БРАТСТВА
БРАТСТВА. Наприкінці XVI ст. в Україні й Білорусі виникають численні громадсько-політичні та освітні організації, названі братствами. На межі XVI – XVII ст. братський рух стає масовим.
Братські громади існували, як правило, при православних церквах і за своїм спрямуванням та обрядовістю були до певної міри й релігійними організаціями. Все ж їхня діяльність мала здебільшого світський характер. Братства мали свою скарбницю, свій суд. Вони засновували й підгримували школи, друкарні. Деякі братства опікувалися хворими та нужденними, будували шпигалі й притулки для бідноти. Всі важливі питання обговорювалися на загальних зборах; тут же обиралися й чотири старші брати, які керували братством до наступних виборів. Братства посилали своїх делегатів на сейми, на власний розсуд обирали проповідників і священиків, наймали вчителів і друкарів. Основну масу братчиків становили ремісники, купці та міський простолюд.
Як правило, братство отримувало свою назву від назви церкви, при якій воно було засноване. Так, найстарше в Україні Львівське Успенське братство існувало при церкві Успіння. Вже в 1585 р. тут було організовано школу. У Львівській школі вчилися й викладали такі видатні діячі української культури, як Стефан і Лаврентій Зизанії, Кирило Транквіліон-Ставровецький, Ісайя Копинський, Йов Борецький, Памво Беринда, Захарія Копнетенський та ін.
Активну роль у громадському житті відіграли братства, що виникли в Рогатині, Дрогобичі, Перемишлі, Галичі, Києві, Луцьку. Окремі братства існували навіть у селах (Галичина й Волинь), були й жіночі братства. До Київського братства вступив гетьман П. Сагайдачний разом з усім Військом Запорозьким. На базі Київської братської школи 1632 р. було створено Києво-Могилянську колегію.
У братських школах грунтовно вивчалися гуманітарні, зокрема філологічні, предмети – давньогрецька, старослов’янська мови, граматика, поетика, функціонував шкільний театр, що сприяло літературному процесу, поширенню освіти.
Літ.: Соловьев С. М. Братчики // Pyс. беседа. 1854. № 4; Флеров И. О. О православних церковних братствах. СПб., 1857; Коялович М. О. Чтения о западнорусских братствах // День. 1882. № 36 – 42; Ісаєвич Я. Д. Братства та їх роль в розвитку української культури XVI-XVIІ ст. К., 1966; Пам’ятки братських шкіл па Україні кінця XVI – початку XVIII ст. К., 1988.
В. Хабаз
Related posts:
- Тести для самоконтролю – Діяльність та доля Кирило-Мефодіївського братства у контексті життя і творчості Тараса Шевченка 1. Хто із дослідників творчості Т. Шевченка вперше поставив поета на один рівень із Пушкіним і Міцкевичем та відзначив його народність: А) П. Куліш; Б) М. Костомаров; В) І. Франко; Г) М. Драгоманов? 2. Хто із науковців довгий час очолював Наукове товариство імені Т. Шевченка і започаткував видання “Записок наукового товариства ім. Т. Шевченка”: А) […]...
- Запитання для самоконтролю – Діяльність та доля Кирило-Мефодіївського братства у контексті життя і творчості Тараса Шевченка 1. За що, по-вашому, В. Бєлінський так різко негативно і лайливо оцінив Шевченкові поеми “Сон” і “Гайдамаки”? 2. У чому полягала ідеологічна заангажованість трактування творчості Т. Шевченка в роки радянського тоталітаризму? 3. Як ставився Т. Шевченко до ідей Кирило – Мефодіївського братства? 4. Який період і чому в житті поета став часом його прозріння (“… […]...
- Список рекомендованої літератури – Діяльність та доля Кирило-Мефодіївського братства у контексті життя і творчості Тараса Шевченка 1. О. Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя / О. Кониський. – К. : Дніпро, 1991. – 702 с. 2. Зеров М. Тарас Шевченко. Біографічні студії (і далі за змістом) / М. Зеров // Твори : в 2 т. – К. : Дніпро, 1990. – Т. 2. – 601 с. 3. Франко І. Тарас Шевченко / […]...
- Крилаті вислови в їх історичному розвитку П. І. Осипов, Кандидат філологічних наук Миколаїв БРАТСТВА (англ. brother-hoods, нім. Bruderschaften) – об’єднання однодумців навколо церков (зазвичай, приватних) в Україні й Білорусії для вирішення певних релігійних і світських завдань. Першу згадку про середньовічне Братство (тоді – братчина) знаходимо в Єпатівській хроніці (1159). Про появу Успенського братства у Львові згадується в 1463 р. Організаційна структура […]...
