Буковинський журнал

Related posts:

1. Украинский журнал “Украинский журнал” – літературно-художній, науковий і громадсько-політичний журнал, що виходив 1824-25 у Харкові за редакцією О. Склабовського. Друкував статті про найновіші наукові теорії і відкриття, матеріали з історії України й Росії, етнографічні описи різних міст України, відомості про стан освіти, події громадського та культурного життя міста і краю. На сторінках журналу вперше в українській періодиці […]...
2. До чого сниться журнал Бачити у сні журнал з яскравими барвистими картинками означає вашу зайву безтурботність, неуважність по відношенню до близьких людей, до тих, хто вас потребує, до тих, хто від вас залежить. Якщо вам наснився журнал науково-публіцистичної тематики, значить, ви на даний момент стурбовані рішенням якогось важливого питання, чи будете змушені вирішувати такі питання найближчим часом. Порваний у […]...
3. Журнал Журнал (фр. journal, від jour – день), або Часопис – друковане періодичне видання, один із засобів масової інформації, що впливає на громадську думку і формує її. Ж. містять статті або реферати з різних суспільно-політичних, наукових, виробничих та інших питань, літературні, публіцистичні твори, ілюстрації, фотоматеріали, репродукції, листи дописувачів. Ж. розрізняють за періодичністю (тижневик, двотижневик, місячник, квартальний), […]...
4. Журнал касира-операціоніста Відповідно до законодавства України всім організаціям незалежно від організаційних форм власності та індивідуальні підприємці зобов’язані застосовувати контрольно-касову техніку при здійсненні готівкових розрахунків. Для обліку операцій по приходу і витраті готівки по кожній контрольно-касовій машині організації застосовується Журнал касира-операціоніста (форма N КМ-4). У нього касиром-операціоністом вносяться дані про виручку. Даний журнал також є контрольно-реєстраційним документом показань […]...
5. Як створити свій журнал? Як створити свій журнал При цьому врахуйте, що назва журналу та його обкладинка – це ключ до успіху. Адже назва і обкладинка – це перше, що бачить читач, відкриваючи журнал. Як правило, найменування будь-якого видання складається з одного-двох слів. Причому неважливо, написані ці слова російською мовою або на латиниці. Ви цілком можете назвати своє видання […]...
6. Універсальний журнал “УЖ” (“Універсальний журнал”) – ілюстрований літературно-художній щомісячник. Виходив у Харкові як видання газети “Пролетар” з листопада 1928 до серпня 1929 за редакцією М. Бажана, Остапа Вишні, М. Йогансена, Л. Коваліва, О. Слісаренка, Ю. Смолича. Власне редакційну роботу виконували Ю. Смолич, Л. Ковалів, М. Йогансен, які, належачи до “Техномистецької групи “А”, спрямовували зусилля редакції на те, […]...
7. Чим відрізняється журнал від газети Газета та журнал – найпоширеніші друковані видання, що надають читачам актуальну інформацію про події політичного, соціального, економічного та культурного життя суспільства. Однак при подібності тематики публікованих матеріалів і способів їх подачі журнал відрізняється від газети і за формою, і за змістом, і за ступенем впливу на читацьку аудиторію. Газета – періодичне видання, орієнтоване на оперативну […]...
8. Гарт журнал “Гарт” – літературно-художній та критичний журнал Всеукраїнської спілки пролетарських письменників (ВУСПП). Виходив у Харкові один раз на місяць 1927-32. Редагувала колегія: В. Коряк, І. Микитенко, М. Доленго, П. Усенко, В. Сосюра, В. Юринець (1927), в 1928-29, крім названих, – ще І. Кулик. З 1930 – І. Кириленко, Б. Коваленко, В. Коряк, І. Кулик, І. Микитенко, […]...
9. Журнал Зоря “Зоря” – літературно-науковий та громадсько-політичний журнал, що виходив у Дніпропетровську (1925-34) спочатку як видання місцевого літературного об’єднання “Гарт”, а потім, з 1931, – місцевої організації ВУСППу. З 1935 змінив назву на “Штурм”. “3.” публікувала твори С. Олійника, Д. Загула, С. Воскрекасенка, Остапа Вишні, В. Бобинського, А. Павлюка та ін., друкувалися твори і зарубіжних письменників (В. […]...
