БЕРТРАН ДЕ БОРН – ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – ЖАНРОВО-ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

БЕРТРАН ДЕ БОРН – ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – ЖАНРОВО-ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

БЕРТРАН ДЕ БОРН   ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ   ЖАНРОВО ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

(бл. 1159 – бл. 1215)

Життя Бертрана де Борна оповите легендами. За одними, він весь час воював зі своїми сусідами та братом. За іншими – трубадур жив при дворі Елеонори (“левиці Плантагенета”), дружини англійського короля Генріха II Плантагенета, батька легендарного короля Річарда Левове Серце, якого поет за його мінливу політику називав “Так-і-ні”. Він оспівував і навіть поетизував війну (жанр сирвенти). Ця войовничість є втіленням ідеалів західноєвропейського рицарства, яке звикло жити війною та грабунком. За підбурювання до війни Данте помістив його в “Божественній комедії” до восьмого кола Пекла, де мучилися призвідники розбрату. А для Лесі Українки він став прототипом рицаря з її “Давньої казки”.

СИРВЕНТА

Люблю травневий світлий час Рясних наметів і шатрів,

І ніжні квіти весняні, Розкиданих серед лугів,

Люблю, коли чарують нас Де гасла ждуть до бою

Пташині радісні пісні, Ряди уславлених полків,

І тішусь я красою І вершників, і скакунів.

Люблю я бачить, як погнав Не стримать коней бойових

Юрбу озброєний загін. Уздечкою тугою.

Як мчать отари серед трав, Хто честь свою не поганьбив,

А військо лине навздогін, Той сповнений під час боїв

І видно над рікою, Турботою одною –

Як замок між гірських горбів Щоб якнайбільш стинать голів.

Обложений з усіх боків, Хоробрих надихає гнів!

1 темною габою

Шеренги мерехтять бійців, Не дороге життя мені,

Що виглядають між ровів. І не люблю я пить і спать.

Люблю гук сурем на війні До серця рицар той мені,

І ржання коней пізнавать

Що, першим кинувшись у бій, 3 атакою новою;

Летить безстрашно на коні, Мене сп’‎яняє блиск мечів,

Запалює загін весь свій Як вороги із-за скарбів

Відвагою п’‎янкою. Воюють між собою,

Ось бій шалений закипів, Приємно бачить між мерців

І мчить боєць серед полів, Шмати подертих прапорів.

Рискує головою, – Барони! Жить війною

Складу тому свій кращий спів, Нам краще, ніж на схилі днів

Хто йде вперед на ворогів! Закладом селищ і ланів.

Мій Папіоль, з тобою Тріщать шоломи і щити я передам без зайвих слів,

Від палиць і мечів дзвінких. Щоб Так-і-ні у бій нас вів.

Рідіють воїнів ряди, Переклад М Терещенка

1. Сформулюйте за сирвентою військовий кодекс рицаря. Чи актуальний він нині? 2. Порівняйте “кодекси” Тіртея і де Борна. Чи збігаються вони? Чиє ставлення до війни й ідеал воїна вам ближчий? 3. На основі поезій Рюделя і де Борна змалюйте портрет ідеального середньовічного рицаря. Чи був подібний герой у творах, вивчених у попередніх класах?

Літературне відлуння

Генріх Гейне

Шляхетну, горду мав статуру, Левицю він Плантагенета

Задума сяяла з лиця. Приборкать звуками зумів,

Бертран де Борну, трубадуру, Пісень ті чарівні тенета

Були покірні всі серця. Впіймали й дочок і синів.

Бо й сам король, черства натура,

І той, розчулений, поник,

Бер гран де Борна, трубадура,

Почувши співів чарівних.

Переклад Д. Паламарчука


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

БЕРТРАН ДЕ БОРН – ІЗ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – ЖАНРОВО-ТЕМАТИЧНЕ РОЗМАЇТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