Біографія і творчість Володимира Набокова
Коли говорять про біографію будь-якого письменника, то зазвичай відзначають: “такого-то числа народився великий російський письменник…” або “американський письменник”, або письменник будь-який інший національності. Володимир Набоков в цьому випадку унікальний. Сам про себе він говорить: “Я американський письменник, народжений в Росії, який здобув освіту в Англії, де я вивчав французьку літературу перед тим, як на п’ятнадцять років переселитися до Німеччини”.
Дитинство письменника почався 22 квітня 1899 року в Санкт-Петербурзі. Батьки Володимир Дмитрович і Олена Іванівна були зі знатного дворянського роду. Не менш відому посаду займав і дід письменника – Дмитре Миколайовичу Набоков: міністр юстиції. Завдяки йому відбулася судова реформа 1864 року.
На відміну від свого батька, Володимир Дмитрович Набоков став боротися з державним устроєм, висловлюючись критично на адресу Російської імперії і навіть побував у в’язниці за свої переконання. У 1917 році він став міністром Тимчасового уряду. Мама Володимира була освіченою жінкою з бездоганним смаком. Любов до прекрасного вона передала своїм дітям, яких, крім Володі, було ще четверо. Два сини – Кирило і Сергій, і дві дочки – Ольга та Олена.
Щасливе дитинство
Володимир Набоков входив в категорію тих щасливців, для яких дитинство стало фундаментом благополуччя в майбутньому: аристократична родина, розкіш, чудові батьки і багато яскравих вражень, якими, ставши письменником, він щедро ділився зі своїми персонажами.
Книга спогадів Набокова “Інші берега” (або інших варіантах “Conclusive evidence”, “Speak, Memory”) – чудове свідчення про минуле письменника, яке охоплює майже сорокарічний період – з перших років ХХ століття по травень 1940 року. Радощі й прикрощі, часті подарунки матері, виховання у закордонних нянь і гувернанток, – період цього часу описаний гранично точно і ясно.
Юність Набокова проходила в різного роду захоплення шахами, метеликами і книгами. Це наклало відбиток на все подальше життя, і тому в опублікованій в 1971 році книзі під назвою “Poems and Problems” були зібрані і вірші, і шахові задачі. Захоплення метеликами було для письменника не просто звичайним хобі. Набоков проявив себе в цій області як дослідник-ентомолог, який в своїх статтях наукового змісту описав деякі види метеликів.
Знайомство зі світовою літературою
Знаючи три мови російська, англійська та французький письменник зміг в оригіналі читати світову літературу: белетристику, поезію. Книги Уеллса, По, Браунінга, Кітса, Флобера, Верлена, Рембо, Чехова, Толстого, Олександра Блока, Пушкіна, Гоголя. Тютчева міцно зайняли місце серед примірників домашньої бібліотеки. Крім здібностей складати прозу, Володимира Набокова був наділений ще і талантом малювання.
Будучи молодим, юнак навчався у знаменитого Добужинського. І хоча художником так і не став, це допомогло йому в майбутньому живописно передавати почуття втілюючи їх у пропозиції. Талант Володимира Набокова проявився і в поетичній сфері. Перший вірш він написав ще підлітком, в липні 1914 року. Атмосфера Срібного століття сприяла розвитку чудесного дару віршування. Володимира цікавили ритмічні схеми різних віршів.
З метою освоєння цього жанру були списані цілі зошити. У 1915 році, влітку, юний Володимир зустрівся з Валентиною Шульгиной. Вона стала його першим коханням. Коли настав 1916 рік, Набоковим вдалося видати збірку своїх власних віршів під назвою “Поезії”. Це перша книга, яка була надрукована на батьківщині письменника і, на жаль, єдина. У 1917 році восени сім’я Набокових по волевиявленню Володимира Дмитровича вирушила до Криму, тому що в країні назрівала громадянська війна.
