Благослови, мати, весну зустрічати – ПРИЙДИ, ВЕСНО, З РАДІСТЮ
Матеріал уроку. “Благослови, мати, весну зустрічати!” (за Василем Скуратівським).
Мета. Навчати учнів помічати за окремими ознаками прихід нової пори року – весни; розвивати уміння словами передавати побачене, пережите; виховувати почуття любові до народних звичаїв та традицій.
Обладнання. Фотоілюстрації весни, картки для розширення поля читання, картки зі словами.
Хід уроку
І. Підготовка до вивчення нового матеріалу.
1. Розповідь учителем казки. Відгадування загадки.
– Послухайте казку, яку приніс ранковий вітерець.
За синіми морями, за високими горами, в густому лісі на узліссі стоїть хатинка. А ліс цей незвичайний. У ньому і птахи, і звірі, і навіть дерева розмовляють. Ось і розповіли вони, що живе в цій хатинці старий, але дуже мудрий дідусь. Є в нього чарівна палиця. Стукне він нею об землю і дива творяться: то сніг іде, то квіти розпускаються, то яблука достигають. А звати того дідуся – Рік. Є у нього чотири доньки. Та такі гарні, що й очей не можна відірвати: добрі, швидкі, ласкаві, але між собою не схожі. Найстарша сестра мете хуртовинами, полюбляє будувати чарівні снігові палаци і дарує дітлахам сніговиків. Це – Зима. Добра і весела, завжди з квітами і ягодами – це щедре Ліго. Золотокоса красуня, в золотому намисті, що без пензля і без фарб скрізь малює золотом листя – це Осінь.
– Відгадайте загадку і скажіть, як звали наймолодшу Рокову доньку.
І весела, яснолиця
Наймолодшая сестриця.
Роботящу вдачу має –
Землю в зелень одягає.
Заквітчала луг, діброву,
Принесла у ліс обнову.
Відгадали, хто вона?
Ну, звичайно, це… (Весна)!
За Марією Пономаренко
2. Читання анаграм.
– Які з поданих слів “зайві”? Чому?
Івкенть (Квітень) | Тивік (Квіти) |
Еберзень (Березень) | Тімельаз (Заметіль) |
Ісечнь (Січень) | Езелнь (Зелень) |
Артньев (Травень) | Мостурк (Струмок) |
3. Гра “Доповни речення”.
– Багато ознак у красуні Весни. Все вище над горизонтом піднімається… (Сонечко). Тануть… (Сніги). На водоймах скресає… (Крига). На деревах і кущах з’являються… (Зелені листочки). З вирію повертаються… (Перелітні птахи). У лісі розквітають такі першоцвіти: … (Проліски, підсніжники, фіалки і т. д.).
4. Складання деформованих речень.
– Весна розморозила річку і по ній попливли крижини. Складіть їх правильно і прочитайте назву розділу, який ми починаємо вивчати.
(“Прийди, весно, з радістю!”)
II. Повідомлення теми і мети уроку.
Учитель відкриває дошку, на якій фотографії весняної природи.
– Навесні природа пробуджується від зимового сну. Поступово сходить сніг, та земля недовго лишається чорною та голою. Тільки-но теплішає, звідусіль починає пробиватися молода яскраво-зелена трава, на деревах набухають бруньки та згодом перетворюються на маленькі листочки. На водоймах швидко тане лід. Крига гойдається на воді, доки зовсім не перетвориться на неї. Весняне небо зазвичай чисте, блакитне, і но ньому швидко пливуть сніжно-білі хмаринки, схожі на тварин – лева, черепаху, різні предмети, навіть обличчя людей.
А згодом починається справжня краса. Усюди розпускаються квіти – проліски, фіалки, кульбабки… Весняний сад – це чарівне місце! У дрібних ароматних квіточках стоять дерева, аж здається, що вони закутані в легкий пахучий туман. Особливо красиво, коли розквітають персики та груші – їхні квітки рожеві, і вони виділяються з-поміж інших дерев. Звідусіль лунає спів та щебет птахів, які повернулися з далеких країв і тепер, здається, розповідають одне одному про свої пригоди. Навесні все навколо наповнюється кольорами, звуками, запахами, усім стає весело на душі.
Саме тому люди з давніх-давен з нетерпінням чекали весну, закликали її у веснянках і закличках. Адже оновлення природи пробуджувало радість, нові почуття і спонукало до праці. Про звичаї, пов’язані з весною, ми дізнаємося з твору Вадима Скуратівського “Благослови, мати, весну закликати!”.
III. Опрацювання оповідання В. Скуратівського “Благослови, мати, весну зустрічати!”
1. Словникова роботи (робота в парах),
А) Вправа на розширення поля читання. Робота у парі на картках.
Б) Тлумачення малозрозумілих слів.
Діти отримують картки зі словами. Читають тлумачення деяких слів після тексту (с. 161). Значення інших слів шукають в “Тлумачному словнику”.
Левади
Пращури
Тужавіти
Ретельність
Символічний птах
2. Читання статті учнями мовчки.
– Про що йдеться у творі?
– Коли наші пращури святкували Новий рік?
3. Повторне читання твору вголос “ланцюжком”.
– З яким проханням діти зверталися до своїх матерів і бабусь?
4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.
– Коли діти просили дозволу у неньок зустрічати весну?
– Що випікали мами й бабусі?
– Що діти робили з цими символічними птахами?
– Прочитайте пісню, яку виконували діти.
– Коли співали веснянки й гаївки?
– Які сценки ставили дівчата?
– Прочитайте опис масового хороводу.
5. Вправа на вдосконалення техніки читання.
Учитель пропонує швидко відшукати й прочитати речення зі словами Пращури, смаковите печиво, на околицю, буй-зелень, дійств, на розлогій луці, подоляночка.
6. Переказування тексту від першої особи (вживання займенників я чи ми).
7. Робота в зошиті (с. 60).
ІV. Підсумок уроку.
УРОК 96. Урок позакласного читання
(2 votes, average: 3.50 out of 5)