10. Журнал Основа та його автори – М. Костомаров і П. Куліш у літературному процесі 1-ї половини ХІХ століття Українська література XIX століття – 2016 Після розгрому Кирило-Мефодіївського братства літературне життя відновилося нескоро, лише десь близько 1858 року, коли в Петербурзі почали збиратися колишні братчики та організувалася їх ціла громада (Т. Шевченко, М. Костомаров, Оп. Маркович, В. Білозерський та інші). Тоді ж постало питання про власний друкований орган, дозволу на який почав домагатися П. […]...
11. Буковинський альманах “Буковинський альманах” – літературно-художній і публіцистичний збірник, виданий у Чернівцях 1885 в пам’ять десятилітнього існування товариства українських студентів “Союз”, заснованого при товаристві “Руська бесіда”. Члени “Союзу” повинні були, зайнявши “поважне місце в суспільності”, завжди і всюди виступати на захист прав свого народу, підтримувати розвиток його мови і культури. Огляд діяльності “Союзу” подано у вступному слові […]...
12. Юрій Федькович – “буковинський Кобзар” Демократичний рух на західноукраїнських землях у 60-х роках XIX століття був передусім пов’язаний із діяльністю Юрія Федьковича. Письменник утверджував волелюбні ідеї, захищав соціальні й національні інтереси свого народу. Ю. Федькович народився у 1834 р. у мальовничому селі на Буковині. Краса рідної землі назавжди увійшла в мистецький світ письменника. Від простих, але душевно багатих людей перейняв […]...
13. Критика “Критика” – спеціальний літературно-критичний журнал. Почав виходити з лютого 1928 в Харкові як “журнал-місячник марксистської критики та бібліографії”. До складу редакції входили: М. Скрипник, А. Хвиля, В. Десняк (псевдонім В. Василенка), В. Коряк, Ф. Таран, І. Кулик, Т. Степовий, Я. Савченко. Головним редактором спочатку був В. Десняк. Протягом 1932-34 журнал мав назву “За марксо-ленінську критику”. […]...
14. “Авжеж!” “Авжеж!” – літературно-мистецький журнал (до 1991 – літературно-публіцистичний альманах). Видається в Житомирі з 1990 як незалежний часопис. Сприяв появі творів, що в силу різноманітних обставин не могли бути надруковані в офіційних виданнях “перебудовчого” періоду. На сторінках журналу виступали митці різних напрямів: від традиційних до авангардних (І. Козаченко, В. Цибулько, В. Олейко, В. Кашка, К. Москалець, […]...
15. ТАРАСЮК ГАЛИНА (народилася 26 жовтня 1948 року) ГАЛИНА ТАРАСЮК ГАЛИНА ТАРАСЮК – поет, прозаїк, критик, публіцист, перекладач. Народилася 26 жовтня 1948 року в селі Орлівка Теплицького району Вінницької області. 1968 року переїхала на Буковину. Закінчила філологічний факультет Чернівецького Державного університету. Жила і працювала в Чернівцях – в обласних та міських газетах, на телебаченні, в Чернівецькому літературно-меморіальному музеї […]...
16. Основа “Основа” – II – відновлений у 1993 журнал “Основа” завдяки сприянню Конгресу українських націоналістів. Редколегія, яку очолив В. Ілля, заявила, що має на меті не тільки “гідно продовжити, власне, засвідчити неперервність культурної традиції, а й вийти на нові обшири у відповідності з важливістю тих історичних завдань, які стоять перед нашою нацією”. Часопис знайомить читача передовсім […]...
17. Київ (Kyiw) “Київ (Kyiw)” – журнал, за визначенням редакції, “літератури, науки, мистецтва, критики і суспільного життя”, виходив у Філадельфії (США) протягом 1949-64 що два місяці. Видавав і редагував професор Пенсільванського університету (виходець з Івано-Франківщини) Богдан Романенчук. Часопис публікував твори українських письменників-емігрантів Докії Гуменної, Ф. Дудка, Галини Журби, О. Тарнавського, М. Островерхи та ін., знайомив читачів з українськими […]...
