Біографія Дельвіга Антона

Рожевощокий і міцний малюк, який народився в кінці літа 1798 року в московській сім’ї військового, з дитячих років носив гучний титул барона, який дістався йому в спадок від батька, який походив із дуже збіднілого і сильно обрусілого старовинного роду німецьких дворян. Своє перше освіту Антон Антонович Дельвіг отримав у родині, під керівництвом приходить додому вчителя, який в рівній мірі зумів прищепити своєму юному учневі інтерес до літератури і відкриту нелюбов до точних наук. У віці 13-ти років хлопчик був відправлений з рідного московського будинку на навчання в Царське Село, де на нього чекала навчання у щойно відкритому ліцеї. У ліцейські роки в життя Дельвіга А. А. разом з навчанням прийшли знайомство, а потім і тісна дружба з Олександром Пушкіним і Вільгельмом Кюхельбекером. Друзі добродушно жартували над неквапливістю і поважність Антоши, який з властивим йому добродушністю не поспішав розвіяти цей спектакль себе. Але деяка схильність до неробства та лінощів не заважала його пізнань в російській і зарубіжній літературі відрізнятися надзвичайної глибиною, а уяві бути неймовірно живим і безпосереднім.

Вельми рано почався творчий шлях Антона Антоновича Дельвіга (свій перший вірш “На взяття Парижа” він опублікував вже у віці 16-ти років, а ще в більш ранньому віці написав кілька од в наслідування улюбленому їм Горація) став вагомим доказом того, що юний поет анітрохи не лінувався, а просто неспішно збирав сили для вдалого старту на літературній ниві. Вже перші проби пера показали читачам неймовірне почуття гармонії стилю і смаку, властиві початківцю молодому автору.
Після закінчення ліцею біографія Дельвіга Антона проходить в стінах різноманітних державних установ, де він з більшим чи меншим успіхом намагається служити. Але служба для молодої людини ніколи не грала чільну роль в його житті, набагато більше йому подобалася свобода жити осторонь від службових і життєвих проблем, розмірено і неквапливо присвячуючи своє дозвілля читання літератури і спілкуванню з друзями. Юного барона постійно відволікали від служби то участь в засіданнях знаменитого петербурзького гуртка “Зелена лампа”, то видання альманахів “Північні квіти” і “Пролісок”, то обмін жартівливими дружніми листами в віршах з колишніми ліцеїстами, особливо з О. Пушкіним. За підтримки останнього в 1830 р Дельвіг зважився на випуск серйозного друкованого видання – “Літературної газети”, яка об’єднала на своїх сторінках твори поетів, що були прихильниками ідеї “чистого мистецтва”. Вся творчість Дельвіга А. А. – Яскравий приклад неухильного дотримання цієї ідеї. Поет за життя мав славу віртуоза вишуканих форм, будь то жанр ідилії в наслідування античним віршованим формам або жанр пісні, написаний в кращих традиціях народної російської лірики. Багато творів його були настільки співучий і гармонійні ( “Соловей”, “Співала, співала пташечка”), що надихнули відомих російських композиторів на створення романсів. На жаль, біографія Дельвіга Антона Антоновича була занадто коротке: поет помер у 32 роки від застуди, залишивши нам на згадку дивну гармонію рим в своїх віршах і нескінченно добрий і трохи розгублену усмішку на своїх портретах.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Біографія Дельвіга Антона