Будову і функції головного мозку
Людина здавна прагнув проникнути в таємницю головного мозку, зрозуміти його роль і значення в житті людини. Вже в глибокій старовині “батько медицини” Гіппократ пов’язував свідомість і мозок, але пройшли ще багато сотень років, перш ніж вчені почали розгадувати його загадки.
Людський мозок – це складний орган, здатний сприймати і обробляти величезний обсяг інформації. Давайте познайомимося з його будовою і основними функціями.
Головний мозок розташовується в порожнині черепа і має складну форму. Маса головного мозку у дорослої людини коливається від 1100 до 2000 г, складаючи в середньому 1300-1400 р Це всього близько 2% від маси тіла, але складові мозок клітини споживають до 25% енергії, що виробляється в організмі! Зазвичай маса головного мозку у жінок дещо менше, ніж у чоловіків, це розходження обумовлене різною масою чоловічого і жіночого тіла.
Мозок людини, як і всіх хребетних тварин, складається з стовбура, мозочка і півкуль великого мозку.
Стовбур включає в себе кілька відділів, вони відрізняються один від одного будовою і функціями. Це довгастий мозок, міст, середній і проміжний мозок.
Довгастий мозок є продовженням спинного мозку, тому в їх будові багато спільного. Тільки сіра речовина у довгастого мозку розташовується окремими скупченнями – ядрами. Схожі й функції: рефлекторні та провідні. Через ядра довгастого мозку здійснюються багато рефлекторні процеси, наприклад такі, як кашель, чхання, сльозовиділення та ін. Тут же розташовані нервові центри, відповідальні за акти ковтання, роботу травних залоз. У довгастому мозку лежать і життєво важливі центри, що беруть участь в регуляції дихання, діяльності серця і судин. Пошкодження цих центрів призводить до смерті людини.
У центральній частині довгастого мозку починається ретикулярна формація стовбура мозку – скупчення величезної кількості на перший погляд хаотично розташованих нейронів. Нейрони ретикулярної формації мають зв’язку зі структурами переднього мозку, посилаючи імпульси в вищерозміщені відділи, ці нейрони підтримують передній мозок в спати. Поразка ретикулярної формації довгастого мозку призводить до сонливості, втрати свідомості, летаргічному сну, втраті пам’яті.
Міст – це місце, де розташовуються нервові волокна, по яких нервові імпульси йдуть вгору в кору великого мозку або назад, вниз – в спинний мозок, до мозочка, до довгастого мозку. Тут же знаходяться центри, пов’язані з мімікою, жувальними функціями.
Середній мозок, як і довгастий, є частиною стовбура мозку. На його поверхні, зверненої до мозочка, є чотири невеликих горбка – четверохолмие. Верхні горби четверохолмия – центри первинної обробки зорової інформації, їх нейрони реагують на об’єкти, швидко пересуваються в полі зору. Основні функції нейронів верхніх горбів – управління напрямком погляду і приведення зорової системи в стан підвищеної готовності при сильних зорових стимулах. Нижні горби четверохолмия – центри первинної обробки слухових стимулів. Нейрони цих центрів реагують на сильні різкі звуки, приводячи слухову систему в стан підвищеної готовності. Якщо в поле зору людини щось промайне або поруч з ним пролунає якийсь шум, то людина мимоволі здригається, і м’язи його напружуються, причому це відбувається ще до того, як він розуміє, що ж відбувається Якщо виявиться, що на людину що – то падає, то його рухові системи вже готові до втечі або захисту.
У середньому мозку розташовані найважливіші скупчення нейронів, що виконують рухові функції, – червоне ядро і чорна субстанція. Нейрони червоного ядра разом з нейронами мозочка беруть участь у підтримці тонусу м’язів і координації пози тіла. Нейрони чорної субстанції виділяють найважливіше регуляторний речовина – дофамін. Дофамін необхідний для того, щоб людина могла здійснювати швидкі і точні рухи, ходити, бігати. Крім того, при нестачі дофаміну люди відчувають негативні емоції, у них погіршується настрій, і вони стають пригніченими.
Мозочок розташований на задній стороні стовбура мозку: позаду довгастого та середнього його відділів. Вага мозочка дорослої людини – 150 г. Будова мозочка схоже на будову всього мозку. Ось чому його назва перекладається як “маленький мозок”. З середнім мозком мозочок з’єднаний трьома парами ніжок. Складається він з черв’яка (стовбурової, найбільш древньої частини) і півкуль, розділених борознами на частки. Частки, в свою чергу, дрібними борозенками розділені на звивини. Поверхневий шар півкуль – це сіра речовина, так звана кора мозочка. В мозочок надходить інформація від всіх рухових систем: з великих півкуль, з середнього і спинного мозку.
