Бомбардування Белграда

Бомбардування Югославії (в основному Белграда і прилеглих міст) проводилися військами НАТО в період з 24 березня по 10 червня 1999 року. Суперечки про те, кому і навіщо потрібні були ці бойові дії, не вщухають досі.

Загострення міжнаціонального конфлікту між сербами і албанцями всередині Югославії відбулося в 1989 році, коли сербський парламент, всупереч Конституції 1974 року народження, скасував автономію провінції Космет, а потім ініціював розпуск парламенту і уряду Косово.

У 1991 році була проголошена Республіка Косова, а в наступному році у невизнаного ніким, крім Албанії, держави навіть з’явився президент – Ібрагім Ругова. Тим часом зіткнення між сербами і албанцями, періодично переходять у збройні сутички, тривали.

В результаті США і деякі Європейські держави, в основному представники альянсу НАТО звинуватили президента Югославії Слободана Мілошевича в етнічних чистках на території автономної республіки Косово. Уряду Югославії було пред’явлено вимогу, згідно з яким сербські війська повинні були покинути об’єднану автономію Косово і Мітохіі, на території яких передбачалося розмістити миротворчий контингент НАТО. Однак Югославія на ультиматум не відреагувала.

24 березня 1999 почалися авіанальоти на Югославські міста: Белград, Приштини, Ужице, Новий Сад, Крагуєвац, Панчево, Подгорицу і інші. Деякі країни, в тому числі і Росія, виступили з різким засудженням подібних заходів, проте американців це не зупинило. Незважаючи на запевнення представників альянсу в тому, що наносяться лише точкові удари по військових і стратегічних об’єктів, постійно надходили відомості про жертви серед мирного населення Югославії. 12 червня, через два дні після припинення бомбардувань, на територію Сербії увійшли сухопутні сили НАТО, а 20 червня – югославські війська покинули Косово і Метохія.

В результаті бомбардувань загинуло близько 500 мирних жителів. Були зруйновані найважливіші нафтопереробні та хімічні заводи, що призвело до екологічної катастрофи. Постраждали об’єкти інфраструктури міст, дороги, мости і будинки. Головна мета (офіційна) – припинення утисків за національною ознакою досягнута не була. Відносини між сербами і албанцями, навпаки, лише загострилися. 17 лютого 2008 року Косово проголосило незалежність від Сербії, отримавши визнання США та інших країн НАТО.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Бомбардування Белграда