Билиця, Бувальщина
Билиця, Бувальщина – в народній творчості – коротке усне оповідання про те, що нібито сталось насправді. Тематика Б. переважно побутова, часто мовиться про незвичайні події, спілкування людини з надприродними силами (відьмами, лісовиками, вовкулаками та ін.). Це підтверджується і самою їхньою назвою:
Не шкодить
Такую річ і записать,
Бо се не казка, а билиця,
Або бувальщина, сказать (Т. Шевченко).
Оповідки, що грунтуються на нереальному, алогічному, називають “небилицями”. Збірники записів Б. видав П. Куліш (“Українські народні перекази”, 1847), М. Драгоманов (“Малоруські народні перекази та оповідання”, 1876). Б. маємо в унікальних корпусах видань В. Гнатюка (“Знадоби до галицько-руської демонології”, 1904, 1912; “Народні новели”, 1917; “Народні оповідання про опришків”, 1910; “Народні оповідання про тютюнарів”, 1915 та ін.). Назви запозичили письменники для жанрового означення своїх творів, написаних за відповідними фольклорними джерелами, наприклад, О. Стороженко (“Українські оповідання”, 1863), Остап Вишня (“Усмішки”, 1928), Д. Білоус (“Поліська бувальщина”) та ін. Б. називають цікаві, часто анекдотичного змісту пригоди з життя визначних людей, наприклад, у виданнях І. Артемчука та Г. Григор’єва “Цікаві бувальщини” (К.,1966).
Related posts:
- НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ ТА ЛЕГЕНДИ – ІЗ ДЖЕРЕЛ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ Переказ – це усне народне оповідання про визначні події з життя народу та про героїв цих подій. У переказах часто наводяться достовірні факти. Оповідачі, переповідаючи один одному почуте про події чи про героїв, іноді додають щось від себе. Відомі перекази про напади татар на українську землю, про події часів козаччини, про гетьмана Богдана Хмельницького, про […]...
- Ластівка Ластовка “Ластівка” (“Ластовка”) – український альманах, виданий 1841 в Петербурзі В. Поляковим, упорядкований Є. Гребінкою за допомогою Т. Шевченка. Тут були опубліковані твори, підготовлені для проектованих, але не дозволених цензурою регулярних українських “Литературных прибавлений” до журналу “Отечественные записки”. Крім передмови (“Так собі до земляків”) і післямови (“До зобачення”), двох байок та ліричної “Української мелодії” видавця, в […]...
- Легенда – Система епічних жанрів – ЕПІЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ 3.2. Система епічних жанрів 3.2.11.Легенда Легенда (від лат. Іеqеnda – те, що слід читати) фольклорний або літературний твір, що містить розповідь на фантастичну тему. З усіх інших епічних жанрів легенда найближче стоїть до міфу, оскільки, як і в останньому, в ній ідеться про фантастичні події, проте, на відміну від міфу, в основі легенди лежить, хоча […]...
- ІЗ ДЖЕРЕЛ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ Усна народна творчість, яку називають ще фольклором, – це колективна творчість народу. З покоління в покоління передаються народні пісні, думи, казки, легенди, перекази, оповідання, приказки та прислів’я, загадки. У фольклорі відбито творчий досвід кожного народу, його духовну культуру. Це справжня скарбниця народної мудрості. Безперечно, автором будь-якого народного твору колись давно була конкретна людина, яка склала […]...
- Адаптація тексту Адаптація тексту (лат. adapto – пристосовую) – спрощення^ тексту літературного твору, пристосування його для сприйняття дітьми або малопідготовленими читачами. А. т. широко застосовується при вивченні іноземних мов. А. т. творів художньої літератури вимагає збереження стилю письменника, оснащення елементів, що не піддаються адаптуванню, необхідними поясненнями. Прикладом А. т. є оповідання Марії Пригари за мотивами українських народних […]...
- БОДЯНСЬКИЙ ФЕДІР БОДЯНСЬКИЙ ФЕДІР (1812, м. Барва, тепер смт Чернігівської обл. – 1873, там же) – фольклорист. Народився в сім’ї священика, брат О. Бодянського. Закінчив Полтавську духовну семінарію в м. Переяславі (1834). Тоді ж захопився збиранням народної творчості. Перші записи зроблено на Чернігівщині від матері, сусідів та односельців, від дядьків Іллі, що проживав у Прилуках, та Павла, […]...
