Біографія Біанкі Віталія
Чудовий російський дитячий письменник зі звучною італійським прізвищем, отриманої від предків, Віталій Валентинович Біанкі був народжений в сім’ї петербурзького вченого-орнітолога взимку 1894 р Сім’я Біанкі жила у флігелі на території Зоологічного музею Петербурга, де глава сім’ї був хранителем відділу птахів. Маленький Віталій з дитинства звик, що дах рідної домівки він і двоє його братів ділили з молодшими чотириногими і двокрилими жителями флігеля. Рибки, черепахи, птиці та змії – всі вони були повноправними членами сім’ї і на літо разом з усіма виїжджали із задушливого міста в село. Старший Біанкі любив брати сина з собою в ліс, з захопленням справжнього вченого розповідаючи про кожну пташку і звірятку, була зустрінута ними на своєму шляху. Може бути, тому і сталося так, що життя Біанкі В. В. так і залишилася назавжди пов’язаної з мешканцями лісу і річки. Уже тоді, ведучи постійні записи своїх спостережень, Віталій, сам про те ще не відаючи, став накопичувати матеріал для своїх майбутніх творів.
Не дивно, що подальша біографія Біанкі Віталія Валентиновича пройшла в стінах природного відділення університету м Петербурга. Але навчання в цьому навчальному закладі не була завершена. З початком війни Біанкі, прискорено закінчивши курс військового училища в м Володимирі, відправляється на фронт. Перші спроби викласти на папері свої спостереження за життям природи не для себе, а для читачів Біанкі робить тільки після Жовтня. Творчий шлях Віталія Валентиновича Біанкі починається з коротеньких заміток і віршів, і лише в 1922 р він вирішує присвятити себе літературній праці без залишку. Виходять з друку “Подорож червоноголового горобця”, “Чий ніс краще?”, “Теремок”. А трохи пізніше біографія Біанкі Віталія на цілих чотири роки веде його знову на Алтай: він подорожує по Волзі, Уралу і Казахстану, продовжуючи вести записи своїх спостережень і систематизуючи весь зібраний за час подорожей матеріал. У 1928 р письменник починає працювати над своєю знаменитою “Лісовий газетою” – унікальної енциклопедією для дітей, в якій він зміг захоплююче і цікаво дати навіть наймолодшим своїм читачам перші знання про природу. Книга відразу стала настільки популярною серед дитячої аудиторії, що автором були отримані сотні листів з усіх кінців країни, де маленькі любителі природи ділилися своїми спостереженнями, задавали питання і радилися. Письменникові навіть довелося відповідати на запитання своїх допитливих читачів по радіо, в ефірі передачі “Вісті з лісу”, автором і ведучим якої він був особисто. А після війни Біанкі організував в Ленінграді гурток для дітей “Клуб Колумбов”, пізніше вийшла книга письменника з такою ж назвою, героями якої стали члени цього гуртка.
Понад три сотні розповідей, переведених на різні мови і виданих в вісімнадцяти країнах, зробили творчість Біанкі В. В. відомим найширшому колу маленьких читачів. Уміння письменника переводити на людську мову звуки тваринного світу унікально: завдяки цьому вмінню все його персонажі, починаючи від горобця і закінчуючи безсловесної мухою, знайшли свій казковий, але цілком зрозумілий малюкам мову. Навіть важка хвороба, що позбавила його головною радості в житті – безпосереднього спілкування з природою – не змогла зломити письменника, помер Віталій Валентинович Біанкі у віці 65-ти років в Ленінграді.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)