Богдан Лепкий. Огляд життя і творчості митця – ТВОРЧІСТЬ Б. ЛЕПКОГО ТА І. ГАСПРИНСЬКОГО
Мета: ознайомити учнів з життєвим шляхом б. Лепкого; проаналізувати його громадянську і життєву позиції; вказати на роль у духовному відродженні нації; розвивати навички виразного читання, роботи з джерелами інформації; уміння аналізувати дібрані матеріали; на прикладі життя письменника виховувати в учнів патріотизм, віру в свої сили, бажання розвивати свої природні задатки і здібності.
Теорія літератури: історичний роман.
Обладнання: портрет письменника, книжкова виставка його творів, написи на дошці: “Я слави не бажав”. Б. Лепкий; “Лепкий був найпліднішим, найусебічнішим і одним з найвидатніших західноукраїнських письменників свого часу”. (Із польського бібліографічного словника)
Тип уроку: знайомство з постаттю письменника.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Слово вчителя
Похилився поет над минулим,
Над життям, що піснями цвіло,
І думки, мов птахи, поринули
У закутане в казку село.
Похилився поет над рікою
Понад сонячним дзеркалом хвиль,
Лиховісною тінню важкою
В нім відбився гірський, синій шпиль.
І подумав поет: все минає,
Це відоме, звичайне таке,
А одначе ця думка страшна є.
В ній щось моторошне та гірке.
Похилився поет над минулим,
Доторкнувся до споминів струн.
Аж раптово над ним промайнуло
Старосвітське: “Не ввесь я умру”.
1933
Ці поетичні рядки Богдан-Ігор Антонич присвятив Богданові Лепкому. Один з найпопулярніших українських письменників початку ХХ століття, Богдан Лепкий довгий час був забутий. як зазначає М. Ільницький, Богдан Лепкий був відомий як поет, прозаїк, перекладач, літературознавець. Видавець. І у кожній з цих галузей вніс вагомий вклад. Сьогодні ми маємо змогу ознайомитися з життям та творчістю цієї людини непересічного таланту.
ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Коротка лекція вчителя “Життєвий і творчий шлях Б. Лепкого” або перегляд відеоматеріалу
Джерело: https://www. youtube. com/watch? v=WYkPWnoFPvY
2. Складаємо психологічний портрет митця на основі розповіді вчителя
Слово вчителя. Як відомо, про письменника краще розповідають його твори, ніж сухі рядки біографії.
3. Хвилинка акторської майстерності
Учні читають вірші Лепкого, які їм найбільше сподобалися, обгрунтовуючи свій вибір.
4. Слово вчителя
Чи не виникло в вас бажання доповнити психологічний портрет митця? Тим більше, що вдома ви намагалися дати відповіді на питання, які стосуються творчості Б. Лепкого.
5. Робота над питаннями випереджувального завдання
Чи можна назвати Лепкого песимістом? Обгрунтувати свою думку. Чим пояснюються мотиви суму, туги в поезії Лепкого?
Уже в першому своєму вірші “У світ за очі” 1895 Богдан Лепкий визначив основні мотиви своє творчості – вболівання за долю скривджених, викриття соціальної несправедливості в тогочасному суспільстві. Людське горе ніколи не залишало поета байдужим:
Де не глянеш – там і тутки –
Всюди клопіт, всюди смутки;
Доокола, наче море,
Розлилося людське горе (“Тішся”)
Характерною ознакою поезії митця є елегійна, сповнена смутку інтимність. Лепкий був переконаний, що життя людини – це постійна боротьба зі злом, з несправедливістю. Попри переконання, що той, хто бореться, обов’язково поборе, сам поет борцем за складом свого характеру не був. Життя з його болями, заздрістю, вічним боєм за існування породжувало в ньому неспокій, серед людей він почував себе незахищеним. Тому він знаходив затишок у творчості, світі природи, спогадах про дитинство, рідний край і рідний дім. Однак це не є підставою вважати поета песимістом. Адже він вірив у майбутнє Батьківщини, закликав до боротьби (“Тарасові роковини”, “Весна народів”)
Чому творчість Б. Лепкого довгі роки була під забороною?
Критик Володимир Державін у 1930 році написав про Лепкого статтю, у якій звинуватив його у націоналізмі. Така оцінка творчості митця панувала донедавна.
