БЛАКИТЬ – СТЕФАН МАЛЛАРМЕ – 11 КЛАС
Блакить, одвічна блесть, в іронії священній,
Ясна, прозоріша за квітів томну лінь,
Поета, що клене безсило власний геній,
Жене безплідною пустелею болінь.
Біжу сліпма: вона в порожню душу хоче
Мені загнати свій пронизливий докір.
Куди втекти? Яку з твоїх громадь, о ноче,
Затулить хоч на мить її убивчий зір?
Тумане, линь! Пролий свій попіл монотонний
Густими пасмами під небосхил, який
Між сірих трясовин осінніх днів потоне!
Німою стелею сліпучу товщу скрий!
А ти – з летейських вод виходь! Над берегами
Сухих очеретин і твані назбирай,
О Спліне, й заліпи умілими руками
Лазурні діри – слід од злих пташиних зграй!
Іще! З останніх сил хай димарі понурі
Чадять, і кіптяви напівзагуслий блиск,
Опавши, хай замкне всі горизонти хмурі,
Де звільна помира жовтавий сонця диск!
– Умерли небеса. – Матеріє, благаю,
Дай сил забути Гріх та неосяжний Лад
Страждальцеві, який, проклявши, поділяє
Прибиту підстілку щасливих людських стад.
Бо голови уділ порожньої моєї,
Флакону без рум’ян під голизною стін,
Не скрасивши ридань смертельної Ідеї,
Похмурим позіхом вітати чорний скін…
Даремне й це! Блакить святкує перемогу,
Моя душе: вона співає знов і знов
У дзвонах, нам на страх; лунку глибінь живого
Металу покида із синню молитов,
І, прорізаючи кільце твоїх агоній,
Мов невідпорний меч, серед імли гримить.
Ховатися – куди від лютої погоні?
Вона гряде. Блакить! Блакить! Блакить! Блакить!
Переклад М. Москаленка
Related posts:
- ДАР ПОЕЗІЇ – СТЕФАН МАЛЛАРМЕ – 11 КЛАС Тобі мій дар: дитя нічної Ідумеї1! Крізь шиби, де мороз різьбив тонкі лілеї, 1 Ідумея – історична область в Палестині, в кабалістиці – місце проживання людей-потвор, створених до Адама. Крізь вікон аромат з одзолотілим склом, Чорніючи, блідим, скривавленим крилом У лампу ангельську ударило світання. Тріумф! І тільки-но реліквія остання Змінила батькові злим усміхом уста, Здригнулась […]...
- МАЛЛАРМЕ, Стефан (1842 – 1898) МАЛЛАРМЕ, Стефан (Mallarme, Stephane – 18.03. 1842, Париж – 09.09.1898, Вальвен) – французький поет. Народився у сім’ї службовця. У п’ятирічному віці втратив матір. Виростав мрійливою дитиною. У віці 10 років його віддали у пансіон, а потім у ліцей міста Санса, де він і почав віршувати. 1861 p. Mалларме відкрив для себе “Квіти […]...
- Стефан Малларме (1842-1898) Творчість французького поета-символіста Стефана Малларме сучасники сприймали по-різному: одні – як диво, найвищий ступінь майстерності, інші – як складну і незрозумілу таємницю. Стефан Малларме народився 18 березня 1842 року в Парижі в сім’ї урядовця, у родині з давніми революційними традиціями. Усі предки по батьковій і материнській лініях, починаючи з часів революції, служили в Управлінні […]...
- Короткий переказ – Блакить мою душу обвіяла – ПАВЛО ТИЧИНА ПАВЛО ТИЧИНА Блакить мою душу обвіяла. Душа моя сонця намріяла, Душа причастилася кротості трав – Добридень я світу сказав! Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов свічечка. Хвилюють, маюють, квітують поля Добридень тобі, Україно моя! Коментар Скажи вранці світові “Добридень!” – і будуть добрими твій день, твоє життя. Поглянь навкруги, як гарно світить […]...
