Home ⇒ 👍Біологія ⇒ Будова еукаріотичної клітини

Будова еукаріотичної клітини

Еукаріотична клітина має складну будову. Вона складається з трьох частин:

Плазматичної мембрани; Цитоплазми з органоїдами; Ядра.

Будову плазматичної мембрани ми розглянули. Познайомимося тепер з іншими частинами клітини.

Цитоплазма

Рідкий вміст клітини з розташованими в ній органоїдами (від грец. jрганон – знаряддя, інструмент та ейдос – постійний) називають цитоплазмою.

Основна речовина цитоплазми – вода.

Її вміст в деяких клітинах доходить до 90%. Цитоплазма живих клітин знаходиться в постійному русі (циркуляції), що забезпечує взаємозв’язок всіх органоїдів і доступ до них різних речовин. У цитоплазмі еукаріотичної клітини розташовуються мембранні та немембранні органели.

Мембранні органели

Мембранні органели клітини можуть мати одну або дві мембрани. До одномумембранних органоїдів відносять:

Ендоплазматичну мережу; Апарат Гольджі; Лізосоми.

Ендоплазматична мережа (ЕПМ) представляє собою замкнуту систему численних канальців, цистерн, які пронизують всю цитоплазму. ЕПМ:

Розділяє клітину на окремі відсіки; Забезпечує сполучення між частинами клітини; Транспорт речовин.

Розрізняють гладку і гранулярну ендоплазматичну мережу.

На гладкій ЕПМ відбувається синтез ліпідів і полісахаридів, наприклад, синтез глікогену в тваринних клітинах. На гранулярних ЕПМ розташовуються рибосоми, в яких відбувається біосинтез білків. Синтезовані речовини транспортуються по каналах ЕПС у всій клітині.

Безпосередньо з ЕПМ пов’язана інша структура – апарат Гольджі. Він утворений стопками сплющених дисків і бульбашок. Тут відбувається накопичення синтезованих речовин, їх упаковка та винесення з клітини. Апарат Гольджі добре розвинений в клітинах різних залоз.

З бульбашок апарату Гольджі формуються лізосоми (від грец. ліз – розчиняю). Ці мембранні пухирці заповнені травними ферментами, які розщеплюють надходячу у клітину органічні речовини:

Білки; Вуглеводи; Ліпіди; Нуклеїнові кислоти.

Лізосоми зустрічаються у всіх клітинах рослин, грибів і тварин.

Вони забезпечують додатковою “сировиною” різні життєві процеси в клітині. При голодуванні лізосоми перетравлюють і деякі органели, не вбиваючи при цьому клітину. Таке часткове перетравлювання дає клітині ненадовго деяку кількість поживних речовин.

Іноді лізосоми перетравлюють цілі групи клітин, тканини – коли це необхідно в розвитку тварин, наприклад, при втраті хвоста у пуголовка в процесі перетворення в жабу.

До двомембранних органоїдів клітини відносять:

Мітохондрії; Хлоропласти.

Вони мають свої власні молекули ДНК, які здатні, незалежно від ядра клітини, до біосинтезу білка і ділення. Ці органели виконують одну з найбільш значущих функцій – вони перетворюють енергію у форму, яка може бути використана для реакцій життєдіяльності клітини.

Мітохондрії

Мітохондрії (від грец. мітос – нитка і хондріон – зернятко, крупинка) характерні для всіх клітин еукаріот. Вони досить великі, тому їх можна побачити у світловий мікроскоп.

Мітохондрії мають довгасту форму.

Зовнішня мембрана у них гладка, а внутрішня – складчата. Мітохондріями називають енергетичні станції клітини. У процесі дихання в них відбувається остаточне окислення органічних речовин киснем повітря. Енергія, яка виділяється в цьому процесі запасається в синтезованих мітохондріях молекулах АТФ.

