Білярське городище

В 150 кілометрах від Казані, в Олексіївському районі Татарстану розташовується історико-археологічний музей-заповідник, де покояться руїни Великого міста Биляра – столиці Волзької Булгарії 10-13 століть.

Заснували стародавнє поселення волзькі булгари в 992 році, і вже до одинадцятого століття площа городища з посадом і укріплених становила близько 620 гектар. До тринадцятого століття Биляр був політичним, економічним і культурним центром Волзької Булгарії, де сходилися торговельні шляхи з Візантії, Середньої Азії, Русі, Прибалтики і Кавказу. Вперше згадка про “Великому місті” датуються 1164 роком в російських Лаврентіївському літописах. Там говориться про місто з високо розвинутою ринковою інфраструктурою: в булгарской столиці процвітала металургія, ковальство, ювелірна, склодувну, шкіряна та інші ремесла. У 1236 році, після 45-денної облоги монгольського війська древній Биляр був повністю зруйнований і спалений.

В наші дні з найцікавіших відкритих археологами древніх будівель можна виділити: комплекс соборної мечеті (площею 2500 кв. м.), караван-сарай (у східних воріт), мавзолей булгарской знаті і двоповерхова будівля феодала. Серед руїн добре проглядаються древні площі, вулиці, водойми.

Сучасне село Білярск, що знаходиться на території колись гігантського міста, було утворено в 1654 році як укріплення на кордоні Закамской засечной риси. В дев’ятнадцятому столітті Білярск отримує статус торгового купецького передмістя, але вже в двадцятому столітті (після Великої Вітчизняної війни) селище знову спорожнів. В наші дні до селища прокладена траса Олексіївського – Білярск. В селищі знаходиться архітектурно-культовий ансамбль “Святий Ключ”, старовинний Архангельський храм і каплиця на могилі відомого вченого-хіміка А. М. Бутлерова.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Білярське городище