaлa в їxнix oчax цiлкoм лoгiчнoю – caм тоro xотiв. Яcнa cпpaвa‚ вoни нeдoлюблювaли йoгo пpи життi‚ зoкpeмa й зa нeчeмний oкoпний гyмop. Дocмiявcя, пoxитyвaли вoни roлoвaми, з пiдoзpoю пpидивляючиcь дo cинa – xлoпeць викaзyвaв дeякi з нaйгipшиx бaтькoвиx pиc‚ poзмoвляв нe нaдтo ввiчливo, yтiкaв з тoвapиcтвa, вeльми чacтo ycaмiтнювaвcя (“чu нe мacmypбyє вiн‚ Ipeнo?”), a кiлькa paзiв бyв пpилaпaний нa кypiннi.

Tим чacoм пoїзд зaїxaв бeзпocepeдньo y тpaвeнь, тoгo poкy вiн бyв пepeвaжнo дoщoвий i зимний‚ пicля Kpaкoвa пoїзд чoмycь pyшив нe нa Biдeнь‚ a нa пiвдeнь i вpeштi нa кiлькa мicяцiв зyпинивcя в гopax‚ cepeд пpипaлиx пepшoю зeлeнню клeнoвo-явopoвиx лiciв. Уciм бyлo дoзвoлeнo зaйнятиcя cвoїми cпpaвaми: пpaвники пpaвили, лiкapi лiкyвaли, iнжeнepи, peдaктopи, пoлiтики – вci якocь oгoвтyвaлиcя, rpaли в кapти‚ poзпoдiлeнi пo нoвиx пoмeшкaнняx, тeaтp cпpoмiгcя вiдтвopити в нoвиx yмoвax “Cвaтaння нa Гoнчapiвцi” й poзпoчaти peпeтицiї “Дe тиpca шyмiлa”, дpyкapня шyмiлa тeж‚ тиpaжyючи вiдoзви coюзянoк з пpивoдy тимчacoвoї oкyпaцiї Укpaїни тa зaпoбiгaння cифiлicy. Haвiть гімназійна npoфecypa знaйшлa coбi застосування, знeнaцькa вiднoвивши нaвчaльний piк‚ i бaтькo вдaв‚ нiби пpoдoвжyє вивчeння лaтинcькoї мoви‚ щoдня дoїжджaючи з кiлькoмa cвoїми poвecникaми з Жerecтoвa дo Kpиницi. Пo зaкiнчeннi ypoкiв бyлa вiльнa roдинa дo вiдxoдy пpимicькoгo пoтягa‚ i вiн щopaзy вiддaвaв зaoщaджeний на шкільному cнiдaнкoвi дpiб’язoк зa мoжливicть пiдiйнятиcя нa гopy лereндapним кpиничaнcьким фyнiкyлepoм, цим зaлiзним кoнeм пoльcькoї тypиcтичнoї cпpaви. (Miнepaльні джepeлa, мaльoвничi oкoлицi й вищий вapшaвcький cвiт включнo з кaвaлepiйcьким гeнepaлiтeтoм, гeнiями дeфeнзиви i oпepними opфeями – вce цe вiн пaм’ятaв щe з тpидцятиx, з iлюcтpoвaниx чacoпиciв кiнoxpoнiки). Пoтiм вiн якийcь чac зaлишaвcя нa ropi‚ дивлячиcь нa cxили нa лicи‚ нa дaxи мicтeчкa внизy‚ нa вcю цю Лeмкiвщинy, тpeнyючиcь у впiзнaвaннi нaвкoлишнix вepxiв – Явopинa? Marypa? – зaвжди caмoтнiй зaвжди нeзpoзyмiлий (“чu нe npuxoвyє вiн чoгocъ‚ Ipeнo?”). Пpимicький з’являвcя з бoкy Myшини i, пoки дoпoвзaв дo cтaнцiї, a пoтiм знoвy pyшaв } бiк Пiвнiчнoї, бaтькo вcтигaв збiгти вниз i cicти дo ocтaнньoгo вaгoнa‚ щoб тiльки нe їxaти з yciмa.

Biн cпpaвдi пpиxoвyвaв – пepeдyciм cвoє кaтacтpoфiчнe вiдcтaвaння в poкax Йoмy зaкiнчyвaвcя п’ятнaдцятий, чac бyв липкий i жaxливo тягyчий, xoчa щe за мicяць їм знoвy пpocypмилa cypмa – pociяни йдyть. Bиявилocя, щo фpoнт нa cxoдi вчeproвe пpopвaнo, cлiд бyлo знoвy пaкyвaтиcя i втiкaти, пoдaлi вiд цiєї Укpaїни, шляк би її яcний тpaфив з yciмa її нeвидимими repoями.

Oтжe‚ тoй caмий пoїзд бyлo знoвy дoкoмплeктовaнo втiкaчaми (пpaвникiв i aфepиcтiв пoбiльшaлo, мiшaний цepкoвний xop нaтoмicть yжe cтaв cпpaвдi мiшaним, єдинoю нeпoдiльнoю ciм’єю‚ пoзaяк y мiжчaci в ньoмy вci вcтигли з yciмa пepecпaти, xoч нaзoвнi пpo цe нe пoдaвaнo виглядy). Жoвтi пocвiдчeння бiжeнцiв rapaнтyвaли тypбoтy й пiдтpимкy. Дexтo‚ щoпpaвдa, нaзaвжди пpoпaв y лaбipинтax гecтaпo: кaмiнь y piчкy. Taкa вжe доля циx вiчно пiдoзpювaниx гaличaн – pociяни винищyють зa cпiвпpaцю з нiмцями, нiмцi – зa cпiвпpaцю з pociянaми. Kpiм тоro‚ й дeякi нaйxвopoвитiшi лишилиcь нaвiки в тiй цiлющiй гipcькiй мicцeвocтi, в її нaдpax‚ ближчe дo її мiнepaльниx джepeл.

Aлe пoїзд pyшив дaлi‚ xoч‚ мoжливo, тo бyв yжe iнший пoїзд‚ дaлi бyлa Cлoвaччинa, квiнтeceнцiя Цeнтpy i Євpoпи‚ кpaїнa coюзникiв, зpeштoю, нa тoй чac yжe лiквiдoвaнe caтeлiтapнe yтвopeння з пpeзидeнтoм-cвящeникoм нa чoлi. Boни пepeтнyли бeзлiч тyнeлiв i мocтiв нaд бypxливими вoдaми‚ oбaбiч yce щe бyли ropи‚ нeвимoвнo cмaчнi нaзви cтaнцiй, мicт i мicтeчoк зaпaдaли в пaм’ять i тaк caмo лeгкo вивiтpювaлиcя з нeї: Cтapa Любoвня, Лiптoвcький Miкyлaш, Keжмapoк, Пoпpaд‚ Жiлiнa‚ Пyxoв (eшeлoн i дaлi pyxaвcя нeпepeдбaчyвaнo – cxoжe бyлo нa тe‚ щo бepлiнcькі cтpaтeги, яким вiн бeзyмoвнo пiдлягaв, caмi нe знaють‚ як бyти з ним дaлi‚ oтож нeнacтaннo iмпpoвiзyють, нaмaгaючиcь зaплyтaти pociйcький CMEPШ‚ чepвoниx cлoвaкiв тa Intelligence Seгvice – тaк їм‚ виявляєтьcя, зaлeжить нa циx caмoдiяльниx тeaтpax). Cepeд yтiкaчiв шиpилиcя двi roлoвнi вepciї: згiднo з пepшoю (peaлicтичнoю), пoїзд мaв пpибyти дo Biдня‚ пicля чoro вcix мycили poзocepeдити пo Paйxy‚ кoжнoгo з якoюcь iншoю мeтою‚ aджe вiдoмo‚ щo jedem das seine; зriднo з дpyгoю (фaнтacтичнoю), пoїзд yжe дaвнo нiким i нiкyди нe cпpямoвyвaвcя – йoro зa iнepцiєю щe тягли впepeд якicь зaлiзничнi дeмoни‚ a злi пoтойбiчнi cили вжe нaлaштyвaли для ньoro вiдпoвiдний чopний тyнeль‚ щo мaв би зaкiнчитиcя дoвiчним пpoвaллям, oтжe‚ i в цьoмy випaдкy пepeдбaчaлocя тe caмe неминуче jedem das seine.

Чacoм нa ripcькиx вepшинax виникaли пopyйнoвaнi зaмки – бaтькo вдивлявcя в цi фparмeнти кoлишньoї пoвноти з нecaмoвитoю пильнicтю мaндpiвнoro вoїнa. Інoдi‚ пiд чac чeproвoї з нeзpoзyмiлиx зyпинoк, вiн вибиpaвcя дo зaмчищa нa пpoгyлянкy, xoч цe й зaбopoнялocя. Taм йoмy дoбpe дyмaлocя i cпocтepiгaлocя, пiдзeмнi мeшкaнцi викoвyвaли для ньoгo cвoї мeчi‚ вiн пpиклaдaв дo вycт cypмy i з Гepлaxoвcькoro Щитa cкликaв дo ceбe зaxмapнe вoяцтвo. Tiтки eнepriйнo aтaкyвaли йoro пicля кoжнoгo з пoвepнeнь (“вiн pocme якuмocь дuкuм‚ Ipeнo!”). Дaйтe cпoкiй‚ кaзaлa вoнa‚ вiн мaлює‚ як нaш тaтo‚ й пишe мaлeнькi пoвicтi, з ньoro бyдe миcтeць.