Основні функції мозочка: регуляція пози тіла і підтримку м’язового тонусу; координація повільних довільних рухів; забезпечення точності швидких довільних рухів. За рівновагу і координацію рухів м’язів тулуба відповідає древня стовбурова частина мозочка, а за швидкі точні рухи – його півкулі. При руйнуванні хробака мозочка людина не може ходити і стояти, у нього порушується відчуття рівноваги. При ураженнях півкульмозочка спостерігаються зменшення тонусу м’язів, сильна дрож кінцівок, порушення точності і швидкості довільних рухів, швидка стомлюваність. Крім того, розбудовується усна і письмова мова.
Проміжний мозок складається з таламуса і гіпоталамуса (подбугорной області). Донизу від гіпоталамуса на тонкій ніжці розташована залоза внутрішньої секреції – гіпофіз. Таламус є центром аналізу всіх видів відчуттів, крім нюхових. У таламусі налічується більше 40 пар ядер (скупчень нейронів) з різноманітними функціями. В одних ядрах триває аналіз зорової, слуховий та іншої інформації. Інші ядра беруть участь у координації рухових систем мозку. Третя група ядер порівнює і підсумовує інформацію, що отримується від різних органів почуттів, створюючи цілісний образ оточуючого нас світу.
Нижня частина проміжного мозку – гіпоталамус – також виконує найважливіші функції, будучи вищим центром вегетативної регуляції. Передні ядра гіпоталамуса – центр парасимпатичних впливів, задні – центр симпатичних впливів. У гіпоталамусі знаходяться також центри голоду і спраги, подразнення нейронів яких призводить до нестримного поглинання їжі або питва води.
Таким чином, можна сказати, що гіпоталамус необхідний для регуляції роботи всіх внутрішніх органів. Поразки гіпоталамуса супроводжуються важкими розладами: зниженням або підвищенням тиску, урежением або почастішанням серцевого ритму, утрудненнями дихання, порушеннями перистальтики кишечника, розладами терморегуляції, змінами у складі крові і т. Д.
У товщі білої речовини великих півкуль мозку розташований комплекс підкіркових мозкових ядер, що отримав назву лімбічної системи. У лімбічної системі розташовані головні центри, відповідальні за емоційний стан людини. Тут знаходяться центри страху, люті, задоволення. Ці центри забезпечують емоційну оцінку ситуації, оцінку можливих наслідків цієї ситуації і вибір однієї з оптимальних форм поведінки. В результаті правильного вибору поведінки організм повинен прийти у відповідність зі своїми потребами, наприклад уникнути небезпеки або забезпечити себе їжею і т. Д.
Ядра таламуса є вищим центром больової чутливості, саме тут формується болюче відчуття. Коли людина, наприклад, прищемив палець і відчуває в ньому біль, то насправді біль виник в представництві пальця в ядрах таламуса, т. Е. Там, куди прийшли сигнали від больових рецепторів прищеплення пальця. З цими ядрами, можливо, пов’язана так звана фантомний біль, коли біль відчувається, наприклад, у давно ампутованою кінцівки. Біль при цьому є наслідком патологічного збудження тих нейронів вентральних ядер, які колись були пов’язані з давно відсутньої кінцівкою. У хворих із зруйнованими вентральними ядрами часто порушується відчуття часу. Мабуть, в цих ядрах перебувають нейрони, що виконують роль “внутрішнього годинника” нашого організму.
Якщо хочете дізнатися, чи все в порядку з вашим мозочком, то встаньте, зсунувши ноги, витягніть вперед руки і закрийте очі. Людина з пошкодженим стовбуром мозочка в такій позі стояти не може, почне погойдуватися або навіть впаде. Потім спробуйте в швидкому темпі стосуватися кінчика носа вказівними пальцями то лівою, то правою руки поперемінно. Якщо потрапите туди, куди хотіли, то півкулі вашого мозочка функціонують нормально.
При серйозних ураженнях мозочка і тварини, і людина рухаються з великими труднощами, високо піднімаючи лапи, або, відповідно, ноги, спотикаються, розгойдуються. Не можуть оцінити відстань до будь-якого предмета, дуже швидко втомлюються.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)