- ЛЕГЕНДИ І ПЕРЕКАЗИ “Казка й неказка, чи художня й документальна проза, черпає сюжети й характери з дійсності, тільки робиться це в кожному із цих видів по-своєму. В казці маємо художньо трансформовану дійсність: фактична вірогідність зображуваного пройшла через колективний досвід творців і, зрештою, стала для них, а відповідно й для слухачів, естетично незалежною, відкріпленою. Саме тому про казкових героїв […]...
- МЕНЧИЦЬ ВОЛОДИМИР МЕНЧИЦЬ ВОЛОДИМИР (псевд. – Господар; 1837, м. Вчорайше, тепер с. Ружинського р-ну Житомирської обл. – березень 1916, Київ) – фольклорист, етнограф, просвітитель. Навчався в Київській духовній академії. Завдяки самоосвіті та перебуванню в країнах Центральної Європи, зокрема Австро-Угорщині та Німеччині, вивчив кілька сучасних іноземних мов – слов’янських, германських, романських. Лінгвістичне обдарування сприяло засвоєнню давньогрецької та латинської […]...
- Народна легенда про дівчину-Україну І пісня О. Кониського “Молитва” – твір з української літератури Усна народна творчість є неоціненною культурною спадщиною, яку залишили нам наші пращури. Передаючись з вуст у вуста, народні твори змінювалися та вдосконалювалися. Незмінною залишалася народна мудрість, проста на перший погляд, але справедлива та розумна народна мораль. Нам відомі народні пісні, обрядові дії, казки для дітей та безмежно мудрі, чарівні та цікаві народні легенди і перекази. […]...
- Іван Франко “Фарбований лис” – Дитинство письменника – Українська література – шкільна програма Любов до казки Іван Франко виніс ще з раннього дитинства. Мов зачарований, слухав малий Івась цікаві казки про тварин, які розповідала йому мама. Згодом багато казок доводилося йому чути від сільських оповідачів – дідусів та бабусь. Чарівний світ казок з роками все більше і більше приваблював чутливого й допитливого хлопчика. З дев’яти років, навчаючись у […]...
- Металеві дні “Металеві дні” – літературний та громадсько-політичний місячник, що виходив в Одесі (1930-33) на базі попередніх журналів (“Блиски”, “Прибой”). На сторінках часопису друкувалися В. Сосюра, М. Йогансен, В. Гадзінський, О. Близько, Т. Масенко, І. Калянник та ін. поети, а також прозаїки: Лесь Гомін (роман “Голгофа”), В. Миколюк (оповідання “Завіса гір”, “У павутинні”) та ін. Попри те, […]...
- Гайдамацькі пісні Гайдамацькі пісні – історичні пісні часів визвольної боротьби проти польського і московського гніту у XVIII – на початку XJX ст. в Центральній та Лівобережній Україні. Назву дістали від слова “гайдамака”, яке в турецькій мові означає бунтівливу людину. Історія визвольної боротьби відображена у численних Г. п. про втечу селян у степи, перехоплення і покарання втікачів, про […]...
- Роль пісні в житті українського народу – I варіант – Найкращі учнівські твори – Твір В житті українського народу пісні займають окреме місце. Українські пісні надзвичайно мелодійні, в них поєднується пісенність української мови та чарівність мелодії. Українські народні пісні складалися протягом багатьох століть. Вони розповідають про цілі епохи в історії українського народу. В них йде мова і про мужніх завзятих козаків, які боронили українські землі від загарбників, і про тяжкі […]...
- Класицизм веймарський Класицизм веймарський – напрям у німецькій класичній літературі просвітницької спрямованості 80-90-х XVIII ст. Представлений творчістю Й.-В. Гете, Ф. Шіллера, теоретичними працями Й. Вінкельмана, В. Гумбольдта. К. в., що прийшов на зміну періоду “Бурі і натиску”, руссоїстському культу чуттєвості, орієнтувався на антику як ідеал духовної та фізичної досконалості. Водночас К. в. не обтяжувався жорсткими естетичними нормативами,” […]...
