Беме про пізнання

Related posts:

1. Релігійність Беме Трохи інакше міг би поставитися сучасний розум і до змісту вчення Якоба Беме. При злитті релігійного і натурфилософского умоглядів, дійсному пізнання природи, що досить зрозуміло, наноситься аж надто великої шкоди. Адже Беме рішуче відкидає досвід і наочність, а його дійсне знання про природу обмежується тими небагатьма відомостями, якими він був зобов’язаний алхимическим і парацельсовскім творам. […]...
2. Бог у Беме Тому вихідним пунктом теогонії і космогонії Якоба Беме є розгляд необнаружіваемий ще Божества. Воно – вічний спокій, безодня (Ungrund), вічно Єдине, ні світло і ні тьма, бескачественно, ні сутність, ні особистість, Все і Ніщо. Він – ні на що не звернена воля, в якій нічого немає, крім прагнення до діяльності і бажанням, і яка, будучи […]...
3. Беме про мету людського життя Подібне ж втеча зі світу є і етичним наслідком вчення Якоба Беме. Дивовижно, що цей ідеалістичний пантеїзм німців спочатку настільки ж песимістичний, наскільки натуралістичний пантеїзм італійців вів до оптимізму. У останніх здивування перед природою і художнє розуміння її доцільною організації змушували умовкати дисгармонію одиничних подій. У німців пантеїзм вже з самого початку мав моральний і […]...
4. Проблема добра і зла у Беме У зв’язку з цією особливістю знаходиться те, що в думках Беме є центральна проблема, яка панує над ними і дає їм напрямок. Це – та сама, з якою ми вже неодноразово зустрічалися у містиків як об’єкт роздуми, завдання, над поділом якої бився християнський світ, проблема гріха. Пантеїстична основна риса, що визначила собою весь напрямок містики, […]...
5. Основні етапи і форми процесу пізнання Проблема пізнавальної діяльності людини займає одне з дуже важливих місць у загальній структурі філософського знання. Сутність людини полягає в постійному задоволенні інформаційної, пізнавальної потреби, а вона лежить в основі визначення людиною сенсу свого життя. Поняття “пізнання” вельми близьке за змістом до поняття “свідомість”. За своїм змістом ці поняття можуть бути визнані тотожними чинності єдиного кореня […]...
6. Біографія Якоба Беме Якоб Беме, справжній син народу, народився 1575 р в Альт-Зейденберге у Герліца; навчаючись шевському ремеслу, він під час свого тривалого мандри познайомився з незліченними віросповідними полемічними творами і насамперед з брошурами Парацельса і містичними творами Швенкфельда і Вейгеля. Для визначення характеру містичного руху вельми характерний той факт, що до числа його найголовніших носіїв належали мандрівні […]...
7. Німецька мова та літературний стиль Беме Сильніше, ніж у кого-небудь, виступає у Якоба Беме протест проти вченості. По відношенню до цехової науці виявляє він почасти злісну ненависть, почасти полусострадательное презирство. Істинне одкровення, думає він, ніколи не осяяло знаті і мистецтва цього світу, менш же всього “високу і глибоку науку”, але завжди тільки святу простоту простолюду. Патріархи, Ісус, апостоли – ось хто […]...
8. Метод пізнання Бекону Не менш розуму підлягають очищенню і вишукування і самі почуття, вельми часто нас обманюють і проте службовці єдиним джерелом всього змісту думки. Глибокого психологічного аналізу відчуттів ми у філософії Френсіса Бекона ще не знаходимо, але він слушно зауважує деякі слабкі сторони процесу чуттєвого сприйняття і ставить загальним правилом необхідність методичного витончення сприйняття органів почуттів за […]...
9. Пізнання: поняття, форми і методи пізнання Теорія пізнання вперше була згадана Платоном в його книзі “Держава”. Тоді він виділив два види пізнання – чуттєве та розумове, і ця теорія збереглася донині. Пізнання – це процес придбання знань про навколишній світ, його закономірності і явища. У структурі пізнання два елемента: Суб’єкт (“пізнає” – людина, наукове товариство); Об’єкт (“пізнаване” – природа, її явища, […]...
10. Пізнання і види знань Ключові слова: пізнання, агностицизм, гностицизм, емпіризм, раціоналізм, емпіричний і теоретичний рівні пізнання, форми пізнання, відчуття, сприйняття, уявлення, поняття, судження, умовивід, інтуїція, знання. Складовим компонентом світогляду є знання – результат пізнавальної діяльності людини; форма існування і систематизації результатів пізнавальної діяльності людини. Пізнання – це процес отримання нового знання, відображення об’єктивної реальності у свідомості людини. Пізнання – […]...
