Броунівський рух – конспект

Броунівський рух – це хаотичний рух зважених в газі або рідини частинок, яке відбувається при дії поштовхів молекул навколишнього середовища.
Це рух був відкритий ботаніком Робертом Броуном (1827), а після них описано в 1828 р

Броунівський рух можна спостерігати тільки під мікроскопом. Частинки (молекули й атоми) рухаються незалежно один від одного, описуючи складні траєкторії. Швидкість руху

Британський (шотландський) ботанік кінця XVIII – першої половини XIX століття, морфолог і систематик рослин, першовідкривач “броунівського руху”.
частинок залежить від зовнішніх факторів: чим вища температура і нижче в’язкість середовища, тим швидше частинки рухаються. Воно майже не спостерігається в гліцерині. У газі ж навпаки рух відбувається дуже інтенсивно. Воно не залежить від хімічного складу речовини, в якому знаходяться частинки і не сповільнюється з часом. Частинки через рівні проміжки часу фіксуються.

Закономірності броунівського руху увійшли в основу молекулярно-кінетичної теорії. Кількісний опис Броунівського руху було сформульовано Ейнштейном в 1905 році.

Untitled-1 Де D – коефіцієнт дифузії, визначається опором в’язкому середовищі частці;

    Т – абсолютна температура; R – універсальна газова стала; NА – постійна Авогадро; Е – динамічна в’язкість; А – радіус частинок.

Дана формула була підтверджена в 1908-1909 роках дослідами, які проводив Жан Парр і його студенти. Броунівський рух пояснює хаотичний рух частинок дією сил тертя і випадкових сторонніх сил. За досить тривалий проміжок часу середнє значення сили впливу випадкових сил, так само як і зсув броунівських часток, приблизно дорівнює нулю.

Досить добре розроблена теорія на сьогоднішній день вважається наближеною, але, не дивлячись на свою недосконалість, вона відіграє важливу роль в систематичній механіці. Також броунівський руху має величезне практичне значення. Насамперед, воно у вимірювальних приладах обмежує точність. Прикладом цього є те, що свідчення дзеркального гальванометра визначається за допомогою тремтіння дзеркальця, яке нагадує бомбардований повітрям броунівський частинки. Законами цього руху можна визначити випадкові руху електронів, які викликають шуми в електричних ланцюгах. Випадковим рухам молекул-диполів можна пояснити втрати в діелектриках, а також випадкове рух іонів в розчині електролітів підсилюють їх електричний опір.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Броунівський рух – конспект