- Опис звичаїв та новорічних обрядів українського народу (за оповіданням “Новолітування”) – І варіант – БОРИС ХАРЧУК З оповідання “Новолітування” я дізнався про обряди українського народу, які проводяться під час новорічних свят. Звичаї ці дуже цікаві і несуть в собі глибокий зміст. Я дізнався, що під час святкової вечері треба покласти на стіл сіно, а на покутті поставити житній сніп. В святковий вечір треба ставити дванадцять страв, бо дванадцять братів-місяців сходяться докупи. […]...
- Малороссийский сборник повестей, сцен, рассказов и водевилей известных малороссийских писателей “Малороссийский сборник повестей, сцен, рассказов и водевилей известных малороссийских писателей” (Москва, 1899). У збірнику були надруковані твори українських класиків XIX ст. – Т. Шевченка (“Перебендя”, “Катерина”), П. Куліша (“Сіра кобила”, “Орися”), Г. Квітки-Основ’яненка (“Через що люди бідніють та що їм треба робити?”), Марка Вовчка (“Ледащиця”, “Викуп”), О. Стороженка (“Як бог дасть, то й у вікно […]...
- Зоря “Зоря” – літературно-мистецький журнал, що “виходив на початку 1906 у Москві українською мовою (редактор – І. Оппоков). Тут з’явилися публікації творів І. Франка, Христі Алчевської, О. Коваленка, П. Куліша, М. Старицького, стаття Б. Грінченка “Перелицьована “Енеїда” на селі”, початок “Практичного курсу для вивчення української мови” А. Кримського, українські народні легенди у записах В. Короленка, а […]...
- Новела – Система епічних жанрів – ЕПІЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ 3.2. Система епічних жанрів 3.2.4.Новела Новела (італ. Novella – новина, від лат. Novellus – новітній) – малий епічний жанр художньої літератури, іноді новелу ототожнюють з оповіданням. Однак, маючи чимало спільного, новела суттєво відмінна від оповідання. Особливо помітною ця різниця виявилася уже в новелі епохи Відродження, коли зародився цей жанр (Т. Гуардаті, Ф. Сакатті, П. Брачолліні, […]...
- Запитання для самоконтролю – Проза і драматургія Івана Франка 1. До яких тем звертався І. Франко у своїх оповіданнях? 2. Яка головна думка автобіографічного оповідання І. Франка “Малий Мирон”? 3. Який філософський зміст містичного оповідання І. Франка “Терен у нозі”? 4. У чому полягало новаторство образу Євгенія Рафаловича, героя повісті І. Франка “Перехресні стежки”? 5. Чим, на вашу думку, відрізняється любов до Анни Задорожньої […]...
- НОВЕЛА Новела (італ. novella – новина, від лат. novellus – новітній) – малий епічний жанр художньої літератури, іноді новелу ототожнюють з оповіданням. Однак, маючи чимало спільного, новела суттєво відмінна від оповідання. Особливо помітною ця різниця виявилася уже в новелі епохи Відродження, коли зародився цей жанр (Т. Гуардаті, Ф. Сакатті, П. Брачолліні, М. Банделло, Дж. Боккаччо). Новелі […]...
- Запорожская старина “Запорожская старина” – фольклорні й історико-літературні збірки, упорядковані і видані І. Срезневським у Харкові 1833-38 в шести випусках. Основну частину змісту складали історичні пісні і думи XVI-XVTII ст. (“Втеча трьох братів із города Азова”, “Отступник Тетаренко”, “Надгробна пісня Чураю”, “Подвиги Сави Чалого”, “Мазепа” та ін.), а також народні перекази, легенди, уривки з козацьких літописів, “Історії […]...
- Образ Івана Сірка в моєму уявленні – І варіант – Народні казки – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Читаючи українські народні перекази та легенди, я зміг познайомитись із постаттю Івана Сірка, який, за історичними відомостями, був кошовим отаманом Запорозької Січі, видатним українським полководцем. Також Іван Сірко прославився героїчними вчинками підчас визвольної війни 1648-1654 pp. Коли я прочитав легенду “Як Сірко переміг татар”, зміг чітко уявити собі цього героя. Мені здається, що це був […]...
- Кралицький Анатолій (1835 – 1894) Кралицький Анатолій Кралицький Анатолій – літератор-прозаїк, громадський діяч. Навчався в Ужгородській духовній семінарії, працював (з 1858 р.) учителем, а з 1869 р. і до кінця життя – ігуменом Мукачівського монастиря. Зібрав велику бібліотеку. Багато книг подарував йому український учений М. Драгоманов. Пересилав він Драгоманову етнографічні та фольклорні матеріали для збірників “Малоруські народні […]...