Хлоропласти

Хлоропласти (від грец. хлорос – зелений і пластос – виліплений) на відміну від мітохондрій характерні тільки для рослинних клітин, але зустрічаються і у деяких найпростіших, наприклад у евглени зеленої. З цими органоїдами пов’язаний процес фотосинтезу. Хлоропласти дещо більші за мітохондрії і також добре видимі в світловий мікроскоп. Форма хлоропластів двоопукла. Всередині є численні мембрани, на яких йде процес фотосинтезу. Там же розташовується пігмент хлорофіл, який надає хлоропластам зелений колір.

Крім хлоропластів в рослинних клітинах є:

Лейкопласти; Хромопласти.

Хромопласти (від грец. хром – колір і пластос – виліплений) містять червоний, помаранчевий і жовтий пігменти. Лейкопласти (від грец. леукос – білий і пластос – виліплений) пігментів не містять. Вони знаходяться в нефарбованих частинах рослин. У лейкопластах запасаються поживні речовини.

Крім хлоропластів, хромопластів і лейкопластів в рослинних клітинах є ще вакуолі (від лат. вакуус – порожній). Це одномембранні бульбашки, які заповнені клітинним соком. У клітинному соку розчинені:

Цукор; Пігменти, мінеральні солі; Органічні кислоти.

У молодих рослинних клітинах вакуолі дрібні і їх багато. У міру зростання кілька вакуолей зливаються разом і утворюється одна велика.

Немембранні органели

Крім мембранних структур у клітині є різні немембранні органели.

Рибосоми – дуже дрібні тільця грибоподібною форми, в яких відбувається біосинтез білка. Рибосома складається з рибосомальної РНК і білків. Частина рибосом знаходиться на гранулярних ЕПМ. Інші рибосоми, так звані вільні, знаходяться в цитоплазмі.

У всіх еукаріотних клітинах є порожні циліндричні структури – мікротрубочки.

Вони складаються з білків. З мікротрубочок формуються деякі органели, наприклад, клітинний центр.

Клітинний центр зазвичай розташовується поблизу ядра і складається з двох перпендикулярно розташованих центріолей і центросфери.

Центріолі (від лат. центрум – середина) – невеликі циліндричні органели, стінки яких утворені мікротрубочками. Центросфера складається з одиночних мікротрубочок, що утворюють ореол навколо центріолей. Клітинний центр бере участь у розподілі клітини, з його мікротрубочок утворюються нитки веретена розподілу, що забезпечує рівномірний розподіл хромосом в дочірніх клітинах. Клітинний центр зустрічається в клітинах тварин і нижчих рослин.

Органели руху клітини – вії і джгутики.

Вони характерні, в основному, для одноклітинних організмів, але є і у деяких клітин багатоклітинних організмів, наприклад, в війному епітелії. Вії і джгутики являють собою вирости цитоплазми, які оточені мембраною. Усередині виростів знаходяться мікротрубочки, скорочення яких приводить клітину в рух.

Крім органоїдів в цитоплазмі клітини можуть знаходитися і різні включення, які не відносяться до постійних клітинних структур, а утворюються тимчасово, наприклад:

Краплі олії; Крохмальні зерна.

Ядро

Регуляторним центром клітини служить ядро. Воно відокремлене від цитоплазми подвійною мембранною ядерною оболонкою. У ядерній оболонці є ядерні пори. Через них здійснюється зв’язок між органоїдами цитоплазми і ядром.

Усередині ядро заповнене ядерним соком, в якому знаходяться молекули ДНК. У ядрі вони не помітні, так як мають вигляд тонких ниток. У ядрі також можна побачити одне або кілька темних округлих утворень – ядерця. У ядерцях відбувається збірка рибосом.

Ядро регулює всі процеси життєдіяльності клітини і забезпечує передачу спадкової інформації. Тут відбувається:

Редуплікація ДНК; Синтез РНК; Складання рибосом.

Ядро характерно для всіх клітин еукаріот, за винятком спеціалізованих, наприклад, зрілих Еритроцитів.