Басейн Північного Льодовитого океану
Північний Льодовитий океан – найменший за площею океан Землі – розташований між Північною Америкою і Євразією. Він же є і самим мілководним зі всіх океанів (майже половина площі океану припадає на шельф). Це найпівнічніша і найменш вивчена частина Світового океану.
Майже вся акваторія Північного Льодовитого океану, цілком розташована на північ від Полярного кола, значну частину року скута льодом. Однак крижаний покрив тут неоднорідний і складається з крижаних брил різного розміру. Наприклад, біля берегів Канадського архіпелагу і в протоках між його численними островами глиби льоду спаяні і утворюють суцільний крижаний покрив. У центральній частині океану крижані брили покривають більше 4/5 акваторії, але вони не спаяні (між потужними багаторічними льодами тут мається зона більш-менш відкритої води).
Взимку від льоду вільні тільки ділянки біля берегів Ісландії та Норвегії (там лід займає менше 1/10 частини поверхні). Наприкінці літа прибережні акваторії Росії, Канади та Аляски на значних площах майже вільні від льоду (згуртований лід зберігається тільки у берегів північної частини Гренландії). Однак плавання між островами Канадського архіпелагу дуже небезпечно навіть влітку, і там доводиться вдаватися до спеціально оснащеним судам.
Взимку товщина льоду в Північному Льодовитому океані варіюється від 1,2 до 2,0 метрів, а в деяких місцях досягає 2,5 метра. Атомні криголами здатні ходити в водах, покритих таким льодом, зі швидкістю в 20 км / год (11 вузлів), а у вільних від льоду водах – до 45 км / год (до 25 вузлів).
У Росії використання криголамів і авіації льодової розвідки дозволяє розвивати судноплавство з практичними цілями від Баренцового до Чукотського моря.
Атомні криголами використовуються для супроводу вантажних та інших судів по Північному морському шляху, основні порти якого – Діксон, Тіксі і Певек.
Перший атомний криголам “Ленін” був побудований в СРСР в 1959 році, а з 1989 року він став кораблем-музеєм.
Атомний криголам “Арктика”, побудований в 1975 році, 17 серпня 1977 року почав першим надводним судном, що досягли Північного полюса.
Всі десять існуючих в даний час в світі атомних криголамів були створені в нашій країні (з них тільки два криголами – “Вайгач” і “Таймир” – були побудовані в Фінляндії, а потім переправлені до Ленінграда для установки на них ядерних реакторів).
Останній Атомохід – криголам “50 років Перемоги” – був спущений на воду в 2007 році. Його загальна довжина (159,6 метра) робить його найбільшим з атомних криголамів. Ширина цього криголама – 30 метрів, висота – 17,2 метра, середня осадка – 11 метрів, водотоннажність – 23439 тонн. Криголам має два атомних парових котла і два головних двигуна, його потужність складає 75000 кінських сил. Екіпаж криголама – 106 осіб.
Атомний криголам “50 років Перемоги”
Своєрідність Північного Льодовитого океану полягає також і в тому, що він майже з усіх боків оточений масивами суші. При цьому океан має важливе стратегічне значення, оскільки через нього проходить найкоротший шлях з Північної Америки до Росії.
Величезний внесок у вивчення Північного Льодовитого океану вніс норвезький полярний дослідник Фрітьоф Нансен (1861-1930). У 1895 році на своєму невеликому кораблі “Фрам” він спробував досягти Північного полюса разом з льодами, що дрейфують. Однак виявилося, що траєкторія цих льодів пройшла в 480 кілометрах від полюса, і тоді Нансен покинув “Фрам” і попрямував до полюса пішки. На жаль, він не зміг дійти до Північного полюса і змушений був повернути назад. “Фрам” ж, скутий льодами, дрейфував ще три роки.
Нагадаємо, що басейн Північного Льодовитого океану включає 15 морів, найбільші з яких наступні: Норвезьке, Баренцове, Біле, Карське, Лаптєвих, Східно-Сибірське, Чукотське, Гренландское, Баффина, Бофорта і Лінкольна.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)