Будова та класифікація найпростіших
Найпростіші відносяться до домену Eukarya, царства тварин (Animalia), підцарства Protozoa. Нещодавно запропоновано виділити найпростіші в ранг царства Protozoa.
Клітка найпростіших оточена мембраною (пеллікулой) – аналогом цитоплазматичної мембрани клітин тварин. Вона має ядро з ядерною оболонкою і ядерцем, цитоплазму, що містить ендоплазматичнийретикулум, мітохондрії, лізосоми і рибосоми. Розміри найпростіших коливаються від 2 до 100 мкм. При фарбуванні за Романовським-Гімзою ядро найпростіших має червоний, а цитоплазма – блакитний колір. Найпростіші пересуваються за допомогою джгутиків, війок або псевдоподий, деякі з них мають травні і скоротливі (видільні) вакуолі. Вони можуть харчуватися в результаті фагоцитозу або утворення особливих структур. За типом харчування вони поділяються на гетеротрофи і аутотрофи. Багато найпростіші (дизентерійна амеба, лямблії, трихомонади, лейшмании, балантидії) можуть рости на поживних середовищах, що містять нативні білки і амінокислоти. Для їх культивування використовують також культури клітин, курячі ембріони і лабораторних тварин.
Найпростіші розмножуються безстатевим шляхом – подвійним або множинним (шизогонія) поділом, а деякі і статевим шляхом (спорогонія). Одні найпростіші розмножуються внеклеточно (лямблії), а інші – внутрішньоклітинно (плазмодії, токсоплазма, лейшмании). Життєвий цикл найпростіших характеризується стадийностью – освітою стадії трофозоіти і стадії цисти. Цисти – покояться стадії, стійкі до зміни температури і вологості. Кислотоустойчивостью відрізняються цисти Sarcocystis, Cryptosporidium і Isospora.
Раніше найпростіші, викликають захворювання в людини, були представлені 4 тіпамі1 (Sarcomastigophora, Apicomplexa, Ciliophora, Microspora). Ці типи недавно рекласифіковано на більшу кількість, з’явилися нові царства – Protozoa і Chromista (табл. 2.2). У нове царство Chromista (хромовікі) увійшли деякі найпростіші і гриби (бластоцисти, ооміцети і Rhinosporidium seeberi). Царство Protozoa включає амеби, жгутіконосци, споровики і війчасті. Вони поділені на різні типи, серед яких розрізняють амеби, жгутіконосци, споровики і війчасті.
1 Тип Sarcomastigophora складався з підтипів Sarcodina і Mastigophora. Підтип Sarcodina (саркодові) включав дизентерійну амебу, а підтип Mastigophora (жгутіконосци) – тріпаносоми, лейшмании, лямблії і трихомонади. Тип Apicomplexa включав клас Sporozoa (споровики), куди входили плазмодії малярії, токсоплазма, кріптоспорідіі та ін. Тип Ciliophora включає балантидії, а тип Microspora – мікроспоридії.
До амебам відносяться збудник амебіазу людини – амебної дизентерії (Entamoeba histolytica), вільно живуть і непатогенні амеби (кишкова амеба і ін.). Амеби розмножуються бінарно безстатевим шляхом. Їхній життєвий цикл складається з стадії трофозоіти (зростаюча, рухлива клітина, малостійка) і стадії цисти. Трофозоіти пересуваються за допомогою псевдоподий, які захоплюють і занурюють в цитоплазму поживні речовини. З трофозоіти утворюється циста, стійка до зовнішніх чинників. Потрапивши в кишечник, вона перетворюється на трофозоіт.
Жгутиконосци характеризуються наявністю джгутиків: у лейшманий один джгутик, у трихомонад 4 вільних джгутика і один джгутик, з’єднаний з короткою ундулирующей мембраною. Ними є:
– жгутіконосци крові та тканин (лейшмании – збудники лейшманіозів; тріпаносоми – збудники сонної хвороби та хвороби Шагаса);
– жгутіконосци кишечника (лямблії – збудник лямбліозу);
– жгутіконосци сечостатевого тракту (трихомонада піхвова – збудник трихомонозу).
Споровики включають різні паразити:
– кров’яні паразити (плазмодії малярії і бабезии – збудники пироплазмоза);
– кишкові і тканинні паразити (токсоплазма – збудник токсоплазмозу, кріптоспорідіі – збудники криптоспоридіозу та ін.).
Паразити мають апікальний комплекс, що дозволяє паразитам проникнути в клітину господаря. Кожен з них має складну будову і свої особливості життєвого циклу. Так, наприклад, життєвий цикл збудника малярії характеризується чергуванням статевого (в організмі комарів Anopheles) і безстатевого (в клітинах печінки та еритроцитах людини, де вони розмножуються шляхом множинного поділу) розмноження.
Війчаті представлені балантидиями, які вражають товсту кишку людини (балантідіазная дизентерія). Балантидії мають стадію трофозоіти і цисти. Трофозоіт рухливий, має численні війки, більш тонкі і короткі, ніж джгутики.
Мікроорганізми з неуточненими спорідненістю представлені мікроспоридії – численними видами маленьких облігатних внутрішньоклітинних паразитів, що викликають у ослаблених людей діарею і ураження різних органів. Ці паразити мають особливі суперечки з інфекційним матеріалом – спороплазми.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)