БОНДАРІВНА – Українські народні балади – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

1 У містечку Богуславку Каньовського пана

Там гуляла Бондарівна, як пишная пава.

2 Ой в містечку Богуславку сидить дівок купка,

Межи ними Бондарівна, як сива голубка.

3 Прийшов до них пан Каньовський та й шапочку ізняв,

Обійняв він Бондарівну та й поцілував.

4 “Ой не годен пан Каньовський мене цілувати,

Тільки годен пан Каньовський мене роззувати!”

5 Ой шепнули люди добрі Бондарівні тихо:

“Тікай, тікай, Бондарівно, буде тобі лихо!”

6 Ой тікала Бондарівна з високого мосту;

Сама вона хорошая, хорошого зросту.

7 Ой тікала Бондарівна помежи домами,

А за нею два жовніри з голими шаблями,

8 А на тій [на] Бондарівні червонії стрічки –

Куди вели Бондарівну, – скрізь криваві річки.

9 А на тії Бондарівні червона спідниця –

Де стояла Бондарівна, – кривава криниця.

10 Ой повели Бондарівну помежи крамниці, –

Прицілився пан Каньовський з срібної рушниці.

11 “Ой чи хочеш, Бондарівно, ізо мною жити,

А чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити?”

12 “Ой волю я, пан Каньовський, в сирій землі гнити,

Ніж з тобою поневолі на цім світі жити!”

13 Ой як тільки Бондарівна та цеє сказала,

Ой вистрелив пан Каньовський Бондарівна впала…

14 “Ой ідіте до Бондаря, дайте батьку знати:

Нехай іде свою дочку на смерть наряджати.”

15 Ой посунув пан Каньовський по столу таляри:

“Оце ж тобі, старий Бондар, за личко рум’яне!

16 Ой на ж тобі, старий Бондар, таляриків бочку, –

Оце тобі, старий Бондар, за хорошу дочку!”

17 Ой вдарився старий Бондар в стіну головою:

“Дочко ж моя, Бондарівно, пропав я з тобою!”

18 Ой поклали Бондарівну на тисову лавку,

Доки сказав пан Каньовський викопати ямку.

19 Лежить, лежить Бондарівна сутки ще й годину,

Поки сказав пан Каньовський зробить домовину.

20 Ой вдарили в усі дзвони, музики заграли,

А вже ж дівку Бондарівну навіки сховали!




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

БОНДАРІВНА – Українські народні балади – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