БУДУ Я ПРИРОДІ ДРУГОМ. АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ “НЕ ХОЧУ” – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ – IІ семестр
Мета: навчати учнів інтонувати вірші за розділовими знаками, сприймати змальовані словами образи природи рідної землі у віршованих текстах; розвивати зв’язне мовлення, естетичний смак; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
– Для того щоб урок наш був цікавим, минув швидко і з користю, ми маємо зламати кригу відчуженості, згуртуватися. Зараз виконуємо вправу “Криголам”.
Отже, наш урок повинен бути…
У – урожайний (на нові знання)…
Р – розвивальний,…
О – організований,…
К – красивий,…
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Гра “Які слова не такі, як інші?”
Жовторотий журавлик жадібно жував жуйку.
– Журавлику,- каже журавлиха,- жуйку жуєш?
Страх! Жуй жучків, журавлику, жабку жирненьку.
Жуйку журавлики не жують.
– Яким звуком починаються всі слова в цих реченнях?
– Який це звук?
– Які слова починаються іншим звуком? (Страх, не, каже)
2. Робота над чистомовкою
Язик угору – ша-ша-ша.
Наша Маша в ліс пішла.
Язик донизу – са-са-са.
Укусила в ніс оса.
Язик угору – ши-ши-ши
Машу в лісі ми знайшли.
Язик донизу – си-си-си.
Вуса, вуса у оси.
3. Робота над скоромовкою. Гра “Дощик”
Миші в шафі шаруділи,
Шість шарфів шерстяних з’їли.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Хто краще?”
Конкурс на краще виразне читання вірша Анатолія Костецького “Рибалка-дивак”.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
1. Робота над загадкою
– Навесні барвиста квітка
На галявині розквітла.
Лиш поглянути хотіли,
Враз знялась і полетіла. (Метелик)
– Що ви знаєте про метеликів? Розкажіть.
2. Цікаво знати! (див. додаток на с. 90)
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання вірша А. Костецького “Не хочу” (с 93-94)
– Послухайте вірш, який А. Костецький присвятив чарівним створінням.
1) Виразне читання вірша вчителем.
– Як поет ставиться до метелика, лісової квітки, що відчуває?
2) Словникова робота.
Тріпоче джмеля
Крильцями травинку
Стеблинку тримка
Живинка страшенний
Читання слів “луною” за вчителем.
Гра “Дощик” (читання слів із прискоренням, скоромовкою).
3) Гра “Бджілки”.
Самостійне напівголосне читання вірша учнями кожен у своєму темпі.
Фізкультхвилинка
4) Виразне читання вірша учнями.
5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
– Чому найменшу шкоду, заподіяну природі, автор уважає страшенним гріхом?
– Прочитайте відповідні рядки і поясніть їх.
– У яких віршах Анатолій Костецький розповідає про дива в природі, дива в людині?
6) Гра “Хвиля”.
Ведучий задає “тон” і “темп” гри. Вірш читається так, як хвиля прибивається до берега і відходить від нього: тихо – голосніше – голосно – тихіше – тихо – голосніше тощо.
7) Гра “Знайди риму”.
Не хочу… (тріпоче);
Собі… (тобі);
Рвати… (не погойдати);
Не понесу… (росу);
Гріх… (всіх).
2. Творча робота. Малювання метеликів
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?
– Хто його автор?
– До чого поет закликає нас у своєму вірші?
– Який висновок ви для себе зробили?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірш.
ДОДАТОК ДО УРОКУ 87
Цікаво знати!
Багато хто вважає метеликів найбільш крихкими творіннями природи: потихеньку пурхають із квітки на квітку, потягують нектар… Насправді льотні характеристики цих красунь дивують навіть досвідчених авіаконструкторів. Ось деякі цікаві факти про метеликів.
Найбільш “швидкісний” метелик – совка іпсилон. Він може розвивати швидкість до 110 км/год. Найбільший проліт здійснюють північноамериканські монархи і дінаїди – вони здатні пролетіти з Канади до Мексики і на Гавайї. Це відстань до 3000 км. Свої рекорди метелики ставлять багато в чому завдяки лусочкам на крильцях. Вони збільшують підйомну силу крил і знижують вібрацію тіла під час польоту. Вчені запропонували створити покриття для вертольотів, подібне до лускатого шару на крилах метелика.
Барвисте забарвлення тропічних метеликів здавна привертало увагу любителів краси. Середньовічні алхіміки довго намагалися витягти з крил метелика червоний, лимонно-жовтий або блакитний барвник. Але нічого не вийшло. Чому? Справа в тому, що крила метеликів не мають власного кольору. Лусочки відображають і заломлюють сонячне світло, надаючи йому всіх відтінків веселки, подібно до того, як переливається кольорами тонка плівка бензину на воді.