Бокль Генрі – коротка біографія
Генрі Томас Бокль – знаменитий англійський історик культури (1821-1862). У ранній молодості він зайнявся було батьківським купецьким справою, але після смерті батька, в 1840, який залишив йому значний стан, присвятив себе науковим заняттям. Тривале вплив на Бокля мали галлів і Бунзен, розпізнати його видатні здібності. Тільки 1857, після довгої підготовки, Генрі Бокль виступив, як письменник, з першим томом свого головного твору, перекладеного на багато мов, але залишився незакінченим: – “Історія цивілізації в Англії”. Твір це викликало надзвичайний шум і живі дебати. Дивовижні наполегливість у вивченні предмета, велика начитаність, проникливе дотепність, філософський талант – за допомогою яких Бокль намагається усюди знайти і встановити загальні історичні закони. Закінчивши другий том, Бокль зробив +1861 подорож на Схід, але дорогою захворів на тиф і помер в Дамаску. Після його смерті з’явилися: “Miscellaneous and posthumous works” (Лондон, 1872, 3 томи) і його невеликі “Есе”.
Величезне враження, вироблене книгою Генрі Бокля на велике коло читаючої публіки, пояснюється тим, що звичайний читач вперше дізнався з неї про таких основних принципах сучасного історичного дослідження, яких марно було б шукати в творах тодішніх істориків-фахівців. Дройзен, представник тодішньої цехової філософії історії, недарма порівнював метод Бокля зі спробою ходити на руках і брати предмети ногами. Фахівців відштовхувало від книги Бокля якраз те, що становило головну її цінність: прагнення покінчити з теологічними і метафізичними елементами тлумачення історії, і, в дусі Огюста Конта, послідовно провести в цій області ідею детермінізму.
Генрі Бокль починає свою “Історію цивілізації в Англії” якраз з питання про те, чи існує закономірність в історичних явищах. На це питання – звичайно, дещо грубо, але тим переконливіше для необізнаного читача, він відповідав статистичними довідками, доводили закономірність навіть таких зовні випадкових явищ, як кількість невірно адресованих листів, – не кажучи вже про кількість шлюбів і злочинів. Звертаючись потім до залежності людини і суспільства від зовнішньої обстановки життя, він розбирав вплив клімату, їжі, грунту і загального характеру явищ природи. Знайшовши, що в помірних і холодних поясах для підтримки життя необхідні дорогі порівняно азотисті речовини, а в жаркому досить дешевших крохмалистих речовин, Бокль безпосередньо укладав звідси, що в тропічних країнах люди повинні швидше розмножуватися, отже, там буде більше робітників, що поведе за собою низький рівень заробітної плати, високий рівень відсотка. Наслідком цього буде нерівномірний розподіл багатств, величезні доходи вищого класу і страшна нужда нижчого. Грізні явища природи залякують уяву дитячих народів, що заважає роботі думки і спокійного науковому дослідженню. Так Бокль пояснює ту обставину, що скрізь на землі, де існували ці несприятливі умови, малися однакові їх наслідки. В Індії і в Єгипті, Мексиці і Перу – ми однаково бачимо касти, панування жрецького стану, величезні й марні споруди – і досконалу нерухомість думки. Зовсім інша справа в Європі, де природа давала можливість боротьби з собою людині.
Все що емансіпіруются людини від природи, що дає йому владу над нею, на думку Бокля, сприяє розвитку цивілізації. У владі людини знаходиться в цьому випадку тільки одне, але за те могутній засіб – саме, знання законів природи. Так Генрі Бокль приходить до іншої своєї головної думки, яка у нього не варто в особливо тісному зв’язку з першої (ідеєю закономірності): про вплив вивчення природничих наук на розвиток цивілізації. Під впливом цієї думки завданням Бокля робиться далі вивчити на історії різних народів, які чинники заважають, які, навпаки, сприяють вивченню точних наук, а, отже, і розвиток цивілізації у різних народів Європи і Нового світу. З цієї точки зору він характеризує особливість французької цивілізації, як розвиток духу опіки, німецької, як найбільше накопичення знань, північноамериканської, як найбільша їх поширення, іспанської та шотландської, як найсильніший розвиток релігійного впливу. Головна мета Бокля при цьому – вивчити вплив кожного з щойно згаданих факторів (для нього, дійсно, це – фактори) цивілізації окремо, індуктивно, на історії окремих названих народів, і потім результати вжити для пояснення англійської цивілізації, вивчення якої, на його думку, має те величезне методичне, перевагу перед іншими країнами, що її цивілізація розвинулася самостійно без всяких зовнішніх впливів.
Смерть перешкодила Генрі Бокль виконати свою сміливу програму до кінця і, може бути, врятувала його від розчарування, яке легко могло спіткати самого автора, коли, після такого недостатнього аналізу історичних явищ, занадто поспішно спрощеного введенням умовного і умовно-визначеного поняття “цивілізації”, йому довелося б перейти до загального синтезу. Тому напряму, яке представляла книга Бокля, вона дала, у всякому разі, величезну популярність, – по погляду одних, на превеликий шкоді для історії і для філософії історії, – по погляду інших, до найбільшої користі для соціології.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)