Борис Олійник. Народне визнання сучасного українського поета. Вічна проблема життєвого вибору, стоїчної позиції (“Вибір”)

Тема. Борис Олійник. Народне визнання сучасного українського поета. Вічна проблема життєвого вибору, стоїчної позиції (“Вибір”).

Мета: ознайомити учнів з основними фактами життєвого й творчого шляху Б. Олійника, змістом поезії “Вибір”; вчити проводити аналогії з власними спостереженнями та міркуваннями, визначати роль художніх засобів; розвивати навички виразного читання; виховувати активну життєву позицію.

Обладнання: портрет Б. Олійника; аудіозапис “Пісні про матір” на слова Б. Олійника у виконанні Т. Повалій; ілюстрації із зображенням лебедя та журавлиного ключа; плакати з написами: “Краще в життя ввійти клітиною ночі тихенько”, “Краще в житті летіти, гриміти, і… згоріти”, “Не визначився”.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Літературна анкета.

(Учні підтверджують тезу вчителя словом “Так” або заперечують словом “Ні”),

– Анапест – трискладовий віршовий розмір з наголосом на другому складі. (Ні.)

– Ямб – двоскладовий віршовий розмір із наголосом на другому складі. (Так.)

– Хорей – двоскладовий віршовий розмір із наголосом на першому складі. (Так.)

– Амфібрахій – трискладовий віршовий розмір із наголосом на останньому складі. (НІ.)

– Дактиль — двоскладовий віршовий розмір із наголосом на першому складі. (Ні.)

– Амфібрахієм написано відому поезію В. Сосюри “Любіть Україну!” (Так.)

– Вірш В. Сосюри “Сад” належить до патріотичної лірики. (Так).

– Поезія “Васильки” В. Сосюри належить до інтимної лірики. (Так.)

– В. Сосюра у байці “Магнат” однойменно називає Осла. (Так).

– Анафору використовує В. Сосюра у вірші “Любіть Україну!” (Так.)

– Польові квіти надихнули В. Сосюру на створення вірша “Васильки”. (Ні.)

– В поезії “Сад” підкреслено життєдайні сили нації, котра навіть після найбільших нещасть і випробувань самооновлюється і торжествує. (Так.)

II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

1. Прослуховування аудіозапису “Пісні про матір” на слова Б. Олійника.

2. Слово вчителя.

– Відомий український педагог Василь Сухомлинський писав: “Якщо ти в дитинстві не навчився бачити в очах матері її душу, то на все життя залишишся моральним калікою”. Порівняйте ці слова із прослуханою щойно “Піснею про матір”, зробіть висновки.

– Чи може ставлення поета до матері бути дзеркалом його ставлення до Батьківщини? Чому?

– Саме про поета, викупаного маминою кришталевою чесністю та батьковим патріотизмом, ми будемо вести мову на сьогоднішньому уроці. А ім’я цього поета – Борис Олійник.

Борис Ілліч Олійник народився 22 жовтня 1935 року в селі Зачепилівка Новосанжарського району Полтавської області в сім’ї газетного працівника. Ілля Іванович і навчив п’ятирічного Бориса читати. Спочатку батько працював інструктором у газеті, а перед війною став її редактором. Коли наближалися фашистські танки до Нових Санжар, батько маленького Бориса віддав наказ закопати типографські шрифти і пішов добровольцем на фронт, хоча мав травмовану руку.

Мати погодилася на евакуацію з малим сином, оскільки територія була окупована. Проте автоколона з біженцями була розбомблена німецькими літаками, а нещасну матір з дитям у погребі переховувала чужа стара жінка. Після того, як фронт перекотився над їхніми головами, довелося повертатися в рідне село, додому. У 1943 р. село було звільнене від фашистів. Відразу відкрили школу для дітей. Навчання Борисові давалося легко, і вже в п’ятому класі він писав нариси і замітки у місцеву газету, де ще пам’ятали його полеглого на війні батька. У 1948 р. районна газета опублікувала його вірш, а в наступному році Борис дебютував як поет у “Зірці” – республіканській газеті для учнів. Будучи у 8 класі, Олійник почувався рівноправним членом редакції і виконував посильну для нього творчу роботу. У 1953 р. вступає до Київського університету ім. Т. Шевченка на факультет журналістики.

