Біографія Йосипа Олександровича Бродського
Молодість і зрілість
Йосип Бродський народився 24 травня 1940 року в родині фотокореспондента Олександра Бродського і бухгалтера Марії Вольперт. За походженням був євреєм. У роки війни батько перебував на фронті, а мати з сином залишилися в блокадному Ленінграді.
Йосип пішов в перший клас в 7 років і на протязі 8 наступних років змінив 4 школи. Проблеми в школі і безгрошів’я сім’ї змушує Бродського кинути навчання в 8 класі і освоїти професію фрезерувальника. Він працював на заводі “Арсенал” (1955), але дуже скоро пішов звідти.
До 1963 року Йосиф змінив близько 13 місць роботи. З восьми минулих років його трудовий стаж в цілому склав 2 роки 8 місяців. Бродський дуже багато часу присвячував віршам, які почав писати з 1956 року. Кілька його творів були надруковані в місцевих газетах.
На Бродського звернули увагу, але не так, як хотілося б поетові. Його звинувачують в дармоїдство і заарештовують в лютому 1964 року. У цей час прямо в камері у нього стався перший інфаркт.
Незважаючи на стан здоров’я в березні Йосип був засуджений до трудової посиланням на 5 років в глухе село в Архангельській області. Але завдяки клопотанням відомих літературних і суспільних діячів СРСР і зарубіжжя (в тому числі Жана Поля Сартра) Бродському скорочують термін заслання. Після півтора років примусової праці поет повертається до Ленінграда.
Бродський продовжує писати, але друкувати його твори або не хочуть, або побоюються реакції влади. Щоб заробити хоча б на їжу Бродський береться за переклади. Також йому допомагають друзі.
Еміграція
У травні 1972 року влада ставить поета перед вибором – або він назавжди емігрує з СРСР, або КДБ влаштує йому “гарячі деньки”. У червні того ж року Бродський виїжджає з Радянського Союзу. Він вирушив до Відня, а звідти в Енн-Арбор (США), де вступає на посаду професора Мічиганського університету.
У 1976 Бродський переніс ще один інфаркт, а в 1978-м операцію на відкритому серці. Його батьки 12 разів подавали прохання на дозвіл побачитися з сином, але їм весь час відмовляли.
У 1977 році Бродський отримує американське громадянство, в 1980-му остаточно переїжджає в Нью-Йорк. Він продовжує викладацьку діяльність в консорціумі “п’яти коледжів”.
У 1983 і 1984 роках вмирають мати і батько Йосипа. Влада СРСР не дозволили йому бути присутнім на похоронах батьків.
У 1985 Бродський переживає черговий інфаркт, а рівно через два роки – знову інфаркт і операцію на серці.
Визнання
З 1977 року поет починає активно публікувати свої твори. Один за одним виходять збірки віршів російською “Кінець прекрасної епохи” (1977), “Частина мови” (1977), “Римські елегії” (1982), “Нові станси до Августи” (1983), “Мармур” (1984), “Уранія” (1987) та інші.
Також поет видає збірки віршів і есе англійською мовою:
Selected poems (1973);
A Part of Speech (1980);
Less Than One: Selected Essays (1986);
To Urania (1989) та інші.
У грудні 1987 року Бродський став Нобелівським лауреатом, на 1991-1992 рік був обраний на пост Поета-лауреата США.
У 1989 році Бродського реабілітують на його першій батьківщині. Його вірші почали вільно видаватися і в СРСР.
У вересні 1990 року Йосип одружується на італійській аристократкою з російським корінням, Марії Соццані. Через три роки у них народилася дочка Анна. Крім Анни у Бродського було ще двоє позашлюбних дітей – син Андрій (1967 р. н.) і дочка Анастасія (1972 р. н.)
Останні роки життя і смерть
У 1995 році Бродський загорівся ідеєю заснувати в Римі академію для діячів мистецтва з Росії. Мер Рима схвалив цей почин, але воно було реалізовано вже після смерті поета.
Бродський помер від інфаркту в ніч з 27 на 28 січня 1996 року. Він був тимчасово похований на кладовищі Троїцької церкви на Манхеттені. 21 червня 1997 року тіло було перепоховано на острові Сан-Мікеле у Венеції.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)