- БЛАКИТЬ МОЮ ДУШУ ОБВІЯЛА… – ПАВЛО ТИЧИНА (1891-1967) – РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ Блакить мою душу обвіяла, Душа моя сонця намріяла, Душа причастилася кротості трав – Добридень я світу сказав! Струмок серед гаю, як стрічечка. На квітці метелик, мов свічечка. Хвилюють, маюють, квітують поля – Добридень тобі, Україно моя! Поміркуй над прочитаним 1. Чи сподобався тобі вірш? Який настрій викликає він у тебе? 2. Яку пору року описано […]...
- УКРАЇНЕЦЬ З ЯВОРОВА НА ЧОЛІ РОСІЙСЬКОЇ ЦЕРКВИ. СТЕФАН ЯВОРСЬКИЙ – ВАЛЬКО КРАВЧЕНКО АБЕТКА ДЛЯ “СТАРШОГО БРАТА” УКРАЇНЕЦЬ З ЯВОРОВА НА ЧОЛІ РОСІЙСЬКОЇ ЦЕРКВИ. СТЕФАН ЯВОРСЬКИЙ. Стефан (до постригу – Семен) Яворський народився в 1658 р. в сучасній Львівській області в містечку Яворові (нині – районний центр), від назви якого, як гадають, походить його прізвище, в незаможній православній шляхетській сім’ї. Дитинство пройшло в Ніжині, куди переселились батьки. В […]...
- П. ТИНИНА “ГАЇ ШУМЛЯТЬ”, “БЛАКИТЬ МОЮ ДУШУ ОБВІЯЛА”. ЛЮБОВ ДО РІДНОЇ ЗЕМЛІ. МЕЛОДІЙНІСТЬ ВІРШІВ ПАВЛА ТИЧИНИ – Рідна Україна. Світ природи Мета: – навчити учнів виразно і вдумливо читати та творчо сприймати поезії, усвідомлювати та висловлювати свої відчуття, розглядати кольорову палітру віршів, відтворювати в уяві аналогічні картини природи, спостережені в житті; висловлювати міркування про способи вираження любові до рідної землі, дискутувати про це; – розвивати навички аналізу поетичних творів, висловлення власної думки про прочитане, розвивати естетичний […]...
- Клаптик безмежності – ОКСАНА КУНЕЦЬ Клаптик безмежності Засміяна Пилком старої липи, Замріяна Твоїм веселим сміхом, Безмежності Не осягну, напевне, В залежності Від слів твоїх даремних. Нехай слова Не відкривають душу; Росте трава – Топтати її мушу. Скажи мені Лише одну таїну: Навіщо дні Тікають без упину, Куди летять Щасливих снів хвилини, І як відтять Безмежності тканину? Лишім собі Один маленький […]...
- ЖЕРОМСЬКИЙ, Стефан (1864 – 1925) ЖЕРОМСЬКИЙ, Стефан (Zeromski, Stefan – 04.10. 1864, Стравчин – 20.11.1925, Варшава) – польський прозаїк і драматург. Творчість Жеромського загалом спирається на реалістичні традиції, але при цьому у багатьох своїх творах він виходить за їхні межі і вдається до сучасного йому модерного художнього досвіду, який представлений у його прозі вкрапленнями натуралізму, імпресіонізму та […]...
- ЦВАЙГ, Стефан (1881 – 1942) ЦВАЙГ, Стефан (Zweig, Stefan – 28.11.1881, Відень – 23.02.1942, Петрополіс, Бразилія) – австрійський письменник. У мемуарній книзі “Вчорашній світ” (“Die Welt von gestern”) Цвайг підкреслено лаконічно розповідає про своє дитинство та підліткові роки. Коли йдеться про батьківський дім, гімназію, а потім університет, письменник свідомо стримує свої почуття, підкреслюючи таким чином, що його […]...
