Биологические науки

Related posts:

1. Водоросли Общая характеристика водорослей: Общие признаки всех растений: клеточное строение, автотрофное питания, клеточную стенка, пропитанная целлюлозой. Строение: одноклеточные, многоклеточные и колониальные. Ткани и органы отсутствуют; Слоевище (таллом) – тело водорослей, а не расчлененной на ткани и органы. Хлоропласты – хроматофоры или хлорофилловые зерна; Размножение: вегетативное (деление клеток пополам, частями талом), бесполое (спорами, зооспорами), половое (гаметами) Среды […]...
2. Жизнь как открытая система Жизнь как открытая система, которая сохраняет и передает информацию из прошлого в будущее. Жизнь как открытая система, которая сохраняет и передает информацию из прошлого в будущее. Общие характеристики живых существ можно описать с помощью некоторых терминов теории сложных систем, поведение и эволюцию которых изучает новая наука синергетика. Синергетика – наука, изучающая законы и эволюцию сложных […]...
3. Взаємодія науки цивільного права та інших наук Наука цивільного права знаходиться у взаємодії з іншими науками, займаючи серед них важливе місце. В першу чергу наука цивільного права органічно взаємопов’язана з іншими правовими науками. Перш за все, цивільне право спирається на систему фундаментальних понять і категорій, які розроблені теорією держави і права. Наприклад, це відноситься до положень про предмет і метод правового регулювання, […]...
4. Етос науки. Зовнішні та внутрішні цінності науки Етос науки – поняття, що означає сукупність моральних імперативів, прийнятих в науковому співтоваристві і визначають поведінку вченого. Найбільш відома концепція “нормативного етосу науки”, розроблена в 40-і роки XX століття Р. Мертоном. Етос новоєвропейської науки з його точки зору обумовлений впливом 3 основних факторів: 1) він відповідає головній меті наукової діяльності – систематичного розширення сфери достовірного […]...
5. Науки про людину Зачатки наукових знань про людину виникли в надрах античної філософії. Поступово, протягом тисячоліть, накопичені знання про різні сторони людського існування складалися в цілісну систему суспільних, гуманітарних, природничих і технічних наук. Серед них одне з найдревніших і почесних місць по праву займає медицина. Медицина – галузь науки і практична діяльність, спрямована на збереження і зміцнення здоров’я. […]...
6. Ознаки науки По-перше, вона є самостійним – номологічним – типом світогляду, поряд з міфологічним, релігійним, традиційним, художнім і філософським. По-друге, наука виступає як форма суспільної свідомості, що дозволяє відобразити суспільне буття і навколишній світ у специфічній формі наукових уявлень, суджень, умовиводів. По-третє, наука виступає як галузь духовної діяльність, галузь виробництва духовних новацій, основною продукцією якої є ідеї, […]...
7. Первый этап становления науки Украины Первый этап охватывает 1991-1993 годы. Особенность этого этапа состоит в том, что на процесс трансформации научной системы Украины с региональной в самостоятельную научную систему влияла экономический кризис, быстро нарастала. Изменения социально-экономических условий, глубокий спад производства, структурной сдвиг промышленности от высокотехнологичных до низкотехнологичных и сырьевых отраслей, все большее уменьшение производимого валового внутреннего продукта, рост инфляции и […]...
8. Науки, що вивчають культуру Вивченням культури займаються багато гуманітарні науки. Перш за все варто виділити культурологію. Культурологія – це гуманітарна наука, яка займається дослідженням різних явищ і законів культури. Сформувалася ця наука в XX в. Існує кілька версій даної науки. 1. Еволюційна, т. Е. В процесі історичного розвитку. Її прихильником був англійський філософ Е. Тейлор. 2. нееволюційним, заснована на […]...
9. Наука: визначення науки Наука – вид пізнавальної діяльності, спрямований на вироблення нового об’єктивно – істинного знання про навколишньої дійсності. Наука також є соціальним інститутом і видом діяльності. Об’єктивно-істинне і (або) системно організоване, обгрунтоване знання здавна прийнято називати науковим знанням. Поряд з науковим знанням є різноманітні форми ненаукового знання – міфологічне, релігійне, художнє, повсякденне та ін. Особливості наукового пізнання […]...
10. Науки про природу Питання 1. Які науки про природу ви знаєте? Природу вивчають такі науки, як: географія, біологія, фізика, хімія, екологія, астрономія. Питання 2. Чому природу вивчають різні науки? Тому що, природа дуже різноманітна і одна наука не може охопити всі її аспекти. Питання 3. Які з наук про природу вивчають дані об’єкти та явища? 1-гідрологія, 2-астрономія, 3-фізика, […]...