- Постать Т. Шевченка в оцінюванні критиків ХІХ – ХХ століть – Діяльність та доля Кирило-Мефодіївського братства у контексті життя і творчості Тараса Шевченка Життям і світоглядом Т. Шевченка цікавилися ще його сучасники, проте робота над висвітленням значення його поетичної спадщини набула систематичного наукового характеру вже після його смерті. Перш за все писали про нього спогади, вивчали й пояснювали його листування та щоденник (“Журнал”) його найближчі друзі – М. Костомаров (“Воспоминание о двух малярах”, “Слово над гробом Т. Шевченко”), […]...
- Завдання відкритої форми – Діяльність та доля Кирило-Мефодіївського братства у контексті життя і творчості Тараса Шевченка Прокоментуйте слова І. Франка про Т. Шевченка (стаття “Тарас Шевченко”): “Справді незвичайне, бурливе, повне конфліктів і перемін долі було се життя, багате на терпіння, але не позбавлене й радості, дружби, симпатії, подиву і тихої любові, – велика і всестороння школа для поета. І коли з чисто людського погляду мусимо обурюватись на долю, котра так тяжко […]...
- Твір на тему – Петро Могила Відомою в Україні своєю просвітницькою діяльністю у XVII ст. була Київська братська школа. Тут викладали українську (книжну), грецьку, латинську й польську мови. Вивчали філософію, астрономію, історію, геометрію, музику. Славилася братська школа й іменами найосвіченіших в Україні людей. При Києво-Печерській лаврі існувала школа під назвою Лаврська. Братство запропонувало об’єднати ці дві школи в одну вищу Петру […]...
- ПЛАН – М. ГОГОЛЬ, Р. М. РІЛЬКЕ – УКРАЇНА ТА її ІСТОРІЯ В ЛІТЕРАТУРІ – 7 клас Остап і Андрій: два брати, дві долі (порівняльна характеристика героїв) I. Діти старого козацького полковника. (Обидва жили вдома до того, як їх віддали навчатися до Києва. Мати любила більше меншого, а Тарас виділяв Остапа.) II. Навчання в київській академії. (В Остапа – впертість, наполегливість, вірність товаришам. В Андрія були спритність, хитрість, уміння викрутитись з будь-якої […]...
- Просвітницька діяльність князя Андрія Курбського Князь Курбський з давнього роду князів ярославських був людиною надзвичайно освіченою для свого часу. Сподвижник Івана Грозного у військових справах (завоювання Казані, Ливонские війни, взяття багатьох литовських міст), він був змушений тікати до Литви, рятуючись від царської немилості. Польський король Сигізмунд Август наділив його багатьма маєтками. Просвітницька діяльність князя Курбського проходила на Волині. Створений ним […]...
- Анфологіон Антологіон “Анфологіон”, або “Антологіон” (грецьк. anthologia – квітник) – збірники текстів релігійного та літературного змісту (молитви, уривки Святого письма, житія тощо), які виходили в Україні XVI-XIX ст. Перше таке видання здійснено у 1619 у Києво-Печерській лаврі (переклад текстів із давньогрецької мови Іова Борецького, передмова та післямова Єлисея Плете-нецького і Памви Беринди). З’явилися “А.” також у друкарні […]...
- АНДРІЄВИЧ ДАВИД АНДРІЄВИЧ ДАВИД (рр. нар. і см. невід.) – давньоукраїнський поет першої половини XVII ст. Належав до Луцького братства. Був ченцем монастиря Василія Великого і, ймовірно, вчителем Луцької братської школи. 1628 р. видрукував у Луцьку “Лямент по святобливо вмерлім… Іоанну Василевичу, презвитерю…”, який призначався для декламації під час похорону Іоанна Василевича. Твір є типовою пам’яткою українського […]...
- Діяльність братських шкіл і розвиток освіти – Світло доби Ренесансу – Давня література – Духовний шлях народу в пошуках самого себе: Давня література XVІ-XVII ст. розпочинають свою діяльність братства, які організовують свідомі міщани при церквах для опору єзуїтським школам. Виникали вони спочатку на західноукраїнських землях, а потім розгорнули діяльність по всій Україні. Головним їхнім завданнями було протистояння католицизму та зміцнення православ’я. Кількість членів братств почасти не була великою: подекуди вони нараховували до десяти осіб. Але їхні учасники виявляли […]...