18. Кур’єр Кривбасу “Кур’єр Кривбасу” – двотижневий часопис України, присвячений висвітленню проблем культорології, політики та народознавства. Виходить у Кривому Розі за редакцією Г. Гусейнова. Чимало уваги приділяє художній літературі, друкуючи твори Галини Гордасевич, Т. Федюка, М. Миколаєнка, Наталки Нікуліної, Д. Кременя, Б. Жолдака та ін. сучасних письменників, а також представників “розстріляного відродження”, руху опору (Д. Май-Дніпрович, М. Пронченко […]...
19. Усний журнал, присвячений перебуванню Тараса Шевченка на Тернопільщині – Література рідного краю О. Мельник, Вчитель української мови та літератури Тернопільська обл. По-святковому прикрашена сцена. На ній невеличкий столик, застелений мереживною скатертиною, підсвічники із запаленими свічками. Біля сцени стіл, на якому портрет Тараса Шевченка, вази з квітами, виставка книжок поета; малюнки із зображеннями архітектурних споруд. Вчитель. Дорогі діти, шановні педагоги! Вже стало доброю традицією у нашій школі в […]...
20. Зустрічі “Зустрічі” – часопис українських студентів Польщі, виходить у Варшаві з 1984. Тут друкуються не тільки матеріали з проблем української культури та історії, а й художні твори (М. Хвильовий, Б.-І. Антонич, В. Стус, Ю. Андрухович, Б. Тхор, Р. Крик, Ю. Гудзь та ін.). З’являються і літературно-критичні статті. “3.” видаються українською та польською (з 1987) мовами. У […]...
21. Украинская жизнь “Украинская жизнь” – щомісячний науково-популярний, суспільно-політичний і літературно-критичний журнал, виходив у Москві зусиллями українських вчених і публіцистів протягом 1912-16. Ставив своїм завданням обстоювати права українців у Росії та Україні, пробуджувати національну свідомість, давати об’єктивну інформацію російськомовним читачам про духовне життя України. Часопис протистояв російським офіційним виданням, виступав активним провідником українського національного руху. У створенні, розбудові […]...
22. ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – Я. КАВАБАТА, Г. Г. МАРКЕС – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ – 11 клас 1. Символіка назви повісті Ясунарі Кавабати “Тисяча журавлів”. 2. Мрія про недосяжне щастя як провідна ідея повісті “Тисяча журавлів”. 3. Природа та її роль у повісті Ясунарі Кавабати “Тисяча журавлів”. 4.”Журавлі, яких людина шукає все життя” (за повістю Ясунарі Кавабати “Тисяча журавлів”), 5. Образи жінок у повісті Я. Кавабати “Тисяча журавлів”. 6. Повість Я. Кавабати […]...
23. Шляхи мистецтва “Шляхи мистецтва” – літературний журнал Головполітосвіти. Виходив 1921-23 у Харкові. Редагували журнал В. Еллан, Г. Коцюба, В. Коряк. Вийшло п’ять номерів. Часопис мав розділи: поезія, красне письменство, мистецька трибуна, бібліографія, мистецька хроніка. Друкувалися поезії Юліана Шпола (М. Яловий), Я. Мамонтова, В. Алешка, М. Хвильового, М. Лебединця, О. Коржа, І. Кулика, В. Еллана, М. Семенка, П. […]...
24. СУЧАСНІ ЧАСОПИСИ ТА АЛЬМАНАХИ √ Сучасна літературно-художня періодика включає в себе друковані та електронні журнали, часописи та газети, які містять: – художні твори різних жанрів; – літературну критику; – есеїстику; – публіцистичні матеріали тощо, пов’язані з культурно-мистецькою тематикою; – видання, що, окрім літературного, мають культурологічне, мистецьке чи громадсько-політичне спрямування. √ Сучасна літературна періодика складається з добре відомих авторитетних видань […]...