11. Процес пізнання Пізнання універсуму, пізнавальний процес в цілому передбачає проходження людиною, як суб’єктом пізнання, трьох етапів. Перший етап – чуттєве пізнання, тобто живе споглядання дійсності. Чуттєвий досвід – відчуття, сприйняття, уявлення – джерела знання, що зв’язують людину із зовнішнім світом. Тут головну роль відіграють органи чуття людини – зір, дотик, слух, нюх, смак. Основними формами чуттєвого пізнання […]...
12. Об’єкт і суб’єкт пізнання Пізнання вплетено в повсякденне людське життя і відбувається ніби само собою, “природно”, без видимих ​​зусиль з боку людини. Подібно до того, як людина не замислюється про те, які органи і системи забезпечують його дихання, травлення, пересування та інші життєво необхідні функції, він не замислюється і з приводу того, як здійснюється пізнання. Але ця “природність” зовсім […]...
13. Поняття пізнання та знання Тема пізнання світу була актуальною ще в стародавні часи. Античні філософи вперше сформували думку про видах пізнання людиною навколишнього світу. Поняття пізнання та знання Володіння являє собою систематизовані результати людської пізнавальної діяльності. Завдяки знанням людина має можливість раціонально будувати свою життєдіяльність, спираючись на досвід попередніх поколінь. Сукупність методів і процесів придбання знань є пізнанням. Пізнання […]...
14. Ступені (рівні) пізнання Існує два ступені пізнання: чуттєве і раціональне. Чуттєве пізнання відбувається за допомогою органів чуття (зір, дотик, нюх, слух, смак). Це безпосередня форма пізнання, в процесі якого знання виходять шляхом прямого контакту. Наприклад, ви вийшли на вулицю і відчули холод. Таким чином, чуттєвий рівень дозволяє пізнати тільки зовнішні властивості об’єкта пізнання. Даний рівень включає в себе […]...
15. Якоб Беме До зміні напрямку привели ідеї Якоба Беме (1575-1624), німецького містика – протестанта і шевця. Люди, подібні йому, доводять, що, хоча еліта намагалася приховувати свої ідеї від мас, вихідці з простого народу могли вдатися до освіти, щоб перевершити і осоромити еліту. Ідеї, умовно засновані на каббале, використовувалися проти догматичних тлумачень Святого Письма того часу, вихолощує християнське […]...
16. Діалектика чуттєвого і раціонального в процесі пізнання Розвиток пізнавального процесу має наступну логіку: від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики. Знання людини спочатку існує у вигляді певних образів свідомості. Але ці образи неоднакові за характером свого формування і за способами руху, мають свою специфіку. І отже виникає питання про те, як складається структура знання. Найпростішою, елементарною формою чуттєвого […]...
17. Прийдешнє “просвітлення природи” Проте яким би гріховним ні поганим не був земний світ, Якоб Беме, однак, не хоче втрачати надію, що він коли-небудь покращиться. Беме думає, що за допомогою одкровення, який постійно живе в чистих душах, і в силу все посилюється прагнення до добра буде зрештою покладено межа цього збоченого світу. Але перестане існувати тільки “матеріальна сутність речей”, […]...
18. Вчення Аристотеля про пізнання Платон вважає шляхом до істинного знання діалектику, Аристотель – логічний метод. Аристотель виклав вчення про закони мислення і пізнання (те, що тепер називається логікою) з такою грунтовністю, з таким глибокодумністю, що всі наступні мислителі не могли додати нічого суттєвого до роз’яснень ім. Трактати його, присвячені дослідженню законів пізнання, з’єднані в одну групу, що називається “Органон”. […]...
19. Емпіричний метод наукового пізнання Бекона – коротко “Критичні”, “негативні” міркування про ідолів Френсіс Бекон доповнює “позитивним” викладом власного методу наукового пізнання. У його основу він кладе систематичний експеримент. Випадкового досвіду Бекон у процесі пізнання закликає уникати, бо його узагальнення можуть призводити до приватним, застосовним не у всіх випадках, а іноді і до абсолютно хибним результатам. Висновки ведених по обдуманої, методичної системі експериментів […]...
20. Чим відрізняється знання від пізнання? У філософії і багатьох інших науках часто розглядається сутність знання і пізнання. У чому полягає їх специфіка відповідно до розповсюджених точками зору вчених? Чим відрізняється знання від пізнання? Що являє собою знання? Під знанням у науці в загальному випадку розуміється володіння людиною деяким об’ємом інформації про що-небудь – як правило, достатнім з точки зору вирішення […]...