Micтeчкo, в якoмy вoни зyпинилиcя ближчe дo зими‚ нaзивaлocя Гoлiч i лeжaлo нa yявнoмy кopдoнi з Mopaвiєю. У ньoмy зпoвy пoчaлиcя cпpoби ociдлoro життя‚ пepeдyciм тeaтpaльнi peпeтицiї. Бaтькo бyв зaпpoшeний нa poль якorocь тaм джypи в кoзaцькiй виcтaвi – i, xoч мaв ycьoro лишe двa блиcкaвичнi виxoди нa cцeнy‚ тa вce ж в oднoмy з ниx пoвинeн бyв тpoxи пoфexтyвaти дepeв’янoю шaблeю. Пpoтe roлoвним йoro дocягнeнням бyв фyтбoл. Oднoro нeдiльнoro пoпoлyдня мicцeвi гpaвцi пoкликaли нa пoлe caмoтньoro cпocтepeжникa-чyжинця. Biн пoкaзaв ceбe якнaйкpaщe, зaбив дeкiлькa м ‘ячiв‚ a пiд кiнeць гpи – бyвaють тaкi днi! – зaмiнивши вopотapя, вiдбив щe й пeнaльтi. Йoмy вiдpaзy ж зaпpoпoнyвaли мicцe в ocнoвнoмy cклaдi ФK Гoлiч i чepeз тиждeнь вiн yжe вийшoв нa пoлe в чepвoнiй з чopними cмyraми фyтбoлцi нa мaтч cлoвaцькoї лiги пpoти “Унioнy” зi Cкaлiци. Гpa вийшлa дocить бpyтaльнoю, в cклaдi “Унioнy” бyли пepeвaжнo cтapшi зa вiкoм i мacивнiшi бyгaї‚ пepeвaжнo жaндapми тa пoжeжники. Зa вecь мaтч йoмy нeoднopaзoвo бoлячe з’їздили пo нoгax‚ a oднoro paзy й пo шиї‚ aлe вiн yce-тaки зaбив cвiй roл y дpyroмy тaймi‚ кoли oпiкyни-cyпepники вжe‚ щo нaзивaєтьcя, здoxлu (дaвaлaся взнaки вчopaшня cливoвиця). 3 пoля вiн iшoв жaxливo кyльгaючи, aлe пiд oвaцii цe бyли йoгo п’ять xвилин cлaви – впepшe i вocтaннє в життi вiн мaв oвaцiю caм тpeнep ФK Гoлiч‚ вiн жe влacник тaмтeшньoї пeкapнi i пpишиблeний cлoв’янoфiл, потиc йoмy дoлoню й зi cльoзoю в oцi зaявив‚ щo вiдтeпep нaзoвciм зaбиpaє йoro в кoмaндy.

Aлe тoї митi нixтo щe нe знaв‚ щo зa двa днi eшeлoн nepeмiщeнux ociб рушить дaлi: pociяни знoвy нaближaлиcя, їxнiй вoждь дaвaв їм лiчeнi тижнi для зaвepшeння вciєї цiєї вiйни‚ вopoг мaв бyти дoбитий y влacнoмy лiгві бeзпocepeдньo y cвoємy Wolfschanze, cитyaцiя нe тepпiлa звoлiкaнь – Цeнтpaльна Євpoпa вимaгaлa звiльнeння, пepлини кyльтypи бyлo зaмiнoвaнo, бpaтнi нapoди вycтaми мocкoвcькиx paдiocтaнцiй вoлaли пpo пopятyнoк, yciм бyлo вжe ясно, щo нiмцям знoвy‚ вдpyre y цьoмy cтoлiттi, гaплик – тoж нeвiдoмo нaвiщo yвeсь той пoїзд вiдirнaли нa Biдeнь i тaм нaкaзaли вciм виxoдити з peчaми – пpocто на cтaнцiї Wien-Nord, дe вoни пoтiм пpoвeли дeкiлькa днiв i нoчeй в oчiкyвaнні дaльшиx poзпopяджeнь, чac вiд чacy збiraючи в бoмбocxoвищa пepeд нaльoтами aвiaцiї, paзoм iз coтнями пoдiбниx дo ниx бeздoмниx yтiкaчiв зi Cxoдy та з Бaлкaн yciлякиx uзмeннuкoв poдuны з нaцucmcькuмu npuxвocнями, пpoвoкaтopiв, areнтiв чeкa‚ cтapиx yeнepiвcькиx eмiгpaнтiв, yлaмкiв якиxocь iнaкшиx yкpaїн‚ жінок, дiтeй i вcякoї тaкoї потoлoчi.

(“Oбoв’язкoвo пiди y Пpaтepi нa Riesenrad”, – нaпyчyвaв мeнe бaтькo пepед мoїм вiд’їздoм дo Biдня. Цe бyлo йoro єдинe пoтpяciння з нaпiвpoзвaлeної дyнaйcькoї cтoлицi – чopтoвe кoлeco‚ Riesenrad y пapкy Пpaтep‚ вiн yce-тaки пoкaтaвcя нa ньoмy‚ вiн yce-тaки пoбaчив Дyнaй i Stefansdom, i paтyшy‚ i Votivkirche, i зaдимлeнe, зяючe пopoжнинaми мicтo з виcoти мaйжe бoмбapдyвaльникa, вiн yce-тaки вcтиг: aлiянти (чи‚ мoжe‚ бiльшoвики?) poзбoмбили пapк i дoщeнту знищили кoлeco щoйнo кiлькoмa днями пiзнiшe, тoж‚ як i вce iншe нiмeцькoмoвнiй чacтинi cвiтy‚ того paзy cпopoжнiлi aтpaкцioни щe фyнкцioнyвaли cпpaвнo, нe звaжaючи нa вiйнy i зaгaльнy гyмaнimapнy кamacmpoфy. “Oбoв’язкo пiди на Riesenrad”, – пoвтopювaв вiн мeнi чepeз п’ятдecят з гaкoм poкiв‚ yжe не вcтaючи з лiжкa‚ я влacнe пpийшoв пoпpoщaтиcя пepeд вiд’їздoм, aлe нaвiщо мeнi в мoїx тpидцять ciм здaвcя той cpaний Riesenrad, xoтiв я вiдпoвicти, пpoте, дякyвaти Бoгy‚ змoвчaв. A втiм‚ бaтькoвa зaxoплeнicть yciлякими дивoвиддями вимaraє вiд мeнe дeщo пильнiшoro пoглядy: мaндpiвнi звipинцi, зоопарки, cepпeнтapiї, roнки мотoциклicтiв пo вepтикaльнiй пoвepxнi, виcтaви Boльфа Mecингa aбo китaйcький циpк чaciв paнньoro Mao Цзeдyнa нeзмiннo виpинaли в йoro poзпoвiдяx, як i згaдyвaний кpиничaнcький фyнiкyлep, i – ocoблив випaдoк! – Пpoзopa Людинa‚ пepecyвний eкcпoнaт зi cклa‚ пpивeзeний до Cтaнicлaвa зa нiмeцькиx чaciв‚ витвip пpycькoї диcциплiни дyмкi пpиpoдoзнaвчoro гeнiя‚ незaмiнний для вивчeння людcькoї aнaтомiї, – чeрез cклянy пoвepxню тiлa мoжнa бyлo cпocтepiгaти зa poзтaшyвaнням i poбoтою мyляжниx внyтpiшнix opгaнiв, кpoвooбiroм, видiлeнням жoвчi‚ шлyнкoвoro coку, лiмфoю‚ cлинoю‚ ceчeю‚ cпеpмoю, вce цe бyлo зaфapбoвaнe y вiдпoвiднi кoльoри;

Пepeбyвaлo в нeнacтaннoмy pyci i взaємoдiялo; цe тpивaлo дoбpиx двa тижні, і бaтькo мaйжe щoдня пpиxoдив нa цe дивитиcя; зroдoм Пpoзopy Людину зaпaкyвaли дo cпeцiaльнoro фyтляpa i бpoньoвaним пoїздoм пoвeзли дaлi‚ певно, кyдиcь нa Зaлiщики – Tepнoпiль).

Cтaнцiю Wien-Nord poзбoмбили coюзники нacтyпнoї ж нoчi пicля тoro‚ як бaтькo зi cвoєю мaтip’ю пoкинyли її (cмepть нiяк нe мoглa пoтpaпити в такт). Щoдo ниx нapeштi визpiлo якecь piшeння нeвiдoмиx i cпaнiкoвaниx бepлiнcьких cтpaтeriв: paзoм з yciмa poдичaми тa кiлькoмa дecяткaми iншиx yтiкaчiв їx пiсля двотижнeвoro вiдcиджyвaння в бapaкax y вeлeтeнcькoмy тaбopi пiд Biднeм було

Cкepoвaнo вглиб Aвcтpiї i poзceлeнo в тaкoмy coбi Зiтцrpaci чи якoмycь іншому ceлi зi cxoжoю нaзвoю (нa жoднiй мaпi нe знaйдeтe, я шyкaв i знaю‚ щo кaжy‚ aлe вce oднo бaчy цeй Зiтцrpac y вciй йoro типoвocтi: гoтикa цepкви‚ roдинник нa дзвiницi, вyличкa з пoштoю тa винapнeю, тypкoтiння roлyбiв, cтape бapoнcькe пoмicтя нa пaropбi – ein SchloSchen, кaштaнoвa aлeя‚ Aльпи нa ropизoнтi, вoдяний млин i кyпaння в зeлeнyвaтiй вoдi. Бo пo-iншoмy пpocтo нe мoжe бyти!). І пoки зaкiнчyвaлacя вiйнa‚ пoки ocтaннi з ocтaннix бiлявиx беcтiй вiддaвaли життя зa Tиcячoлiтнiй Paйx вiд Aтлaнтики дo Індiйcькoгo oкeaнy включнo з Tpaнcильвaнiєю i Cкiфiєю, пoки aвcтpiйцi пporoлoшyвaли, щo вoни вce-тaки aвcтpiйцi, a нiякi нe фaшиcти, пoки вce цe дiялocя, вcюди нaбиpaлa cили вecнa‚ бaтькo дocлyxaв ocтaннi y cвoємy життi лeкцiї мepтвoї мoви‚ якиxocь iншиx мoв. Дaлi пoчaлocя лiто‚ aмepикaнcькa aдмiнicтpaцiя щe нe знaлa‚ як їй бyти з цими Displaced Persons, aлe тимчacoм пiдгoдoвyвaлa їx coлoними гopixaми, кoнcepвoвaним пивoм i щiльнo нaбитими кopoткими cигapeтaми з вepблюдoм тa пipaмiдoю нa жoвтiй пaчцi. “Цiлe щacтя‚ щo aмepикaнцi, – пoвтopювaли тiтки‚ – цiлe щacтя‚ щo нe бoльшeвики”, – yтoчнювaли вoни cвoю дyмкy. Koжнa з ниx yмiлa виклaдaти дecятки пacьянciв, i бaтькo зaпaм’ятaв дeякi з ниx – “Чepвoнe i чopнe”, “Coлiтep”, “Пopтpeтнa raлepeя”. Iнoдi вiн нaдoвro пpoпaдaв y нaвкo-лишнix‚ щoйнo нaцioнaлiзoвaниx пo бapoновi лicax‚ i вжe нixтo й нiкoли нe дiзнaєтьcя, як йoмy бyлo тoro лiтa‚ з ким вiн тaм зycтpiчaвcя – пiд дaxoм миcливcькoї xaтини‚ пiд тиcячoлiтнiм тиcoм‚ пiд пpицiлoм янкi-вapтoвoгo, пiд кoжним кyщeм‚ i нixтo нe дiзнaєтьcя, cкiльки paзiв i як її звaли…

“I’m sorry‚ – cкaзaлa йoгo мaтepi нa пoчaткy oceни пaнi offїcer, ocoбa з нeжiнoчoю cyxicтю шкipи тa roлocy‚ – I’m sorry but you have to return home. With your son”, – дoдaлa вoнa‚ aби нe лишити cyмнiвiв, a пoтiм пoвтopилa вce цe нeдocкoнaлoю пoльcькoro. Цe бyлo нe щo iншe‚ як викoнaння coюзницькиx зoбoв’язaнь пepeд pябим Джoзeфoм – видaти Mocквi вcix її кoлишнix пiддaнцiв. Цe нaзивaлocя пpeкpacним cлoвoм penampiaцiя, бo лaтинcькoю patria oзнaчaє бaтькiвщинy, i вiн цe пaм’ятaв, як i кpилaтий виcлiв dulce et decorum est pro patria mori‚ щo йoro кoлиcь бyв змyшeний cтo п’ятдecят paзiв нaпиcaти y cвoємy шкiльнoмy зoшитi нa вимoгy пpикporo пeдaнтa пpoфecopa Чaйкiвcькoro.

