Біографія Конфуція – коротко
На честь найвідомішого східного мудреця минулого – Конфуція сьогодні зведені сотні храмів в Китаї. Прославляючи ім’я мудрого вчителя, організовуються свята з жертвоприношеннями. В 1-му році н. е Конфуція було присвоєно титул ванна, але він не завжди був настільки шанованої персоною. При житті не все поділяли думки мудреця і ідеї нового вчення – конфуціанства.
Шляхетний воїн за походженням – батько Конфуція мріяв про народження спадкоємця. Майбутній великий мудрець був народжений в 551 році до н. е. У віці трьох років Конфуцій втратив батька, нелегкий тягар турботи про хлопчика і подальше виховання випало на долю молодої матері. З раннього віку майбутній філософ полюбив діалоги з високоповажних старцями. Ще в дитячих забавах відомий мудрець граючи відтворював стародавні священні ритуали. Близьке оточення дивувалася його видатним природним даним, геніальності і здатності передбачати події.
У 7 років Конфуція віддали в школу, де він слухати музику, проводити ритуали, стріляти з лука, писати, рахувати, управляти колісницею. Китайському мудреця просто давалося навчання, він відрізнявся невтомною жагою до знань, постійно вивчав класичні праці своєї епохи.
Досить рано Конфуцій почав працювати, при цьому продовжуючи займатися самовдосконаленням, освоєнням мистецтв. У 19 років Кун Фу-цзи одружився і отримав посаду наглядача над громадськими хлібними складами. Після того як Конфуцій був запрошений до столиці Піднебесної, він зміг по-справжньому відчути себе прихильником і спадкоємцем давньої традиції. До 500 році східний мудрець спробував себе на посаді міського голови, міністра громадських справ і міністра юстиції.
В епоху Конфуція Китай переживав не найкращі часи, країна була роздроблена. Філософ багато подорожував і зібрав навколо себе більше 500 учнів. В майбутньому 26 його улюблених вихованців склали збірник з найпопулярнішими донині висловами вчителя.
Конфуціанство не є релігією, філософія мудреця доволі проста. Він багато міркував про мораль, моральність, гуманізм, доброту людини і гармонії його з миром. Конфуцій вважав, що основа людського щастя – розвиток справедливого високоморального держави. Філософ проповідував любов до правди, чистоти помислів. Велика увага Конфуцій приділяв освіті. Філософ був переконаний, що людина може розвивати в собі задатки закладені природою, але навчитися бути культурним і цивілізованим – або дано людині, або ні.
Після повернення додому в 60 років Конфуцій продовжив свою діяльність, як учитель і наставник. У 479 році до н. е він помер, завчасно передбачивши свою смерть учням. Після себе найбільший вчитель всіх часів залишив фундаментальні праці – “Книгу змін” і “Книгу пісень”.
В Європі на праці Конфуція звернули увагу в XVIII – XIX століттях. Гегель відзначав, що європейцям складно зрозуміти вчення старця в силу розвитку такої риси менталітету, як індивідуалізм. Конфуцій же проповідував смиренність і колективізм.
Значна і шанована фігура Конфуція до цього дня залишається однією з головних в духовній історії Китаю.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)