- ПЧ. Використання символів як провідного засобу поетичного самовираження у творчості Стефана Малларме – Франція – ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ Мета – формувати компетентності: Предметні (знання особливостей символізму останньої третини ХІХ – початку ХХ ст., перебігу тогочасного поетичного процесу; розуміння поняття символ як провідного засобу поетичного самовираження цієї доби; знання життя та творчості Стефана Малларме; навички психологічного й художнього аналізування поетичних творів; навички сприйняття інформації на слух; культуру мовлення; аналітичне мислення; декламаційні вміння; творчі здібності; […]...
- ГЕОРГЕ, Стефан (1868 – 1933) ГЕОРГЕ, Стефан (George, Stefan – 12.07.1868, м. Бінген-на-Рейні – 04.12.1933, Локарно, Швейцарія) – німецький поет. Георге – єдиний значний німецький представник епохи декадансу, чиї езотеричні прозріння трактувались і як апологія Третього Рейху, і як передбачення звільнення світу від фашизму. Народився Георге у маленькому німецькому містечку Бінгені-на-Рейні. Упорядкований побут тихої провінції відобразився і […]...
- ВІТИНСЬКИЙ СТЕФАН ВІТИНСЬКИЙ СТЕФАН (рр. та місце нар. і см. невід.) – поет. Навчався, очевидно, в Харківській колегії, де потім був викладачем. У 1736- 1737 рр. викладав поетику, згодом – риторику, у 1738-1739 рр. – професор філософії і префект колегії. Подальша доля невідома. 1739 р. видав старослов’янською мовою поетичну книжку “Епінікіон” на честь Анни Іоанівни, де описав […]...
- ЯВОРСЬКИЙ СТЕФАН ЯВОРСЬКИЙ СТЕФАН (світське ім’я Семен, 1658, м. Яворів, тепер Львівської обл. – 24.11.1722, Москва) – філософ, поет, церковний і громадсько-політичний діяч. Походив із православної шляхетської родини з м. Яворова в Галичині, яка після Андрусівського миру 1667 р. переїхала в Красилівку поблизу Ніжина. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії та єзуїтських школах Любліна, Львова, Познані, Вільно. Для […]...
- Стефан Лієвич – образ нової людини (за повістю Ольги Кобилянської “Людина”) Образ Стефана Лієвича в повісті Ольги Кобилянської “Людина” – це образ нової людини, людини майбутнього. Стефан Лієвич жив і навчався за кордоном, перейнявся там передовими ідеями. Повернувшись на канікули додому, у колі знайомих розповідав про рівність жінок з чоловіками у Швейцарії та інших країнах Європи, про жіночу емансипацію, успішне навчання жінок в університетах і навіть […]...
- НЕЗНАЙОМА – ОЛЕКСАНДР БЛОК – 11 КЛАС Щовечера над ресторанами Стихає вітру млявий рух, І править вигуками п’яними Весняний переплілий дух. А над пекарнею, піднесений Над смутком передмість і дач, Калачик золотіє плетений, І з тьми пливе дитячий плач. І кожний вечір за шлагбаумами, Заламлюючи котелки, Серед канав гуляють з дамами Дотепні зухи-парубки. Над озером – склепіння весельне І зіграний жіночий виск. […]...
- Та мить, яка надходить після болю – ДМИТРО ПАВЛИЧКО * * * Та мить, яка надходить після болю, Тобою завданого,- ніжна мить… Я все стерплю, я все тобі дозволю – Не бійсь боляще серце надломить. Надламане, воно смачніше буде, Як хліб, що їсться з голоду й злоби; Заходь, як у світлицю, в мої груди І все, що заманеться, там роби. В тій хаті на […]...