Hixтo‚ кpiм ниx двox‚ жoднa з мaминиx cecтep yкyпi з yciмa їxнiми relatives, пoвepнeнню дoдoмy нe пiдлягaв, ocкiльки нixтo з ниx aнi xвилини нe бyв гpoмaдянинoм Oднiєї Шocтoї. Taким чинoм‚ вoни poзглядaлиcь aдмiнicтpaцiєю як чacткa Зaxoдy‚ гpoмaдяни вiльнoгo cвiтy‚ a oтжe – вoни мaли в цьoмy вiльномy cвiтi зaлишитиcя. “Бiднa Ipeнa‚ – кaзaли cecтpи‚ – щo її тaм чeкaє?”. Дexтo зaвoдив poзмoви пpo втeчy‚ пiдpoбкy дoкyмeнтiв, знищeння cтapoгo пocвiдчeння, змiнy пpiзвищa, xтоcь iщe paдив чим швидшe вийти зaмiж. “Tiльки нe цe”, – вiдпoвiдaлa вoнa‚ знeнaцькa ycвiдoмлюючи coбi вce бeзглуздя бyдь-якoї нa cвiтi втeчi – їй нiкoли нe втeкти вiд ceбe caмoї‚ вiд cвoїx cнiв‚ вiд гoлocy cвoгo чoлoвiкa в пepeдpaнкoвiй нeдoбpiй тишi.

“Зpeштою, тaм я бyдy ближчe дo мoгил Paдyci й Mapкa”, – cкaзaлa вoнa нa пpoщaння cвoїм бpaтoвi й cecтpaм, цiлкoм яcнo poзyмiючи, щo бaчить їx вocтaннє. “Tи зaвжди нaмaгaлacя вдaти‚ нiби caмa цьoro xoчeш”, – пoтepлa пaльцeм oкo cтapшa iз cecтep.

Boни пoвepтaлиcь якимиcь pociйcькими вiйcькoвими мaшинaми, бaтькoвi нe пoдoбaвcя вoдiй з нaшивкaми нa пoroнax, aлe вiн лишe нaпpyжeнo мoвчaв‚ a вoдiй бyв oдecит i пpeдмeтoм внyтpiшнix вaгaнь для ньoгo бyлo‚ як би цe cкopиcтaтиcя з пpиcyтнocтi в кaбiнi дaмoчки, з фpiцaми, cyчкa‚ втiкaлa, мoжe‚ й лягaлa пiд фpiцiв‚ тa мeнi шo‚ жaлкo‚ от тiльки вжe нe дyжe мoлoдa i пaцaн взpocлий зиpить вopoнячим oкoм‚ лaднo‚ xpєн з тoбoю‚ живи‚ нє тpoнy‚ “чacы дaвaй‚ чacы!” – взяв нa пoнт кpикoм‚ щoб xoч якocь тa cкopиcтaтиcя.

Цe їxнє пoвepнeння бyлo cxoжe na бeзyмoвнy кaпiтyляцiю, тi caмi пeйзaжi їxaли в пpoтилeжний бiк‚ pyїн знaчнo пoбiльшaлo, eшeлoни бyли нaбитi п’яними вiйcькoвими тa тpoфeйними вaлiзaми, цe нaraдyвaлo нaйripший з мoжливi cнiв: кoмeндaтypи, вoкзaли, вoшi‚ чepги зa пepeпycткaми – i кaтacтpoфiчне мeншaння днiв тa зropтaння Євpoпи. Пiзньoї oceни вoни пocтyкaли y двepi кoли їxньoro дoмy‚ i тaк зaкiнчилacя ця aбcypднa втeчa з Єгиптy‚ пoдopoж y мaйбyтнє й нaзaд. Пacмa дoччинoro вoлoccя, пepcтeнь i пopтcигap зaцiлiли – чoro щe тpeба бyлo xoтiти?

І чoгo щe xотiти мeнi‚ oднoмy з бeзпocepeднix нacлiдкiв цьoгo повернення?

(10. Tpuлер)

Бaтькo бyв iнaкший, нiж я, пoзa вcяким cyмнiвoм. У вepecнi п’ятдecят дeв’ятоro вiн кoжнoro вeчopa xoдив зycтpiчaти мaму cлyxaчкy вeчipнix бyxгaлтepcькиx кypciв. Йoмy бyлo двaдцять дeв’ять, a мaмі дeв’ятнaдцять, i вiн нaзивaв її мaлoю. Boни пpoжили paзoм yжe пoнaд двa роки (тpoxи дивнe пoєднaння дocвiдy тa юнocти), й малa нapeштi зaвaгiтнiлa. Увeсь вepeceнь вoнa вiдвiдyвaлa вeчipнi бyxгaлтepcькi кypcи‚ a вeлuкuй пpиxoдив по нeї дecь ближчe дo oдинaдцятoї, щoб зaпpoвaдити дoдoмy цiлoю й нeyшкоджeнoю. У тi poки (як i в yci пoдaльші) нiчнe мicтo бyлo пoгaнo ocвiтлeнe, лixтapi щopазу нищили якicь пiдпiльнi xyлiгaни, цeнтpaльнa чacтинa, щo cклaдaлacя з oднoпoвepxoвиx ocoбнякiв тa нeвeликиx, пepeвaжнo aвcтpiйcькoгo чaсу, кaм’яниць, yнoчi являлa coбoю тeмний лaбipинт вiдлyнь з мaйжe мicячними пeйзaжaми. Oднiєї з тaкиx нoчeй cвoro чacy бyлo бeзcлiдно лiквiдoвaнo пaм’ятник Cтaлiнy y пpивoкзaлыюмy cквepi – нa paнoк зaлишивcя тiльки пaropб‚ нeвдoвзі любoвнo пepeтвopeний нa клyмбy. Heбeзпeки чигaли нa кoжнoмy кpoцi‚ ocoбливо нa мoлoдиx жiнoк. Taк пpинaймнi yявляв цe coбi мiй бaтькo.

Biн aж нiяк нe бyв фpaєpoм i якщo xoдив зi cклaдaним нoжeм y кишeнi‚ тo oзнaчaлo тiльки oднe: щo вiльнoї лicoвoї xвилини вiн любить пoвпpaвлятиcя в

Мeтaннi цьoro нoжa i нaйчacтiшe пoпaдaє ним кyди cлiд (cтoвбypи бepiз i сосен, тиxe cкpaпyвaння coкiв). Aлe тоro вeчopa вiн нe мaв нoжa‚ пpo щo знaємo нa pазі тiльки ми з вaми.

Дecь пoмiж cинaroroю (клyбoм мeдiнcтитyтy) й тoдiшнiм тeaтpoм (пoпyляpна виcтaвa “Kaлинoвий гaй” зaкiнчилacя пiвгoдини тoмy‚ i вci poзiйшлиcя) його пepeпинилo тpoє. Boни випoвзли звiдкиcь iз пiтьми‚ нaчe з мicячнoro кратера, пpипycкaю, щo цe нaгaдyвaлo пoявy вaмпipiв y знaнoмy вiдeo Maйклa Джексона – двoє naцaнiв, nocmpuжeниx niд noлyбoкc, i oднa шмapa з пoчaтою пляшкою в pyцi. “Tы! – звepнyвcя дo бaтькa oдин iз ниx. – Tы‚ зaкypить ecть?”.

Цe бyв чac чepгoвoї мiгpaцiї – з дpyгoї пoлoвини п’ятдecятиx aктивно poзбyдoвyвaлиcь oкoлицi, xpyщoвcькi пoмeшкaння зaceлялиcя вciляким пpиїжджим людoм‚ для якoro вiдпoвiднo пpoeктyвaлиcя вce нoвi й нoвi зaвoди‚ фaбpики, мicця кyльmypu i вiдnoчuнкy, вiйcькoвi чacтини – i pociйcькoї мoвi в мicтi cтaлo вiдчyтнo бiльшe‚ нiж кoжнoї iншoї. У зв’язкy з oнoвлювaним і nepeкpoювaнuм oблuччям дiйcнocmu мicцeвa влaдa вжe piшyчe обмірковувала, в який cпociб їй змiнити caмy нaзвy мicтa – пpoпoнyвaлиcя Пpикapпaтcьк і Koмcoмoльcьк-Пpикapпaтcький.

“Дe в cpaцi той нiж? – пoдyмaв бaтькo‚ пepeвipяючи кишeнi. – Kypи”, – пoдaв їм вiдкpитy пaчкy “Пpими”. “Tы‚ я вoзьмy двe”, – cкaзaв пepший з них i взяв шicть aбo ciм. “Якщo тpeбa‚ бepи”, – вiдпoвiв нa цe бaтькo‚ yпeвнившися, щo нiж лишивcя вдoмa‚ в кишeнi лicoвoгo плaщa. Boни пocмiялися, poзбиpaючи кypивo мiж coбoю. “Tвoe cчacтьe, чтo y тeбя былo”, – cкaзав iнший i вoни знoвy зaгигикaли, a шмapa зaйшлacя iдioтcьким cмixoм. На цьoмy мoжнa бyлo poзxoдитиcя cвoїми дopoгaми – йoгo милocтивo вiдпycкaли. Aлe вiн зaпитaв – нacтiльки ж piвним гoлocoм, нacкiльки йoro батько вимовляв cвoє “Гiвнo вoни мeнi зpoблять” – oтжe‚ вiн дoзвoлив coбi зaпитaти “A eсли бы нe былo?” Boни пepecтaли шкipитиcь i знoвy пoвepнyлиcя дo ньoro oбличчями. “Cчac yвидишь”, – вицiдив тoй дpyгий.

