Близькі родичі

Дівчину на ім’я Гцонцемдіма відвели до себе слони. А потім її взяла в дружини гієна. І Гцонцемдіма стала жити разом з чоловіком в його становище. Але слони взяли з гієни обіцянку, що та призведе Гцонцемдіма відвідати їх. І ось незабаром вона з чоловіком пустилася в дорогу до стійбища слона.
Коли вони підійшли до стійбища, то побачили безліч слідів.

– Хто б це міг бродити тут, залишаючи такі сліди, сліди, схожі на левові? – Запитав чоловік-гієна свою дружину.
– Це не левові сліди, а сліди моїх братів. Не говори так!
– Тут всюди навколо левові сліди. Хіба ти не думаєш, що нам слід повернутися і відправитися додому? – Запитав чоловік-гієна, повискуючи від страху.
– Не турбуйся. Це сліди мого батька та його синів. Вони пішли на полювання. Ну, давай підемо в стійбище. Перестань говорити дурниці! Лев? Який ще лев? Це всього лише мої маленькі брати і сестри, – сказала Гцонцемдіма.
І вони пішли далі. Йшли-йшли і нарешті дісталися до становища. Там вони сіли і стали розмовляти з жінками. Поговоривши трохи з ними, Гцонцемдіма і гієна пішли влаштовуватися на нічліг, як раптом почувся левиний рик. Це були брати Гцонцемдіма, вони люто гарчали.
– Ку-ку-ку! – Сказав чоловік-гієна. – Сюди йдуть леви?
– О-о! – Відповіла Гцонцемдіма. – Та ти ж прекрасно знаєш, що це йдуть додому мої брати, плоть і кров мого батька. Так навіщо ж тоді ти називаєш їх левами?
– Ні, це леви! Ну, давай же…
Але брати вже входили в становище.
Вони були хижаками, і вони гавкали. Вони гавкали, як звичайно гавкають собаки. Вони вже давно не бачилися зі своєю старшою сестрою, тому вони знову і знову вітали її. Вона побігла їм назустріч, і вони стали обніматися.
– Бачиш, ось мої брати, як я тобі й говорила! А ти що уявив собі!? – Сказала вона гієні. – І з самого початку це були мої брати! Так що за мовчи і сиди собі спокійно!
– Так?! – Сказав чоловік-гієна. – Я в стійбище, повному левів, а ти кажеш, щоб я не боявся?
– О-о-о, так це ж всього-навсього мої брати, дурень! Про які левах ти говориш?
Ну а батько Гцонцемдіма ще не повернувся додому. Наближаючись до стійбища, він так заревів, що всі навколо здригнулася і дерева ледь не повалилися.
– Коо! Не жити мені більше! – Вигукнув чоловік-гієна. – І чому я не залишився вдома? Що я наробив? Потрапив в будинок слона, який реве так жахливо!
– Та ні ж! – Сказала Гцонцемдіма. – Це просто йде мій батько! Ну, сядь же і терпляче чекай. І вона знову посадила його.
– Ось, співаєш нга.
Чоловік-гієна затремтів від жаху. Він трусився і тремтів.
Тоді Гцонцемдіма пішла за коробочкою з панцира черепахи з порошком са. Вона зробила вигляд, що хоче заспокоїти його порошком са. Але замість цього вона схопила його за ніс і відірвала його! Вона відірвала ніс своєму чоловікові!
– Я сказала, щоб ти сидів спокійно і дожі дався мого батька, але ти не послухався. Ось я і відірвала тобі ніс.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Близькі родичі