- Зміст і значення полеміки між Б. Грінченком та М. Драгомановим у 1892-1893 роках – Творчий доробок Б. Грінченка у контексті полеміки з М. Драгомановим У центрі полеміки між Б. Грінченком (Вартовим) і М. Драгомановим, що тривала в 1892-1893 роках, була українська література, перспективи її розвитку та стосунки з літературою російською. Дискусія торкалася також політики і становища України в Російській імперії. У чому ж суть розбіжностей між авторами “Листів з України Наддніпрянської” та “Листів на Наддніпрянську Україну”? Вони були, по-перше, […]...
- БІЛОЗЕРСЬКИЙ ВАСИЛЬ БІЛОЗЕРСЬКИЙ ВАСИЛЬ (1825, х. Мотронівка, тепер у складі с. Оленівки Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – 04.03.1899) – громадський і літературний діяч, журналіст. Брат Ганни Барвінок (Білозерської-Куліш) і М. Білозерського. Народився в небагатій дворянській родині колезького асесора. В 1841 – 1846 рр. навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету. У 1846 – 1847 рр. викладав історію й […]...
- ВОЛКОВИЧ ІОАНИКІЙ ВОЛКОВИЧ ІОАНИКІЙ (рр. нар. і см. невід.) – діяч Львівського братства. У 1630 – 1631 рр. священик і проповідник у Львівській братській церкві Успіння Богородиці, вчитель школи Львівського братства. Автор декламації “Розмышлян[н]є о муцє Христа, Спасителя нашего” (“Смугаыи трєны в смугньш день страстей Христа, спасителя нашего” і “Bєpшє на радостный день воскресенія Христа, Спасителя нашего”), […]...
- КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО – перша політична організація української інтелігенції. Назва за Статутом – “Слов’янське товариство святих Кирила і Мефодія”, за царською охранкою – “Украйно – слов’янське товариство”, в радянській історіографії – “Кирило-Мефодіївське товариство”. М. Драгоманов, М. Грушевський називали це об’єднання братством, як і Шевченко в листі до М. Костомарова від 1 лютого 1847 р. Виникло в […]...
- Кирило-Мефодіївське братство, або Українсько-Слов’янське товариство Св. Кирила й Мефодія Кирило-Мефодіївське братство, або Українсько-Слов’янське товариство Св. Кирила й Мефодія – таємна політична антицаристська організація, виникла у Києві в середовищі національно свідомої української інтелігенції у грудні 1845 – січні 1846, проіснувала до березня 1847. Попередником К.-М. б. був київський гурток 1843-45 (П. Куліш,, О. Навроцький, О. Маркович, Д. Пильчиков, В. Білозерський, М. Гулак, М. Костомаров та […]...
- ДОРОФЕЙОВИЧ ГАВРИЛО ДОРОФЕЙОВИЧ ГАВРИЛО (р. нар. невід. – після 1624) – давньоукраїнський поет, перекладач, освітній діяч. Освіту здобув у Константинополі та Острозькій академії. Належав до членів Ставропігійського братства у Львові, але 1601 р. був тимчасово виключений з нього, оскільки в конфлікті Ставропігії з Львівським єпископом Гедеоном Балабаном став на його бік; наприкінці цього самого року знову прийнятий […]...
- Академічна громада “Академічна громада” – українське студентське товариство, яке діяло у Кракові (1888-95). Його активним учасником був В. Стефаник. Однойменне товариство функціонувало й у Львівському університеті (1896-1921, з перервами), поставши на підсонні “Академічного братства” та “Ватри”. Мало фахові гуртки та літературну секцію: тут було створено навіть Допомоговий фонд для незаможних українських письменників (1897), влаштовано святкування 25-річчя літературної […]...
- Байронізм Байронізм – ідейно-естетична концепція, яка постала у європейському романтизмі XIX ст., пов’язана з творчістю англійського поета Дж. Байрона, притаманна В. Гюго, А. де Він’ї, А. Міцкевичу, М. Лермонтову. Основні риси Б. – тираноборство, волелюбність, бунтарство, демонізм, абсолютизоване заперечення І недосконалої дійсності. В Україні Б. позначився на “Історії Русів”, на творчості Є. Гребінки, М. Петренка, Л. […]...
- О ДУМИ МОЇ! О СЛАВО ЗЛАЯ! – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – Пригадайте, які саме твори написав Шевченко в період його перебування в Україні. Що саме найбільше хвилювало й непокоїло поета в той час? У 1846 році в Києві було засновано Кирило-Мефодіївське братство. Тарас Григорович зблизився із членами цього політичного товариства. Кирило-мефодіївці висували вимоги: скасувати кріпосне право, ліквідувати поділ суспільства на стани, звільнити слов’янські народи від […]...
