Броккенскій привид і інші Видіння в небі
Гора Броккен в Німеччині здавна користувалася поганою славою. На її вершині лежить величезна брила, названа Престолом чаклунки. Прозорий струмок, що протікає неподалік, носить назву Магічного джерела. Навіть, здавалося б, всім відомі рослини, які ростуть і в інших місцях земної кулі, тут вважаються зачарованими. Однак славу горе принесли чи не ці пам’ятки, а дивні, лякаючі бачення на небі, примари, які за назвою дивовижною гори теж стали іменуватися броккенскімі.
Один з очевидців Броккенского примари так описував побачене:
“Цього ранку сонце піднялося в 4:00 ранку при абсолютно ясному небі. Свіжий вітер гнав на захід ранковий туман. Годинник показував чотири з чвертю, і раптом на небі з’явилася тінь людської фігури величезних розмірів. Коли ж вітер зірвав з мене капелюх і я різким рухом підняв руку до голови, то привид чітко і так само різко відтворив цей жест. А потім став повторювати всі інші мої рухи.
Я покликав мого супутника, але бачення несподівано зникло на час, а з’явившись знову, стало знову копіювати наші жести, ніби передражнюючи нас”.
Броккенскіх примар бачили багато, що піднімалися сюди, на вершину, на висоту більше кілометра. Але подібні дивні явища виникали і виникають не тільки на цій горі. Чи помічали їх і в інших місцях.
Історія зберегла чимало свідчень раптової появи загадкових привидів. Вид їх – найрізноманітніший. Це і блискучі кільця, що оточували сонце, і переплетення кілець, і дуги, стовпи, химерні кольорові плями. Правда, вчені давно пояснюють такі явища особливими станами атмосфери. Їм навіть придумано наукову назву “гало”, що відбулося від грецького слова “галос”, що означає – коло, диск. Однак не всі випадки так легко з’ясовні. Ось лише кілька історичних прикладів.
В один з літніх днів 1104 небо у Франції здавалося палаючим, падали зірки, в повітрі виникли палаючі факели і вогненні змії. Блискавки безперестанку били в будинку. І що вже зовсім разюче, на небі з’явилося бачення… армій, що б’ються.
У 1118 році, за правління англійського короля Генріха I, на небі одночасно постали погляду дві повні місяця. Одна – на заході, інша – на сході. У тому ж році Генріх переміг свого батька, герцога Нормандського, і підпорядкував собі батьківські володіння.
Одне з подібних видінь, вперше зазначене літописцями, сталося близько 1700 років тому. Тоді за престол римського імператора почали криваву боротьбу тимчасовий правитель Максентій і римський воєначальник Костянтин. Стояло вирішальна битва між військами суперників. Напередодні бою в небі раптом з’явився колосальних розмірів хрест. Костянтин сприйняв бачення як передвістя його перемоги. І вірно, війська Максентия були вщент розбиті.
17 грудня 1826 близько церкви французького містечка Минье городяни зібралися на месу. Коли абат Марсо, читаючи проповідь, згадав про історію з чудовим хрестом, передвістям перемоги римського воєначальника Костянтина в битві з Максентієм, в небі раптом з’явився величезний, в декілька десятків метрів, яскраво світиться хрест. Він виник відразу, майже миттєво, в совершеннейшей тиші, так що навіть не всі відразу його помітили.
Результати розслідування випадку в Минье розбурхали всю Францію і викликали суперечки.
Прихильники строго наукового тлумачення стався дорікали священиків у легковір’ї і наївності, хоча самі не могли висунути правдоподібною “наукової” гіпотези. Дехто запевняв, що за хрест прийняли… величезний повітряний змій.
Питання так і залишилося відкритим. Зваживши всі думки, римський папа Лев XII зробив остаточний висновок, яке зводилося до думки, що бачення хреста в небі “не може бути віднесено до природних явищ”.
Ще більш вражаюче видовище – виникнення в небі людських фігур, видовище, з Броккенскімі примарами що не має ніякого зв’язку.
Одним з них може служити випадок, що стався під час Першої світової війни на російсько-німецькому фронті. Тоді в небі раптом з’явилася велика жіноча фігура. Безліч німецьких і російських солдатів були вражені виниклої картиною.
Зрозуміло, люди вчені знайшли і для цього випадку просте пояснення: фігура-де була відтворена на небі за допомогою проекційного ліхтаря. Але виникає питання: ким і для чого? Та й яка потужність проектора при цьому потрібна була б?
Схожий феномен можна було спостерігати не так давно в Єгипті, близько Каїра. Тоді над дахами місцевих церков неодноразово з’являлося, а потім, через хвилин десять – двадцять, пропадало бачення, разюче схоже з ликом Діви Марії. Глядачів збиралося так багато, що доводилося викликати поліцію для підтримки порядку.
Помічалися такі явища і в нашій країні. Ось свідчення інженера Іжевського моторобудівного заводу Володимира Тяптіна. Одного разу вдень, в кінці вересня 1994 року, він, перебуваючи в своїй квартирі на п’ятому поверсі, подивився у вікно і, за його словами, обімлів.
“Прямо переді мною, – розповідав Володимир, – у зовсім чистому, безхмарному небі я побачив пучок білих променів, що виходили з самотнього хмаринки. Промені розходилися віялом, а над ними в небесах було окреслено величезне коло. У ньому, немов виткана, було видно постать молодої жінки. Обличчя спокійне, надзвичайно гарне. На згині лівої руки вона тримала оголеного хлопчика років трьох. Бачення тривало близько півгодини. Потім воно і пучок променів перетворилися на білу хмару”.
На наступний рік Володимир Тяптін знову побачив привид. Того дня якась сила змусила його вийти на набережну Іжевського ставка.
“Я глянув на небо, – згадував він. – У чітко окресленому просторі на тлі багряного заходу був ніби висічений гігантський хрест! Видовище потрясало мою уяву! Захоплений, я милувався чудовою картиною хвилин п’ятнадцять. Потім контури хреста стали спотворюватися і поступово розпливлися в небі. Мені ясно було одне: небеса говорять з нами”.
До сказаного В. Тяптіним можна додати лише одне: бувають галюцинації і похлеще…
(2 votes, average: 3.00 out of 5)