Бах Річард (народився у 1936 році) – ЛІТЕРАТУРА XX-XXI СТОЛІТТЯ
Рі́чард Де́від Бах – американський письменник, один із найвідоміших авторів сучасності, світова слава якого розпочалася з повісті-притчі “Чайка Джонатан Лівінгстон”.
Народився майбутній письменник у місті Оук-Парк, штат Іллінойс (Сполучені Штати Америки). У родині вважали, що вони далекі нащадки видатного німецького композитора Иоганна Себастьяна Баха. Утім, захоплення талановитого хлопця стосувалися іншого – з дитинства він захопився авіацією і присвячував свій час виготовленню саморобних моделей літаків. Ще одним, не менш пристрасним його захопленням було бажання писати, яке яскраво виявилося в старших класах школи.
Юнаком Річард побачив плакат із зображенням літака та підписом “Ти можеш літати на ньому” і вирішив стати льотчиком. Невдовзі ця мрія здійснилася – він почав брати уроки з пілотування і вже в 17 років уперше піднявся у повітря на невеликому любительському біплані. А в 20-річному віці пішов на військову службу льотчиком Військово-повітряних сил США.
Швидке здійснення однієї мрії не відмінило іншої – під час служби в армії Річард закінчує коледж, проте єдиними літературними творами, які він пише, залишаються льотні інструкції. У 1962 році Баз залишає військову службу у чині капітана й розпочинає цивільне життя, в якому прагне поєднати дві свої пристрасті – бажання літати і писати художні твори.
Після звільнення з армії авіація допомагає йому гідно заробляти на життя – він працює пілотом чартерних рейсів, виступає в повітряних шоу, виконуючи фігури вищого пілотажу. Водночас Річард співпрацює зі спеціалізованими журналами для пілотів як автор публіцистичних творів та технічної авіалітератури. Також багато часу присвячує літературній праці. У 1963 році виходить його перший (частково автобіографічний) роман, звісно, присвячений льотній професії. До 1970 року виходять ще два романи молодого письменника, однак жоден із них не приносить успіху.
Спочатку така сама історія трапилася і з повістю-притчею “Чайка Джонатан Лівінгстон”. Спеціалізований журнал “Політ” опублікував її у 1970 році частинами. На жаль цю публікацію не помітила ні публіка, ні критика. Лише через два роки, коли авторові вдалося знайти видавництво, яке ризикнуло надрукувати повість окремою книгою, ситуація змінилася. “Чайку Джонатан Лівінгстон” не просто помітили, вона стала надзвичайно популярною.
Уже в перший рік було продано понад мільйон примірників. З’явилися переклади іноземними мовами, і “Чайка Джонатан Лівінгстон” отримала світове визнання.
Задум написати твір про чайку, яка хоче досягти досконалості в польоті, за словами Річарда Баха, прийшов до нього в 1959 році. Одного, разу прогулюючись, він почув загадковий голос, який мовив: “Чайка Джонатан Лівінгстон”, і після цього в письменника з’явилося видіння про твір. Утілити це видіння в слова йому вдалося лише через багато років.
Після гучної слави повісті Річард Бах дотримувався версії містичної появи у нього і задуму, і самого твору. Всім журналістам і читачам, які просили пояснити, що він мав на увазі, коли писав “Чайку Джонатан Лівінгстон”, письменник відповідав, що, на відміну від інших творів, він не автор, а лише посередник у появі повісті-притчі.
Звичайно, назва “Чайка Джонатан Лівінгстон” звучить загадково, але саме ім’я Джонатан Лівінгстон належить цілком реальній людині, якою Річард Бах захоплювався, – видатному американському льотчику 1920-30-х років. Цей блискучий пілот з 1928 по 1933 рік виборов 79 перших, 49 других и 15 третіх місць в авіаційних змаганнях і став легендою американської авіації. Його неймовірні досягнення і прагнення досконалості польоту, поза сумнівом, стали одним із джерел натхнення для Річарда Баха. Чайка Джонатан Лівінгстон, який тренується, щоб подолати свої природні межі, більше подібний на пілота норовливого літака, ніж на птаха.
Сам автор “Чайки Джонатан Лівінгстон” назвав свій твір “божевільною і дивною історією” про “чайку, яка розмовляє”. Джонатан Лівінгстон вправляється у мистецтві польоту і вважає, що літати потрібно не для того, щоб шукати їжу, як це постійно роблять інші чайки, а для того, щоб насолоджуватися польотом, досягаючи нових перемог.
За зневагу до звичного життя чайок зграя виганяє Джонатана Лівінгстона. Згодом він потрапляє в коло таких як він, спраглих досконалості “розумних чайок”, і після навчання у їхнього старійшини повертається у свою зграю, що навчити всіх охочих мистецтву справжнього польоту.
Попри нескладний сюжет цін повісті-притчі притаманний глибокий алегоричний зміст, і читач розуміє, що йдеться в ній не про чайок і не про польоти. “Чайка Джонатан Лівінгстон” – це роздуми про призначення людини, про її прагнення до свободи та самореалізації.
У творі присутні євангельські мотиви (обраність, вигнання, повернення для проповіді), буддистський мотив пошуку досконалості, а також улюблене гасло Річарда Баха: “Зрозумій, що ти хочеш зробити найбільше в світі, – і роби це”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)