Богдан-Ігор Антонич – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ
Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (територія між Східними Бескидами, річками Сяном і Попрадом та на захід від Ужа). Його батько – сільський священик Василь Кіт, що змінив прізвище незадовго перед народженням єдиного сина.
Дитячі роки Антонича припали на час Першої світової війни, коли його батьки були змушені 1914 року переселитися до Відня, а 1919 року – на Пряшівщину, до Чехословаччини. Хлопець спочатку навчався вдома, а з 1920 року – у Сяноцькій гімназії, яку він закінчив 1928 року. Після закінчення гімназії Богдан-Ігор поступив на гуманітарний факультет Львівського університету за спеціальністю “слов’янська філологія”. Паралельно із загальними філологічними студіями і поетичною творчістю Антонич багато уваги приділяв оволодінню українською літературною мовою, чому сприяло уважне читання та опрацьовування творів українських письменників – від класиків до сучасників (П. Тичини, М. Рильського, Є. Плужника). Уперше прилюдно з читанням власних творів Антонич виступив 20-річним юнаком 1929 року як член товариства студентів-україністів у “Живій літературній газеті”.
Після закінчення університету Б.-І. Антонич здобув ступінь магістра філософії та магістра польської філології. На державну службу Б.-І. Антонич не пішов, бо за часів польського панування українцеві дістати її було дуже важко. Він почав співпрацювати у львівських українських журналах, збірниках, виступав з поезіями і статтями на літературні та мистецькі теми. Поет друкував свої твори у журналах різних політичних спрямувань (“Вогні”, “Дзвони”, “Вісник”, “Назустріч”, “Наша культура”, “Ми” тощо). Не бажаючи обмежувати свою поетичну творчість якоюсь певною ідеологією, Б.-І. Антонич з 1934 року припинив публікуватися у “Віснику”, що його редагував Д. Донцов, та релігійному часописі “Дзвони”, віддаючи перевагу позапартійному часописові “Назустріч”. Якийсь час він редагував молодіжний часопис “Дажбог”.
Перша збірка поезій Б.-І. Антонича “Привітання життя” вийшла 1931 року, коли авторові було 22 роки. Згодом з’явилися ще дві: “Три перстені” (1934) та “Книга Лева” (1936). Уже після смерті поета побачили світ “Зелена євангелія” (1938) та незакінчена збірка “Ротації” (1938).
Б.-І. Антонич добре грав на скрипці, малював. У приватному житті він був малоговірким задумливим самітником, так і не встиг одружитися. Смерть настигла його нагло, наче якесь непорозуміння. Богдан захворів на апендицит. Після операції роз-почалося запалення легенів. Він довгий час перебував у лікарні. Його стан поліпшувався: він навіть став працювати над переробкою лібрето опери “Довбуш”. Та раптом все змінилося: не витримало змалку слабке серце, до того ж перевтомлене високою температурою. 6 липня 1937 року Богдан-Ігор Антонич помер. Похований у Львові.
Related posts:
- ЗНО – Богдан-Ігор Антонич – Література XX ст Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (територія між Східними Бескидами, річками Сяном і Попрадом та на захід від Ужа). Нині – територія Польщі. У 1928р. Богдан-Ігор поступив на гуманітарний факультет Львівського університету за спеціальністю “слов’янська філологія”. Паралельно із загальними філологічними студіями й поетичною творчістю Антонич багато уваги […]...
- Тема 32. Богдан-Ігор Антонич – Література XX ст Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (територія між Східними Бескидами, річками Сяном і Попрадом та на захід від Ужа). Нині – територія Польщі. У 1928р. Богдан-Ігор поступив на гуманітарний факультет Львівського університету за спеціальністю “слов’янська філологія”. Паралельно із загальними філологічними студіями й поетичною творчістю Антонич багато уваги […]...
- Короткий переказ – Зелена Євангелія – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ – ЛІТЕРАТУРА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (ДО 1939 Р.) БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Весна – неначе карусель, На каруселі білі коні. Гірське село в садах морель, І місяць, мов тюльпан, червоний. Стіл ясеновий, на столі Слов’янський дзбан, у дзбані сонце. Ти поклоняйся лиш землі, Землі стобарвній, наче сон цей! Коментар Вірш “Зелена Євангелія” – це гімн природі, весні, землі, де все це гармонійно поєдналося. Захоплюють тонкі […]...
- БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ. РІЗДВО – ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. – 30-х рр. XX ст √ Богдан-Ігор Васильович Антонич (5 жовтня 1909 р., с. Новиця – 6 липня 1937 р., Львів) – поет і прозаїк, перекладач, літературознавець. ! Лірика Б.-І. Антонича філософська, мотиви космічні, релігійні, прослідковується відгомін лемківського фольклору, зустрічається язичницька символіка. – Філософський Вірш “Різдво” (1934 р., збірка “Три перстені”; модернізм, течії – символізм, авангардизм, міфологізм) – написаний в […]...
- Короткий переказ – Весна – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Росте Антонич, і росте трава, І зеленіють кучеряві вільхи. Ой, нахилися, нахилися тільки, Почуєш найтайніші з всіх слова. Дощем квітневим, весно, не тривож! Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо, Хто сипле листя – кусні скла на тебе? У решето ловити хочеш дощ? З всіх найдивніша мова гайова: В рушницю ночі вклав хтось […]...
- Короткий переказ – Автопортрет – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ – ЛІТЕРАТУРА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (ДО 1939 Р.) БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ “Я все – п’яний дітвак із сонцем у кишені”. “Я – закоханий в житті поганин”. З першої книжки “Привітання життя” Червоні клени й клени срібні, Над кленами весна і вітер. Дочасності красо незглибна, Невже ж тобою не п’яніти? Я, сонцеві життя продавши За сто червінців божевілля, Захоплений поганин завжди, Поет весняного похмілля. Коментар […]...
- БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ (1909-1937) БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Богдан-Ігор Антонич народився на Лемківщині 5 жовтня 1909 року в родині священика. Його рідне село Новиця нині розташоване на території Польщі. Ось як він згадував про своє дитинство і про те, що стало поштовхом до творчості: “Малим хлопчиком вибіг я у темну ніч, оточену мороком холодних мовчазних лісів, і з острахом підвів […]...
- Короткий переказ – Дороги – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ – ЛІТЕРАТУРА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (ДО 1939 Р.) БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, Простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, Тільки безвість вітає вітрами. Голубінь, золотавість і зелень (яруги, галявини, кручі). Розспівались таємно: дзінь-дзелень Цвіркуни в конюшині пахучій. Залізиста вода із […]...
- Мій улюблений український поет Богдан-Ігор Антонич – 11 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Богдан-Ігор Антонич являється унікальним в українській поезії. Народився він на Лемківщині в селі Новиці і до гімназії говорив на своєрідному Лемківському діалекті. У гімназію вступив польську, тому що української поблизу не було, і вчився на польській мові. А в сімнадцять років уступив до Львівського університету вивчати слов’янську філологію і тільки тоді оволодів українською мовою. От […]...
- Богдан-Ігор Антонич – співець української природи – твір з української літератури Богдан-Ігор Антонич – неповторний співець одвічного єднання людини і природи, їх глибинних зв’язків. Він пропонує читати велику книгу природи, бо саме в ній можна знайти відповідь на загадку нашого буття. Поет щодня радів сонцю, тішився деревами, дивувався красі квітки чи листка. Захоплено писав він про карпатську природу і лемківські села, вважаючи людину невід’ємною часткою навколишнього […]...
- БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – ВЕСНА Росте Антонич, і росте трава, І зеленіють кучеряві вільхи. Ой, нахилися, нахилися тільки, Почуєш найтайніші з всіх слова. Дощем квітневим, весно, не тривож! Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо, Хто сипле листя – кусні скла на тебе? У решето ловити хочеш дощ? З всіх найдивніша мова гайова: В рушницю ночі вклав хтось зорі-кулі, На […]...
- Богдан-Ігор Антонич – поет гармонії 30-ті pp. XX ст., на які припадає творче життя самобутнього талановитого поета Богдана-Ігора Антонича, були періодом великого пожвавлення в західноукраїнській літературі. Настрій новаторських шукань у сфері мистецтва слова стимулювали мистецькі експерименти львівських художників, зокрема членів АНУМ – Асоціації незалежних українських митців, до якої належав і сам Антонич. Антонич був одним з нечисленних, а у своєму […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – Б.-І. АНТОНИЧ, О. ТУРЯНСЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС 1.Оригінальне сприйняття ліричним героєм творів Б.-І. Антонича природи і навколишньої дійсності через народні символічні образи, фольклорні тропи. 2.Богдан-Ігор Антонич – яскрава, оригінальна постать в українській літературі. 3.Найважливіші поняття філософії Б.-І. Антонича – сонце, буяння життя. 4.Збірка “Три перстені” – найвище поетичне досягнення Б.-І. Антонича. 5.”Хочу і маю відвагу йти самостійно і бути самим собою” – […]...