11. Прикладні та фундаментальні науки Особливості прикладних і фундаментальних наук Проблема єдності теоретичного і практичного в дослідженні природних явищ особливо цікава в сучасній науці. Поділ фундаментальних і прикладних наук є відносним. Як правило, вважається, що фундаментальні науки є базисом, який суттєво поповнює або змінює знання про закономірності функціонування і розвитку природи і суспільства, а також мислення. Прикладні науки вважаються науками, […]...
12. Устрій кібернетики як науки Кібернетика як наука розвивається в різних напрямках. Вона включає різні кластери, які виступають в якості її основи: Теоретична наука. Вона розробляє науковий апарат і методи вивчення систем управління. У неї входять певні розділи математики, наприклад, теорія алгоритмів і так далі. Теоретична наука цікавиться теорією автоматів, теорією перетворення інформації тощо. Технічна наука. Вона займається вивченням особливостей […]...
13. НЕЗВИЧАЙНІ ПРИГОДИ В “РОМАНІ НАУКИ” – Романтика подорожей, велич науки та знань як основний пафос творів Ж. Верна. – Роман Д. Дефо як започаткування “робінзонади” Для гри уяви оповідачів необхідні якісь підстави або привід. Професор Аронакс Мета: з’ясувати, які риси вдачі та факти біографії Жуля Берна відбилися на його творчості, збагнути, в чому полягає внесок письменника в розвиток світової літератури порівняно з Даніелем Дефо, простежити типологічні зв’язки між творчістю двох представників пригодницького роману; розвивати аналітичні, дослідницькі здібності, здатність виділяти головне, […]...
14. Співвідношення філософії науки і історії науки Проблема співвідношення філософії науки та її історії займала і продовжує займати значне місце на сторінках західної літератури з методології науки. Серед безлічі існуючих думок заслуговують інтересу концепції П. Дюгема, Маркса Вартофского – видного представника сучасної американської філософії і Імре Лакатоса. Важливим внеском П. Дюгема в епістемологію є переоцінка відносин між філософією науки та її історією. […]...
15. Поняття “філософія науки” Філософія науки як структурна складова в системі філософського знання оформляється в середині XX ст. Це не означає, що раніше філософи не цікавилися проблемами науки, а вчені не намагалися філософськи осмислити результати своєї праці. Просто філософи розглядали наукове пізнання як приватний момент пізнавальної діяльності взагалі, а вчені або не зачіпали метафізичну проблематику, або, подібно Ф. Бекону […]...
16. Розвиток науки теорія держави і права в 20 столітті Розглянемо особливості розвитку науки теорія держави і права в ХХ столітті, виявимо характерні риси даного етапу її розвитку. Це дозволить зрозуміти важливі аспекти формування даної галузі наукових знань. Розвиток науки теорія держави і права являє собою тривалий історичний процес, який має різну динаміку. Кожен етап розвитку науки теорія держави і права має свої специфічні риси. […]...
17. Науки про народи і населення світу У жовтні 1999 р ООН було зафіксовано народження шестимільярдного людини. В даний час на Землі проживає вже більше 6,5 млрд. Чоловік. Протягом другої половини XX в. чисельність населення планети зростала швидкими темпами. На рубежі III тисячоліття це стало глобальної демографічної проблемою, що впливає на рівень і тенденції розвитку світової економіки, масштаби природокористування, стійкість природно-територіальних систем. […]...
18. Основні етапи розвитку науки Досі панує марксистська точка зору, що в античному і середньовічному суспільствах мало місце лише накопичення наукових знань, а наука з’явилася тільки в Новий час. Насправді процес розвитку науки відбувався не лінійно, а циклічно. Так, в давнину, починаючи в давньосхідних цивілізацій аж до I тис. До Р. Х., йшов процес накопичення знань, що завершився формуванням наук […]...
19. Філософія права та юридичні науки Актуальність проблеми об’єкта і предмета філософії права в чому обумовлена??тим, що в радянський час філософія права не виділялася в самостійну галузь філософського знання. Загальні питання права розглядалися в рамках юридичної дисципліни “Теорія держави і права”. Спроба деяких юристів (Д. А. Керімов, BC Нерсесянц, В. А. Туманов) вичленувати в юридичному знанні філософську складову призвели до того, […]...