- ПОЕТИЧНЕ МИСТЕЦТВО – ПОЛЬ ВЕРЛЕН – 11 КЛАС Із збірки “Колишнє й недавнє”: Колишнє Найперше – музика у слові! Бери ж із розмірів такий, Що плине, млистий і легкий, А не тяжить, немов закови. Не клопочись добором слів, Які б в рядку без вад бриніли, Бо наймиліший спів – сп’янілий: Він невиразне й точне сплів, В нім – любий погляд з-під вуалю, В […]...
- Картини рідної Донеччини у творах “Вода десь точить білий камінь”, “Солов’їні далі, далі солов’їні” – ІІІ варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Володимир Сосюра був надзвичайно ніжною людиною, що дуже тонко відчуває красу рідного краю. Любов його до української землі, а також до своєї батьківщини, милої серцю Донеччини, відбилася в багатьох творах поета. Чутливий до змін у природі рідної землі письменник пише: Солов’їні далі, далі солов’їні Знов весна розквітла на моїй Вкраїні. Любов до Вітчизни переповнює душу […]...
- ДО МОРЯ – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН – 9 КЛАС Прощай, стихіє в вольній силі! Останній раз тепер мені Ти котиш півпрозорі хвилі, Красою сяєш в далині. Мов друга журні нарікання, Мов клич його в прощальний час, Твій дружній шум серед світання Почув я тут в останній раз. Душі моєї світла мріє! Як часто берегом твоїм Я тут ходив, носив надії У серці тихім і […]...
- ЗИЗАНІЙ (ЗИЗАНІЙ-ТУСТАНОВСЬКИЙ) СТЕФАН ЗИЗАНІЙ (ЗИЗАНІЙ-ТУСТАНОВСЬКИЙ) СТЕФАН (р. нар. невід., вірогідно, с. Потелич, тепер Львівської обл. – 1600, Молдова) – український і білоруський освітній і культурно-релігійний діяч, письменник – полеміст, учений – філософ, проповідник, педагог. Старший брат Лаврентія Зизанія. Походив із простолюду або незаможної шляхти. Невідомо, де здобув освіту. До 1577 р. став ректором Львівської міської української школи. Брав […]...
- ІЗ “КНИГИ ПІСЕНЬ” ЧОМУ ТРОЯНДИ НЕМОВ НЕЖИВІ? – ГЕНРІХ ГЕЙНЕ – 9 КЛАС Чому троянди немов неживі, Кохана, скажи мені? Чому, скажи, в зеленій траві Фіалки такі мовчазні? Чому так гірко дзвенить і співа Жайворонком блакить? Чому в своєму диханні трава Тління і смерть таїть? Чому холодне сонце поля В задумі похмурій мина? Чому така пустельна земля І сіра, мов труна? Чому мене, мов безумця, в пітьму Моя […]...
- ПІЛІГРИМ – КРИМСЬКІ СОНЕТИ – АДАМ МІЦКЕВИЧ – 9 КЛАС ПІЛІГРИМ (Сонет 14) Країна розкоші прослалась підо мною, Вгорі – блакить ясна, тут – лиця чарівні; Чому ж у дальній край так хочеться мені, Чом ще за дальшою я плачу давниною? О Литво! Шум лісів, породжених тобою, Миліший, ніж Байдар всі солов’ї гучні, І більше я радів твоїй трясовині, Як цим шовковицям з їх ніжною […]...
- НОКТЮРН І – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Ноче, котрий це вже раз Тебе чує на собі біла шкіра паперу: Чорну віспу твоїх трьох літер І незчисленні щеплення твоїх відмінків! Але знову і знову непритомніє місто Від твоїх постійних епідемій, І знову вірші густими плямами Виступають на щоках карток. – Може, це правда, що ти розводишся У льохах і у темних помешканнях, І […]...