Історична тематика у творчості Лепкого
Лепкий – автор багатьох творів на історичну тематику, у яких відбився його світогляд. З Лепким можна погоджуватися, можна виступати в ролі опонента, навіть засуджувати трактування тих чи інших моментів у нашій історії, але ніхто не може позбавити письменника права на власну оцінку минулого свого народу.
Популярністю у читачів користуються повісті “Вадим”, “Каяла”, “Крутіж” і “Орли”. Повісті “Вадим” та “Каяла” – твори про період Київської Русі.
Богдан Лепкий як письменник, історик, зрештою, патріот, у своїй творчості намагався сказати правду про Мазепу. Про гетьмана він написав сім книг: трилогія “Мазепа” (“Мотря”, том І і II), “Не вбивай”, “Батурин”, “Полтава” (том І), “Над Десною” (том II), “Бої”, “Мазепа” (З-під Полтави до Бендер”).
Довідка
Історичний роман – це побудований на історичному сюжеті, який відтворює у художній формі якусь епоху, певний період історії. В історичному романі історична правда поєднується з художньою правдою, історичний факт – з художнім вимислом, справжні історичні особи – з особами вигаданими, вимисел уміщений у межі зображуваної епохи.
В українській літературі зразками історичного роману вважаються “Чорна рада” П. Куліша, “Сагайдачний”, “Корнієнко” А. Чайковського, “Упирі” Ю. Опільського, “Людолови” Зінаїди Тулуб, “Гомоніла Україна” Петра Панча, “Євпраксія”, “Диво”, “Роксолана” Павла Загребельного, “Святослав”, “Володимир” Семена Скляренка, “Предтеча”, “Під вічним небом” Василя Шевчука, “На полі смиренному” Валерія Шевчука, “Мальви”, “Орда” Романа Іваничука, “Гнів Перуна”, “Золоті стремена” Раїси Іванченко, “Яса” Юрія Мушкетика, “Меч Арея”, “Похорон богів” Івана Білика та ін.
Жанр історичного роману, його ознаки та особливості
Сюжет – широка панорама життя минулих віків. Історія висвітлена через долі окремих людей.
Герої – історичні особи і вигадані персонажі. Представники різних соціальних класів. Відсутній поділ на позитивних і негативних героїв.
Конфлікти – історичні: соціальні, моральні, національні.
Історичний підхід: відображення реального ходу історичного процесу. Обумовленість подій і характерів соціально-історичними умовами. Історію показано в русі.
Авторська позиція – об’єктивний підхід у зображенні подій. Автор виражає свої думки через дещо ідеалізованих персонажів.
Малярська спадщина Лепкого
Богдан Лепкий малював упродовж усього життя. Здібності до цього роду занять він успадкував від матері. Хоча він і не став професійним художником, але інтерес до цього виду мистецтва зберігав завжди.
Він автор портретів, краєвидів, ікон. Цікавими є портрети Тараса Шевченка, Лесі Українки, інших видатних особистостей. Завдяки наполегливій праці Б. Лепкий здобув грунтовні знання з історії й теорії мистецтва.
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
1. Інтерактивна вправа “мозковий штурм”. Робота з епіграфами
Використовуючи отримані на уроці знання, прокоментуйте висловлювання митця про себе і наведіть приклади, які підтверджують цитату з польського бібліографічного словника.
“Я слави не бажав”. Б. Лепкий
“Лепкий був найпліднішим, найусебічнішим і одним з найвидатніших західноукраїнських письменників свого часу”. (Із польського бібліографічного словника)
Заключне слово вчителя
Твори Богдана Лепкого могли б навчити справжньої любові до Вітчизни, піднести національну свідомість українського народу. Нам, сучасним нащадкам письменника, варто стати його духовними дітьми, учитися на його творах справжньої любові до України.
Обмін думками. Чи може Б. Лепкий стати для сучасної молоді прикладом роботи над собою, самовдосконалення?
VI. ПІДСУМКИ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
□ Особа письменника мене вразила тим, що…
□ Я захоплююся такою гранню його особи як…
□ Я вважаю, що такі люди як Лепкий, потрібні в наш час, тому що…
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати матеріал уроку за допомогою конспекту.
2. Прочитати першу книгу трилогії Б. Лепкого про І. Мазепу “Мотря”.
3. Індивідуальні завдання: підготувати стислу характеристику пенталогії “Мазепа”; розповідь про Мазепу – реальну історичну особу.
4. Знайти цитати, які характеризують образ Мазепи та висловлювання про нього інших персонажів.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)