21. Пізнання світу і себе Людина, взаємодіючи з навколишнім світом в процесі різноманітної діяльності (праця, навчання, спілкування, гра), активно пізнає його. Пізнання світу починається з простору, в якому ти живеш і дієш. У місті чи селі в постійному спілкуванні ти бачиш різні сторони життя людей, трудову діяльність дорослих. Посильну участь в праці (в сімейному господарстві, навчанні) розширює твої уявлення про […]...
22. Теорія пізнання І. Канта: основні поняття і принципи Одним з найбільших розумів людства, основоположником німецької класичної філософії є Іммануїл Кант (1724-1804). Не тільки у філософії, але і у конкретній науці Кант був глибоким і проникливим мислителем. Людина, етика і право – ось головні теми філософського вчення Канта. Кант вважав, що рішенню таких проблем філософії, як проблеми буття людини, душі, моралі і релігії, має […]...
23. Вчення Фейєрбаха про пізнання – коротко Відповідно до одного з основних положень, що підтверджують матеріалізм Людвіга Фейєрбаха, “істина, дійсність і почуття тотожні між собою… Очевидно тільки чуттєве… Тільки там, де починається чуттєвість, зникає всяке сумнів і всякий спір”. Тому почуття – головні органи не тільки нашого сприйняття, але й пізнання взагалі. Колишній спочатку головним авторитетом для Фейєрбаха Гегель доводив, що одні […]...
24. Теорія пізнання Юма – коротко Основою філософського вчення Девіда Юма є його теорія пізнання, заснована на оригінальних ідеях про психологічний механізмі уявлень. Всі психічні стани, на думку Юма, можуть бути зведені до вражень (impressions) та ідеям. Ідеї ​​- тільки більш-менш слабкі копії вражень. Немає ідеї, яка б не мала якогось початкового зразка та джерела в якому-небудь чуттєвому враженні. Звідси ясно, […]...
25. Здібності пізнання На питання, як людина пізнає, не можна відповідати абстрактно. Завжди треба мати на увазі, що саме він пізнає. Якщо ми будемо конкретні у цьому питанні, то ми вірно визначимо, яким чином людина пізнає той чи інший аспект загальної істини. Для наших подальших міркувань необхідно ввести два нових поняття: “здібності пізнання” і “функціональні органи”. Під поняттям […]...
26. Методи і форми наукового пізнання Метод пізнання можна визначити як деяку специфічну процедуру, що складається з послідовності певних дій або операцій, застосування яких або призводить до досягнення поставленої мети, або наближає до неї. Наукове дослідження являє собою розвинену форму раціональної діяльності, яка не може здійснюватися з якихось фіксованим правилам. Науковий пошук тим і відрізняється від таких механічних процедур, як спосіб […]...
27. Пізнання і його види Пізнання – це процес придбання знань. Якщо в процесі пізнання відбувається передача соціального досвіду в індивідуальний досвід, то таке пізнання є навчання. Пізнання, в результаті якого продукується якісно нове знання, може бути охарактеризоване як дослідження (наукове, художнє, філософське і т. Д.). В даному випадку пізнання тотожне відкриттю нових знань. Пізнання – дуже складний процес в […]...
28. Діалектика свідомості і пізнання Пізнаюючий світ людина не стільки відображає у своїй свідомості світ, скільки його творить. І він не просто відкриває для себе та інших людей зовнішній світ буття, тобто як би суб’єктивно зриває з нього завісу таємничості, а почасти винаходить його, вносячи в розуміння цього світу щось суто своє, тобто він конструює щось, хай і зразок природних […]...
29. Поняття пізнання Особливий розділ філософії – теорія пізнання, або гносеологія – вивчає проблеми пізнання, до кола яких входять визначення сутності пізнавальної діяльності людини, взаємовідносин суб’єкта та об’єкта в процесі пізнання, відношення знання до дійсності, можливості пізнання світу людиною і критерії істинності знання. Гносеологія тісно пов’язана з онтологією, етикою та ін., Акцентуючи увагу на тому боці основного питання […]...
30. Наука – система пізнання об’єктивних законів світу Результатом наукової діяльності є система розвивається доказового і обгрунтованого знання. Наукове знання, отримане на основі перевірених практикою методів пізнання, виражається в різних формах: у поняттях, категоріях, законах, гіпотезах, теоріях, наукову картину світу, або в інструментарії науки. Використання такого інструментарію дає можливість передбачення і перетворення дійсності в інтересах природи, суспільства і людини. У різних галузях пізнання […]...