- АПОКАЛІПСИС – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Підводяться, мов сонні, велетенські леви, силюети Тяжких, прирослих до землі, кам’яностопих тюрем І в’язнів по ночах відвідують коханки і комети, І місяць, мов рудий павук, повзе поволі муром. Коли слова на порох стерті, сповідатись зорям зайво. На зорях, мов на стінах, цвіль, черва, зелінка й вогкість Обличчя в’язнів миє місяць синім і холодним сяйвом Аж […]...
- ТРИ ПЕРСТЕНІ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Крилата скрипка на стіні, Червоний дзбан, квітчаста скриня. У скрипці творчі сплять вогні, Роса музична срібна й синя. В квітчастій скрині співний корінь, П’янливе зілля, віск, насіння Та на самому дні три зорі, Трьох перстенів ясне каміння. В червонім дзбані м’ятний трунок, Зелені краплі яворові. Дзвони, окриленая струно, Весні шаленій і любові! Підноситься угору дах, […]...
- НАЦІОНАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ (Спроба ідеалістичної системи мистецтва) ЩО ТАКЕ МИСТЕЦТВО? Почнім від цього примітивного питання. Стільки разів повторюємо слова: мистецтво, мистець, мистецький, які мали вже час витертися, вигладитися в наших устах, наче камінчики у воді, вилиняти зі змісту, мов сукно з барви. З причини частого вживання стали вони такими близькими і знайомими, що не вважаємо за потрібне призадуматися […]...
- Ротації – Богдан-Ігор Антонич Біжать алеї звуків, саджених у гами. Мов на акорд, упав поверх на поверх. Греблі жовтих мурів, денний вулиць гамір Від берега по берег, тінь вінків дубових. Мусує день, мов склянка золотого чаю, Прочищена блакить, ввиш мряки шумовиння. Йдуть люди жовтих міст, і їхні очі сяють, Хоч смуток вглиб ховають, мов гірке насіння. Церкви, цукерні, біржі […]...
- ЗОЛОТОМОРЕ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Йде дощ малин. Племена бджіл шаліють. Струни світла Поторгані. Приїхали посли з золотоморя. Квартет долонь – два спутані акорди. Мряки мітли. В червоний ягід дощ в’їжджає білий кінь. Про зорі Мовлять посли, та їхня мова нам незрозуміла. Колись давно співала неня про золотоморе, Підводне царство, де ночує сонце в білих віллах У зливі світла. Їде […]...
- БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – ЄДНІСТЬ ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ, ЗВ’ЯЗОК МІЖ СТАНОМ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ ТА ДОВКІЛЛЯМ “Антонич був хрущем і жив колись на вишнях, на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко…” Але для того щоб написати ці рядки, вій мусив стати людиною. Постать Антонича, нехтувана за радянських часів, набуває все більшого значення в умовах української державності й свободи. Безперечно, це один з українських поетичних геніїв XX ст. Його метафори ведуть до […]...
- ПРИВІТАННЯ ЖИТТЯ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ І день і вік однаково минають. Не задержать Нам хвилі. Кожна мить знов родить другу мить, І перша в другій спить, обі у третій, та, як вежа, Час виростає й меж не має й нас німить. Так на минулого й майбутнього раменах Повішено, мов плахту, долю нашу. Ми – ланцюга поодинокі звена, Ми – відтинок […]...
- Знак лева – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Умерлих квітів царство – спить пустиня В піску сорочці золото-червоній. Малюк осот – рослинне чортовиння, Екстазу сонця й блискавок погоні. Живі свічки понад землі труною, Жорсткий бур’ян нараз кущем горючим. Немов кущі розхилені рукою, Розхиляться бездонні віри кручі. І бачиш вічність – небо опалеве І шум червоних полум’я потоків. З-за гір століть веде сузір’я Лева, […]...
- Скорочено – ДОРОГИ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – 11 КЛАС Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, Простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки пшениця (над нами, за нами, під нами). Тільки безкрай і далеч іскриться, Тільки безвість вітає вітрами. Голубінь, золотавість і зелень (яруги, галявини, кручі). Розспівались таємно: дзінь-дзелень Цвіркуни в конюшині пахучій. Залізиста вода із криниці (дороги, […]...
