Будова стінки серця
Стінки порожнин серця значно розрізняються по товщині: у передсердях вони відносно тонкі (2-5 мм), в лівому шлуночку (у середньому 15 мм) зазвичай в 2,5 рази товще, ніж у правому (близько 6 мм). Стінка серця складається з трьох оболонок: зовнішньої – епікарда, середньої – міокарда та внутрішньої – ендокарда.
Епікардом (epicardium) – внутрішній листок серозної навколосерцевої сумки, або перикарда (див. Атл.). Між епікардом і перикардом є щілиноподібні простір, в якому знаходиться невелика кількість рідини, що виконує роль мастила і полегшує ковзання поверхонь епікарду і перикарда один щодо одного при скороченні серця. Поверхні епікарда і перикарда, звернені в перикардіальну порожнину, покриті мезотелием. Сполучна тканина, складова основу цих двох оболонок, містить велику кількість колагенових і еластичних волокон. У ній лежать численні кровоносні і лімфатичні капіляри і нервові закінчення. Епікардом міцно зростається з міокардом і біля коріння великих судин, що входять в серце і виходять з нього, переходить у перикард. В області борозен і близько судин в епікарді іноді зустрічаються значні кількості жирової тканини.
Міокард (myocardium) – найпотужніша оболонка, утворена поперечно-смугастої м’язом, яка, на відміну від скелетної, складається з клітин – кардіоміоцитів, з’єднаних у ланцюжки (волокна). Клітини міцно пов’язані між собою за допомогою міжклітинних контактів – десмосом. Між волокнами лежать тонкі прошарки сполучної тканини і добре розвинена мережа кровоносних і лімфатичних капілярів.
Розрізняють скоротливі і провідні кардіоміоцити: їх будова детально вивчалося в курсі гістології. Скоротливі кардіоміоцити передсердь і шлуночків різняться між собою: в передсердях вони отросчатие, а в шлуночках – циліндричної форми. Відрізняються також біохімічний склад і набір органел в цих клітинах. Кардіоміоцити передсердь виробляють речовини, що знижують згортання крові і регулюючі кров’яний тиск. Скорочення серцевого м’яза недовільні.
У товщі міокарда знаходиться міцний сполучнотканинний “скелет” серця (рис. 2.4). Він утворюється головним чином фіброзними кільцями, які закладені в площині передсердно-шлуночкових отворів. З них щільна сполучна тканина переходить в фіброзні кільця навколо отворів аорти та легеневого стовбура. Ці кільця перешкоджають розтягуванню отворів при скороченні серцевого м’яза. Від “скелета” серця беруть початок м’язові волокна як передсердь, так і шлуночків, завдяки чому міокард передсердь відокремлений від міокарда шлуночків, що зумовлює можливість їх роздільного скорочення. “Скелет” серця служить також опорою клапанного апарату.
Мускулатура передсердь має два шари: поверхневий складається з поперечних (циркулярних) волокон, спільних для обох передсердь, і глибокий – з вертикально розташованих волокон, самостійних для кожного передсердя. Частина вертикальних пучків входить в стулки мітрального і тристулкового клапанів. Крім того, навколо отворів порожнистих і легеневих вен, а також у краю овальної ямки залягають кругові м’язові пучки. Глибокі пучки м’язів утворюють також гребенчатие м’язи.
Мускулатура шлуночків, особливо лівого, дуже потужна, складається з трьох шарів (рис. 2.2, 2.5). Поверхневий і глибокий шари загальні для обох шлуночків. Волокна першого, починаючись від фіброзних кілець, спускаються косо до верхівки серця. Тут вони загинаються, переходять в глибокий поздовжній шар і піднімаються до основи серця. Частина більш коротких волокон утворює м’ясисті поперечини і сосочкові м’язи. Середній круговий шар самостійний у кожному шлуночку і служить продовженням волокон як зовнішнього, так і глибокого шарів. У лівому шлуночку він значно товщі, ніж в правом, тому й стінки лівого шлуночка більш потужні, ніж правого. Всі три м’язових шару утворюють міжшлуночкової перегородки. Її товщина така ж як і стінки лівого шлуночка, тільки у верхній частині вона значно тонше.
У серцевому м’язі виділяються особливі, атипові волокна, бідні миофибриллами, окрашивающиеся на гістологічних препаратах значно слабкіше. Їх відносять до так званої провідній системі серця (рис. 2.6). Уздовж них розташовані густе сплетіння безмякотних нервових волокон і групи нейронів вегетативної нервової системи. Крім того, тут закінчуються волокна блукаючого нерва. Центрами провідної системи є два вузла – синусно-передсердний і передсердно-шлуночковий.
Синусно-передсердний вузол (синоатріальний) розташований під епікардом правого передсердя, між впаданням в нього верхньої порожнистої вени і правим вушком. Вузол являє собою скупчення проводять міоцитів, оточених сполучною тканиною, пронизаної мережею капілярів. У вузол проникають численні нервові волокна, що відносяться до обох відділам вегетативної нервової системи. Клітини вузла здатні генерувати імпульси з частотою 70 разів на хвилину. На функцію клітин впливають деякі гормони, а також симпатичні і парасимпатичні впливу. Від вузла за спеціальними м’язовим волокнам порушення поширюється по мускулатурі передсердь. Частина проводять міоцитів утворює атріовентрикулярний пучок, який спускається по міжпередсердної перегородці до передсердно-желудочковому вузлу.
Передсердно-шлуночковий вузол (атріовентрикулярний) лежить у нижній частині міжпередсердної перегородки. Він, також як і синусно-передсердний вузол, утворений сильно розгалуженими і анастомозуючих провідними кардиомиоцитами. Від нього в товщу міжшлуночкової перегородки відходить передсердно-шлуночковий пучок (пучок Гіса). У перегородці пучок розділяється на дві ніжки. Приблизно на рівні середини перегородки від них відходять численні волокна, звані волокнами Пуркіньє. Вони розгалужуються в міокарді обох шлуночків, проникають в сосочкові м’язи і доходять до ендокарда. Розподіл волокон таке, що скорочення міокарда на верхівці серця починається раніше, ніж у підстави шлуночків.
Міоцити, що утворюють провідну систему серця, за допомогою щілиноподібних міжклітинних контактів з’єднуються з робочими кардиомиоцитами. Завдяки цьому відбувається передача збудження на робочий міокард і його скорочення. Провідна система серця об’єднує роботу передсердь і шлуночків, мускулатура яких відособлена; вона забезпечує автоматизм роботи серця і серцевий ритм.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)