20. Предпосылки возникновения науки управления Развитие управления как научной дисциплины не представлял собой серию последовательных шагов вперед. Скорее, это развитие составляло несколько подходов, которые часто совпадали, а накопление научных знаний происходило по принципу спирали, когда на основе существующих знаний генерировались новые. Объектами управления выступали техника и люди. Итак, успехи в теории управления всегда зависели от успехов в других, связанных с […]...
21. Предмет філософії науки У XX столітті наука стала потужним чинником суспільного життя. Якщо в попередні століття наука була в основному долею одинаків і практично не виходила за межі університетських стін, то нині вона являє собою справжню фабрику знань, які широким потоком, матеріалізовані в техніку і технології, вливаються в промисловість, сільське господарство, транспорт, зв’язок, військове справа, побут і т. […]...
22. Основные понятия генетики Генетика (от греч. Генезис – происхождение) – наука о наследственности и изменчивости живых организмов. В ее основу были положены закономерности наследственности, обнаруженные Менделем при изучении различных сортов и гибридов гороха в 1860-х годах. Рождения генетики относят к 1900 году, когда Х. де Фриз, К. Корренс и Е. Чермак повторно открыли закон Менделя. В зависимости от […]...
23. Трансформация украинской науки Трансформация украинской науки основывалась на следующих принципах: внутреннем, при котором происходили преобразования от сложного к простому (пока эффективность деятельности не равна усилиям) и внешнем, связанном со структурной трансформацией экономических отраслей и появлением новых, иностранных источников финансирования. Все усилия государства, направленные на построение “правильной” модели науки, были обречены еще и потому, что средств, необходимых для такой […]...
24. Науки про неживе: фізика, хімія, синергетика Наука подібна річці, яка добре видна, коли набрала чинності, але утворюється вона в результаті злиття кількох річок, серед яких непросто знайти головну, образ, запозичений у французького математика Л. Карно (1753-1823). Одні вказують на те, що наука розвинулася “з ремесел і звичаїв наших предків” (Дж. Бернал), і відсилають до кам’яного віку, коли людина починає накопичувати і […]...
25. Сутність науки Наука – це сфера суспільного життя, що склалася історично, системоутворюючий інститут життя суспільства зі своїми специфічними функціями, нормами, традиціями, культурою. Становлення науки об’єктивувати потребами і здібностями суспільства. Процес цей був далеко непростий. Раніше в лекціях з історії філософії, онтології ми наводили унікальні факти персонального служіння науці людей в різних її областях: природничих, технічних, суспільних і […]...
26. Чим філософія відрізняється від науки Ось уже кілька століть ведеться суперечка про те, що ж таке філософія і чим вона відрізняється від науки. Хтось дані поняття ототожнює, хтось – протиставляє, а хтось виділяє загальні та приватні риси. Навряд чи відповісти на таке фундаментальне питання можна в одній статті, проте дати загальне уявлення про проблему – цілком. Філософія – це світогляд, […]...
27. Природознавство, або науки про живу і неживу природу Природознавство є комплексом наук про природу, що включає в себе сотні дисциплін. Всі вони спрямовані на пізнання світу. Природознавство виступає теоретичною основою життєзабезпечення людини. По об’єкту дослідження розрізняють науки про живу природу і науки про неживу природу. Вивченням живої природи займається біологія. Фізика вивчає явища і процеси, які відбуваються в навколишньому світі. Науки, що вивчають […]...
28. Парадигмальна модель науки Наука потрібна і розвивається, коли є попит суспільства на продукт наукового дослідження. Кожна наука має зв’язки з іншими науками, свої джерела інформації. Таким чином, для розвитку науки обов’язкові 3 типи зв’язків: 1) джерела інформації; 2) інші галузі науки; 3) покупці знань. Економічна географія отримує інформацію при вивченні природи, населення і господарства. Обмін теоретичними ідеями і […]...
29. Місце науки в культурі суспільства Особливої уваги потребує питання про місце науки в культурі. Місце і роль науки в житті того чи іншого суспільства багато в чому залежать від його світоглядних, ціннісно-культурних орієнтації. В античності панував філософська картина світу, а наука її доповнювала. В середні віки панував релігійний світогляд. “В Новий час наука змогла сформувати власну картину світу, а науковий […]...
30. Предмет науки цивільного права Розглянемо предмет науки цивільного права, а також виявимо його особливості. Предмет будь-якої науки формують досліджувані явища. Наука цивільного права досліджує широкий набір явищ, які в тій чи мірою пов’язані з предметом цивільно-правового регулювання. Перш за все, наука вивчає суспільні відносини, що регулюються нормами права, тобто сам предмет. Предмет науки цивільного права позначають наступні питання: – […]...