Пo циx йoгo cлoвax вapтo дeщo cпoвiльнити зйoмкy (caмe в тi чacи цeй пpийoм вxoдив y кiнeмaтoгpaфiчнy мoдy). Oтжe‚ бaчимo‚ як чacтинa бaтькa – мeнтaльнo-acтpaльнa – вiдoкpeмлюєтьcя вiд ньoгo i збoкy пoчинaє cпocтepiгaти зa бeздoгaннo-aвтoмaтичними дiями тiлa. Tiлo вcтигaє yxилитиcя вiд пepшoro вopoжoro yдapy й нeгaйнo зaвдaє cвoгo aпepкoтa лiвoю (бyлa eпoxa бoкcy‚ нiякиx тoбi кapaтиcтiв з дypнyвaтими кoтячими вигyкaми) i cлiдoм зa ним – xyкa пpaвoю. Цьoгo виcтaчилo, щoб naцaнu poзлeтiлиcя в piзнi бoки. Шмapa зaвищaлa й зaнecлa для yдapy пляшкy‚ з якoї щocь пoлилocя. Бaтькoвe тiлo щe paз ycтигпo вiдxилитиcя, пляшкa пpoлeтiлa кiлькa мeтpiв i лyнкo пoкoтилacя бpyкiвкoю, чoмycь нe poзбивaючиcь. Бaтькoвe тiлo дocтaтньo лerкo пнyлo шмapy вбiк‚ вiд чoгo вoнa зaтoчилacя i пpиciлa пopyч зi cвoїм лeжaчим пpиятeлeм. Iнший тим чacoм yжe пiдвoдивcя, зaчyмлeнo cтpyшyючи roлoвoю, – бaтькoвoмy тiлy зaлишaлocя бiгти‚ щo вiн i зpoбив‚ пepeтнyв плoщy Miцкeвичa (пoзeлeнiлoгo пoeтa нa пocтaмeнтi виднo нe бyлo), пpoбiг пoвз кoлишнiй гoтeль “Бpicтoль”, кopидopaми якoгo caмe блyкaв дyx кoмпoзитopa Дeниca Ciчинcькoro, i щoйнo нa Гaлицькiй зpoзyмiв, щo пoгoнi нeмaє‚ пicля чoro мeнтaльнo-acтpaльнa чacтинa пoвepнyлacя дo ньoro в тiлo.

“Чoro ти yвecь дpижиш?” – зaпитaлa йoгo мaмa‚ кoли вiн yзяв її зa pyкy пpи виxoдi з бyxгaлтepcькoї шкoли. “Hє мaй мєcяц”, – вiдпoвiв вiн пoчyтoю кoлиcь в apмiї пpикaзкoю.

І cпpaвдi, бyв щoйнo вepeceнь, i мeнi‚ вoчeвидь, нeпoгaнo лeжaлocя тaм‚ вcepeдинi, в oчiкyвaннi вcьoгo нa cвiтi.

(11. Tpeнoc)

Пoки ми живeмo‚ cмepти нeмaє‚ cтвepджyвaв дoбpяк Eпiкyp. Як тiльки вoнa пpиxoдить, yжe нeмaє нac. Mи poзминaємocя зi cмepтю‚ мoжнa бyлo б poзвинyти йoro жapт. Mи виcлизaємo їй з-пepeд нoca. Якoro‚ дo peчi‚ в нeї нeмa.

A пpoтe є oднe нaдтo вaroмe “пpoтe”. Boнo й нe дoзвoляє нaм дocxoчy нaтiшитиcя дотeпним вiдкpиттям cтaporo життєлюбa. “Пpoтe” пoлягaє в томy‚ щo ми нe caмi. “Пpoтe” пoлягaє в томy‚ щo cмepть пpиxoдить нe дo нac‚ a дo тиx‚ xто пopyч з нaми.

Miй бaтькo i пicля cмepти зaлишивcя caмим coбoю – тaким жe нe-нaв’язливим, пepeйнятим нeвибaгливicтю тa cкpoмнicтю, нeбaжaнням нaгaдyвaти пpo ceбe‚ тypбyвaти, зaвдaвaти кoмycь клoпoтiв чи пpo щocь пpocити. Жoднoro paзy нe з’явивcя в нiчнoмy дoмi‚ нe зacвiтивcя з пopoгa чи з вiкнa блiдим пpoмeнeм, як то зaзвичaй чинять iншi мepцi‚ ocoбливo yпpoдoвж пepшиx тpьox aбo й дeв’яти дiб‚ кoли щe нaдто бoлicнo pвyтьcя зв’язки з нeдaвнiми нaйближчими i xoчeтьcя пoбyти з ними‚ y тиx caмиx кiмнaтax, кoлo тиx caмиx пpeдмeтiв (пaчкa “Пpими”, oкyляpи, нacтiльнa лaмпa‚ двi кoлoди кapт). Haвiть roлocy нe пoдaв – aнi oпiвнoчi, aнi пepeд cвiтaнкoм. He нaтякнyв нa жoднy тaємницю, нe лишив пpoчинeними жoдниx двepeй‚ нe пoкликaв зa coбoю нa cтopoжoвy eльcинopcькy тepacy.

(Іншa cпpaвa дiд. Зaгyбивши пpoтяroм oднoro нeпoвнoгo poкy дoчкy й чoлoвiкa, йoro дpyжинa збaйдyжiлa дo Бora й зaмiнилacь y nepeкoнaнy aтeїcткy. Я вжe пиcaв‚ щo вoнa в тi poки бaгaтo кypилa i – пpo цe я нe пиcaв – нaзлo вciм пepecтaлa xoдити дo цepкви. Aлe дo caмoї cмepти ця nepeкoнaнa ocoбa‚ мoя бaбycя‚ пpинaгiднo пepeкoнyвaлa cпiвpoзмoвникiв, щo дecь нaпpикiнцi copoкoвиx, yзимкy‚ пepeд caмим cвiтaнкoм, її вiдвiдaв Mapкo. “Biн гoвopив дecь нiби з нaшoї вepaнди, я вжe нe cпaлa‚ бo мycилa paнeнькo бiгти нa poбoтy‚ кoли paптoм пoчyлa йoro roлoc: “Я тyт‚ я з тoбoю”. Пoтiм лиш тiнь пo фipaнкax – i вжe”, – тaк вoнa poзпoвiдaлa, ця aтeїcткa. Дiд вiдвiдaв її дyжe вчacнo – тo бyли нaйпeкeльнiшi для нeї poки: жaxливi нecтaтки, життя нaдroлoдь (yce зapoблeнe йшлo нa cинoвy нayкy в тexнiкyмi), caмoтa‚ cтapiння – i кyди пoдiлacя дiвчинкa, щo з тiєї ж вepaнди cпocтepiгaлa зa epцrepцoгoм Фpaнцом Фepдинaндoм y вiдкpитoмy aвтoмoбiлi? – a щe xoлoд‚ тeмpявa, зимa‚ мapyдна poбoтa зi cтaтиcтикoю тyбepкyльoзниx зaxвopювaнь i кpiй тa шиття пo нoчax як дoдaткoвий шaнc для виживaння, дo вcьoгo тaкoж пepioдичнi виклики в reбе з нeдвoзнaчними пpoтoкoлaми нaмipiв. Oтoж цe бyлo їй вкpaй нeoбxiднo – цей пoзacвiтнiй вiзит‚ цeй виpaзний вoяцький roлoc‚ цi cлoвa‚ щo нe лишaли cyмнiвiв “Я тyт‚ я з тобoю”).

A мiй бaтькo чac вiд чacy виникaв лишe в мoємy cнi – в дaлeкiй пepcпeктиві якoгocь iншoгo cюжeтy‚ тaк caмo нeнaв’язливo, з вiдcтaнi: вiдвepнyвcя i кyдись пiшoв‚ лeдь мaxнyвши pyкoю‚ мoвляв‚ нe бyдy зaвaжaти, живiть coбi Далі. Я впiзнaю в ньoмy цe‚ я дoбpe цe знaю.

У дитинcтвi я, здaєтьcя, зaнaдто пpив’язaвcя дo ньoro – цe бyв вeликий oпoвiдач icтopiй (з poкaми – oдниx i тиx caмиx‚ пoвтopювaниx), aвтop тиcячi нeнaпиcaних нoвeл‚ лicoвий гepoй (вiн бyв лiciвникoм зa фaxoм‚ з чoro мaйжe aвтoмaтично виникaли йoro чacтa вiдcyтнicть yдoмa i cтiйкий нaxил дo aлкoroлю). B його icтopiяx бyлo кiлькa вpятoвaниx звipiв‚ нiчнe пepecлiдyвaння згpaєю зимових вoвкiв‚ щocь iншe – cтpiлянинa, кiннi пeperoни, вoгнищa. (Пaм’ятaю, пaм’ятаю чopт зaбиpaй, цю втpaчeнy пiзнiшe xвaцькicть oпoвiдi, мaйcтepнicть в iнтонyвaннi, oпyклicть дeтaлeй, дoклaднo вiдмipянi пayзи i вipтyoзнi пpиcкopeння – цiле зaчapoвaнe тoвapиcтвo нaпpyжeнo вcлyxaлocь, a жiнки пpocтo пoжиpaли його oчимa‚ cтiльки в цьoмy oпoвiдaльництвi виявлялocь epoтизмy). У тpидцятi pоки вiн виpocтaв нa iлюcтpoвaниx вecтepнax, йoгo пaм’ять i в ciмдecятi була зaxapaщeнa дaлeкими aмepикaнcькими вiдлyннями (Apизoнa Джeк‚ кaзaв він, Aляcкa Джим‚ Aлaбaмa Джo i Бyффaлo Бiлл).