- Я МИТЬ ЧУДОВУ ПАМ’ЯТАЮ… (ДО А. П. КЕРН) – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН – 9 КЛАС Я пам’ятаю мить чудову, Коли мені з’явилась ти, Як привид, сповнений любов’ю, Як геній чистий красоти. Переклад І. Муратова В сумній, холодній безнадії, В людській тривожній метушні, Звучав твій голос, наче мрії, Ти часто снилася мені. Йшли роки. Мрії чарівничі Розвіяв вітер часу злий. І я забув твоє обличчя, Твій стан і голос ніжний твій. […]...
- Не злато, ливан і смирну – ФИЛИПОВИЧ ПАВЛО Не злато, ливан і смирну Приносять троє царів – Весняну радість незмірну Віщує соняшний спів. Так завжди було – і нині Голубить дітей земля І знов віддає людині Свої широкі поля. Повітря, рослини, води – Вславляють усі блакить, Усі приходять до згоди Безмежно життя любить. І навіть дано Орфею Не слова летючий дим – Всевладну […]...
- БЛАКИТНА ПАННА – МИКОЛА ВОРОНИЙ – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар З-поза хмар, Попелястих, пелехатих. Ось вона вже крізь блакить Майорить, Довгождана, нездоланна… Ось вона – Блакитна Панна!.. Гори, гай, луги, поля, – Вся земля Їй виспівує: “Осанна!” А вона, як мрія сна Чарівна, Сяє вродою святою, Неземною чистотою, Сміючись […]...
- Скорочено – ІНФАНТА – МИКОЛА ВОРОНИЙ – 10 КЛАС Різьблю свій сон… От ніби вчора ми Зійшлись, – і стріча та жива. На землю тканками прозорими Лягли осінні дерева. Акордами проміннострунними День хвилював і тихо гас. Над килимами вогнелунними Венера кинула алмаз. У завивалі мрійнотканому Дрімала синя далечинь, – І от на обрії туманному Замиготіла ваша тінь. Дзвінкою чорною сильветою Вона упала на емаль, […]...
- Найрідніша людина – І варіант – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Ми живемо разом з мамою. Вона моя найрідніша людина. Наш день проходить так: мама будить мене вранці, готує сніданок і проводжає до школи, а сама іде на роботу. Ввечері ми знов зустрічаємося вдома і за вечерею обговорюємо, як пройшов день, ділимося новинами, спілкуємося. Потім мама перевіряє, як я виконала домашні завдання. І ми лягаємо спати. […]...
- ПІСНЯ НЕЛЮБОГО – ІЗ ЗБІРКИ “АЛКОГОЛІ” – 11 КЛАС Коли співав я цей псалом У році дев’ятсот і третім Не знав я що моя любов Неначе фенікс після смерті Огненної воскресне знов В передніч лондонську туманну Зустрівсь мені один лайдак Геть схожий на мою кохану І зирконув на мене так Що я від сорому зов’янув За босяком я йшов слідком За свистуном безцеремонним Здавався […]...
- Як шатра бронзові, стоять каштани – Михайло Орест Як шатра бронзові, стоять каштани, І жовтиною липи підпливли. Поблякло все: і радості, і рани, Все в прохолодні збилося вузли. І дні змішалися в неясних сплетах, І стопом бронзовим лежать роки. Не розпізнати на старих монетах Минулого зникаючі знаки. І, в у лиць в’язь пірнувши, в неминучий Свій уділ, ти чіткий почуєш стук: З гілля […]...
- ПІСНЯ ПРО РОЛАНДА – З ЛІРИКИ ВАГАНТІВ – 8 КЛАС Твір починається із прославлення походу фракського короля Карла Великого до Іспанії. <…> Сім повних літ в Іспанії провів, Нема вже замку, що не покорився б, Нема ні міста, ні муру цілих, Крім Сарагоси на вершку гори. <…> У Сарагосі засіл сарацинський цар Марсилій, який відправляє до Карла послів. Карл Великий скликає раду, щоб обрати посла […]...