- ТОБІЛЕВИЧ СОФІЯ ТОБІЛЕВИЧ СОФІЯ (15.10.1860, с. Новоселиця, тепер Жмеринського р-ну Вінницької обл. -07.10.1953) – актриса, письменниця, перекладач, фольклорист. Народилася в родині поляка В. Дітковського. Рано зосталася сиротою. Мати (українка) була освіченою жінкою, вихованою на демократичних ідеалах, які прищеплювала й дітям. Початкову освіту дістала вдома, вивчила німецьку й французьку мови. 1882 р. переїхала до Києва, працювала гувернанткою. У […]...
- Чим відрізняється переказ від легенди Епічні форми словесного мистецтва склалися задовго до виникнення писемності. В усних розповідях про важливі історичні події, прославлених героїв, природних потрясіннях із століття в століття передавалися не тільки реальні факти, а й народний вигадка, поетичні доповнення, смислові символи, які перетворювали оповідання в даний творчість. Так народжувалися старовинні перекази і легенди. Що таке переказ і легенда Передання […]...
- “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ” – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ Ти вже знаєш, що літопис – це оповідання, у якому розповідь велася за роками. Слово літопис утворено від двох слів – літо, що в давньоруській мові означало рік, та писати. Над літописами в Київській Русі працювали ченці, які збирали та переповідали відомості про різноманітні події в житті країни. Єдиного автора літопису не було. Часто кілька […]...
- Творчий задум Творчий задум – перший етап творчого процесу письменника як намір, бажання написати твір. Т. з. має образно-емоційну форму, це – ембріон майбутнього твору. Т. з. виникає індивідуально, або як свідоме наставлення на конкретну тему, проблему і відповідний жанр, або як невиразний потяг до творчості у певному напрямі. У першому випадку збирається матеріал, конкретизується задум; у […]...
- Оповідання – Система епічних жанрів – ЕПІЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ 3.2. Система епічних жанрів 3.2.5. Оповідання Оповідання – невеликий за розміром епічний жанр художньої літератури. “Обсяг життя”, який може бути “схоплений” жанром оповідання, практично не обмежений, але найбільш традиційні риси естетичної вибірковості оповідання “тяжіють” до зображення, в основу якого покладений певний випадок із житія або яка-небудь акцентована особливість людського характеру: “Під оповіданням в сучасному літературознавстві […]...
- ОПОВІДАННЯ Оповідання – невеликий за розміром епічний жанр художньої літе ратури. “Обсяг життя”, який може бути “схоплений” жанром оповідання, практично не обмежений, але найбільш традиційні риси естетичної вибірковості оповідання “тяжіють” до зображення, в основу якого покладений певний випадок із життя або яка-небудь акцентована особливість людського характеру: “Під оповіданням в сучасному літературознавстві розуміють епічний твір, оснований на […]...
- ЛЕГЕНДИ І ПЕРЕКАЗИ – КАЗКОВА ТА НЕКАЗКОВА ІСТОРИЧНА ПРОЗА МОДУЛЬ 5 5.2.1. Жанрова специфіка легенди і переказу Легенди – це усне народне фантастичне оповідання міфологічного, релігійного або героїчного змісту з настановою на достовірність (О. Таланчук). Термін “легенда” книжного походження, з латинської мови означає – “те, що має бути прочитане”, походження терміну “переказ” – народне, побутове. Хоча обидва жанри споріднені, взаємодіють між собою та з […]...
- ЕТНОГРАФІЧНИЙ ЗБІРНИК “ЕТНОГРАФІЧНИЙ ЗБІРНИК” – серійне видання Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Виходило з 1895 р., після заснування Етнографічної комісії НТШ (1898) видавалося під її егідою. Призначене для публікації фольклорних та етнографічних матеріалів з усієї етнічної території України і місць поселення українців поза її межами. Але з об’єктивних причин цю засаду не завжди можна було реалізувати, […]...