Сам Володимир Дмитрович Набоков став Міністром юстиції Кримського Тимчасового уряду. Тоді ж відбулося цікаве знайомство Володимира молодшого з Андрієм Білим і Максиміліаном Волошиним. Навесні 1919 року Набоковим довелося залишити Росію, відпливши з Севастополя на невеликому човні під назвою “Надія”. Причиною від’їзду стала та обставина, що в Крим увійшли революціонери.
Доленосна зустріч
У червні 1921 року відбулася ще одна приємна подія – знайомство зі Світланою Зиверт, яка пізніше стала його нареченою.
Через Туреччину і Грецію сім’я дісталася до Англії. У тому ж році Володимир вступив до Кембріджкій університет. На початку 1921 року на англійській мові він опублікував свою першу статтю про метеликів під назвою “Кілька зауважень про кримських лускокрилих”. А в емігрантській газеті “Руль”, засновником якої був батько Володимира Набокова, під псевдонімом Володимир Сирин (щоб читачі не сплутали його з батьком), було надруковано перше оповідання під назвою “Нежить”. Також Володимир домігся відмінного результату, зайнявшись перекладом книги Ромена Роллана “Кола Брюньйон” ( “Нікола Персик”), який був надрукований в 1922 році.
Коли Володимир в 1922 році з відзнакою закінчив університет, він переїхав до Берліна. Заробляв на життя, складаючи шахові задачі і шаради, викладаючи теніс, французькою й англійською мовами, пишучи маленькі п’єси, переводячи статті для газет. У цьому ж 1922 році трагічна подія затьмарила життя письменника, залишивши незгладимий слід горя в його душі: 28 березня на публічній лекції був застрелений його батько.
Біль цієї непоправної втрати луною відгукувалася в творчості письменника. Сумним для Володимира Набокова став і розрив заручин зі Світланою Зиверт. Втрати були настільки вагомими, що навіть поява двох поетичних збірок “Гроно” та “Гірський шлях” не змогли цілком втішити письменника. У 1923 побачила світ ще одна книга письменника – “Л. Каррол. Аня в країні чудес. Переклад з англійської В. Сирина “.
Знайомство з Вірою Слонім на костюмованому балу виявилося доленосним для Володимира Набокова, адже 15 травня 1925 він став її законним чоловіком. Щасливе сімейне життя стала однією з важливих причин успіху письменника у творчості. В цей час він задумав великий твір “Щастя”, але в жовтні 1925 року задум втілився в роман “Машенька” приголомшливе, майстерно написаний твір, з глибоким змістом, яке було надруковано в Берлінському емігрантському видавництві “Слово” в 1926 році.
Інші відомі твори Володимира Набокова
Відомі твори НабоковаПозже виходять в світ чудові романи “Король, дама, валет” (1928 рік), “Захист Лужина” (1929 рік), “Повернення Чорба”, “Спостерігач” (обидва 1930 роки), “Подвиг” (1932 рік) , “Камера обскура” (1933 рік “Відчай” (1936 рік), “Запрошення на страту” (1938 рік), “Дар” (1937-1938 роки), “Solous Rex” ( “Самотній Король”, 1940 рік). 10 травня 1934 року відбулася радісна подія в родині Набокових народився син, якого назвали Дмитро.
В цьому ж році в “Сучасних записках” був опублікований наступний новий роман “Відчай”, визнаний одним з кращих творів Сирина. У Берліні відомий письменник жив до 1937 року, потім емігрував з родиною в Париж, а в 1940 році став жителем Америки. Тут він став писати твори на англійській мові.
Головний шедевр
Кращі книги, які підписані псевдонімом “Сирин” отримали широке визнання. Але світову славу письменникові приніс роман “Лоліта”, виданий в США в 1958 році.
У 1960 році Володимир Набоков переселився до Швейцарії. Пішов він з жизни 2 липня 1977, впевнений що Росія ніколи не дізнається про нього як про письменника. На щастя, Володимир Набоков помилявся.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)