- ПІСНЯ ПРО НЕЗНИЩЕННІСТЬ МАТЕРІЇ – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Забрівши у хащі, закутаний у вітер, Накритий небом і обмотаний піснями Лежу, мов мудрий ліс, під папороті квітом І стигну, і холону, й твердну в білий камінь. Рослинних рік підноситься зелена повінь, Годин, комет і листя безперервний лопіт. Заллє мене потоп, розчавить білим сонцем, І тіло стане вуглем, з пісні буде попіл. Прокотяться, як лява, […]...
- Богдан ЛЕПКИЙ (1872-1941) – Осмислення української історії – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст ■ Богдан Лепкий (автопортрет, 1907) Богдан Лепкий (повне ім’я – Богдан Теодор Нестор Лепкий) народився 9 листопада 1872 року в селі Кривенькому на Тернопільщині в сім’ї священика. Початкову освіту здобув удома, згодом навчався в школі та в гімназії в Бережанах. Навчаючись у гімназії, написав перші літературні твори, захопився малярством. Після гімназії вступив до Віденської академії […]...
- Микола Хвильовий. Юрій Яновський. Володимир Сосюра. Валер’ян Підмогильний. Остап Вишня. Микола Куліш. Богдан-Ігор Антонич ПРОГРАМА Микола Хвильовий. “Я (Романтика)” Юрій Яновський. “Дитинство” Володимир Сосюра. “Любіть Україну” Валер’ян Підмогильний. “Місто” Остап Вишня. “Моя автобіографія”, “Сом” Микола Куліш. “Мина Мазайло” Богдан-Ігор Антонич. “Різдво” Опорні поняття Імпресіонізм Засоби гумору Роман у новелах Усмішка Урбаністичний роман Метафоричність лірики Драматичний твір Псевдонім Політична комедія МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ “Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і усіх нас хвилює, […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – Б.-І. АНТОНИЧ, О. ТУРЯНСЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС 1.Коли Б,-І. Антонич заявив про себе вперше як поет? Перший свій вірш “Біг – 1000 метрів” Б.-І. Антонич опублікував 1931 року в журналі пластунів “Вогні”. Цього ж року виходить друком його збірка “Привітання життя”, у якій Б.-І. Антонич проголосив, що він – “закоханий в життя поганин”. Поет творить власну філософію, її найважливіші поняття – сонце, […]...
- Василь Симоненко – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 року в селянській сім’ї в селі Біївцях Лубенського району на Полтавщині. Дитинство, що припало на роки війни, було трудним і голодним. Батько кинув сім’ю, і Василя виростила мати Ганна Федорівна. Писати вірші він почав ще у шкільні роки, вміщуючи їх у шкільній стіннівці. 1952 року В. Симоненко вступив […]...
- Ігор ПАВЛЮК (нар. 1967 р.) – ІЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ (кінець ХХ – початок ХХІ століття) Ігор Зиновійович Павлюк народився 1 січня 1967 року на Волині в селі Малий Окорськ Локачинського району. Через десять днів після народження майбутнього поета померла його мама. Доглядати немовля взялися дідусь із бабусею із села Ужова Рожищенського району цієї ж області. Рідні намагалися забезпечити улюбленому онукові найкращі умови. Хлопчик дуже добре вчився, багато читав, а згодом […]...
- ПЛАН – Б.-І. АНТОНИЧ, О. ТУРЯНСЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС I. Особливості творчої манери Б.-І. Антонича. (Творчість Антонича споріднена з фольклором, він звертався у власних віршах до слов’янської міфології, старозавітних переказів, канонічних Євангелій і навіть апокрифів. Б.-І. Антонич сприймає Святе Письмо як джерело власного світогляду й широко використовує його в своїй міфотворчості.) II. Лейтмотив “Пісні про незнищенність матерії” – заглиблення у першоджерела світу. (Вірш “Пісня […]...
- Борис Олійник – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Борис Ілліч Олійник народився 22 жовтня 1935 року в селі Зачепилівка на Полтавщині. Батько поета – Ілля Іванович – працював шахтарем, інструкторок райкому f&; редактором районної газети. Добровольцем пішов на фронт у 1941 і загинув у 1943 році. Перший вірш п’ятикласника Бориса Олійника був надрукований у районній газеті 1948 року, де він і почав працювати […]...
- ПЛАНИ – I. БАГРЯНИЙ, В. ГЕРАСИМ’ЮК, І. ЛИПА – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС I. Українська література за межами України. (У XX столітті українська література творилася і поза межами України, бо багато митців, які негативно ставилися до радянської влади та її політики, емігрували за кордон, але продовжували плідно працювати. Письменники-емігранти написали багато талановитих і мистецьки досконалих творів, що поповнили скарбницю української літератури, а також вони ознайомили європейського читача із […]...
