Будова зелених одноклітинних водоростей

Помістіть на предметне скло мікроскопа краплю “квітучої” води, накрийте покривним склом.

Розгляньте при малому збільшенні одноклітинні водорості. Знайдіть хламідомонад (тіло грушоподібної форми з загостреним переднім кінцем) або хлорелу (тіло кулястої форми).
Відтягніть частина води з-під покривного скла смужкою фільтрувального паперу і розгляньте клітину водорості при великому збільшенні.
Знайдіть у клітці водорості оболонку, цитоплазму, ядро, хромато-фор. Зверніть увагу на форму і забарвлення хроматофора.
Замалюйте клітку і підпишіть назви її частин. Правильність виконання малюнка перевірте за малюнками підручника.
Ви, напевно, звертали увагу на зелені нальоти в нижній частині дерев, на парканах і т. П. Їх утворюють пристосувалися до наземного життя різні одноклітинні зелені водорості (рис. 60). Під мікроскопом видно поодинокі клітини або групи клітин зелених водоростей. Єдине джерело вологи для цих водоростей – атмосферні опади (дощі і роса). При нестачі води або при низьких температурах плеврококк та інші наземні водорості можуть проводити частину життя в стані спокою.

Багатоклітинні зелені водорості. У багатоклітинних представників зелених водоростей тіло (слань) має форму ниток або плоских листоподібних утворень. У проточних водоймах часто можна помітити яскраво-зелені скупчення шовковистих ниток, прикріплених до підводних каменів і корчів. Це багатоклітинна нитчатая зелена водорість улотрикс (рис. 61). Його нитки складаються з ряду коротких клітин. У цитоплазмі кожної з них розташовані ядро і хроматофор у вигляді незамкнутого кільця. Клітини діляться, і нитка зростає.

У стоячих і повільно поточних водах часто плавають або осідають на дно слизькі яскраво-зелені грудки. Вони схожі на вату і утворені скупченнями нитчатой водорості спірогира (див. Рис. 61). Витягнуті циліндричні клітини спірогира покриті слизом. Всередині клітин – хроматофори у вигляді спірально закручених стрічок.

Багатоклітинні зелені водорості живуть також у водах морів і океанів. Прикладом таких водоростей може служити ульва, або морський салат, довжиною близько 30 см і товщиною всього дві клітини (див. Рис. 61).

Найбільш складну будову в цій групі рослин мають харовиє водорості, що мешкають в прісноводних водоймах. Ці численні зелені водорості за зовнішнім виглядом нагадують хвощі. Харових водорість Нітелла, або блестянки гнучку, часто вирощують в акваріумах (див. Рис. 61).

У харових є утворення, які за формою і по виконуваних функцій нагадують коріння, стебла, листя, але за будовою вони не мають нічого спільного з цими органами вищих рослин. Наприклад, до грунту вони прикріплюються за допомогою безбарвних гіллястих ниткоподібних клітин, які називають ризоидами (від грецьких слів “риза” – корінь і “ейдос” – вид).

Бурі водорості. Бурі водорості в основному морські рослини. Загальний зовнішній ознака цих водоростей – жовтувато-бура забарвлення слоевищ.

Бурі водорості – багатоклітинні рослини. Їх довжина коливається від мікроскопічної до гігантської (кілька десятків метрів). Слоевища цих водоростей можуть бути ниткоподібними, кулястими, пластинчастими, кустообразно. Іноді вони містять повітряні бульбашки, які утримують рослину в воді у вертикальному положенні. До грунту бурі водорості прикріплюються ризоидами або дисковидний разросшимся підставою слоевища.

У деяких бурих водоростей з’являються групи клітин, які можна назвати тканинами.

У наших далекосхідних морях і морях Північного Льодовитого океану росте велика бура водорість ламінарія, або морська капуста (рис. 62). У прибережній смузі Чорного моря часто зустрічається бура водорість Цистозейра (див. Рис. 62).

Червоні водорості. Червоні водорості, або багрянки, – в основному багатоклітинні морські рослини (рис. 63). Лише деякі види багрянок зустрічаються в прісних водоймах. Дуже мало хто з червоних водоростей одноклітинні.

Розміри багрянок зазвичай коливаються від декількох сантиметрів до метра в довжину. Але серед них є і мікроскопічні форми. У клітинах червоних водоростей, крім хлорофілу, містяться червоні і сині пігменти. Залежно від їх поєднання забарвлення багрянок змінюється від яскраво-червоної до блакитно-зеленою і жовтою.

Зовні червоні водорості дуже різноманітні: ниткоподібні, циліндричні, пластинчасті і кораллопо-добние, в різній мірі розсічені і розгалужені. Часто вони дуже красиві і вигадливі.

У морі червоні водорості зустрічаються повсюдно в самих різних умовах. Зазвичай вони прикріплюються до скель, валунам, штучним спорудам, а іноді й до інших водоростям. Завдяки тому що червоні пігменти здатні вловлювати навіть дуже невелика кількість світла, багрянки можуть рости на значних глибинах. Їх можна зустріти навіть на глибині 100-200 м. У морях нашої країни широко поширені філлофора, порфіру та ін.

Значення водоростей у природі та житті людини. Водоростями харчуються риби та інші водні тварини. Водорості поглинають з води вуглекислий газ і, як усі зелені рослини, виділяють кисень, яким дихають живі організми, що мешкають у воді. Водорості виробляють величезну кількість кисню, який не тільки розчиняється у воді, але і виділяється в атмосферу.

Людина використовує морські водорості в хімічній промисловості (рис. 64). З них отримують йод, калійні солі, целюлозу, спирт, оцтову кислоту та інші продукти. Водорості використовують як добрива і вживають на корм худобі. З деяких видів червоних водоростей видобувають драглисте речовина агар-агар, необхідне в кондитерській, хлібопекарській, паперової та текстильної промисловості. На агар-агарі вирощують мікроорганізми для використання їх в лабораторних дослідженнях.

У багатьох країнах водорості використовують для приготування різноманітних страв. Вони дуже корисні, оскільки містять багато вуглеводів, вітамінів, багаті йодом.

Особливо часто вживають у їжу ламінарію (морську капусту), Ульва (морський салат), порфіру та ін.

Хламідомонад, хлорелу та інші одноклітинні зелені водорості застосовують при біологічному очищенні стічних вод.

Надмірне розмноження водоростей, наприклад в зрошувальних каналах або риборозплідних ставках, може принести шкоду. Тому канали і водойми доводиться періодично очищати від цих рослин.

Наявність водоростей – необхідна умова для нормального життя водойм. Якщо в них скидають нечистоти, хімічні відходи, металевий лом, гниючу деревину та інші матеріали, то це неминуче веде до загибелі водоростей, інших рослин і тварин, появі мертвих і заражених водойм.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Будова зелених одноклітинних водоростей