25. Розвага “Розвага” – “часопис для полонених українців-воїнів” царської армії, які перебували в австрійському військовому таборі у Фрайштаті. Виходив у 1915-17. Видавець – гурток прихильників “Союзу визволення України”. Часопис передруковував твори Т. Шевченка (“Заповіт”), Ю. Федьковича (“Дезертир”), О. Колесси (“Смерть гетьмана Павлюка”), Б. Лепкого (“На святвечір”), В. Самійленка (“На печі”) та ін. Номер за 15 серпня 1916 […]...
26. Дніпро “Дніпро” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний ілюстрований журнал. Почав виходити в 1927 у Харкові під назвою “Молодняк”. Засновник – ЦК ЛКСМУ. З 1935 видається у Києві. У 1937 перейменований на “Молодий більшовик”, з 1944 – “Дніпро”. З 1992 “Д.” – літературно-художній та суспільно-політичний журнал, засновниками якого є Український фонд культури, AT “Компанія “Рось”, трудовий колектив […]...
27. Нова Україна “Нова Україна” – літературно-науковий, громадсько-культурний і політичний журнал, виходив з 1922 у Празі спочатку як двотижневик, а пізніше як місячник за редакцією В. Винниченка, М. Шаповала, згодом до редколегії увійшли Н. Григоріїв, С. Довгаль, Б. Залевський, М. Мандрика. Журнал був органом “української демократії, передовсім соціалістичної”. Відкривав свої сторінки для вільної дискусії “соціалістів усякого світогляду і […]...
28. ГАЛИНА ПАГУТЯК (1958) ГАЛИНА ПАГУТЯК Народилася 26 липня 1958 р. в с. Залокоть Дрогобицького району на Львівщині, згодом родина переїхала у село Уріж. Тато Галини Василівни – Василь Пагутяк, мама – Іванна Басараб. Наймолодша з трьох доньок в сім’ї. Вважає себе нащадком молдовського господаря Дракули (Влад Цепеш або як ще його називає Галина Пагутяк Влад Басараб [1]). […]...
29. Нова хата “Нова хата” – літературно-мистецький ілюстрований щомісячний журнал “для плекання домашньої культури”. Виходив у Львові протягом 1925-39 за редагуванням Марії Громницької. Видавець – кооператив “Українське народне мистецтво”. Художнє оформлення обкладинки М. Бутовича. Орієнтувався на освічені кола читачів, передусім – жіноцтво. Містив художні твори, статті, зокрема, поезії в прозі Дніпрової Чайки, Уляни Кравченко, оповідання О. Грицая, повість […]...
30. Чи справедливим є твердження про “цілковитий параліч” літературної критики? Літературна критика – суттєвий фактор функціонування мистецтва слова в його сучасних обрисах. її покликання і завдання полягає в оцінці художніх творів, переважно щойно опублікованих, виявленні їх неповторно-індивідуальних рис, своєрідності змісту і форми, а також у характеристиці літературного процесу сучасності. Стан української літературної критики 90-х років І. Дзюба визначив як “цілковитий параліч”. Чи не перебільшенням є […]...
31. Журнал – Повісті російською мовою – Тарас Григорович Шевченко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Цінним документом для вивчення біографії Т. Г. Шевченка та його поглядів є щоденник, розпочатий 12 червня 1857 р. і закінчений 20 травня 1858 р. в Петербурзі. Оскільки писати відкрито для поета було ще ризиковано, а звістка про близьке звільнення пробудила нову енергію до творчості, щоденник він називав то “памятной книгой”, то “записной тетрадью”, то “журналом”. […]...
32. Життя і мистецтво “Життя і мистецтво” – літературно-мистецький місячник, виходив у Львові 1920, Редколегія: Ф. Федорців, С. Чарнецький, М. Голубець, М. Струтинський. Відповідальний редактор – М. Струтинський. Мав розділи: “Поезія”, “Оповідання, новели, нариси, драми”, “Мистецтво, критика, наука”, “Статті на громадсько-культурний світ”, “Література”, Репрезентував новітні течії в галузі літератури і мистецтва, як оригінальне, так і перекладне письменство. У журналі […]...