Хвилюючу мить першого визнання пережив Б. Олійник у 1957 р. під час республіканського конкурсу молодих поетів, коли отримав першу премію.

Першою книгою цього митця стала документальна повість “За Сіверським Дінцем”, яка побачила світ у 1959 році, а в 1962 р. вийшла перша збірка поезій – “Б’ють у крицю ковалі” – про повоєнні часи. Творчий доробок поета нині – понад 40 книг: “Вибір” (1965), “Коло” (1968), “Стою на землі” (1973) …

У 1983 р. Борис Ілліч став лауреатом Шевченківської премії, а в часи Незалежності – Героєм України.

У наш час Б. Олійник продовжує працювати на ниві літератури, часто виступає по радіо, де має свою передачу на телебаченні. Був депутатом Верховної Ради України.

У своїх публіцистичних працях порушував питання української мови, духовності, екології, наслідків Чорнобильської катастрофи.

Творчість Б. Олійника – це яскравий взірець великого таланту.

3. Творче завдання.

– З чим у вас асоціюється слово “вибір”? Напишіть або намалюйте свою відповідь.

4. Виразне читання вірша “Вибір”.

5. Обмін враженнями.

6. Словникова робота.

Легіт – вітер;

Від’ячали – відкричали;

Сурмлять – трублять;

Загадали – тут: запропонували.

7. Народознавча хвилинка.

(Розповідає заздалегідь підготовлений учень, використовуючи ілюстрації).

– За народними повір’ями, лебідь співає лише один раз у житті, перед смертю, тому ячання лебедів – провіщення смерті. Курликання журавлів – віщування довгого життя, здоров’я, особливо навесні.

8. Бесіда за змістом поезії “Вибір”.

– Чому вірш називається “Вибір”? (Перед людиною завжди стоїть вибір: прожити життя тихо, спокійно, байдуже чи бути небайдужим до всього, боротися…)

– Який вибір зробив кожен із персонажів? Чий вибір ви схвалюєте?

– Чого прагнете досягнути у житті ви? Яким має бути ваш вибір?

– У якому випадку слава може облагородити людину?

– Як до слави ставиться ліричний герой? Поясніть його життєву позицію.

– Сформулюйте тему та ідею поезії “Вибір”.

9. Поетичний практикум.

– Випишіть уривок з вірша та визначіть його віршовий розмір.

Над што’рмом, над ш’абельним збли’ском,

Над ле’готом те’плим в жит’ах _

Гойда’ється вічна коли’ска

Мая’тником життя’.

(Тристопний амфібрахій у поєднанні в останньому рядку з хореєм та ямбом.)

10. Виразне читання поезії учнями в парах з метою пояснення символічного образу Маятника життя та виразу “лаврова почесть”.

III. Закріплення вивченого.

1. Інтерактивна технологія “Обери позицію”.

На дошці вчитель прикріплює плакати: “Краще в життя ввійти клітиною ночі тихенько”, “Краще в житті летіти, гриміти, і… згоріти”, “Не визначився”.

Учні повинні не лише обрати місце біля плакатів, а й довести свою позицію, використовуючи приклади з літератури та власного життя.

2. Заключне слово вчителя.

– Січовики при виборах останнього кошового Запорозької Січі Петра Калнишевського на великій раді бажали йому журавлиного крику і лебединого віку, оскільки журавель кричить тільки на волі, а вік лебедя довгий.

Тому я вам бажаю журавлиного крику і лебединого віку при активній життєвій позиції.

IV. Підбиття підсумків.

V. Домашнє завдання.

Складіть твір-мініатюру на тему: “Чого я прагну досягнути у житті?” Навчіться виразно читати та аналізувати поезію Б. Олійника “Вибір”.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Борис Олійник. Народне визнання сучасного українського поета. Вічна проблема життєвого вибору, стоїчної позиції (“Вибір”)