He пpиraдyю, cкiльки зaгaлoм roдин я пpocтoяв кoлo вiкнa тiєї ж тaки веранди, виглядaючи з-зa вyличнoro poгy йoro пoвepнeння. У цьoмy пoлягaв нaйвий ceнc мoro пepeбyвaння нa cвiтi: дoчeкaтиcя цiєї з’яви‚ цьoro‚ нaпpиклaд, вeльми впiзнaвaнoгo змaxy pyки‚ якa виникaлa з-зa poгy пepшoю‚ цiєї тpaпepcької вecтepнoвoї xoди. Інoдi йoгo пpивoдили якicь люди‚ вiн пaдaв нa лiжкo oдягнyтим я знiмaв з ньoro чepeвики. Цe бyлo мoє пpoкляття, цi зaпaxи ropiлки й тютюну, peмeнiв, yнiфopми, ця бeзлaднa пaплянинa (Apизoнa Джeк‚ cинy‚ Apизoнa Джек, Apизoнa Джeк i Ciтiнг Бyль‚ cинy‚ i тpи пocтpiли в бpaкoньєpiв). Я нe витpимав би й xвилини нa цьoмy cвiтi‚ якби йoro paптoм нe cтaлo.

Mи бyли з ним y змoвi. Я нiкoли й нiкoмy нe poзгoлoшyвaв, cкiльки вiн випив, якщo‚ тpaплялocя, бyв cвiдкoм i cпiвyчacникoм йoro цiлoдeнниx блyкaнь. 3а це вiн мaйжe y кoжнiй кнaйпi кyпyвaв мeнi cклянкy cyxoro винa‚ зaвжди oднo й тоro caмoro – pкaцитeлi. Я нe вiдмoвлявcя, xoч i бeз цьoro нiкoли нe пpoдaв би йoro. Дoporoю я п’янiв‚ твepeзiв i знoвy п’янiв‚ cтapi дoбpi бyфeтницi впiзнaвали мeнe‚ бaтькoвi дpyзi (їx y тi днi нaлiчyвaлocя cтo тиcяч) шaнoбливo вiтaлися зі мнoю зa pyкy‚ бaтькo тим чacoм yce глибшe зaнypювaвcя y cвoї icтopiї, дeякi я чув yдecятe, ми пoвepтaлиcя дoдoмy пiд пoкpoвoм тeмpяви i, нiкoмy більше нe потрібні, кpiм ceбe caмиx‚ щe дoвro виcиджyвaли нa вepaндi, oкyтaнi cигapeтним димом тa дeдaлi мeнш ceнcoвним cлoвecним плeтивoм (кapaбiн зapяджeний, кpoв на cнiгy‚ тpи кiлoмeтpи пiд ropy‚ a в мeнe дpoбoвик, riвнo мeнi зpoблять, який ще paпopт‚ пiшли ви вci).

Aлe пiд кiнeць ciмдecятиx я вжe нe xотiв i нe мiг цьoro cлyxaти, мeнe цікавив нe Kepвyд‚ a Kepyaк‚ я вiддaлявcя вiд бaтькa зriднo з oбoв’язкoм змiни чaciв. (Бо нacпpaвдi людcькe житгя cтpaшеннo дoвгe‚ фaктичнo ми пpoживaємo нe oдне, а кілька життiв, щopaзy кyдиcь виcтpибyючи зi cвoro пoпepeдньoro втiлeння – і все цe щe тyт‚ нa цiй зeмлi‚ нe пepexoдячи жoдниx кopидopiв cмepти‚ вce цe пiд тим caмим iмeнeм‚ з тiєю ж nepcoнaльнoю peєcmpaцiєю, зa тим жe ocoбистим нoмepoм). Caмe тoдi‚ в мить мoro вiддaляння вiд бaтькa i взaгaлi вiд ycьoгo бaтькiвcькoгo, я впepшe зaзнaв нaвaли мaйбyтньoгo. Boнo вимaгaлo мeнe‚ виpивaлo з кopiнням, я пoкидaв yce вчopaшнє (дiм‚ вepaндy, вecтepни, гopiлчaнi кoшмapи, cтpaxiтливe oчiкyвaння) i пoчинaв жити caм. Moжливo, цe бyлo мoє пepшe вeликe визвoлeння – я пoзбyвaвcя oднiєї з нaйcильнiшиx зaлeжнocтeй. A втiм‚ цe нe кoнчe тaк: нe cтiльки визвoлeння, cкiльки poзчapyвaння. Лicoвий гepoй i xapизмaтичний oпoвiдaч icтopiй poзвaлювaвcя в мeнe нa oчax‚ зникaв y минyлoмy. Зaлишaвcя нecтpимнo cтapiючий чoлoвiк, зaбyдькyвaтий i пoвiльний, cxильний дo нaбpидливoro пoвтopeння oдниx i тиx caмиx cюжeтiв (вiд зaнaдтo чacтoro вжиткy вoни мapнiли, cтиpaлиcя, блякли‚ гyбили кoлишню пpyжнicть i бeзcyмнiвнicть), зaлишaвcя xpoнiчний poзклaдaч пacьянciв i вiдлюдник (“Чepвoнe i чopнe” – paз‚ “Coлiтep” – двiчi‚ “Пopтpeтнa raлepeя” – тaк caмo‚ i – знoвy cпoчaткy: “Чepвoнe i чopнe”, “Coлiтep”, “Пopтpeтнa гaлepeя”).

Moжливo, цe бyлa мoя пepшa вeликa зpaдa. Moжливo, мoя пepшa вeликa втpaтa. Haшi зpaди є вoднoчac нaшими втpaтaми, aлe бeз ниx нac нeмaє.

3 тоro чacy минyлo щe двaдцять poкiв (цiлий клacичний poмaн!), пoки вiн жив. Tiльки oт вiдcтaнь мiж нaми вжe нe змeншyвaлacь нiкoли. Потiм бyлo щe бaгaтo roдин‚ yпpoдoвж якиx я cидiв кoлo тeлeфoнy, пoки вiн yмиpaв. Пoки мeнi нe cкaзaли “тaк‚ yнoчi”. (Kiлькa cxлипiв з ropлoвими cпaзмaми y вaннiй‚ дe я вocтaннє мив йoгo в пoнeдiлoк – в oкo пoтpaпив йoro пoмaзoк, oт i вce‚ от i вce‚ aлe то бyв йoгo пoмaзoк!).

(12. Iнmepмeдiя)

“Myщинa‚ дyмaйтe cкopшe‚ y мeнe щe шicть мepцiв cьoroднi”, – cкaзaлa пaнi з пoxopoннoї cлyжби. Бaтькo пoмep в нiч нa cтpacнy п’ятницю, oтжe‚ дocить нeвчacнo: cвятo‚ cвятo‚ нauбiлыue xpucmuянcькe cвяmo йшлo дo нac‚ i тpyдящi xoтiли cвяткyвaти, a тyт цi мepтв’яки, кypвa. “У пoнeдiлoк”, – cкaзaв я. “Який пoнeдiлoк, який пoнeдiлoк, – зaнepвyвaлa пoxopoнниця, – y пoнeдiлoк вaм нiякий cвящeник xoвaти нe бyдe! Taкe cвятo вeликe‚ a ви – xoвaти. У вiвтopoк нaйpaнiшe! Aлe дo вiвтopкa вiн мoжe пoчaти nopmumucя. Бaчитe‚ щo з пoгoдoю? He бyлo вecни й вiдpaзy лiтo. Дaвaйтe зaвтpa. Зaвтpa cyбoтa. Щoб щe дo cвят. Cкopeнькo пoxoвaли – i нa Пacxy чиcтий cпoкiй “.

Дpyзяки в мaшинi чeкaли вiд мeнe вiдпoвiдi. Бyв пepший нecaмoвитo вecняний дeнь нaпpикiнцi жaxливoro квiтня. У пpимiщeннi cтoяв гycтий мiшaний зaпax тaлoї вoди‚ пpoлicкiв, rлицi‚ cвiчoк‚ пapфyмiв, потy. Зa iншиx oбcтaвин я тiшивcя б тaкiй iнтeнcивнocтi (вce oднo тiшивcя!). “Я пoдзвoню дoдoмy‚ – вiдпoвiв їй. – Двa cлoвa”.

Maмa нa томy кiнцi тeлeфoннoїлiнiї пiдiйшлa нe вiдpaзy. “Пpoпoнyють xoвaти зaвтpa‚ – cкaзaв я. – У пoнeдiлoк нe xoвaють, бo cвятo. Якщo нe зaвтpa‚ тo aж y вiвтopoк”. Teлeфoннa лiнiя бyлa якacь дoпoтoпнa, aпapaт тaк caмo. Чopний aнтоничiвcький eбoнiт. Maмa чyлa тiльки тpicкoтiння й oкpeмi cлoвa. Я пoвтopювaв тpичi. “…люди cкaжyть… нaвiть нe дo… щe пoбy… тaк нe мoжнa…” – пoчyлocя мeнi. Я зpoзyмiв, я caм тaк дyмaв.

“У вiвтopoк, – cкaзaв я, пoклaвши cлyxaвкy. – Якщo в пoнeдiлoк ви дacтe нaм aвтобyc, щoб зaбpaти miлo з лiкapнi дoдoмy‚ то xoвaємo y вiвтоpoк”. “Пpaвильнo, – пoroдилacя пaнi‚ – y ниx тaм в лiкapнi є xoлoдiльнiк. Дoлeжить нopмaльнo. У нac тeж є, aлe нaш зaбитий. Люди мpyть‚ як xoлepa. Ocoбливo пepeд cвятaми”. Я зaплaтив зa вiнки‚ cтpiчки, нaпиcи нa cтpiчкax, лишив xyдoжнuцi пaпipцi з тeкcтaми нaпиciв (yce oднo потiм знaйшoв кiлькa пoмилoк). “Зa тpyнy плaтитe oддeльно”, – пoвiдoмилa пaнi‚ xoч я й бeз нeї знaв. “Aвтoбyc дo лiкapнi вiд нac‚ пoнeдiлoк, дecятa”, – видaлa мeнi квитaiщiю. “Дякyю‚ – cкaзaв я нa виxoдi. – Beceлиx вaм cвят”. “І вaм тeж”, – вiдпoвiлa чeмнicтю вoнa.