31. Гегель: філософія науки Гегель, однак, вважає, що не релігія під виглядом догми дає людському духу то вищу задоволення, до якого він прагне. Це задоволення здатні дати йому лише філософія і наука. Дух по суті своїй є життя і свобода. Свобода є елемент, без якого він не може обійтися. Але релігійна догма накладається на індивіда, як авторитет зовнішній, матеріал, […]...
32. Наука, її особливості та соціальні функції. Філософія науки Наука – це діяльність людини по виробленню, систематизації та перевірки знань. Науковим може вважатися тільки добре перевірене і обгрунтоване знання. Знання стає науковим коли воно досягає деякого, досить високого розвитку, порога науковості. Наука починається з спостереження подій, фактів, їх фіксування висловлюваннями, які можливо перевірити. Для науки важливим фактом є виявлення регулярності, так як вона дозволяє […]...
33. Виникнення науки природознавства У процесі пізнання навколишнього світу і самої людини формуються різні науки. Природничі науки – науки про природу – формують природно-наукове знання, гуманітарні – гуманітарне знання. Однак обидва ці види знання при всій їх відмінності схожі в тому, що в них вивчається щось, що існує незалежно від людини, на противагу штучному знанню, що вивчає те, що […]...
34. Філософія як методологія науки Поняття “методологія” вживається, як правило, у двох основних значеннях. Перше розглядається як система деяких принципів, правил і операцій, застосовуваних у тій чи іншій сфері діяльності, але насамперед у науковому дослідженні. Друге – це вчення про цю систему як про загальну теорію методу. А вона сформувалася в сучасній науці у зв’язку з необхідністю узагальнення та розробки […]...
35. Сообщение о Японии Япония – это величественная восточная страна, которая расположена на нескольких островах. Величественная она прежде всего не военными достижениями, не завоеваниями или экспансиями, а достижениями мирными. Японией мы эту страну называем потому, что в японском языке ее название звучит как “Ниппон”. Это самобытная традиционная культура, включающая оригинальную живопись, странную, как на европейца, литературу, национальный театр, ни […]...
36. Чим відрізняються соціальні науки від гуманітарних Куди піти вчитися? Стати соціальним педагогом або вибрати гуманітарну професію? А як визначитися, якщо можливості величезні, а зрозуміти що є що досить складно? Питання, питання, питання… І вони хвилюють багатьох молодих людей, та й не тільки їх. Ми спробуємо відповісти на них і привести основні показники того, чим гуманітарні науки відрізняються від соціальних. Визначення гуманітарних […]...
37. Предмет і специфіка філософсько-методологічного аналізу науки Як уже зазначалося, гносеологічний, методологічний і логічний аналіз науки в якості важливих аспектів входять в філософський аналіз науки як складного феномена культури. Виділення цих аспектів аналізу цілком правомірно. Між ними необхідно провести більш чітке розходження, постійно пам’ятаючи про те, що вони нерозривно взаємопов’язані [51]. У чому ж специфіка філософсько-методологічного аналізу науки, на відміну, наприклад, від […]...
38. Зміцнення зв’язків науки з виробництвом в СРСР У перші повоєнні роки була здійснена велика робота по відновленню і розширенню мережі науково-дослідних установ у країні. Були створені сотні нових наукових установ, галузевих дослідницьких інститутів, республіканських академій наук. З метою розвитку продуктивних сил Сибіру і Далекого Сходу було організовано Сибірське відділення Академії наук СРСР. Росли асигнування на наукові цілі. Якщо в 1950 р їх […]...
39. Новая политика развития науки Украины Основой новой, “инновационной”, государственной научно-технологической политики Украины должна стать начала организованного процесса согласования отдельных локальных изменений на всех уровнях – от системы управления в сферу осуществления научно-технологической деятельности. Любая политика начинается с определения приоритетов, а определение государственных приоритетов в научно-технологической сфере – это также политическое решение, которое принимается не учеными, а политиками, которым доверено руководство […]...
40. Написання твору за романом Ж. Верна “П’ятнадцятирічний капітан” на тему “Велич науки й знань” – ЛЮДИНА В ЖИТТЄВИХ ВИПРОБУВАННЯХ – IІ семестр Мета: розвивати зв’язне мовлення, вчити писати твір за даною темою, використовуючи знання, отримані на попередніх уроках, виховувати уважність, точність у доборі слів, розвивати повагу до науки й знань. Кто ясно мыслит – ясно излагает. Н. Буало ХІД УРОКУ I. Слово вчителя – На попередніх уроках ми читали й обговорювали роман Ж. Верна “П’ятнадцятирічний капітан”. Він […]...