- МІФ. МІФОЛОГІЯ МІФ(гр. Μύθος – переказ, оповідання, альтернативна вимова Міт) – вигадане оповідання, в якому явища природи або історичні події зображуються й з’ясовуються в персоніфікованій формі. Міфологія виникає як родова свідомість, тобто людина у первісному світі існує як невід’ємна частина роду. Міф– це колективна свідомість. Людина не відрізняє себе від інших людей та від усього роду взагалі. […]...
- Що таке оповідання? Оповідання – це невеликий розповідний епічний жанр з установкою на єдність художнього події. Оповідання зазвичай присвячується конкретній долі, в ньому йдеться про окрему подію з життя людини, він містить певний епізод. Цим він відрізняється від повісті, яка, як правило, має більш розгорнуту форму з описом декількох епізодів. У оповіданні Антона Павловича Чехова “Спати хочеться” ми […]...
- СМІЛИВА ЗОЗУЛЬКА – ЮРІЙ СТАРОСТЕНКО – ОПОВІДАННЯ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Юрій Старостенко народився в Білорусії. Змалечку майбутній письменник захоплювався красою рідної природи. А коли у віці одинадцяти років разом з батьками переїхав до Києва, так само щиро закохався в українські краєвиди. Дружба з Олександром Копиленком надихнула митця на написання творів про природу нашого краю. Коротенькі оповідання Юрія Старостенка цікаві й живі. Головними героями в них […]...
- Орієнтовне календарно-тематичне планування уроків з української літератури у 5 класі 11-річної школи. І семестр № з/п Зміст навчального матеріалу Дата Примітка Тема № 1. СВІТ фантазії, мудрості 1 Вступ. Слово в житті людини 2 Міфи і легенди українців: “Про Зоряний Віз”, “Чому пес живе коло людини?”, “Дажбог”, “Як виникли Карпати”, “Чому в морі є перли і мушлі”. Первісні уявлення про всесвіт і людину. Теорія літератури: фольклор, переказ, міф, легенда […]...
- ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ – термін – поняття – визначення “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ”– визначна пам’ятка історіографії і літератури Київської Русі, літописне зведення, складене у Києві на початку XII ст. Збереглися лише пізніші списки. Найдавніші з них – Лаврентіївський, переписаний 1377, що охоплює події до 1110, та Іпатіївський (Іпатський), переписаний на початку XV ст. з доведенням розповіді до 1117. Відомі три редакції “Повісті временних літ”: 1-а […]...
- Вертеп Вертеп (старослов’ян. – печера) – народний театр маріонеток, поширений в Україні, в барокову добу (XVII-XVIII ст.). Дія вертепної драми відбувалася у двоповерховій “скрині”, відкритій з одного боку для глядачів. На верхньому ярусі розігрувалися сюжети релігійного характеру, переважно за мотивами Різдва Христового та рятування щойно народженого Сина Божого від царя Ірода; на нижньому – побутові інтермедії, […]...
- Народна творчість Народна творчість – сукупність творчої діяльності народу, яка виявляється у різних видах мистецтва: в усній словесній поезії, музичних вокально-інструментальних творах, танцях, хороводах, сценічній грі, драмі, в народній архітектурі та найрозмаїтіших різновидах малярської, декоративно-ужиткової творчості – вишивання, різьблення, художнє ткання, писанкарство, кераміка, витинання, тощо. Поняття “Н. т.” має термінологічний відповідник – слово англійського походження “фольклор” (букв.: […]...
- Отаман Гамалія – ватажок козаків – ІІ варіант – 8 клас – ТАРАС ШЕВЧЕНКО З давніх-давен люди складали пісні про своє життя, про важливі історичні події, уславлювали в них своїх героїв. У XIX столітті українські письменники знову звертаються до тематики народних пісень. Так, поема “Гамалія” Т. Шевченка присвячена темі козацьких морських походів. Сюжетною основою для твору були українські народні думи та історичні праці сучасників. Шевченків Гамалія не є історичною […]...
- Відображення в козацьких літописах визвольної війни 1648-1654 років та воєнного союзу України з Росією Український народ завжди був працьовитим і волелюбним, а тому завжди прославляв працьовитих, сміливих і мужніх людей. Війна 1648-1654 років під проводом Б. Хмельницького увійшла в нашу історію як визвольна війна проти польської шляхти. Добу Хмельниччини найточніше відображено в козацьких літописах, бо їх авторами були козаки. Козацькі літописи – це історія козацтва, вони відзначаються образною мовою, […]...