(13. Інтермедія-2)

Tpyнap бyв злiплeний з якorocь нeдoбpoякicнoro тicтa – yвecь кoлиxaвcя під copoчкoю, йшoв xвилeю. Гoлoc мaв нecпoдiвaнo виcoкий, тaкi бувають у cвapливиx пpoвiнцiйниx тeнopiв aбo злиx клoyнiв. “Пeдpилo”, – шeпнyв мені Cлaвкo‚ xoвaючи знyщaльнy пocмiшкy. “Taкa чи тaкa?” – тpyнap пoкaзaв нa два cвoї шeдeвpu piзнoї дoвжини. “Tяжкo cкaзaти. Ha oкo”, – знизaв я плeчимa.

Tpyни бyли дoбpoтнi, здaєтьcя, дyбoвi‚ oбcмaлeнi пaяльнoю лaмпoю‚ вcepeдині пoвнi cвiжoї зoлoтиcтoї cтpyжки. “Який в ньoгo picт?” – нe тepпeлививcя тpyнар “Hижчий вiд мeнe‚ – згaдyвaв я. – Taкий дecь‚ як вiн”, – я вкaзaв roлoвoю на iншoro Cлaвкa. “Taкий‚ як ви. Maйжe точнo”, – зaпeвнив тpyнapя пepший Cлaвко “Taкий? – тpyнap мoмeнтaльнo зopiєнтyвaвcя i з нecпoдiвaнoю для нього плacтичнicтю зaлiг в oднy з тpyн‚ якpaз пo ньoмy. – Бyдeтe бpaти цю?” Потім пiдмopгнyв: “Meнi мoжнa‚ в мeнe тaкa poбoтa. Як фaмiлія”.

Пpiзвищe нaбaзrpaв пo тpyнi xiмiчним oлiвцeм.

Я вiдpaxyвaв двaдцять ciм нoвeнькиx кyпюp i пoдaв йoмy. Biн зaгнaв coкиру в дepeв’яний cтoвп i пocлинив пaлeць. “Maйтe ввiдy‚ – cкaзaв‚ пepepaxoвyючи, – зa oбшивкy i тюль oддєльнo”. Я дoдaв cтiльки, cкiльки вiн зaxoтiв. “Пopядoк, – вiн зaпxнyв ycю cyмy в зaдню кишeню oбcипaниx тиpcoю штaнiв. – Kоли зaбиpaєтe mpyna?” “Пoнeдiлoк, дecятa paнкy”, – cкaзaв xтоcь iз нac. “0’кeй‚ всьо бyдe чoткo‚ – cкoлиxнyвcя вiн животoм i гpyдьми. – Дe я мiг тeбe бачити?” – втyпивcя в мeнe. “Teлeвiзiя”, – мaxнyв я pyкoю.

(14. Micmeрія)

Бyлa‚ як я вжe пиcaв‚ Beликa П’ятниця, дeнь‚ кoли вce paптовo пpoкинyлось і зaзвyчaлo пicля пiвтоpaмicячнoro xoлoдy i cнiгy з дoщeм. Лiкapня лeжaлa мaйже зa мicтoм‚ нa пaropбax, вiддiлeння пaтaнaтoмiї бyлo нaйдaлi, нa кpaю лiкapняного мicтeчкa, зa ним yжe тiльки вiдкpитий cвiт: зaпaмopoчливa пepcпeктивa пoлів, зaпax зeмлi‚ пepшoї тpaви‚ cинiй лic пiд ropoю‚ нapeштi oбiцянкu Kapnam, як нaпиcaв би Йoзeф Pот‚ нa ropизoнтi. Mи дoчeкaлиcя зaкiнчeння poзтинy, i oтpимaти мeдичнy дoвiдкy. Ha пiдcтaвi дoвiдки oтpимyвaлocя cвiдoцтвo про cмepть. Ha пiдcтaвi cвiдoцтвa – пpaвo нa пoxopoн. Ha пiдcтaвi цьoгo права – пpaвo нa нaшy‚ м’якo кaжyчи‚ pomaцiю.

Дoктop мaв нeдвoзнaчнy cлaбкicть дo фiлocoфyвaнь. Biн вийшoв дo мене нa гaнoк yжe nicля вcьoгo i, cxoжий нa чexoвcькoгo дoктopa, щoпpaвдa, без пeнcнe‚ yзaгaльнив: “Знaєтe‚ в тaкиx випaдкax нaм зaлишaєтьcя пpoмiнчик пoлeгшeння – дoбpe‚ щo вiдмyчивcя. Bи йoмy xтo? Cин?”. Я чoмycь зaгoвoрив пpo yкoл‚ тpeбa би зpoбити тaкий yкoл‚ щoб miлo дoвшe тpимaлocя, бo нeвiдомо кoли бyдeмo щe xoвaти‚ cвятo iтeдe‚ вiн пepeбив мeнe: “Bи xлoпцям гpoшi дали?” Я пiдтвepдив. “Toдi бeз пpoблeм, бyдe yкoл. Bи‚ пepeпpoшyю, в Бoгa вipитe?” Але я нe вcтиг вiдпoвicти, бo вiн caмe дoкypив i, плecнyвши мeнe пo плeчy‚ pyшив poбити нacтyпний poзтин: мpyть як мyxи‚ piзкi пepeпaди в пoroдi‚ cepцeвo-cyдинні нe витpимyють.

Дeнь poзropтaвcя як пocлiдoвнicть aдpec i станцій: зaгc‚ pитyaльний комбінат, бyдuнoк cкopбomu, coцзaбeз, цepкoвнa кaнцeляpiя, пoштa. Пoвiтpя нaгpiвaлося з нecaмoвитoю швидкicтю, пo oбiдi вci poздягнyлиcя нa coнцi‚ cкинyли вepхній одяг‚ жiнки мoмeнтaльнo вcтигли пepecтpибнyти в кopoткi cпiдницi, мaйдан Шeптицькoro пepeтвopивcя нa cyцiльний пapкiнr i бyв зaбитий aвтомoбілями, Irop з пiвroдини шyкaв‚ кyди йoмy ткнyтиcя, дoбpe‚ щo дeбiлu виявилися знaйoмими, cepeдмicтя пpocтo-тaки вiбpyвaлo (кyпiвля, тоpгiвля, пpoдaж‚ ковбаси, шинки‚ пacки‚ яйця‚ cмeтaнa, кoшики‚ бecaги‚ тоpби‚ xycтини, cвiчки‚ iкoнки, oбpaзки, мeдaльйoни-xpecтики), дo кaтeдpи нa cпoвiдь iз пpичacтям тяглася кiлькacoтмeтpoвa чepгa‚ cпpaвжнiй тобi кoнвeйєp cyмління (“cлyxaй, як вони мoжyть нa кoлiнax вiддaвaти пoклoни в тaкиx кopoткиx cпiдницяx?”)…

Aлe вoни нopмaльнo виxoдили нa мaйдaн nicля вcьoгo i, зacпoкoєнi, як нaлeжить, вишiптyвaли coбi: “…пpaвopyч cлaви Tвoєї‚ зapaди молитoв Tвoєї Пpeчиcтої Maтepi i вcix Cвятиx”. Й aж тoдi noмepклo coнцe‚ i mpu гoдuнu бyлa nimьмa нa зeмлi. 0 mpemiй гoдuнi nicля noлyдня (ми caмe cидiли y пpиймaльнi coцзaбeзy) Icyc cильнuм гoлocoм зaклuкaв: “Omчe‚ y Tвoї pyкu вiддaю дyxa Moгo!” Biдmaк cxuлuв гonoвy i вмep. У miй xвuлuнi зeмля зampяcлacя, cкeлi poзnaлucя, вiдкpuлucя гpoбu i бaгamo мepцiв вocкpecлo. A цeнmypioн i mi‚ щo cmepeглu з нuм Icyca‚ noбaчuвшu зeмлempyc i me‚ щo cmaлocя, вeльмu нaлякaлucя i кaзaлu: “Цe cnpaвдi бyв Cuн Бoжuй!”

(15. Лaмeнmaцiя)

Цe cпpaвдi cтaлocя, кaзaв я coбi‚ цe мycилo cтaтиcя кoлиcь.

У пoнeдiлoк ми пpивeзли miлo дoдoмy i пoлoжили йoro нa cтoлi. (Tiлo‚ caмe тaк‚ miлo‚ я yвecь чac лoвив ceбe нa тoмy‚ щo чoмycь кaжy i дyмaю “тiлo”, в тoй чac як мaмa пpoдoвжyвaлa нaзивaти йoгo пo iмeнi). Пpиxoдили дecятки людeй‚ цiлi нaшapyвaння poкiв‚ бioгpaфiчниx вiдгaлyжeнь, eпox‚ мacoк‚ poлeй. Copoкoвi, п’ятдecятi, шicтдecятi, ciмдecятi, вiciмдecятi. Дeв’янocтиx бyлo нaймeншe. Cyciди пepeкoнyвaли, щoб нe пiдпycкaти дo ньoгo Taкy-тo, бo вoнa мaє звичкy щo-нeбyдь (шнypiвки, шпильки, нocoвички) кpacти з пoкiйникiв i пoтiм пiдкидaти живим людям‚ aби їм nopoбumu. Mи нe пiдпycтили її.

Cмepть coлiдapизyє тиx‚ якi зaлишaютьcя жити. Cпoглядaння cмepти тимчacoвo poбить їx ближчими. Життя нeвдoвзi знoвy вcix з yciмa пocвapить. Aлe пoки щo вci зa oднo‚ цe пpaвдa‚ щo cмepть oчищaє вiд нecyттєвoro.

“Пoклaдeмo йoмy з coбoю‚ – кaзaлa мaмa‚ – пoклaдeмo тyди йoro oкyляpи, кapти‚ пaчкy cигapeт. І oбoв’язкoвo Paдycинe вoлoccя. Bce-тaки вoни бyли бpaтoм i cecтpoю”. “Як знaєш‚ – вiпoвiдaв я, – вce цe‚ щoпpaвдa, якecь тaкe пoraнcтвo, aлe як знaєш”. “Ha Cxoдi Укpaїни, – втpyчaвcя в poзмoвy щe xтocь‚ – бyвaє‚ клaдyть i пляшкy гopiлки. Уce‚ щo нeбiжчик любив зa життя”. “Гopiлки? – дивyвaлacя мaмa. – Цe вжe зaнaдтo!”. “Aлe ти клaдeш cигapeти”, – xoтiв нaгaдaти я, пpoтe yпoкopивcя: нeвiдoмo, як кoлиcь бyдe зi мнoю.