- Скорочено – ІСТОТНЕ – ЄВГЕН МАЛАНЮК – 11 КЛАС Діла ростуть у невмолимі черги. Громадиться цеглинами життя. Як рух, як пруг, як вічний вир енергій. Триває й визначається буття. Співа блакить крізь готику риштовань. Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов. І все ж таки: в началі було – Слово! І все ж таки: начальний дух – Любов! І в серці, і в колекторах моторів […]...
- ВЧИТЕЛЬКА – АНДРІЙ МАЛИШКО (Пiсня) Сонечко встає, i в росi трава, Бiля школи в нас зацвiтають квiти, Вчителько моя, зоре свiтова, Де тебе питать, Де тебе зустрiти? На столi лежать зошитки малi, I роботи час проганяє втому. I летять-летять в небi журавлi, I дзвенить дзвiнок Хлопчику малому. Скiльки пiдросло й полетiло нас В молодiй веснi, в колосистiм полi, А […]...
- Співець рідної природи – (за віршами “Над Дніпровською сагою…”, “Зоре моя вечірняя…”) – ІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 6 клас Тарас Шевченко – це великий український поет, який надзвичайно любив свою Батьківщину і віддав їй своє життя, серце, геніальний талант. Велике місце в творчості Шевченка займають описи природи, яку він дуже любив. У вірші “Над Дніпровою сагою” поет зображує дерева, які стоять над берегом Дніпра. Він надає деревам людських рис, передає їхні почуття, думки та […]...
- Україно! Мамо люба! – Микола Вороний Україно! Мамо люба! Чи не те ж з тобою сталось? Чи синів твоїх багато На степах твоїх зосталось? Чи вони ж не відцурались, Не забули тебе, неньку, Чи сховали жаль до тебе І кохання у серденьку? Марна річ! Були і в тебе Кобзарі – гудці народні, Що співали-віщували Заповіти благородні, А проте тієї сили, Духу, […]...
- Скорочено – ПЕРША КОЛИСКОВА – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ – 5 КЛАС Спи, моя дитино золота, Спи, моя тривого кароока. В теплих снах ідуть в поля жита, І зоря над ними йде висока. Спи, моя гіллячко голуба, Тихо в моїм серці і щасливо. За вікном хлюпочеться плавба Твоїх літ і долі гомінливої. Спи, моя дитинко, на порі. Тіні сплять і сонна яворина… Та як небо в нашому […]...
- Скорочено – ЛЕЛЕКА – ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО – 7 КЛАС Лелеко, біла лелеко, Ти твориш загадку про саму себе за ознакою: Та, хто мостить своє гніздо на хаті, Ти твориш загадку про саму себе за ознакою: Та, хто літає далеко, Та, хто літає далеко по жабенят для лелеченят: На річку, на озеро, до ставка, на луки, на болото – Ти твориш загадку про саму себе […]...
- Я ПОЛІГ БІЛЯ РЖЕВА – ОЛЕКСАНДР ТВАРДОНСЬКИЙ – 7 КЛАС ( Скорочено ) Я поліг біля Ржева В безіменнім болоті, В п’ятій роті сталева Вбила бомба в польоті. Били блиски сліпучі По передньому краю, Як в безодню із кручі Впав – і згадки немає. І на білому світі Наступила пітьма, Ні петлички-налички З гімнастьорки нема. Я – де корені силу Смокчуть в чорних гіллях, Я […]...
- ПОЕТИЧНЕ МИСТЕЦТВО – Поль Верлен – Перехід до модернізму. Взаємодія символізму та імпресіонізму в ліриці – Хрестоматія 10 клас Найперше – музика у слові! Бери ж із розмірів такий, Що плине, млистий і легкий, А не тяжить, немов закови. Не клопочись добором слів, Які б в рядку без вад бриніли, Бо наймиліший спів – сп’янілий: Він невиразне й точне сплів, В нім – любий погляд з-під вуалю, В нім – золоте тремтіння дня Й […]...