Безглузде спілкування
Якщо міркувати логічно, то сенс можна знайти в усьому, що виражається в користь для себе, в тому числі і в самому безглуздому і непродуктивному спілкуванні. Однак часом цього сенсу, а отже і користі, буває так мало, що нас подібне спілкування взагалі нікуди не просуває, ось і здається в зв’язку з цим безглуздим. Однак не дивлячись на це, дуже багато людей витрачають свій дорогоцінний час, сили і нерви, на ведення подібних безглуздих розмов, які часто представлені у вигляді спору, як за формою, так і за змістом. У зв’язку з цим, вважаю для себе за необхідне обговорити тему сенсу будь-яких ваших розмов, та й в цілому всіх ваших дій, щоб допомогти вам заощадити такі важливі для вас ресурси як час, сили, нерви, а також ресурси вашого мозку, які слід грамотно використовувати. Суть будь-якого діалогу полягає в його практичності, тобто слова без діла, це порожні слова, які тануть у повітрі, і не несуть в собі ніякої творчий.
Втім, слова можуть і руйнувати, якщо така мета переслідується, але в будь-якому випадку, це виражається в їх практичному застосуванні, яке неодмінно повинно бути. Безумовно, посилаючись на відому приказку, тріпати язиком, це не те, що мішки тягати, однак якщо ваша мова досить емоційна, напружена, і в неї вкладені інтелектуальні зусилля, а також емоції, то сил така мова забирає не менше як мішки. Чи варто в такому випадку, витрачати свої сили в порожню, адже це рівносильно безкоштовну роботу, що само по собі не розумно? Робити це зрозуміло не слід і тому будь-який діалог необхідно вибудовувати з чітким уявленням про те, до чого цей діалог може привести. Власне цю тему я вже торкався в статті про правильне спілкування з людьми, але тема ця досить глибока, по крайній мірі, судячи з того числа людей, які без жодного сенсу починають діалоги або вступають в виснажливі суперечки, більше рухомі своїми емоціями, ніж чітким уявленням того, що їм насправді потрібно.
Яка мета кожної вашої бесіди з людиною, особливо якщо вона зводиться до суперечки, в чому і навіщо ви намагаєтеся когось в чомусь переконати, і так чи багато в цьому житті людей, яким ви справді повинні щось доводити? Звичайно в вашому житті є люди, які повинні мати про вас і ваших діях, певне, потрібно вам уявлення, але таких людей як правило не багато, та й до того ж думка людей, особливо позитивне, не має постійної форми і схильне час від часу змінюватися. Отже, впливати на це саме думка, за допомогою своєї мови, оптимально лише в ті моменти, коли вам це дійсно потрібно. Люди схильні запам’ятовувати останнє, що часто виражається в звичці знову і знову наступати на одні й ті ж граблі, вважаючи, що в цей раз вони точно не повинні вдарити по лобі. І тому якщо вам треба когось у чомусь переконати, то робіть це безпосередньо в той момент, коли вам це необхідно.
Наприклад ви можете переконати виборців у своєму щирому бажанні зробити їх життя кращим, задіявши для цього певні ресурси і зокрема свою емоційну промову, а потім діяти так, як вам дійсно потрібно. Причому потім, можна знову почати розповідати казочки і навіть зробити щось корисне для інших людей, щоб заручитися їх підтримкою, і ви її точно отримаєте від більшості. Звичайно таке пройде не з усіма, мені от припустимо достатньо всього одного зради і підстави з боку іншої людини, щоб записати його в скорпіони і більше ніколи йому не довіряти, але більшість на свій жаль не такі. Тепер, розуміючи це, визначте для себе сенс ваших розмов, ведення яких не враховує сьогочасної потреби з вашого боку в формуванні про вас певної думки. Припустимо ведучи розмову з людиною, можна впертися в неприступну стіну нерозуміння, виражену не стільки в нерозумінні як такого, що цілком можливо подолати за допомогою більшого числа зрозумілих аргументів, скільки в упертості співрозмовника і не бажання брати іншу точку зору, крім своєї власної.
