Благовіщенський собор
Православний Благовіщенський собор знаходиться в центральній частині міста Каунас, неподалік від вокзалу. Клени та берези, тополі та липи оточують соборну територію і неквапливо переходять в зону парку. Парк, в якому розташовується собор Благовіщення і поруч – Воскресенський храм, раніше був некрополем, де багато християн знайшли для себе упокій місце.
Храм був побудований в 1932 році. Через 3 роки його освятили. Собор, що виник поруч з Воскресенської церквою, побудували з деяких причин. Воскресенський храм з дзвіницею були побудовані в 1862 році на колишньому кармелітському кладовищі на пожертви прихожан. Спочатку прихід був невеликий, але через деякий час кількість віруючих збільшилася настільки, що вони навряд чи могли поміститися в стінах храму. На початку XX століття при храмі існували парафіяльна школа, російська початкова школа і гімназія, братство і сестринство.
У 1918 році, після прийняття Литвою незалежності, більш десятка Каунаському православних храмів було віддано новим власникам. Воскресенський храм і раніше не міг вмістити всіх охочих. Тому Єпархіальними Радою було прийнято рішення про те, щоб попросити уряд повернути православний храм Петра і Павла, розташований на Лайсвес алеї. Малий приділ цього собору був у владі уніатів, католицькі богослужіння відбувалися у великому вівтарі. Цей собор колись був гарнізонним. Міська влада не повернули собор, але запропонували звести поруч з Воскресенським храмом церква, на будівництво якої ними були виділені грошові кошти, а по закінченні будівельних робіт був цілком повернутий іконостас головного вівтаря собору.
У 1932 році почалося будівництво нової церкви. Виділених коштів не вистачало для зведення нового храму, тому православні люди жертвували, у міру своїх можливостей, кошти, а деякі з прихожан безпосередньо брали участь у будівництві собору.
Окормлення пастви нового собору Благовіщення доручили митрофорному протоієрею Євстафію Калисский, самовіддано трудяться тут до 1941 року. Протоієрей Василь Недвецька був другим священиком.
У 1923 році, під час окупації Вільнюського краю Польщею, митрополиту Єлевферію (Богоявленському) запропонували очолити частина Віленської і Литовської єпархії, що знаходиться в межах незалежної Литви. Єпископська кафедра була перенесена Владикою з Вільнюса в Каунас. Тут він оселився в церковному будинку. Тільки в 1939 році владика Елевферий переїхав назад в Свято-Духів монастир. Саме він вів опіку над будівництвом храму і дбав про благоустрій церковного життя парафії. Великий інтерес у Елевферія викликав прекрасний хор. Він приходив і брав участь у хоровому співі, так як любив співи та мав гарний голос. У 1940 році на місце владики був направлений митрополит Сергій, також проявляє велику турботу про Благовіщенському храмі.
У 1962 році, за рішенням державних властей, Воскресенський храм був закритий, і в Каунасі залишився чинним лише один Благовіщенський собор.
Благовіщенський кафедральний собор зведений у Володимиро-Суздальське стилі, з п’ятьма куполами, увінчаними позолоченими хрестами. Будівля була побудована з цегли сірого кольору. Західний фасад будівлі прикрашений ганком з колонами і трьома входами в храм. Внутрішні склепіння собору спираються на чотири колони. У вівтарній частині – два престоли: основний вівтар, освячений на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці, і правий боковий вівтар, освячений на честь святих Віленських мучеників Антонія, Іоанна та Євстафія.
Шанованої святинею собору є чудотворна ікона Сурдегской Божої Матері. До неї звертаються з молитвами не тільки православні з Литви, а й віруючі, які приїжджають з-за кордону. Мало кому відомо, що в храмі є ікона з мощами преподобної Єфросинії Полоцької.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)