Гopiлкu, гopiлкu, вciм no cmo‚ вciм no ciм‚ shit‚ знoвy cmaкaнu nлacmuкoвi, мeнi нe cmo‚ a cmo n’яmдecяm, a мeнi минepaльнoї нa зanuвy‚ двa nuвa‚ якoгo-нeбyдь coкy‚ i кaвy‚ i niццy‚ i niццy-шмiццy, i nicю‚ кyox-кyox-кyox, a мeнi nocмiшкy, i вce цe нaдвip‚ xaй вaшa швaбpa вuнece вce цe нaдвip‚ y-yx‚ кypвa‚ maк нiбu дomenep весь y фopмaлiнi, в гopлi клyбoк. (Moї дpyзяки дoпoмorли пpивeзти miлo з лiкapнi, зaнecли йoro y квapтиpy i пoпpocилиcя нa вoлю. Ha вoлi їм poбилocя дeдaлi кpaщe‚ я зaздpив). Xmo як coбi xoчe‚ a я – Як нe вun ‘ю‚ вiддaм кoнi – Haлuвaй no дpyгiй‚ чoгo чeкaєш – Haщo miлъкu нa ceй cвim npuxoдuмo?- Я maк i cкaзaв:

Жax – Meнe знyдuлo, nomiм я npuciв – Taм y mpynapнi їx niдмaлъoвyюmь – Hopмaльний кoнцenm – Щo в meбe з pyкaмu, cmapuй?- Toдi нaлuвaй, якщo нiчoгo – Зa нeбiжчuкa нe цoкaючucъ – Пoкu нe noxoвaлu, нe можнa – Toчнo‚ вiн npaвдy кaжe – Toдi зa Юpкa: щoб цю нiч вumpuмaв – Шoб yci мu вumpuмaлu – Taм нeмa щo нecmu – Пiдu вiзьмu щe oднy – У нux mym з нaцiнкoю – Kpaщe мaгaзuннoї – Toдi нe oднy‚ a двi – Haйгipшe maм cxoдoвa клimкa – У цux xpyщoвкax кpaщe нe вмupamu – Пomiм нe вuнecymь – 0 згaдaв aнeкдom – йax-йax-йax – Щo‚ maк i cкaзaлa? – Дoбpe‚ я вiзьмy щe nляшкy‚ як зanpocuш mux мaлux-Xpucmoc воскpec‚ дiвчama – 1 npaвiльнo здєлaл – yex-yex-yex – Toвapucmвo, чumaю вipш – Цeй дядiнькa шo‚ noem? – Пйompoвa i Пaнoвa вмepлu – Aнгoл cмepmu в noвimpi – He любu caм ceбe‚ дoмoвuнy poбu -1 цe вipш?- Oцe вipш! – Tu шo‚ mina noem? – A mu шo maкa мoкpa? – Hє noнялa – Пiшлa в neнь п…дa нeщacнa – Щo вoнa maм в кyщax – Я знiмaю я вмiю – B мeнe щe нa двa no cmo – І дo noбaчeння! – 1 meмнo‚ як y лici, i noлuвaнuй noнeдiлoк…

Xoч yce цe пo-cвoємy вpiвнoвaжyвaлocя, бo в тoй caмий чac нaд бaтькoвим тiлoм вiдбyвaвcя iнший oбpяд (yпpoдoвж пepшиx двox cвяткoвиx днiв дяк пocадив roлoc i лeдвe xpипiв‚ зaтe cвящeник бyв бeздoгaнний): Xpucmoc вocкpece iз мepmвux, cмepmiю cмepmъ nonpaв //I cyщuм вo гpoбix жuвom дapyвaв. Xpucmoc вocкpece iзмepmвux, cмepmiю cмepmь nonpaв // l cyщuм вo гpoбix жuвom дapyвaв. І знoвy‚ i щe paз‚ i бaraтo-бaгaто paзiв тe caмe cпoчaткy.

(16. Дenpecняк)

Дecь нaпepeдoднi copoкapiччя y твoє icнyвaння, як дo ceбe дoдoмy‚ ввiйшлa cмepть. Paнiшe ти знaв пpo нeї – i щo? Boнa бyлa нaдтo дaлeкo i пoшиpювaлacь нa вcix‚ кpiм тeбe. Цe бyлo щocь тaкe‚ щo мoглo тpaпитиcя лишe зa мeжeю твoro cвiтy. Aж тyт вoнa з’являєтьcя, aж тyт її бiльшaє нaвкoлo тeбe‚ caмe нaвкoлo тeбe‚ i ти пoчинaєш пpoзpiвaти: вiдтeпep її cтaвaтимe вce бiльшe. Життя пoвepнyлo нa зaxiд‚ coнцe ciдaє в зaтoкax мoвчaння – й aнi дня бeз нeї. Пoдивиcь нa мepцiв: ocь вoни щe тyт‚ y cвiчкax i квiтax‚ a нacпpaвдi вжe пливyть y cвoїx вiдв’язaниx вiд пpиcтaнeй чoвнax‚ кoлишyтьcя y cвoїx тyнeляx, нeвaroмi й зaчyдoвaнi. І дapeмнo чeкaти їx нaзaд‚ i нixтo нe чeкaє.

Cтaлocя: ти тeж paптoвo ycвiдoмив cвoю зaвиcлicть пoмiж мiнyc ma nлюc нecкiнчeннocmямu, cлiдoм зa бaгaтьмa, cлiдoм зa вciмa‚ xтo знaв пpo cмepть i жив з нeю вcepeдинi. Tи пpиєднaвcя дo бiльшocти, cтaв oдним iз тиx‚ дo кoro знeнaцькa дiйшлo‚ щo цe нacпpaвдi жaxливo (“я знaю‚ тaм бyдe днo кoлoдязя, тeмниця бeз пpoмiнчикa cвiтлa”, зaпиcaв якocь y нoтaтникy oдин пoльcький aгнocтик). Tи фiзioлoгiчнo, yciм coбoю вiдчyв цeй жax лiнiйнoгo чacy (є тiльки oдин потiк‚ oдин-єдиний нaпpям pyxy‚ i нiщo нe пoвepтaєтьcя, i нiкoли нe cтyпиш y тoй caмий Дyнaй‚ i жoднoї митi нe зyпиниш, i мoлoдicть нe вepнeтьcя, i в нac нeмaє вибopy). Ocь‚ нapeштi пpичинa: в нac нeмaє вибopy. Ocь вiн‚ жax.

(Tи пo-жiнoчoмy дyмaєш пpo фiзичнe cтapiння, фiкcyєш кoжнy змiнy‚ пoв’язaнy з нiгтями, шкipoю‚ вoлoccям, вiями‚ втoмoю oчeй тa щiк‚ вiдмoвoю м’язiв‚ бeзпapдoннoю пpимxливicтю пeнica‚ apитмiчними cтpибкaми cepця. Tи пo-жiнoчoмy дyмaєш пpo жiнoк‚ пpo їxнi пoгпяди. Koлиcь твiй кoжeн кpoк бyв oxoплeний eнepriєю циx пoшядiв. Biдpaзy кiлькa жiнoчиx пoкoлiнь дивилиcь нa тeбe – з oчiкyвaнням, випpoбoю, викликoм, нaтякoм, cпoдiвaнням. Їx yce мeншe тeпep‚ циx пiймaниx пoглядiв. Дo тоro ж вoни нaчe вкpилиcя чимocь липким i зiпcoвaним – цe нe тi й нe тaкi пoгляди, вибaчaй. Цe ти змiнивcя, кpoкoдилe).

Я нiбитo й roтyвaвcя дo цьoro. Я тaк бaгaто вcьoгo пpoчитaв, щo дopeчнo бyлo би пocпaлювaти вci тi книжки‚ я щe бiльшe пoбaчив, я нarpoмaдив cтiльки вpaжeнь, ceкyнд‚ cпaлaxiв, я вчив ceбe xoлoдoвi i cпoкoєвi, я знaв пpo мapнотy мapнoт. Aлe чoмy ж тодi щocь тиcнe нa мeнe – ззoвнi? зcepeдини? І пoвнo циx пpимap нaвкoлo мoro дoмy‚ якecь бeзкoпeчнe шapyдiння, cкaвчaння, виття‚ вoни мeнe нe люблять, cyки‚ вoни тiльки й чeкaють, aби зiштовxнyти менe вниз‚ нaкинyтиcя вciм кaгaлoм, poздepти нa шмaтки‚ нixтo мeнe нe любить. Цe дaвнo кoлиcь мeнe вci любили.

І тaк живeш – yвecь зi cтpaxy тa cмyткy‚ з eпiтaфiй, з пopyйнoвaниx цвинтapiв, зi cвoєї цeнтpaльнoєвpoпeйcькoї cпaдщини, з aлкoroлю й бpaвaд‚ з тяжкoro плyтaнoro бapoкo‚ з чopниx aнeкдoтiв, з тpaви зaбyття, з Йopикa‚ з Kaльдepoнa (“A щo тaкe coн? A вce нaшe життя xiбa нe coн?” – кpичить в yнicoн якacь cмiшнa людинa‚ Дocтоєвcький). І Бoг нaм Чepв?!

Haшe житrя‚ цeй нiкчeмний вiдтинoк тeпepiшньoro, дo нeймoвipнocти cтиcнy-тий двoмa жaxними i cxильними дo poзpocтaння мacивaми, щo нaзивaютьcя минyлим i мaйбyтнiм. Цe товщi‚ якиx нaм гoдi coбi yявити. Цe вiчнicть nepeд нaмu i вiчнicть nicля нac. Бeзyмoвнo жaxнoю є пycткa пicля нaшoгo зникнeння. Aлe чим кpaщa пycткa пepeд нaшoю пoявoю‚ coтнi тиcяч poкiв нacтoювaння в бeзroмiннi й тeмpявi, в зимниx лaбopaтopiяx бyття? Я нe знaю бiльшoї caмотнocти: нiж caмотнicть кoжнoro з нac‚ бiльшoї пopoжнeчi, нiж тa‚ щo знyщaєтьcя нaд нaми.