Таких людей прийнято називати ідіотами, вони будуть стояти на своєму до кінця, свого кінця, і це в принципі не є проблемою, якщо зміна точки зору таких людей, вам по суті нічого суттєвого не дає. Розумієте в чому тут суть, вона може застосовуватися вами до всього у своєму житті, подібно до того, як ваша робота повинна давати результат, так і вашу розмову з людиною, теж повинен давати результат. Коли ви говорите, ви надаєте своїм слухачам певну інформацію, а інформація спонукає до дій, ну або навпаки бездій, в залежності від форми цієї інформації, і вам треба лише визначити для себе, наскільки ці дії або бездіяльності вам потрібні. Часто можна говорити багато зайвого, отримуючи емоційне задоволення від реакції слухачів, і при цьому абсолютно не думати про те, до яких дій ви можете спонукати інших людей, і яким чином ці дії відіб’ються на вас. Ви можете образити, образити, принизити людину, насміятися над ним, і це крім як емоційного самозадоволення нічого вам більше не принесе, з практичної точки зору.
У той же час, така людина понесе цей самий емоційний збиток, але потім, в залежності від свого характеру, може звернути свою пригніченість в практичному використанні і помститися вам. Навіщо вам це потрібно, навіщо настільки безглуздим з практичної точки зору розмовою для самого себе, щоб посіяти зерно ненависті, живлячи лише своє ЕГО, яке потім ще й породить в вас неадекватну самооцінку? Це вам ні до чого, як ні до чого і суперечки, в яких ви емоційно висловлюєте своє невдоволення чим-небудь, демонструючи свою слабкість і нездатність до дій. З огляду на обмеженість мислення дуже багатьох людей, і їх вкрай не далекозорість, немає абсолютно ніякого сенсу вести нібито конструктивну розмову, в якому егоїзм таких людей, до того ж до їх дурості, не дасть вам зовсім нічого, поки ви не перейдете до дій. На цьому будуватися управлінська боротьба, коли є ряд аргументів з вашого боку і з боку співрозмовника, зважуючи які, ви визначаєте можливості один одного, і в результаті вирішуєте, хто отримає те, що він хоче, а хто залишиться з тим, що йому залишать.
Тут все залежить від шкоди, який сторони понесуть в разі конфлікту, і якщо він більш-менш рівнозначний, тоді ще якось можна вирішити спір компромісом. Але якщо одна сторона помітно перевершує іншу, то сенсу в розмові на непродуктивних тонах немає ні для однієї, ні для іншої сторони. Один може зробити те, що він може зробити, і в принципі, повинен це зробити, не витрачаючи свого часу і сил, а інший може бути просто неадекватний в оцінці своїх власних можливостей і можливостей свого опонента. Такі розмови відбуваються між людьми досить часто, як на ділових переговорах, так і в побутових сварках, наслідки, ось про що треба думати, і звичайно враховувати свої можливості. Часто взагалі краще мовчати, тримаючи таким чином в напрузі тих, хто поняття не має про те, яку відповідь ви можете дати, суть якого полягає в будь-чиєї поступку. Думайте не про те, що ви можете сказати, а про те, що ви можете зробити, адже слова звичайно можуть багато, власне наклеп Хрущова під час холодної війни, врятувала світ від третьої світової.
Але це стало можливим лише завдяки барвистості мови лідера СРСР, і якби питання не носив глобального характеру, фальшивість цих слів можна було б перевірити. У житті у нас часто виникають такі розмови, коли за словами немає нічого конкретного, але ж мова часто йде не про ядерну війну, а про якихось дрібницях, що в результаті дає уявлення про людину як про Пустозвонов, і підриває довіру до нього. Правда повертаючись до вищесказаного, щодо запам’ятовування останнього що зробили і що сказав чоловік, цим можна і знехтувати, але якщо ви маєте справу з розумними і серйозними людьми, фундамент ваших слів повинен бути міцний. Одних людей можна залякати, якщо у вас виникає така можливість, вони внімут вашим загрозам і не будуть нічого робити, що часто відбувається в нашому житті. Інші люди, слів взагалі не розуміють, загрози вони не сприймають доти, поки вони не будуть виконані, причому, коли це станеться, будуть дуже здивовані тому, що ви дотримали свого слова і виконали свою погрозу. Зазвичай такі люди судять про словах інших людей по собі, якщо вони розкидаються словами наліво і направо, то за їх уявленням інші люди, такі ж, як і вони, а отже, чинити вони повинні аналогічним чином.