33. Визволення “Визволення” – за визначенням видавця, “місячник вільної української думки за кордоном” – політичний, громадсько-культурний журнал, виходив у Відні 1923. Видавець і відповідальний редактор – І. Альбрехт. Ставив за мету, як зазначено у вступній статті до першого номера, “служити боротьбі за визволення українських земель з-під польської і румунської окупації. Сю боротьбу вестиме “Визволення” під прапором Соборної […]...
34. Вітчизна “Вітчизна” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний журнал, ораган СПУ. Заснований у Харкові 1933 під назвою “Радянська література”. З 1941 називався “Українська література”; Під назвою “В.” відомий з січня 1946. Протягом 1934-41 виходив у Києві; у 1941-43 видавався в Уфі, з листопада 1943 по березень 1944 – у Москві, з березня 1944 – у Києві. Головними […]...
35. Правда “Правда” – журнал, виходив у Львові (1867-98) з певними перервами, представляв ідеологію народовського руху, постаючи як “письмо наукове і літературне” або як “місячник політики, науки і письменства”. Спершу (1867-70) його редакцію очолювали Л. Лукашевич, І. Микита й А. Вахнянин, а до складу входили Є. Згарський, М. Коссак, В. Лучаківський, О. Партицький, К. Сушкевич. Хоч вони […]...
36. Рідна школа “Рідна школа” – орган педагогічного товариства “Рідна школа”, ілюстрований освітньо-педагогічний “часопис для всіх”, виходив у Львові щотижня протягом 1932-39 за редакцією 1. Герасимовича, М. Струтинського та ін. Присвячений справам виховання і освіти. Обстоював право українців на національну освіту, знайомив з новими досягненнями в галузі дидактики, белетристичними творами з патріотичного та естетичного виховання. В умовах наступу […]...
37. ТУРБАЦБКИЙ ЛЕВ ТУРБАЦБКИЙ ЛЕВ (07.06.1876, с. Джурин, тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 08.02.1900, Львів) – літературний критик, журналіст, публіцист. Навчався в Коломийській і Станіславській гімназіях та на юридичному факультеті Львівського університету. По закінченні навчання мав юридичну практику й журналістську роботу, брав активну участь у діяльності русько-української радикальної партії, а згодом – польської соціал-демократичної партії. За виступи […]...
38. Березіль “Березіль” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний журнал, орган СПУ. Заснований на базі альманаху “Харків”, під назвою “Прапор” виходив у Харкові з січня 1956, з 1991 – “Березіль”. Головними редакторами журналу були: Б. Котляров (1956), Ю. Шовкопляс (1956-61), Ю. Барабані (1961-65), Ю. Махненко (1965-73), Н. Черненко (1973-81), І. Маслов (1981-90). З 1990 журнал очолює Ю. Стадниченко. […]...
39. Чорнобильського катастрофа в українській літературі – ПРАКТИКУМ 1. Передчуття трагічної події в творах українських літераторів. Пророча стаття Л. Ковалевської про негаразди на станції, яка з’явилась в “Літературній Україні” за місяць до аварії. 2. Чорнобильська тема в поезії та прозі (І. Драч, Б. Олійник, B. Яворівський). 3. Документальні книги Ю. Щербака “Чорнобиль” та лауреата Нобелівської премії з літератури С. Алексієвич “Чорнобиль: хроніка майбутнього”. […]...
40. Часопис Основа “Основа” – щомісячний український літературно-науковий часопис, виходив у Петербурзі з січня 1861 по жовтень 1862. Вийшло 22 номери. Матеріали друкувалися українською та російською мовами. Ініціаторами створення журналу були колишні кирило-мефодіївці П. Куліш, М. Костомаров, В. Білозерський (редактор),які у програмній заяві визначили головне його завдання – “всебічне і безпристрасне дослідження південно-руського краю”. Журнал мав розділи: художня […]...