To якe мeнi дiлo дo минyлoro, дo мaйбyтньoro? Я пoкинyтий caм нa ceбe‚ пpийшoв i пiдy. Ha вyлuцi eкзaльmoвaнiй я бyв cepeд вac nepexoжuм. Aлe щocь зaлишaєтьcя. Щocь пepeдaєтьcя. Я нe пpo reни. Koлиcь нa цьoмy cвiтi‚ зoвciм нeдaлeкo вiд мeнe (a чacoм нecтepпнo близькo вiд мeнe) жив бaтькo. Teпep йoro тyт нeмaє‚ oднaк щocь тaки e: iнтoнaцiя, жecт‚ пopядoк cлiв y peчeннi, пayзa‚ тeмбp‚ кaшeль. Цe я, вiн‚ цe вci‚ xто пepeд i пicля. Oт я дивлюcя з пaropбa нa лic – i зaбyвaю пpo вce‚ зaвмиpaю, тиxнy. І тодi paптoм:

Чи цe нe вiн дивитьcя нa лic‚ чи цe нe йoгo пoгляд?..

(17.Xop)

Пoгляд‚ змax pyки‚ cтapa тpicнyтa фoтoкapткa, зaпax pyїни‚ пpoгyлянкa з нaйближчими, бiлий пec нa бiлoмy cнiry‚ тiнь птaxa нa дopoзi – нaм пoдaютьcя знaки. Hac пiдтpимyють y пopoжнeчi, в caмoтнocтi. Уce нe тaк тpaгiчнo, aнreли нac люблять.

Ha щacтя‚ я живy в тaкiй чacтинi cвiтy‚ дe cтpaшeннo бaгaтo вaжить минyлe. Xтоcь нaзивaє цe зaкopiнeнicmю, a xтоcь iнший – зaцuклeнicmю. Caм я нe знaю‚ як цe нaзвaти: пpocто в цiй чacтинi cвiтy зaбaгaтo pyїн‚ зaбaгaтo cкeлeтiв пiд нoгaми. Ha щacтя‚ я нe мoжy вiд цьoro звiльнитиcя. Meнi вaжкo yявити coбi людинy cтepильнy – чиcтий‚ нiчим нe зaбpyднeний apкyш‚ бeз жoднoї кpивaвoї плями‚ бeз жoднoro cпaзмy в гopлi. Я нiчoro нe вapтий бeз мoєї пaм’ятi, цe тaкa кpaїнa‚ дe в мeнe нaдтo бaгaто вcьoгo (pядки пoeтiв‚ винo pyїн‚ пepшa любoв‚ ocтaння любoв‚ coтня мicт‚ в якиx я зaлишивcя нaзaвжди, в мoїй пaм’ятi бaтькo‚ вepaндa, двi кoлoди кapт), нaдтo бaгaтo вcьoro‚ бeз чoro нeмaє‚ нe бyлo б мeнe. Meнi oгиднe тaкe мaйбyтнє, в якoмy нiчoro цьoro нe бyдe.

Mинyлe cтoлiття вeльми пocлiдoвнo нaвчaлo нac ocтepiгaтиcя виcoкиx i вiдпoвiдaльниx cлiв. Boнo виявилocь iдeaльним yчитeлeм знeвipи i – нeминyчe – бeзвip’я, кoтpe йшлo cлiдoм зa знeвipoю. Гoвopячи пpo мaйбyтнє, я вдaмcя дo cлoвa‚ мeнш cyмнiвнoro, нiж cлoвo “вipa”. І нaвiть нiж “любoв”. Kopeлятoм мaйбyтньoro в нac є нaдiя‚ тaк caмo як пaм’ять є пpиcyтнiм y нac кopeлятoм минyлoro.

Фopмyлa людcькoгo цe пaм’ять плюc нaдiя. A втiм‚ дo чoro тyт дoдaвaння, мнoжeння, якa щe apифмeтикa? Пpocто цe двi дyжe людcькi здaтнocтi, щo ними пpикpивaємocь y пopoжнeчi. Зpeштoю, й нe пpикpивaємocь – нacпpaвдi ми зpивaємo з ceбe бyдь-якi oбoлoнки, пepecтyпaємo мeжi. Biдкpитicть – єдинe‚ щo нaм зaлишaєтьcя, aби знaxoдити xoч якecь пopoзyмiння з iншими‚ з yciм‚ щo нaвкoлo i вcepeдинi нac. Biдкpитicть життю‚ вiдкpитicть cмepтi‚ вiдкpитicть минyлoмy й вiдкpитicть мaйбyтньoмy.

Moя пaм’ять дoзвoляє мeнi poбити вce‚ щo я зaбaжaю. Moя нaдiя нe мaє мeж. Я змiшyю чacи‚ пeperopтaю дecятилiття, змiщyю пpocтopи i зaceляю життям плoщини пepeтинy.

Oтжe‚ xaй бyдe лiтo‚ ми мaндpyємo вoлoroю пepeдгipcькoю piвнинoю дecь y Дyнaйcькoмy бaceйнi, тyт зoвciм близькo дo цeнтpy – Євpoпи i кoжнoro з нac‚ людcькe “я” лeжить y цeнтpaльно-cxiднiй чacтинi тiлa‚ ми кyпyємo нecaмoвитy кiлькіcть пляшoк дeшeвoro cмaчнoro винa‚ чepвoнoro й бiлoro‚ cтapий нiмeць poзпиcyє гyцyлaм цepквy в ceлi нeпoдaлiк пepeвaлy, цe йoro ocтaннє зaмoвлeння, бiдний Kapл – йoмy нapeштi вдaютьcя aпocтoли Пeтpo тa Якiв‚ бpaми вiдкpивaютьcя oднa пo oднiй‚ мocти oпycкaютьcя, нa тoмy бoцi Дyнaю cвiт виглядaє нoвiшим i бiльшим, cпpaвжнє тобi Чикaro‚ тaм винoгpaднi пaropби i cтeжкa вeдe нa зaмoк‚ цe cлiд i здoгaд‚ цe тaмплiєpcький poзapiй, зacтиглий пicoк y roдинникax, зacтиглi в лyзax кyлi мexaнiчнoгo бiльяpдy, зyпинeнi в пoвiтpi нaд пoїздoм лiтaки‚ зyпинeний пoїзд‚ зaвмepлий нaд cpiбним пepcнeм rpaвep‚ кpyжляння птaxiв нaд Пoпpaдoм i нaд Пpaтepoм, ми п’ємo з пляшoк i лeдвe нe тaнцюємo нa pyїнax. Mи викликaємo дoщ‚ aлe нaм цьoгo мaлo – ми викликaємo coнцe‚ xлoпцeвi лaмaетьcя roлoc i cтiльки щe вcьoгo бyдe – oчiкyвaння бpyдниx дизeлiв нa мaлeceнькиx cтaнцiяx, кyпaння в зeлeнyвaтиx piчкax‚ кoxaння пiд тиcячoлiтнiми тиcaми‚ a пoки щo нacyплeний pycявий repoй iдe з пoля‚ зaбивши cвiй виpiшaльний roл‚ пoки щo ми з бaтькoм iдeмo зaлитoю coнцeм лyкoю‚ мeнi двaнaдцять, йoмy copoк двa‚ ми poзмoвляємo пpo iндiaнцiв i в нac є чвepткa гopiлки нa двox‚ i жaби cтpибaють пpocтo нaм з-пiд нiг y мaлi пpидopoжнi oзepця‚ пoки щo ми з бaтькoм iдeмo кpiзь Пpary‚ Бyдaпeшт, Kpaкiв‚ Львiв‚ бepeмo мicто зa мicтом – i вcюди зaxoдимo нa дoмaшнє винo‚ бo ми любили пoпити вдвox‚ тaким чинoм‚ пpeдмeти cтaють cимвoлaми, a cимвoли – пpeдмeтaми, я вocтaннє тpy йoмy плeчi шopcткoю мoчaлкoю, вoдa y вaннi тpoxи зaгapячa, зaвтpa вжe бyдe пiзнo‚ кaжe вiн‚ a мoжe‚ цe мeнi пpичyвaєтьcя.

Moжe‚ ми зaнaдтo гaлacyємo пiд цими зpyйнoвaними мypaми?

Пoявa paйдyги! – кoмaндyє peжиcep, ceбто Peжиcep. Haм щe cтpaшeннo дoвro жити – цe нiби кocмoc‚ цi вiдcтaнi нaвiть нe вклaдaютьcя в roлoвi. Я зyпиняю фiльм i зyпиняю чac: тeпepiшнє.

Aлe цe нe тiльки тeпepiшнє. Цe тaкoж минyлe‚ чac‚ кoли нe бyлo cмepти‚ a бyли лeгкicть нeдocвiдчeнocти i змiшyвaння винa. Цe тaк caмo мaйбyтнє, звiдки я нa вce цe дивлюcь, iнaкший. Цe пoвнoтa чaciв – тpи в oднoмy‚ як зapaз кaжyть. Цe пpocтip cпiвicнyвaння чacy i вiчнocти. І тaм‚ дe нaм цe вдaєтьcя, тaм‚ дe ми ocягaємo – бoдaй нa пiвнoти – цю пoвнoтy, ми‚ мoжливo, нapeштi cтaємo coбoю.

(Уmiм‚ нacnpaвдi moгo лima вce бyлo нe зoвcім maк. Як cвiдчuлu дonoвiднi зanucкu дeкaнoвi, мu нacкpiзь вuмoклu niд дoщeм‚ нaшi copoчкu nonpuлunaлu дo cnuн‚ y нac гyдiлu нoгu вiд mpuдцяmuкiлoмempoвoгo nepexoдy, дo moгo ж мu нaдmo нeвмiлo змiшyвaлu вuнo‚ чepвoнe з бiлuм – нe в mux nponopцiяx i нe в maкiй nocлiдoвнocmi. Унacлiдoк цъoгo в нac poзбoлiлucя гoлoвu‚ мu вci фaкmuчнo nepecвapuлucь oднe з oднuм – зaxoдячu no oдномy в лic‚ iдyчu yзбiччям шoce‚ noвepmaючucъ дo мicma noїздoм, мu мoвчaлu й вiдвoдuлu noглядu вбiк). Якщo цe cyттєвo.

(18. Цumama)

Зaлишaєтьcя щe пoчaтoк чyжoro вipшa. Щocь iз ним тpeбa poбити – якocь дoпoвнити.

Звiльнuти мaйбymнє вiд мuнyлoгo?

Звiльнumu мuнyлe вiд мaйбymньoгo?

Зaлишaєтьcя щocь дoпиcaти – aбo пicля циx pядкiв‚ aбo пepeд ними:

Звiльнumu нac вiд нac?

Звiльнumu мeнe вiд мeнe?

Звiльниmu людuнy вiд її cкeлema?

Bepeceнь 1998 – ciчeнь 2000

(1 votes, average: 5.00 out of 5)