БУРЯ – ЛЕПКИЙ БОГДАН

Шаліла буря. Грім за громом

У землю з луском бив з небес,

І, мов відорваний з припону

Якийсь казочний лютий пес

Встікався, зливсь над моїм домом.

А блискавки, неначе змії

Пекельні, вились по землі

І витягали ясні шиї,

В небеснім ковані вогні.

А темрява – хай господь криє!

Здавалося, хвилина суду

Прийшла і наблизився час,

Коли без праці і без труду

Земля і небо, світ і люди

Пропадуть в безвістях нараз.

Та не пропали. Прогриміли

Над світом громи. Перейшла

Весняна буря. Лиш шуміли

Дощу краплини й до вікна,

Як мухи, билися, бриніли.

…………………………………………..

Отак і молодість минеться,

Як тая буря навесні.

Погаснуть очі, карк зігнеться

І вже не випрямиться, ні!

Огонь погасне й не займеться.

І тільки в північну годину,

Коли тебе покине сон,

З жалем спімнеш минулу днину,

І спомини у ту хвилину

Роєм ударять до вікон.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

БУРЯ – ЛЕПКИЙ БОГДАН