- БОГДАН БОЙЧУК (1927) БОГДАН БОЙЧУК Богдан Бойчук народився в селі Бертники, на Тернопільщині. В 1944-ому році, при відступі, німці схопили його й забрали до Німеччини на примусові роботи. Після війни він перебував у таборі переміщених осіб (Ді-Пі) в місті Ашаффенбург, де й закінчив середню освіту в таборовій гімназії. В 1949-ому році переїхав до США і оселився в […]...
- Костенко Ліна Василівна – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Основні твори: збірки віршів “Проміння землі”, “Вітрила”, “Сад нетанучих скульптур”, книги “Над берегами вічної ріки”, “Маруся Чурай”, “Неповторність”, збірка віршів для дітей “Бузиновий цар”. Л. В. Костенко народилася 19 березня 1930 р. у містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів. У 1936 р. родина перебралася до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу. Ці скупі […]...
- ГЕТЬМАН БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ – УКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ ПІСНІ – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Богдан Хмельницький – один із найвідоміших у світі українців. Він прославленим керівник Національно-визвольної війни українського народу, гетьман України 1648-1657 рр., організатор українського війська. Його вважають найавторитетнішим гетьманом за всю історію України. Період його правління називають Хмельниччиною. Богдан Хмельницький народився в шляхетсько-козацькій родині, освіту почав здобувати в школах Чигирина й Києва, продовжив навчання в єзуїтському колегіумі […]...
- Олесь Гончар – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Олесь (Олександр) Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918 року в селі Суха, тепер Кобеляцького району Полтавської області. Після закінчення школи вступив до Харківського технікуму журналістики. З 1937 року О. Гончар почав друкуватися в українській пресі. 1938 року він вступив на філологічний факультет Харківського університету. У перші дні війни пішов добровольцем на фронт у складі студентського […]...
- Андрій Малишко – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Андрій Самійлович Малишко народився 2 (15) листопада 1912 року в селі Обухові Київської області в родині шевця. 1932 року закінчив Київський інститут народної освіти. Деякий час вчителював, працював у газетах “Комсомолець України”, “Літературній газеті”, журналі “Молодий більшовик”. Друкуватися почав з 1930 року. У другій половині 30-х – на початку 40-х років вийшли друком збірки А. […]...
- Література рідного краю № 2. Богдан Лепкий. Казка про Ксеню і дванадцять місяців Мета: розповісти учням про видатного письменника Богдана Лепкого, дати початкові відомості про драму як рід і жанр літератури, дослідити втілення казкових мотивів у п’єсі, удосконалювати вміння складання порівняльної характеристики героїв; розвивати навички розрізнення різних літературних родів; розвивати навички читання драматичного твору, уміння використовувати ремарки при інсценуванні; виховувати порядність, людяність, доброту, щирість, увічливість, зосередити увагу учнів […]...
- Іван Драч – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Іван Федорович Драч народився 17 жовтня 1936 року в селі Теліжинцях Тетіївського району на Київщині. Найперший вірш семикласника Івана Драча було надруковано у районній газеті “Зміна” 8 травня 1951 року. Після закінчення середньої школи в Тетієві викладав російську мову та літературу в семирічці сусіднього села Дзвінячого, працював інструктором райкому комсомолу. Відбув трирічну службу в армії […]...
- ІГОР КАЛИНЕЦЬ (нар. 1939) ІГОР КАЛИНЕЦЬ До 1980-х років Ігоря Калинця як поета мало хто знав в Україні. Суворі пермські концтабори та забайкальське заслання надовго відірвали його од рідної землі. Ігор Миронович Калинець народився 9 липня 1939 р. в м. Ходорові на Львівщині в сім’ї службовця. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету […]...
- Моє розуміння поезії Б.-І. Антонича – Зразок твору – Б.-І. АНТОНИЧ, О. ТУРЯНСЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС Поезія Ігоря-Богдана Антонича вражає своїм первісним, міфопоетичним поглядом на світ. Мабуть, його вірші ще довго викликатимуть бажання дослідників зрозуміти все, що він хотів донести до читача, дійти до самої суті його творчого задуму. Я ж спробую висловити власне розуміння змісту його поезії “Різдво”, яка належить до справжніх ліричних шедеврів. Різдвом називають день, коли народився Ісус […]...