- ЄВЛЕВИЧ ХОМА ЄВЛЕВИЧ ХОМА (рр. нар. і см. невід.) – українсько-білоруський поет і культурно-освітній діяч першої половини XVII ст. Народився в Могильові на Дніпрі (тепер Білорусь). Закінчив Ягеллонський університет (Краків) близько 1625 р. У 1628 – 1632 рр. – ректор Київської братської школи. Належав до київського культурного осередку, що сформувався в 30-х роках XVII ст. навколо П. […]...
- Мандрівні сюжети “Мандрівні сюжети” – у теорії літературних запозичень – сюжети казок, байок, пісень, творів писемної літератури, які начебто переходять від народу до народу. Підставою для таких суджень є подібність основних мотивів у сюжетах з родинного, родового життя (бездітні сім’ї, битва героя з нечистими силами, зрада брата, коханої, коханого, шукання скарбів тощо), з історії взаємин вождів і […]...
- Развитие образования и школ в 16 столетии В XVI в. основными учебными заведениями продолжали оставаться школы при церквях и монастырях. С образованием Речи Посполитой на украинских землях начинают появляться иезуитские коллегиума, с высоким уровнем обучения и финансовым обеспечением, однако они способствовали полонизации и окатоличиванию украинского населения, в первую очередь молодежи. С распространением Реформации начали открываться протестантские школы в таких городах как Львов, […]...
- ПРОСВІТА “ПРОСВІТА” – масова культурно-освітня організація в Україні, яка відіграла велику роль у пробудженні національної свідомості українського народу. Виникла 1868 р. у Львові як українська народовська науково-просвітницька організація, метою якої було поширення освіти й культури серед народу через задоволення попиту простих людей на друковану продукцію. Першим її головою був професор академічної гімназії Анатоль Вахнянин. Відкриття читань, […]...
- Геппенінг Геппенінг (англ. huppening – випадок, подія) – найпоширеніший різновид мистецтва дії (перформенс, мистецтво процесу, мистецтво демонстрації та ін.), один із проявів акціонізму, спрямованого на заміну традиційного художнього твору простим жестом, розіграною виставою, спровокованою подією. Постав як форма авангардистського театру (тотальний театр) у Нью-Йорку (1957), але невдовзі змінив свою форму, здебільшого розігрувався безпосередньо на вулиці, в […]...
- Легеза Іриней (1 квітня 1861 – 1922) Легеза Іриней Легеза Іриней – письменник і громадський діяч. Вчився в Ужгородській гімназії та духовній семінарії. Працював парохом у рідному селі та в с. Кленовому, де розгорнув громадську працю (організував кредитні каси, кооперативи “Братства тверезості”), закликав будувати школи та ін. Був автором численних оповідань – гумористичних (“Циган і смерть”, “Як […]...
- ЗИЗАНІЙ (ЗИЗАНІЙ-ТУСТАНОВСЬКИЙ) СТЕФАН ЗИЗАНІЙ (ЗИЗАНІЙ-ТУСТАНОВСЬКИЙ) СТЕФАН (р. нар. невід., вірогідно, с. Потелич, тепер Львівської обл. – 1600, Молдова) – український і білоруський освітній і культурно-релігійний діяч, письменник – полеміст, учений – філософ, проповідник, педагог. Старший брат Лаврентія Зизанія. Походив із простолюду або незаможної шляхти. Невідомо, де здобув освіту. До 1577 р. став ректором Львівської міської української школи. Брав […]...
- МОГИЛА ПЕТРО МОГИЛА ПЕТРО (31.12.1596, Ясси – 11.01.1647, Київ) – визначний релігійний, культурно-освітній діяч. Походив із давнього шляхетського волоського роду православної віри; батько його Симеон був господарем (правителем) Волощини, а потім і Молдавії на початку XVII ст., на власний кошт збудував церкву Успенія у Львові, що досі зветься “Волоською”. П. Могила – вихованець Львівської братської школи, а […]...
- Твір на тему – Петро Сагайдачний Славний гетьман України Петро Конашевич-Сагайдачний народився в Галичині, у Самбірському повіті. Його батько був заможним шляхтичем, тому хотів дати синові найкращу освіту в Острозькій школі. Вчився там Петро 8 років. І, мабуть, там дістав прізвище Сагайдачний за хорошу стрільбу з лука. У 1614 році Петро разом із кількома товаришами потрапив до Січі. А у 1616 […]...
- З ДУМОК СУЧАСНИХ – ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ Запорожжя та козацтво Спать уклалися в журбі… Інший час, панове братство,- Інші теми на добі! Відлічивши козакові Поважання данину, Чи не глянуть мужикові У хатиноньку сумну? Глянуть просто, без серпанку, Яким все обволіка Пан-поет, що бачив з ганку Богоносця-мужика. Наш мужик – то неук темний, Працівник, але бідар, Скарб незчерпано таємний, Що живився володар. Довго […]...