31. Головний предмет пізнання в літературі Література постійно зачіпає такі теми, як “тема природи”, “тема Батьківщини”, “тема кохання”, “тема свободи” і так далі. Але основним предметом вивчення даних тем є людина. Головний предмет пізнання в літературі Автори літературних творів ставлять людину в певні життєві ситуації і спостерігають за його подальшим поведінкою, за особистісними переживаннями героя, за тим, як змінюється його характер, […]...
32. Вчення кініків про пізнання На противагу мегарской школі кинічеськи вчення відрізнялося практичним характером. Філософія є життєва мудрість. Тому абстрактне знання відкидається киниками безплідне непотрібне і неможливе. Мало того, доказ неможливості знання було Антісфеном істинним введенням у філософію, зверненням до істинної філософії. “Доброчесність достатня для щастя, – говорить він, – а для чесноти не вимагається нічого крім сили Сократа; від […]...
33. Форми пізнання Виділяють форми пізнання: 1. Чуттєве пізнання – це пізнання за допомогою органів почуттів – зору, дотику, слуху і т. п. Чуттєве пізнання виражається в формах: – відчуття – відображення окремих властивостей предмета, явища, як правило в перші секунди контакту з ним органами почуттів. Приклад: вперше побачивши картину, людина відбив у своїй свідомості, що вона велика […]...
34. Специфіка, рівні, форми і методи наукового пізнання Основне завдання наукового знання – виявлення об’єктивних законів дійсності – природних, соціальних (громадських), законів самого пізнання, мислення та ін. Звідси орієнтація дослідження головним чином на загальні, істотні властивості предмета, його необхідні характеристики і їхнє вираження в системі абстракцій. Сутність наукового пізнання полягає в достовірному узагальненні фактів, у тому, що за випадковим воно знаходить необхідне, закономірне, […]...
35. Генеалогічне древо наукового пізнання Щоб уявити і гідно оцінити актуальні проблеми науки, з якими постійно стикаються вчені і філософи науки, треба згадати і зрозуміти, як же змінювалися вони в різні історичні часи. Так, вже в античності особливу перевагу мислителі віддавали унікальному людському розуму. В епоху Відродження, а потім і Реформації в Європі утвердився культ людського розуму, його здатність пізнавати […]...
36. Гносеологічні витоки медичного пізнання Філософія науки сьогодні – це самостійна область дослідження механізму взаємини філософії та науки як співтовариства вчених, пізнають світ. Вона відокремилася в ХХ столітті від теорії пізнання (гносеології). У той же самий час гносеологія раніше залишається знанням про знання. Вона прагне розробляти і давати науці (ученим) цілісну систему методологічних принципів і приписів для ведення ефективних пізнавальних […]...
37. Динаміка наукового пізнання Розгляд структурних характеристик і взаємозв’язків наукового пізнання має бути доповнене аналізом динаміки наукового пізнання. Цю динаміку умовно можна розділити на два види: “внутріпарадігмальную”, на стадії “нормальної науки” (якщо використовувати термінологію Т. Куна), і “революційну”, коли змінюються самі підстави наукового пізнання. Зупинимося на цих питаннях докладніше. У “спокійною” стадії наукове пізнання розвивається вшир, здійснюючи емпіричне і […]...
38. Раціоналізм як основа наукового пізнання Раціоналізм – це особлива методологічна та світоглядна установка, згідно з якою істинними основами буття, пізнання і поведінки людей є принципи розуму і розуму. Тому в найзагальнішому вигляді раціональність розуміється як постійна апеляція вчених до доводів розуму або розуму і максимально можливе виключення з пізнання емоцій, особистих думок, тим більше пристрастей, які стосуються долі пізнавальних результатів […]...
39. Філософський образ пізнання З незапам’ятних часів пізнання було в центрі уваги вчених і філософів. Ними було вироблено спеціальне навчання – теорія про пізнання. Вона стала провідною частиною філософії – гносеологією, яка ставила своїм завданням розкриття шляхів осягнення буття і пізнання умопостигаемой здібності людини. Цим пізнанням відкривався і обгрунтовувався змістовний сенс буття світу і людини в ньому. У силу […]...
40. Фізика і методи наукового пізнання Пізнання починається зі спостереження. З раннього дитинства ми спостерігаємо за тим, що відбувається навколо. Ми бачимо, що м’яч, підкинутий вгору, завжди падає вниз на землю, чуємо, що за блискавкою завжди слідують гуркіт грому, відчуваємо, що влітку завжди тепліше, ніж взимку і т. п. Однак ці важливі спостереження, взяті всі разом, ще не утворюють науку фізику. […]...