І що ж в результаті у нас виходить, що одним людям, є сенс щось говорити, навіть якщо це будуть порожні слова, а іншим ні, одні розмови мають сенс, а інші сенсу не мають? Слова – це повітря, і повітрям вони будуть до тих пір, поки ви не зробите конкретні дії і не підкріпите ними свої слова, чи не так? Мабуть, що так. Я рекомендую мати в своєму арсеналі завжди не тільки слова, але і набір дій, тоді можливо ви і будете вести безглузді розмови, час від часу в своєму житті, але в разі потреби, завжди зможете надати цим розмовам сенс, своїми подальшими діями. Таким чином, мета і дії наповнюють розмови змістом, а якщо ви добре розбираєтеся в людях, то можете заздалегідь визначити сприймає слова аудиторію, або аудиторію, яка сприймає будь-яку інформацію іншими органами почуттів. Упевнений розуміння таких простих складових частин будь-якої розмови, в значній мірі знизить кількість безглуздого балаканини у вашому житті, як з вашої власної боку, так і з боку тих, хто в чомусь намагається вас переконати.
Навіщо ви говорите те, що говорите, і навіщо люди говорять вам те, що ви від них чуєте, досить задатися навіть цими питаннями, глибоко задатися, так, щоб відповідь на них буквально розбурхав ваші мізки. Це в свою чергу призведе вас до того, що ви будете менше тріпати своєю мовою в житті, і менше слухати тих, хто або поняття не має про те, про що говорить, або думає, що вам можна вішати на вуха все підряд. Не будуйте свої розмови за принципом роботи реактивного двигуна, що також може бути застосовано і до людської психіки. Тобто не тисніть на те, що стає більш твердим від вашого тиску, а люди часто саме такими і стають. Дії діями, але і вміти поміняти форму розмови, теж необхідно, не розуміють вас і вашої позиції при одній формі спілкування, використовуйте іншу. Наприклад якщо ви будете переконувати людину в його помилку і його тупості, він тільки більше буде чинити опір вам, у міру того, як ваші аргументи будуть ставати більш вагомими.
І разом з тим, перевівши розмову в більш приємне для співрозмовника русло, що не терзая його ЕГО і нерви, можна домогтися від нього конструктивності, визнання своєї помилки і в цілому так можна змусити людину прислухатися до вашої точки зору. Це в свою чергу відбитися на практичних діях в майбутньому і людина до якого ви знайдете підхід в осмисленому, що не наповненому негативними емоціями розмові, в певній мірі буде відповідати вашим інтересам. Егоїзм, друзі мої, не повинен упиратися в інший егоїзм, це робить будь-яку розмову, схожим на розмову людей, що розмовляють на різних мовах, і ясна річ сенсу в ньому немає, так як користь від нього вкрай мала, а то і зовсім один тільки шкоду для обох сторін. І мабуть останнє, що я хочу вам сказати в рамках цієї статті – це необхідність визначати рівень егоїстичності свого співрозмовника, щоб враховувати актуальність застосування всіх вищезгаданих способів ведення розмови з такою людиною. Подібно до того, як неможливо дитини переконати в чомусь, застосовуючи до нього виключно розумну і аргументовану промову, без емоційного підтексту, неможливо і вкрай егоїстичного людини змусити мислити не цікавить його образом.
Але поки вам як людям розумним, і тим, хто прочитав цю статтю, тепер я сподіваюся, в кожній розмові потрібно буде виявляти для себе сенс, то ви напевне будете застосовувати всі викладені мною прийоми впливу на людину, і не витрачати свій час на тих, хто не сприймає певні форми спілкування, в ряду своїх індивідуальних особливостей. Ставтеся до себе з повагою, друзі, якщо розмова з іншою людиною заходить у вас в глухий кут, або шукайте інші способи його ведення, або якщо вам ваш співрозмовник не так важливий, просто припиніть розмову. На худий кінець, просто робіть так, як вам треба, не треба балаканини, за якою нічого немає.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)