- МАРКОВИЧ ОПАНАС МАРКОВИЧ ОПАНАС (псевд. – А. М.; М-ч А. В.; Опанас; 08.02.1822, с. Кулажинці, тепер Гребінківського р-ну Полтавської обл. – 01.09.1867, Чернігів) – фольклорист і етнограф. Освіту здобув на історично-філологічному факультеті Київського університету (1843 – 1847). Ще студентом брав участь у фольклорно-діалектологічній експедиції, записував фольклор по селах Полтавщини. 1845 р. вийшла перша публікація “О гадании малороссиян […]...
- Липа Іван Львович (24 лютого 1865 – 13 листопада 1923) Липа Іван Липа Іван (літературні псевдоніми – Петро Шелест, Іван Степовик, 24 лютого 1865 – 13 листопада1923) – громадський і політичний діяч, письменник, за фахом лікар. Співзасновник таємного товариства “Братство тарасівців”. У 1917 р.- український комісар Одеси, член ЦК Української партії соціалістів-самостійників. У 1919 р.- міністр віросповідань УНР. […]...
- Господарська діяльність Стародавнього Риму До початку нашої ери римське суспільство було вже досить розвиненим не тільки в культурному плані, а й з точки зору народного господарства. Цьому кілька сприяв рабовласницький лад держави. Сільське господарство Стародавнього Риму переживало особливий підйом в I-II ст. до н. е. У той час римляни вирощували не тільки злакові культури, найбільш поширені в античному господарстві, […]...
- Свобода волі у світових релігіях Проблема приречення і свободи волі є однією з основних в історії думки, особливо релігійної. З прийняття тієї чи іншої позиції випливає безліч наслідків: проблема теодицеї, розуміння благодаті Божої як дарунка або того, що необхідно “заробити”, виправдання зла у світі, розуміння несправедливості і т. Д. Багатьма вибір тієї чи іншої позиції сприймається як вектор до дії. […]...
- Висновки – Творчий доробок Б. Грінченка у контексті полеміки з М. Драгомановим Отже, літературна творчість, громадсько-політична діяльність Б. Грінченка була повною мірою підпорядкована захисту національних потреб і суспільних інтересів українського народу. У поетичних, прозових та публіцистичних творах письменник торкався проблем освіти, виховання, проблем деморалізації й русифікації українців, вважав обов’язком інтелігенції проводити наполегливу роботу з народом шляхом просвітництва тощо. Його критичне ставлення до політики українофілів старшого покоління, представником […]...
- Мова Мова – самобутня система звукових знаків, основа духотворчого життя етносу, нації, людства. Виконує важливі комунікативні, соціативні, пізнавальні, оцінні, волютативні, емотивні, естетичні функції, не зводячись до жодної з них зокрема, оскільки зосереджує в собі універсальні ознаки. М. у процесі мовленнєвого самоздійснення постає у вигляді текстів, характеризується як відносною їх стійкістю (аспект синхронії), так і гнучкістю, змінністю, […]...
- Вульгарний соціологізм у літературознавстві Вульгарний соціологізм у літературознавстві – один із напрямів соціологізму в літературі (1910-30), представники якого виходили з марксистського положення про соціальну, класову зумовленість ідеології, спрощено розуміли історико-літературний процес, заперечували спадщину класичної культури. В. с. ставив перед собою мету розвінчувати письменників минулого як нібито служителів панівних класів. На початку XX ст. В. Келтуяла, а згодом В. Переверзев, […]...
- АНДРІЙ СКУЛЬСЬКИЙ АНДРІЙ СКУЛЬСЬКИЙ (р. нар. невід. – 1651) – давньоукраїнський друкар, письменник. Навчався у Львівській братській школі, пізніше з власною друкарнею мандрував по Молдавії. 1628 р. повернувся до Львова, де згодом (1638) об’єднав свою друкарню з друкарнею Михайла Сльозки. У 1641- 1643 рр. – управитель і складач друкарні Львівського братства. З 1643 р. працював у друкарні […]...
- Твір на тему “Козаки – оборонці нашої землі” Я впевнений у тому, що українське козацтво відіграло значну роль у становленні нашої країни і вплинуло на формування специфічних рис національної культури, народного характеру і самосвідомості. Я вважаю, що вже самим фактом свого існування і своєї діяльності козацтво надихало своїх співвітчизників на національну незалежність, на боротьбу проти феодального гноблення. З давніх-давен нашому народові приходилося відстоювати […]...